Вода, пропущена через фільтри, позбавляється всіх мікроелементів, що спричиняє карієс і ламкість кісток. Про це повідомив екс-заступник голови Державної санітарно-епідеміологічної служби України Святослав Протас у коментарі кореспонденту УНН.

“Вона (вода – ред.) має бути максимально природною – з мінімальним втручанням в частині обробки. Як тільки ми починаємо проганяти воду через системи осмосу, ми забираємо абсолютно всі мікроелементи. Така вода вже є неприродною, вона штучна, оброблена – не з дотриманням тих нормативів, які на сьогодні встановлені”, – зазначив медик.

За його словами, пункти розливу питної води, очищуючи воду й позбавляючи її мікроелементів, запевняють, що потім “домініралізовують” її, однак штучні мінерали не засвоюються організмом людини.

“Фактично, споживаючи таку воду, ми спричиняємо появу карієсу, випадіння зубів, ламкість кісток, руйнуємо організм, тому що порушуємо водно-сольовий обмін”, – уточнив Протас.

При цьому він додав, що найкращою для щоденного вживання є вода з артезіанських свердловин – зокрема з бюветів.

Запис Вода, пропущена через фільтри, спричиняє карієс і ламкість кісток спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Біотестування

– Як визначається токсичність води?

– Ми розробили принципово новий метод контролю якості води – за формулою крові: на цитогенетичному рівні визначаємо, як поводиться клітина в тій чи іншій воді. За зміною цієї формули можемо говорити про ступінь забруднення води та її токсичність. Тестування води на клітинному рівні організму я назвав біотестуванням. Працював над ним 25 років.

Спочатку ми проводили експерименти над організмами, які живуть у прісній воді. Поміщали контрольну групу рибок у водопровідну воду – вони одразу ж гинули, що означало надзвичайну токсичність води. Воду кип’ятили, відстоювали – рибки жили трохи довше. Спостерігали за рибками, що живуть у своїй воді, і тій, яку досліджуємо, тримаючи їх чотири доби без їжі. Потім відщипували від плавника, зябер мікроскопічну частинку, препарували і аналізували стан клітин. Зміни вражаючі…

Якщо вода хороша, клітини абсолютно однакового розміру. Якщо токсична – бачимо їх аномальну поведінку: вони починають неправильно ділитися, замість одного ядра в клітині помічаємо два або кілька маленьких – це характерна ознака генетичних змін. Фіксуємо і початок онкоутворень (коли клітина ділиться дуже швидко). Нам відомо, які пестициди та антибіотики спричиняють такі процеси.

– Як це позначається на людях?

– А чому такими численними стали випадки народження генетично неповноцінних дітей? Кажуть, спосіб життя. Та не спосіб життя, а вода, їжа і, звичайно ж, повітря. Домінуючий фактор у цьому переліку – водний. На відміну від овочів і фруктів, вирощених у ґрунті, навіть забрудненому, вода, яку п’ємо, всмоктується в організм, і всі розчинені в ній сполуки засвоюються одразу. Тому надзвичайно важливо не тоді досліджувати воду, коли людина захворіє, а на початковій стадії виявити, чи можна цю воду взагалі вживати..Якщо з’явилися зміни, потрібно швидко змінити воду, яку вживали.

Очищення до первозданного стану

– Саме це і наштовхнуло Вас на необхідність створювати нові держстандарти на воду?

– Так. Кілька років я присвятив цьому й увесь цей час намагався здолати перешкоди медиків. Відповідно до держстандартів, джерело водопостачання, звідки беремо воду для пиття, має бути 1-ї категорії. Тобто вода має бути настільки чиста, щоб її можна було пити без спеціальної обробки. Сьогодні таких джерел немає. Дніпро належить до 3–4 категорії (залежно від різних пір року).

