Захворювання в Даринки не вроджене: далася взнаки травма при народженні. Коли дитині було 3-4 місяці, батьки помітили, що вона зовсім не реагує на різкі раптові звуки. Звернулися до лікарів, пізніше під загальним наркозом зробили аудіограму і з’ясували, що серйозно пошкоджений слуховий нерв. Але тогочасна медицина не знала виходу з таких складних ситуацій. І почалися довгі роки адаптації дівчинки до світу звуків. Слухові апарати геть не допомагали: залишки слуху були занадто малі.

Коли Даринці виповнилося три роки, батьки переїхали з села, де жили, до Чернівців, щоби забезпечити дитині повноцінний розвиток. Пішла тут до спецшколи-інтернату № 1 для глухих дітей. Мова жестів, танці лише під ритм без музики, постановка вимови, навчання артикуляції звуків… Щодня після уроків – додому, як зі звичайної школи, щоби не почувалася покинутою чи обділеною батьківською любов’ю.

Згодом турбота за дівчинку лягла цілком на плечі її мами Галини: Даринчин тато помер. Життя на зйомних квартирах із малою дитиною було не надто стабільним, тож Галина купила квартиру в кредит, який справно виплачує вже 3 роки. Попереду – ще мінімум 6 років кредиту, аж тут з’явилася надія на одужання Даринки: столичні лікарі освоїли так звану кохлеарну імплантацію. Це операція, при якій до вуха вживлюється чіп – замінник природного нерва. Це лише початок лікування, лише п’ята частина успіху – але найнеобхідніша! Після неї має розпочатися трирічний курс інтенсивної реабілітації, та це вже завдання родини і сурдопедагогів. Вартість самого чіпа – близько 35 тисяч євро, а ще ж дорогою є власне й операція.

Родині таку суму не здолати, але спільно можна перервати ланцюжок Даринчиних обмежень. Адже її захворювання – набуте, не спадкове, тож у неї можуть бути абсолютно здорові діти. Якщо вона знайде пару зі світу звуків. А це можливе, тільки якщо вона потрапить сюди, до нас, у країну тих, хто чує…

Діти без слуху живуть у замкнутому середовищі тиші. Зв’язок з «озвученим» життям вони мають доти, доки живі їхні батьки, які чують. Навіть банальний похід до крамниці чи лікарні – проблематичний.

Коли це неминуче – треба допомагати, виходячи від неминучості. Коли ж цього можна позбутися, треба зробити все, щоб усунути проблему, яка ламає майбутнє.

Майбутнє цієї дитини ми можемо створити разом. Кожна переказана для неї копійка наближає Даринку до повноцінного життя.

Довідка:

■ Кохлеарна імплантація – єдина високотехнологічна система заходів і технічних пристроїв, спрямована на відновлення відсутнього фізичного слуху в людини. У системі заходів з кохлеарної імплантації задіяні спеціалісти різного профілю (сурдопедагоги, психологи, сурдологи, аудіологи, оториналарингологи), робота яких неможлива одне без одного і спрямована на відновлення слуху у людини.
■ Кохлеарний імплантат – це медичний високотехнологічний електронний пристрій. Він складається з корпусу та ланцюжка електродів. Функція кохлеарного імплантату полягає у стимуляції електричними імпульсами волокон слухового нерву в равлику. У світі станом на 2002 рік понад 40 тис. осіб носять кохлеарні імплантати, половина з них – діти.
■ Щороку в світі здійснюють 4 тис. кохлеарних імплантацій.
■ У США щороку понад 2000 осіб, половина з яких діти, отримують кохлеарні імплантати.
■ Лікарі з госпіталю Джона Гопкінса (США) щороку ставлять 100 імплантатів.
■ В отоларингологічній клініці землі Зальцбург (Австрія) щороку виконують 24 кохлеарних імплантацій.
■ В Україні дотепер виконали 9 подібних операцій у Київському НДІ отоларингології.

Колектив редакції переказує на рахунок Даринці денний заробіток і зобов’язується інформувати читачів про подальший перебіг подій.

Запис Перервати ланцюжок обмежень… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З гордістю стверджує директор шведсько-української клініки «Angelholm», Заслужений лікар України професор Іван РУБЛЕНИК: – Недарма ж до нас їдуть лікуватися пацієнти з різних куточків України, близького та далекого зарубіжжя, – додає він.

– Іване Михайловичу, розкажіть популярно про ендопротезування…

– Це метод вживлення (імплантації) протезу до тіла пацієнта. Приставка «ендо» грецькою означає «внутрішній», а «протез» – «приєднання». Відбувається внутрішнє з’єднання уражених кісток за допомоги спеціальних штучних суглобів.

– Наскільки воно розповсюджене в Україні?

– Операції з імплантації штучного кульшового та колінного суглобів проводяться в кожному обласному центрі. Результати таких операцій вражають пацієнтів та їх рідних. Скажімо, після ендопротезування в більшості пацієнтів відновлюється функція ноги.

В Україні, завдяки ендопотезуванню, тисячі пацієнтів щороку повертаються до нормального життя. Ефект від цього колосальний і, зрозуміло, важливий для суспільства на всіх рівнях.

– Про що саме йдеться?

– Без операції людина – інвалід, який потребує сторонньої допомоги. Після неї молоді пацієнти обов’язково повертаються до роботи, старші теж можуть працювати, а люди похилого віку здатні обходити себе самі.

– За яких діагнозів хворим потрібне ендопротезування?

– Це всі захворювання суглобів: деформуючий артроз, асептичний некроз ділянок стегнової кістки, ревматоїдний артрит, хвороба Бєхтєрєва і навіть хвороба Стіла на кінцевих стадіях свого розвитку. Вони призводять до стійкого больового синдрому та інвалідності.

Крім того, переломи шийки стегна в людей похилого віку також є прямим показом до ендопротезування кульшового суглоба.

– А бувають ситуації, коли вкрай необхідно приймати рішення про ендопротезування?

– Так, якщо це субкапітальний перелом шийки стегна в людини 60-ти і більше років, його треба робити негайно. Статистика доводить, що в цієї категорії пацієнтів результати значно кращі при такій тактиці, ніж при остеосинтезі.

Зрозуміло, що час для оперативного втручання настав, коли людина із хворим суглобом вже не може спати вночі через біль, а вражена кінцівка не дає ходити, сидіти, стояти. Тим більше, коли консервативне лікування дає короткочасне полегшення і не усуває болю цілковито.

– Чи має обмеження вік пацієнтів?

– Власне, вік тут взагалі не перешкода. Ми вживляли протез бабусі 99-ти років, а наймолодшій нашій пацієнтці було тільки 14-ть. Якщо є покази, то ні вік, ні стан хворого не є перешкодою.

У нашій клініці оперувалися хворі на гемофілію, тобто незсідання крові, з однією ниркою та легенею, зі штучним водієм ритму, а також ті, які перенесли по декілька інфарктів міокарду, операції з шунтування серця тощо.

– Операційні у вас якісь особливі?

– Так, тут спеціальне обладнання. Ортопедичні операції, надто ж із імплантації штучних суглобів, вимагають абсолютно стерильного повітря в операційній, щоби унеможливити ризик інфікування тканин навколо штучного суглоба, що призвело б до нестабільності та розхитування імплантата.

В наших операційних унікальна вентиляційна система компанії «Airsonett» (Швеція) очищує повітря так, що над операційним столом у повітрі немає жодної мікрочастинки. Завдяки цьому ризик нагноєння ран після операції практично відсутній.

– Чи потребує діагноз тривалого обстеження?

– Пацієнти, які звертаються до нашої клініки, вже з перших кроків оточені увагою та професійним доглядом. Всебічне обстеження хворого забезпечує німецько-українська лабораторія «Букінтермед»: всі аналізи проводяться сучасними методами лабораторної діагностики лише за 1 годину!

Під час перебування на стаціонарному лікуванні клініка забезпечує пацієнта якісними медикаментами, висококваліфікованим доглядом і повноцінним харчуванням.

– Де шукати вас?

– На вул. Червоноармійській, 226 обласного центру.

Микола ЯРОСЛАВСЬКИЙ, «Версії»

Шведсько-українська клініка «Angelholm» – це лікування з гарантією!

■ 25 років досвіду імплантації штучних суглобів;
■ 40-річний досвід лікування переломів;
■ хірургічна артроскопія;
■ лікування кили міжхребцевих дисків;
■ діагностика та лікування остеопорозу;
■ магнітно-резонансна томографія (МРТ);
■ ультразвукова діагностика;
■ ортопедичне моделювання стопи.

Ліц. Серія АБ049698 від 7.04.06

Запис Чернівчани – лідери в ендопротезуванні спершу з'явиться на Медіа-Версії.