12 вересня 2025-го в Гончаренко Центрі Чернівців відбувся перший у місті чемпіонат із настільної гри «Еліас». Ініціатором та модератором турніру став письменник Максим Дупешко. Подія мала особливу мету — зібрати кошти для фотожурналіста та військового Ігоря Константинюка, який отримав поранення на Лиманському напрямку. Завдяки учасникам і гостям чемпіонату на момент завершення гри  вдалося зібрати 5300 гривень.

Ігор Константинюк — чернівецький журналіст і фотокореспондент, відомий своїми матеріалами та активною громадянською позицією. Він багато років працював у місцевих виданнях, зокрема в газеті «Версії», де залишив помітний слід своєю фотожурналістикою та репортажами. Ігор став до лав Збройних сил України. Під час служби на Лиманському напрямку він отримав поранення й нині проходить лікування та відновлення.

Пригадаємо фрагмент  фотовиставка Ігоря Константинюка «Трохи фоток Ігоря Константинюка»12 вересня 2018-го у Буковинському медіа-центрі «Belle Vue».

«Еліас» 2025

У змаганні першого у місті чемпіонат із гри «Еліас»взяли участь п’ять команд, серед яких була й команда газети «Версії», де Ігор певний час працював і де його й нині вважають своїм колегою та другом. «Версії» дебютували в інтелектуальних змаганнях та вибороли третє місце.Особлива гордість нашої команди —  літературний редактор газети Лариса Хомич,  яка власноруч зв’язала понад 300 пар шкарпеток для воїнів на фронті.

«Ми грали вперше, але було дуже драйвово. Це не лише інтелектуальний двіж, а й можливість зробити щось важливе разом», — зазначила учасниця команди «Версії».

«Це перший такий чемпіонат у Чернівцях, і приємно, що він одразу мав благодійну мету. Люди прийшли не лише за емоціями, а й заради підтримки нашого героя», — підкреслив організатор Максим Дупешко.

Питання турніру охоплювали широкий спектр тем: літературу, науку, мистецтво, географію, пісні та видатних особистостей. Чемпіонат пройшов у дружній атмосфері, але з азартом і чималим інтелектуальним напруженням.

Варто відзначити й команду-переможця, яка вирізнялася неймовірною швидкістю відгадування слів, командною злагодженістю та азартом. Вони були мега заряджені та грали на швидкості Wi-Fi 6. Навіть після завершення турніру вони залишилися в залі та продовжили гру, демонструючи справжній інтерес і любов до настільних ігор.

Така енергія та досвід стали яскравим прикладом для інших команд, які лише починають свій шлях у змаганнях такого формату.  Це рівень! Це фанати «Еліасу»!

Наша команда «Версії» грала вперше, і відчувалася відсутність досвіду, та це було видно і в інших новачків. Проте кожна команда мала власну тактику. Ми навіть «підглянули» у дуже молодої команди круту фішку — відгадувати слова по буквах і шматочках складів. Завдяки цьому я заробила бал на слові «Втеча з Шоушенка». Є символіка: колись Ігор Константинюк разом із журналістами «Версій» та інших видань виходив захищати книгарню «Букініст». А тепер саме книжковий досвід допоміг перемогти в раунді. Бо як не крути, книга — джерело знань.

Щиро дякуємо організаторам і модератору за чудову інтелектуальну гру та теплу атмосферу! Дякуємо Ігорю за мужність і службу. Дякуємо кожному, хто прийшов цього вечора не просто пограти, а підтримати нашого воїна. Це була гра, що об’єднала азарт, гумор і велике серце.

Друзі! Хто бажає доєднатися для допомоги нашому Ігорю Константинюку, звертайтеся за номером його картки в приват до редакції (так вирішила  редакція). Разом ми зможемо більше.

©Тетяна Спориніна і С⁰ Версії…
фото автора

Ігорю, ми всі дуже вдячні тобі за твою мужність і силу! 

Тримайся, відновлюй сили! Ми всі молимося за наших захисників . Ми молимося за тебе і віримо в твою швидку перемогу над пораненням, як і в Перемогу України! А в цю гру «Еліас», коли завершиться війна, ми разом зіграємо з тобою в команді “Версії” і точно переможемо.