А що таке 4-а категорія? Це – стічні води, 3-я – розбавлені стічні води. Я не маю на увазі лише Дніпро. І Рейн, і Амазонка – всі великі ріки світу забруднені. Але якщо іншої води немає, значить, треба отримувати питну воду із брудної води, але за обов’язкової умови використання найсучасніших технологій її очищення та сучасних методів контролю, про які говорив. Сьогодні можна з будь-якої води отримати високоякісну питну воду, але контроль її має бути на рівні біотесту.

– Чи є в Україні найсучасніші технології очищення води, про які ви кажете?

– Тепер уже є. Водоочисне устаткування «Вега» розроблено в нашому Інституті колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського НАН України. Аналогів йому у світі немає. Деякі вчені, знайомі із цими установками, прозвали мене монополістом. Формально вони мають рацію. Хоча я лише вимагаю, щоб усі інші нас наздоганяли. Не розкриваю секретів наших підходів – вони всі запатентовані. Але хочу, щоб Україна від того, що вкладає в науку, отримувала хоч якийсь зиск. І це нормально, даремно ніхто нічого не віддає.

– Які процеси покладено в основу цієї технології?

– Коли я займався каталітичними процесами в Інституті фізичної хімії, вивів чимало принципово нових закономірностей хімічних реакцій. І винайшов спосіб, рівного якому досі немає у світі – фотокаталітичне окислення органічних сполук у воді. Для цього потрібні світло і певна речовина, що виступає в ролі каталізатора, скажімо, іони заліза. Якщо популярно: опромінюю воду, спрямовуючи світло, де є 2–3-валентне залізо, яке починає спалювати наявну органіку – вода очищається до первозданного стану.

Перший патент у цій галузі був мій. Потім з’явилися японські, французькі, американські… Колектив нашого інституту єдиний володіє цією технологією очищення води. Багато хто хоче повторити її, та ні в кого не виходить. У мене своя маленька, але дуже велика таємниця.

– Розкрийте хоч частинку її…

– Я дуже люблю Дніпро. І мене завжди дивувало те, що хоч би скільки нечистот виливалося в нього, річка знову очищується до такого стану, що в ній можна купатися і навіть використовувати воду для пиття. Почав досліджувати цей процес і зрозумів, що очищення відбувається тільки вдень – завдяки ультрафіолету. Але це повільний процес. Ми ж у понад мільйони разів, порівняно з природним середовищем, пришвидшили окислення органіки і «спалюємо» її за секунди – використовуючи в наших системах ультрафіолетову лампу. У природі все влаштовано настільки доцільно і розумно, що нам, ученим, потрібно лише зрозуміти, як ті чи інші процеси відбуваються. І якщо вдасться, то трохи пришвидшити їх.

Організм потребує живої води

– «Вега» вже працює?

– 2009-го у Борисполі перерізали стрічку на двох бюветах, подібних до київських, але не з підземною водою, а з водопровідною, обробленою за нашою технологією. Із 60 тисяч жителів Борисполя 20 тисяч уже мають доступ до цієї води. Вона не відповідає тим державним нормативам, які мала Україна. Вона в багато разів краща, бо відповідає новим стандартам.

– Вода якісніша, ніж у столичних бюветах?

– Річ не в тому. Вихідна вода там теж підземна, але забруднена, що й довели наші біотести. Наразі не йдеться про більш чи менш якісну воду. У Борисполі вода інша, ніж у Києві, бо інші солі в ній містяться. Основна ж вимога до води – відсутність токсичного і мутагенного впливу на клітини.

– Ви прихильник того, що сьогодні без шкоди для здоров’я ми можемо пити лише бюветну воду?

– І тільки її. Без доочищення. Я вважаю, що подавати підземну воду по трубах принципово неправильно, вона має бути живою. Саме тому найкращі якості має вода гірських річок. І саме тому виграє Фінляндія, Швеція та інші країни, де користуються нею. Це правильний природній принцип – усе, що рухається, живе. Так, до речі, і людина. Наш нормальний стан – це рух. Найвиразніша форма нормального стану води – її швидка течія. У криницях теж немає застояної води – там безперервний рух. І до організму має постійно надходити жива вода.

Править світом бізнес – і це біда

– Як ставитеся до можливості сплачувати за воду з бюветів?

– Категорично проти. Платити за воду, дану Природою?.. Хто і за які заслуги буде наживатися на ній? Прийдуть товстосуми до цієї води, і ми не зможемо її контролювати. Умова, яку я ставив голові міської ради, відкриваючи бювети, – безоплатність води! За цей час було чимало спроб приватизувати ці джерела питної води, бо ж насправді багато хто бачить не воду, а гроші, що витікають. У Борисполі бювети також безкоштовні.

– Які регіони України нині найбільш потерпають від неякісної води?

– Найчистіша вода – в Західній Україні, особливо у гірській місцевості. У Львові й Полтаві хороша підземна вода. Та водопровідна вода непридатна для пиття в усій країні. За моїми оцінками, щонайменше 90% населення України п’є неякісну воду, 33 млн. українців п’ють воду з басейну Дніпра – це гарантовано погана вода. Катастрофічно неякісна вода на Донеччині, Луганщині, Харківщині, Дніпропетровщині.

Щонайменше 90% населення України п’є неякісну воду

Вода має бути чистою хімічною речовиною, однак не дистильованою. Важливо також пам’ятати, що у воді обов’язково мають бути солі (кальцій, магній, натрій і калій), без яких обмінні процеси і в цілому життя людини неможливе. До речі, кальцій і магній засвоюються організмом лише з води, в розчинному вигляді.

Від води, насамперед, залежить здоров’я людини. Ми втратили воду, створену природою, яку мільйони років пили люди, і перейшли на техногенну водопровідну. У кращій ситуації опинилися сільські жителі, які п’ють воду з криниці, «настояну» на землі. Звичайно, є і колодязі з токсичною водою, але в місцевості, де немає виробництв і не вносяться добрива (із вмістом фосфору та азоту), вода в багато разів краща за водопровідну. Бо її фільтрує земля.

Моя пропозиція – негайно починати роботи з доочищення водопровідної води і використовувати будь-які джерела чистої води не для подачі в мережу, а для пиття.

– Сьогодні ми дедалі частіше віддаємо перевагу бутильованій воді. На вітчизняному ринку з’являється все більше її виробників. Якими показниками треба керуватися у виборі такої води?

– Досліджуючи більшість бутильованих вод, ми з’ясували, що практично всі вони, окрім «Моршинської», токсичні. «Моршинська» – абсолютно бездоганна з біологічної точки зору, вона відповідає всім критеріям корисної води. Такі ж критерії має і артезіанська вода, хоча, по суті, вони абсолютно різні. Але обидві відповідають головному критерію – нетоксичність на біологічному рівні. Усі інші спричиняють генетичні зміни.

– А як щодо газованої води?

– Газована вода кисла сама по собі, вона не питна. Її можна вживати хіба що в критичних умовах для збереження водного балансу, втамовуючи спрагу. Мінеральні води з високим вмістом солей (більш ніж 1 г дм3) теж не є питними, їх слід вживати як лікарський засіб – нетривалий час і саме тоді, коли це показано.

До речі, в торговельній мережі багато «Боржомі», яка втрачає свої лікувальні властивості впродовж кількох годин після того, як виходить із-під землі. Якби це було не так, люди з усього світу не їхали б у санаторії лікуватися водою.

– І все ж таки її продають…

– Бо це бізнес, який, на жаль, править світом…

– Не боїтеся, що вам закинуть лобіювання інтересів певних фірм-виробників?

– Для мене абсолютно не має значення, хто виробник, як і те, на якій глибині й звідки взято воду, що лягла в основу бутильованої. Головне, щоби вона не впливала негативно на біологічну складову організму. У кожного виробника свої технології. Але для того, щоби вода зберігалася, потрібно її консервувати. Консервантом же, як правило, виступає антибіотик, який не дає змоги розмножуватися мікрофлорі. Ось тому я виступаю за те, щоби питна вода була свіжою. Наші бювети проточні – вода не повинна застоюватися.

Пити воду треба свіжу і негазовану

– Владиславе Володимировичу, нові стандарти на водопровідну воду ви вже запропонували. Що тепер?

– Тепер намагатимуся робити все від мене залежне, щоб у державну програму «Питна вода України» до 2020 року було закладено пріоритети, про які говорили, – з доочищенням водопровідної технічної води до питної. Питну воду – 2–3 літри людина потребує щодня – не можна подавати у квартири через водогін. Людина повинна приходити до джерела якісної питної води і набирати необхідну їй кількість на сьогодні-завтра.

Зберіганню і транспортуванню питна вода не підлягає.

Запис Яка вода – таке й здоров’я спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«…Зайшли у глухий кут»

– Владиславе Володимировичу, нині проблема питної води стоїть перед людством надзвичайно гостро. На знак офіційного визнання великого значення водних проблем Генеральна Асамблея ООН проголосила 2005 – 2015 роки міжнародним десятиріччям «Вода для життя».

– Проблема питної води в усьому світі була і буде дуже актуальною. По-перше, на планеті швидко збільшується чисельність людей, а по-друге, зменшуються водні ресурси, які вже не в змозі забезпечувати землян необхідною кількістю питної води. Практично всі прісні джерела нині тією чи іншою мірою забруднені продуктами життєдіяльності людини.

Ми, науковці, повинні визначитися, що саме маємо на увазі, говорячи про питну воду. У різних країнах діапазон контролю за різними компонентами води відрізняється в багато разів. ВООЗ рекомендує 95 контрольованих компонентів, у США їх – 102, в Україні – 29.

Світ пішов неправильним шляхом, на який його штовхнули медики, змусивши хімічними, мікробіологічними, радіохімічними методами контролювати окремі складові води. Бурхливий розвиток хімії, фармацевтики, медицини, агропромислового комплексу призвів до того, що людина щороку синтезує сотні тисяч (!) нових препаратів для власних потреб. Сьогодні близько 35 мільйонів(!!!) хімічних сполук в довкіллі, звідки, зрештою, і береться вода для пиття. Тим більше здається абсурдним, коли в Україні контролюють лише 20–30 хімічних сполук із десятків мільйонів! Чи маємо право на підставі цих мізерно малих вимірювань говорити про якість води?

ВООЗ рекомендує 95 контрольованих компонентів, у США їх – 102, в Україні – 29. А в довкіллі 35 млн. хімічних сполук!

Можна багато дискутувати про різні мутації: для прикладу – пташиний і свинячий грип, нова кишкова інфекція в Європі. Але ж із причини надзвичайно великого забруднення мутантним стає увесь світ!. Ми «ковтаємо» це забруднення, насамперед, із питною водою, яку ніхто не може ефективно доочистити, і найголовніше – ніхто не може проконтролювати. Здається, зайшли в глухий кут…

Власні стандарти

– Але ж Ви знаєте, як вийти з нього?…

– Ще у 80-х роках я заявив, що водопровідна вода в Києві непридатна для пиття. Але яку ж воду пити? Відповідь на це запитання шукав упродовж багатьох років досліджень. Результатом цього стали бювети – альтернативне пряме джерело постачання води високої якості, придатної для пиття. Вважаю, що завдяки відкритим бюветам свою місію на Землі я виконав. Сьогодні в Києві їх близько 300, і всі ці роки я персонально відповідаю за якість бюветної води. До 90-го року Київ не мав жодної колонки. Вода з артезіанської свердловини прямо не постачалася, а змішувалася з дніпровською або деснянською водою і хлорувалася, що абсолютно неприпустимо. Та й незрозуміло: для чого? Адже це вже не питна вода, а технічна, і дуже токсична. Інша річ, коли йдеться про дніпровську воду, куди стікають каналізаційні стоки з усіма інфекційними захворюваннями.

Хлорована вода – технічна, а не питна. І дуже токсична!

Я знехтував уявленнями про знезараження і, завдяки партійному квитку в кишені та авторитету Академії наук, змусив тих, від кого це залежало, повірити мені і відкрити бювети на пряме надходження води з-під землі, без будь-якої обробки. Хоча тоді, наприкінці 80-х, міністерства і відомства, що відповідали за підземні води, були категорично проти. Бо так, мовляв, не заведено у світі. За світовими стандартами, вся вода повинна знезаражуватися.

– Ви вирішили знехтувати світовими стандартами?

– Я зрозумів, що треба створювати власні стандарти. Ми не повинні під когось підлаштовуватися, не повинні грати за чиїмись правилами. Кілька років поспіль було витрачено, і нарешті торік вдалося повністю завершити розробку нових стандартів на питну воду, які принципово відрізняються від світових підходів. У жодній країні світу немає державних стандартів, які б визначали якість води за параметрами, розробленими в Україні. Не хочу здатися велемовним, але це справді революційний підхід.

Можливо, буду надто різким, але вважаю, що медики світу поводяться аморально, коли в питній воді визначають норми отрутохімікатів. Гранично допустима концентрація (ГДК) миш’яку, ртуті, свинцю, пестицидів у питній воді – це нонсенс! Скажімо, у водопровідній воді допускається 60 мг хлороформу. Для живої біоти це – смертельна доза. Миші і щури, якщо вони здорові, одразу не вмирають, але клітини поступово гинуть. І людський організм теж починає виходити з ладу. З точки зору загальної біології кожному має бути зрозуміло: токсичні речовини нормувати у воді не можна. До того ж, третина із 29 контрольованих компонентів водопровідної води в Україні – суто фізичні (колір, мутність, температура, вміст кисню тощо), що аж ніяк не впливає на якість води. Хімічних сполук приблизно половина і половина з них не мають відношення до токсикології – кальцій, магній, калій, натрій… Мільйони токсичних елементів залишаються поза увагою, хоча їхня роль у формуванні якості води не просто визначальна, а гігантська.

Хлорована вода не може бути питною

Твердження, що санітарні лікарі контролюють якість водопровідної чи іншої води, позбавлене всякого сенсу. Вивчаючи світовий досвід, а головне, проводячи дослідження, давно переконався, що хлорована вода в принципі не може бути питною, це технічна, у кращому разі санітарно-гігієнічна, придатна, скажімо, для миття підлоги. Її вживання спричиняє тяжкі захворювання, стимулює утворення ракових клітин. Навіть купання в ній призводить до певних проблем, бо хлорорганіка, особливо з гарячою водою, повністю всмоктується шкірою.

– Процес кип’ятіння не убезпечує?

– Ні, зникає лише частина леткої органіки. Ми кип’ятимо воду і дихаємо речовинами, які випаровуються з води і стають ще більш небезпечними для нас, адже потрапляють в організм напряму – через легені (під час пиття шкідливі речовини піддаються «переробці» в кишечнику, печінці й нирках). Чоловіча імпотенція теж значною мірою пов’язана з хлорорганікою – це доведено.

Фільтри – забруднювачі

– Час від часу з’являється інформація про те, що вода вимагає доочищення. І ми купуємо водоочисні фільтри…

– Водопровідну воду треба очищати, бо вона токсична. Як мінімум, є хлорорганіка. Крім того, алюміній, залізо, марганець тощо. Але фільтр не очищає, а, навпаки, забруднює воду. На ньому утворюються гігантські колонії мікроорганізмів і як наслідок – дуже токсична маса продуктів їхньої життєдіяльності. Цю масу ми випиваємо разом з водою. До речі, ступінь токсичності синьо-зелених водоростей перевищує токсичність ціанистого калію в тисячу разів! