Запис МОН розробило новий порядок поділу шкільних класів на групи спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За інформацією Українського цeнтру оцінювання якості освіти, змін не передбачено хіба що в ЗНО з української мови та літератури, історії України, математики.

З географії, хімії, біології та фізики змінилася кількість завдань та максимально можлива кількість балів.   До прикладу, у роботі з біології буде не 50, а 48 завдань. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання, – 80, а не 76.

Текст із географії складатиметься не з 58, а з 56 завдань. При цьому максимально можлива кількість балів становитиме не 92, а 94.

У роботах з хімії буде не 50, а 52 завдання трьох, а не чотирьох форм (уже не буде завдання на встановлення правильної послідовності). Максимально можлива кількість балів незмінна – 80.

Більше завдань буде і в тестовому зошиті з фізики – не 34, а 38. Якщо все написати правильно, то нарахують не 56, а 60 балів.  

У тестах з англійської, німецької, французької та іспанської мов – значно більше змін.

  – У роботах із іноземних мов передбачено частину, якої раніше не було, – розповідає Ольга Стрелюк, заступник директора Українського цeнтру оцінювання якості освіти. – Йдеться про аудіювання – “Розуміння мови на слух”.  

Тож робота вже складатиметься не з трьох, а з чотирьох частин: “Розуміння мови на слух (аудіювання)”, яка міститиме 16 завдань різних форм; “Читання” (22 завдання); “Використання мови” (20 завдань); “Письмо” (одне завдання відкритої форми).   Самих же завдань з іноземної мови буде вже не 43, як раніше, а 59.  

Першою частиною роботи буде саме аудіювання, на яке виділено півгодини. Тобто якщо раніше на виконання роботи відводили 120 хвилин, то наступного року тестування з іноземних мов триватиме 150 хвилин. Учасники ЗНО слухатимуть аудіозаписи і відповідатимуть на запитання, що стосуватимуться почутого. Буде декілька аудіозаписів тривалістю від 10 секунд до 3 хвилин. Зокрема, це може бути розмова у формі діалогу. До кожного прослуханого елементу розмови, який звучатиме двічі, будуть запитання. Й учасники тестування відповідатимуть на них.  

Максимально можлива кількість балів за тест з іноземної мови збільшиться. Раніше можна було набрати 56 балів, правильно виконавши всі завдання роботи. А вже наступного року – 72 бали.

Випускникам, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту або на академічному рівні, не зараховуватимуть результатів виконання завдань від 33 до 48 включно (загалом 16 завдань) із частин “Читання” та “Використання мови”. А от випускникам, які вивчали іноземну мову на профільному рівні (мали більше годин на тиждень, відведених на іноземну мову), зараховуватимуть результат виконання всіх завдань. І саме результати виконання всіх завдань роботи будуть необхідними під час прийому до вищих навчальних закладів.

Результат виконання всіх завдань робіт з інших предметів, які обере абітурієнт, використовуватимуть під час вступу. А от як результат ДПА із деяких предметів зараховуватимуть лише частину роботи. Якщо йдеться про результати роботи з української мови та літератури, то результати виконання завдань із літератури як результат державної підсумкової атестації не зараховуватимуть. Для математики результат виконання завдань 1 – 28, 31, 32 буде зараховано як результат ДПА, для історії України – лише завдання, які стосуються ХХ століття.

Запис Стали відомі зміни у завданнях для ЗНО-2018 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учні, які вчаться у таких закладах, ще закінчать навчання за старою програмою. Однак майбутні першокласники вже підуть до звичайних шкіл за місцем реєстрації і без вступних конкурсів. За новим законом “Про освіту”, конкурсний відбір до 1 класів не проводитиметься для дітей, які належать до території обслуговування школи. 

Не буде спеціалізованих шкіл, набір буде відбуватися без конкурсний, на підставі заяв батьків. В першу чергу будуть зараховуватися дітки, які проживають у даному мікрорайоні. Окрім того, школи мають можливість створювати окремі класи з поглибленим вивченням певних предметів, в тому числі, іноземних мов.

Про це розповіла міністр освіти Лілія Гриневич в інтерв’ю “Українській правді. Життя”. 
За словами Гриневич, батьки хочуть, щоб їхні діти вчитися у так званих хороших школах. А хорошими вважаються ті навчальні заклади, де поглиблено вивчають іноземні мови. Тому у нових навчальних планах МОН буде збільшувати кількість годин іноземних мов у всіх школах.
“Кожна дитина, як потенційний громадянин країни, яка буде в Європейському Союзі, мусить вільно володіти однією, а краще двома мовами Євросоюзу”, – сказала Гриневич. 
На цей крок у відомстві підуть також для того, аби налагодити процедуру конкурсного відбору до перших класів. 
“Це дуже важке питання, і ми ще докладно випишемо цю процедуру в законі “Про загальну середню освіту”. Ми сподіваємося внести цей закон до парламенту навесні 2018 року. На мою думку, проведення конкурсу між дітьми 6-річного віку абсолютно неефективне, тому що воно не перевіряє цю дитину, а перевіряє її доступ до тих питань, які заготували для цього конкурсу, і знання правильних відповідей на них”, – пояснила Гриневич.  
Якщо охочих навчатися у певному класі буде більше, ніж місць, діти з території обслуговування школи матимуть першочергове право на зарахування до неї. 
“Далі ми змушені взяти на себе це невдячне завдання і виписати принаймні правила проведення такої співбесіди з дітьми, на основі якої можна приймати рішення, зараховується ця дитина чи ні. У різних країнах є дуже різні підходи до цього питання. Один з найбільш поширених підходів у такому випадку – це лотерея”, – пояснила міністр.  
За словами Гриневич, для того, щоб виключити корупційні ризики, щоб виключити тенденційний підхід при оцінюванні дитини, коли вона не може написати в рівних умовах тест – тоді, якщо є, наприклад, 5 вільних місць, на які претендує 20 дітей, то розігрується лотерея. Оскільки можуть траплятися випадки, коли дітей з території обслуговування школи більше, ніж вона може прийняти, МОН планує стимулювати органи місцевого самоврядування будувати соціальну інфраструктуру. 

Наразі реформою не задоволені і батьки, і вчителі спеціалізованих шкіл, адже кількість викладацьких годин у них має зменшитись. Якщо у школах після набору залишаться вільні місця, дирекція зможе приймати дітей і з сусідніх районів. Гімназій та ліцеїв реформа не стосується.

Запис Без поглибленого вивчення: в Україні ліквідують усі спеціалізовані школи спершу з'явиться на Медіа-Версії.