Запис Гра, що об’єднала серця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Запис Незаконне прослуховування кабінету підлеглого – слідчі ДБР повідомили про підозру начальнику відділу Чернівецької поліції спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Літо – ідеальна пора для комарів. І з ними не було б жодних проблем, якби вони не хотіли попити нашої крові. Головна ж проблема в тому, що в момент, коли комаха встромляє свій хоботок у шкіру людини, вона вприскує в місце укусу спеціальну речовину, яка знеболює укус – і ми не відчуваємо його. І саме ця речовина невдовзі стає причиною свербежу та спричиняє набряк на місці укусу. Та є простий, швидкий та дієвий спосіб вгамування укусу. Налийте в кухоль гарячої води – саме гарячої, а не окропу. У цю воду опустіть металеву ложечку, чекайте 10-15 секунд, доки вона нагріється. Потім одразу ж витягайте її та прикладайте до місця укусу. Потримайте нагріту ложку 10-20 секунд. А суть у тому, що підвищена температура сприяє швидшому розкладанню речовини, що міститься у слині комара, та зняттю свербежу й набряку.

І що каже наука: Комарі-гурмани

Дослідники Принстонського університету з’ясували, що деякі з 3,5 тис. видів комарів, що існують у природі, полюбляють кусати людей, а не тварин. Результати досліджень оприлюднені в журналі «Current Biology». Автори дійшли висновку, що головними чинниками такої поведінки комах стали кліматичні зміни й розвиток міського середовища. Відтак, апетит до людської крові у комарів проявляється лише в місцях з інтенсивними сезонами посухи. Як гадають учені, це пов’язане із тим, що у своєму життєвому циклі ці комахи залежать від людей та створених ними запасів води. У природному середовищі комарі жовтої лихоманки – Aedes aegypti, – які переносять вірус Зіка, лихоманки Денге, Жовтої лихоманки та вірусу чикунгунья, не роблять вибору «на користь» людини, а живляться й кров’ю інших теплокровних. Однак представники цього виду, що живуть у містах з великим скупченням людей, показують зростання інтересу до людської крові.

Запис Вкусив комар і тіло свербить… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Швейцарець Роберт Рімер все життя працював у профспілках, захищаючи інтереси людей.
– Коли я вийшов на пенсію, зрозумів: можу надолужити все, що втратив через зайнятість роботою, коли зовсім не залишалося вільного часу для особистісного розвитку, – каже пан Рімер. – І саме тепер можу розвивати та задовольняти свої художні та культурні потреби, вивчати історію, національні питання, щоби краще орієнтуватися у сучасних проблемах. Поставив собі за мету підвищити свій культурний рівень. А мандри ж, як ні що інше, розширює горизонти пізнання. Нині дуже захопився подорожами.
– Чи не боялися їхати до України, де йде війна?
– Бажання пізнати світ сильніше за страх. Тим паче, що у вас тут досить мирно і приємно.
– Чи змінилося враження від України та від українців після відвідин країни?
– Стало конкретнішим, надто щодо проблем відносин між різними національностями, які мене особливо цікавило. Я зрозумів, що все буває добре тільки тоді, коли люди спільно будують своє майбутнє. І проблеми вирішаться лише тоді, коли будуть докладатися спільні зусилля мешканців усіх регіонів.
А ваша країна вкрай потребує розвитку – це видно неозброєним оком. До Швейцарії, приміром, з України приїжджає дуже багато молодих стриптизерок. Мабуть, не від доброго життя. Коли ж у вас щось зміниться на краще, вони, я в цьому певен, повернуться додому.
– Що вразило в Україні найбільше?
– Ваші люди і, зокрема, представниця сторони, яка нас приймала, – Тетяна Бережна. Про її життя можна писати романи: вона дуже багато пережила, але не втратила віру та оптимізм. Саме пані Тетяна переконала мене, що на деякі речі я повинен дивитися по-іншому.
– Пане Роберте, вся ваша туристська група – пенсіонери. Спілкуючись з вами, переконуюсь, що життя в такому віці лише починається… Ви всі активні, з почуттям гумору. Натомість українці-пеніонери практично сидять у чотирьох стінах, сподіваючись тільки на… краще потойбічне життя…
– Повторюся, мабуть, але в країні повинні відбутися зміни і, зрозуміло, має завершитися війна. Тоді в усіх верств населення, і пенсіонерів зокрема, з’явиться бажання жити і творити, не зважаючи на вік.
– Цікаво, а Ви знайшли будинок вашого діда Якоба Рімера?

– Так, друкарня й редакція розташовувалися на вул. Поштовій, 11. Але, на жаль, це була єдина вулиця, зруйнована під час війни. У наших сімейних архівах зберігається чимало матеріалів про діда і навіть є примірник газети, яку він випускав тут у Чернівцях. Та 1906 року Якоб Рімер виїхав до Швейцарії, де й донині живуть його нащадки.
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Роберт РІМЕР, онук Якоба РІМЕРА: «Коли країна почне розвиватися, українки-стриптизерки повернуться додому» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На фото – Юлія Боднарюк зі старшою донькою Лесею

Запис Журналістка «Версій» виграла конкурс «Гранд Коронація слова-2015» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Чернівцях, саме тоді, коли температура за вікном опустилася нижче нуля, від тепла відключили дитячі садки, школи, лікарні та будинки. Чому чернівчани замерзали у своїх оселях, а їхні діти мерзли в дитячих садках? Річ у тім, що півроку тому вже нова постмайданівська влада з потрухами продала росіянам останню частку «Чернівціобленерго».

Зрозуміло, що це розв’язало руки його власникам, серед яких – російський олігарх Бабаков.  А голова правління ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» О.Шекета вирішив провчити тих, хто з ними вчасно не розраховується. Та, зрештою, показати, хто в домі господар – і дав вказівку знеструмити котельні Чернівців.

Як сказав, виступаючи на сесії обласної ради, що відбулася минулого четверга, новий керівник області Олександр Фищук, він намагався переговорити з п. Шекетою, але той нібито на лікарняному. «Що це за лікарняний, – наголосив голова облдержадміністрації, – ми знаємо».

І губернатор мав рацію, бо вже увечері того ж дня у прямому ефірі «Чернівецького променя» глядачі «мали щастя» бачити й слухати голову правління публічного акціонерного товариства «Чернівціобленерго». Але тепліше від цього чернівчанам не стало.

Нагадаємо, що обленерго після його продажу до приватних рук почало почуватися на території Буковини досить незалежно. Бажаючи поставити на місце «Версії», які надрукували критичний матеріал про діяльність монополіста, «Чернівціобленерго» подало до суду на газету за нібито недостовірну інформацію та наклеп. На захист «Версій», а точніше усіх споживачів, які користуються послугами цієї організації, стали громадські організації: вони навіть утворили об’єднання, що поставило собі за мету прокласти міст  порозуміння між монополістом і споживачами. Та на жодне громадське слухання, присвячене цим питанням, жодного разу і жоден представник обленерго не з’явився.

Терпець урвався не тільки простим споживачам, а й підприємцям, і депутатам обласної ради. І останні створили спеціальну робочу комісію, яка повинна була вивчити питання діяльності обленерго й навести лад у його стосунках з буковинцями. Та самовпевненість голови правління «Чернівціобленерго»  сягла таких висот (зрештою, якби у вас була зарплата близько 150 тис. грн. на місяц – ще у період, коли долар був по 8 грн., то й ви так би почувалися!), що п. Шекета не відвідав жодного засідання комісії, куди його запрошували депутати, а присилав своїх клерків, які не мали таких повноважень, щоби відповісти на всі запитання депутатів. І тільки тоді, коли питання мало постати на сесії облради, п. Шекета схаменувся. Але, на жаль, за 2 роки своєї дільності ця тимчасова комісія так і не прозвітувала на сесії – як за старої, так і з нинішньої влади. Невже гроші вирішують усе?

Вже після історії з представницькою владою «Черінвціобленерго» мало придибенції з чернівецьким водоканалом, якому теж намагалося знеструмити водяні насоси, відключивши за борги. До слова, йдеться про давні борги, щодо яких далеко не все прозоро й зрозуміло.

І ось новий напад російського ПАТ «Чернівціобленерго» на буковинців. До слова,  Генпрокуратура вимагає визнати незаконною приватизацію трьох енергокомпаній: ПАТ «Дніпроенерго», ПАТ «Закарпаттяобленерго» та ПАТ «Донбасенерго». Там мало би бути і «Чернівціобленерго», бо депутати Чернівецької обласної ради зверталися до Президента і прем’єра стосовно перевірки законності продажу нашого обленерго, оскільки, як відомо, останні 25% акцій «Закарпаттяобленерго» були продані значно дорожче за чернівецькі. Та це звернення вищі посадовці держави передали до Фонду держмайна, який і проводив приватизацію. Зрозуміло, що порушень Фонд не побачив.

– Беззубість місцевої влади, як обласної, так і міської, просто дивує, – наголошує депутат обласної ради Руслан МЕЛЬНИК. – Адже неодноразово на сесіях рад звучала пропозиція депутатів, враховуючи військовий стан і підривну діяльність обленерго, провести його націоналізацію. Втім, зрозуміло, що доки у Липецьку працюватимуть фабрики Порошенка, ніхто не зачепить власність російського олігарха. Та в нашому випадку є одне але. «Чернівціобленерго», як відомо, було продане за сміхотворну ціну. Тож варто б розібратися із законністю чи незаконністю, принаймні, остаточної приватизації «Чернівціобленерго». Тим паче, вже офіційно повідомлялося, що справа вивчається і, ймовірно, буде передана до суду.

Утім, наша влада не тільки беззуба, а ще й недалекоглядна. Бо їй пора було б уже прораховувати кроки обленерго наперед: було відключення водоканалу, тепер – теплокомуненерго. На що чекати буковинцям далі? А те, що це не крапка у стосунках чужака-монополіста і буковинців, ніхто не сумнівається. Немає ж такого злочину, перед яким зупинився би бізнес, якщо йому світить стовідсотковий прибуток. І це, на жаль, економічна аксіома.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Чернівецькі котельні знеструмило «Чернівціобленерго», яке належить російському олігарху   спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це екс-секретар Чернівецької міської ради, кандидат на посаду міського голови Чернівців заявив сьогодні журналістам на Театральній площі.

Галина Єреміца, «Версії»

Запис Михайлішин хоче дебати – з Каспруком і Коломійцем спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це повідомив журналістам екс-директор МТК «Калинівський ринок» Руслан СЕРБІНЧУК. За його словами, п’ятим сектором «Калинки» вже завідує племінник Ринжука – пан Герасимчук.
На прес-конференції йшлося про те, що нині відбувається між ним, Сербінчуком, міською радою і «Калинівським ринком».
– За рекомендаціями комісії секретар Чернівецької міської ради п. Кушнірик розірвав зі мною трудову угоду і мене звільнили з роботи. Я вважаю таке рішення незаконним і тому подав позов до суду. 5 травня відбулося перше засідання, на яке не з’явився жоден представник міськради. І це при тому, що там працює 8 юристів. У суд не прийшов і пан Кушнірик. Чому це робиться? Найперше і найголовніше для того, щоби на «Калинку» завести людей, які безпосередньо допомагатимуть повертати землі Калинівського ринку у власність ринку «Добробут». Так, зокрема, на посаду юриста «Калинки» призначили юристку, яка свого часу відстоювала інтереси «Добробуту» у справі проти міськради та «Калинки», а зараз вона робить все навпаки – захищає інтереси Калинки та міськради перед ринком «Добробут», – поінформував колишній директор ринку. Чи є в цьому логіка? Питання риторичне.
Сербінчук стверджує, що «цю справу вже намагаються «злити». Таким чином 2 гектари землі вже перейшли від Калинки до «Добробуту».
За словами Сербінчука, доходи, що їх приносив Калинівський ринок, вже нікого не цікавлять. А місто щодня недоотримує 30 тис. грн.!
–То що ж виходить? Пан Кушнірик каже про діру в міському бюджеті, про фінансові труднощі у тролейбусному управлінні, в аеропорту, а при цьому щодня з міста до приватних рук іде 30 тис. грн., – обурюється екс-директор. Тому через журналістів він звернувся до секретаря міськради Кушнірика і попросив не ховатися, а зробити все, щоби судове засідання 22 травня все ж таки відбулося.
– Я цілком упевнений, що я цю справу виграю, а Кушнірик чітко розуміє, що він її програє, – наголосив наприкінці прес-конференції Сербінчук.
Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»

Повну версію щодо подій на Калинівському ринку читайте в газеті «Версії» за 22 травня.

Запис Сербінчук стверджує, що Чернівці щодня недоотримують 30 тис. грн. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Практикантка «Версій» Крістіна Товарницька до ювілейного 500-го випуску газети сплела «фенічку» у стилі «Версій» і ділиться з читачами секретом її виготовлення:

1. Малюємо схему майбутнього виробу на листку паперу в клітинку. Один квадратик – один вузлик.
2. Беремо нитки двох кольорів (у нашому випадку – сім синього близько 50- 60 см і одна жовтого, найдовша, цілий клубок або моток).
3. Закріплюємо кінчики ниток зажимом – до книжки або тканини.
4. Жовтою ниткою обв’язуємо з лівого боку сині по черзі вузликами. Доходимо до краю і повертаємося назад навпаки – обв’язуємо з правого боку.
5. Коли доходимо до літер, обв’язуємо основну нитку синьою, по схемі. По закінченні літери – знову обв’язуємо жовтою ниткою.
6. Між літерами робимо жовту основу, літери – сині.
7. В кінці – косичка-зав’язочка. Таку саму косичку робимо з місця першого закріплення виробу.
8. Виріб готовий!

Запис Прикрашаємо себе у стилі «Версій» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міжнародний день прав людини, який припав на понеділок 10 грудня, недарма майже співпадає у часі з  Міжнародним днем боротьби з корупцією, який світ відзначив напередодні, у неділю 9 грудня. Втім, для України це зовсім не радісні дати. Бо за рівнем сприйняття корупції ми посідаємо 144-е з 176-ти місць у рейтингу міжнародної неурядової організації Transparency International (ІСК).

За нинішніми результатами ІСК, Україна отримала лише 26 зі 100 можливих балів. «Будь-який результат, менший за 30 балів, з точки зору Transparency International вважається ганьбою для нації. Минулорічний показник України становив 27 балів (2,3 бала за старою методологією). Держава впевнено крокує назад, займаючи місце між Конго і Папуа-Нова Гвінея», – наголошується в повідомленні Transparency International.

Зрозуміло, що, за умови процвітання корупції, на перші місця в суспільстві виходять люди, які вміють «вирішувати» питання, тобто домовлятися – але зовсім не в позитивному сенсі. Тому потреба у професіоналах почала зникати. А сильним світу нашого українського вони й не потрібні, бо лікуються та навчаються можновладці та їхні діти, як відомо, за кордоном. Нам же доводиться звикати до того, що кожен намагається «вичавити» усе можливе зі свого робочого місця. Цим переймаються лікарі й міліціонери, вчителі й судді… На цьому фоні практично знівелювалися права людини. Чи не тому українці катастрофічно потребують захист? Зрештою, як і журналісти. Бо їхній професійний обов’язок – говорити про те, що болить суспільству, – під загрозою. Нині за це можуть подати до суду. Тож невипадково і тему нинішнього понеділкового засідання чернівецького медіа-клубу його модератор і головний редактор інтернет-видання «Місто Ч» Анна ГЛІБКА сформулювала саме так: «Право на інформацію: лише декларація?» і для прикладу звернулася до судового позову Обленерго до газети «Версії».

Аби не відповідати ствердно, що право на інформацію – лише декларація, українцям слід опановувати ази відстоювання своїх інтересів. А для цього треба знати і закони, і свої права. Та ще за допомоги громадянських інструментів змушувати активно працювати перевірні організації, які, згідно з чинним законодавством, мають стояти на захисті громадян, хоча на справді своєю бездіяльністю підтримують тих, у кого в руках влада і гроші. Чи не тому після публікації матеріалів про діяльність Обленерго до редакції постійно йдуть люди з претензіями до енергетиків.

Та оскільки взаємини населення й монополістів на зразок Обленерго досягли точки біфуркації, коли люди не хочуть більше терпіти зневажливого ставлення до себе і вимагають нормальної організації обслуговування з урахуванням інтересів споживача. Прагнення вирішити суспільну проблему, що виникли у стосунках споживачів з підприємствами-монополістами об’єднала громадські організації та депутатів місцевих рад. А біфуркація – це точка неповернення через невеличкий інформаційний вибух, який призвів до такого критичного стану, коли система стає нестійкою і виникає невизначеність: перейде вона у хаотичний чи у новий, більш дифференційований і високий рівень упорядкованості. Показово, що цей термін з теорії самоорганізації.

плашка меншим шрифтом, але виділити

До складу Буковинського громадянського об’єднання увійшли: депутати обласної ради Руслан МЕЛЬНИК і Манолій ПЛАКСІЙ, депутат Сторожинецької ради Олександр БОСОВИК, голова облради Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки Чернівецької області Лідія АНЦИПЕРОВА, голова асоціації підприємців Кіцманського району, заступник голови обласної організації підприємців Степан ТАРНОВЕЦЬКИЙ, директор Буковинського центру виборчих технологій, заступник голови обласної організації «Комітет виборців» Ігор БАБЮК,  голова правління Чернівецького міського центру захисту прав підприємців Ігор КУХАРЧУК,  голова правління Буковинської фундації підтримки регуляторної реформи в Україні Володимир ДОРОШ,  юрист чернівецької міської громадської організації «Буковинські співвласники будинків» Степан БЕРТ, голова громадської організації «Європейський рух» Володимир ВАКАРЮК, голова громадської організації  «Вибір Буковини» Микола МАЛЯРЧУК, голова УВО «УТОС» Іван ФЕСТРИГА, представник громади с. Тисівці, що на Сторожинеччині Дмитро ЯКОБЧУК.

Координатори Громадянського об’єднання:

Руслан МЕЛЬНИК: 050-800-03-10

Володимир ДОРОШ: 050 510-72-89

Лідія АНЦИПЕРОВА: 097-013-03-39; 

Звернення та пропозиції  приймаються за телефонами редакції газети «Версії»: (0372) 57-19-35;  050-90-600-11. 

Об’єднання ставить собі за мету побудувати засади рівноправного та взаємовигідного діалогу між підприємствами – монополістами та споживачами їхніх послуг, а для цього за участі представників місцевого самоврядуавння, депутатів обласної, районних і сільських рад, обл- і райдержадмінстрацій, Антимонопольного комітету та інших організацій провести публічні слухання, на грунті яких сформувати рекомендації громадськості й направити їх до відповідних органів.

Минулої п’ятниці створене об’єднання  розпочало свою  роботу. Після обговорень було вирішено стосовно взаємин Обленерго й населення провести не одне, а серію публічних слухань. Йдеться про недостатню якість послуг, але за окремими напрямками – для споживача-городянина, сільського мешканця, підприємця –приватника та юридичної особи тощо. Тарифна політика теж буде перебувати  в полі зору громадськості. Адже людям не зрозуміло, чому мешканці будинків, що стоять поруч, сплачують за різними тарифами за електроенергію. Ті, кого обслуговують ЖРЕПи, перебувають у порівнянні з ОСББешниками та жителями кооперативів у привілейованому становищі, бо витягають із кишені по 28 (до 150 кВт) і 36 коп. (зверх 150) за кіловат, а не по 37 коп.

За підсумками публічних слухань об’єднання  сформує рекомендації та спрямує їх  до НКРЕ, Кабміну та ПАТ «ЕК Чернівціобленерго».

Крім того, разом з газетою «Версії» Громадянське об’єднання розпочинає просвітницьку акцію –  серію публікацій про алгоритм дій при порушеннях прав людини. Для прикладу, як правильно фіксувати відключення світла, щоби отримати компенсацію, що робити, коли прийшли відключати світло тощо. У наступному ж числі газети опублікуємо зразок інформаційного запиту, який будь-хто з читачів може направити до тієї організації, робота якої не задовольняє.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Вони хочуть, щоби їх почули: спершу з'явиться на Медіа-Версії.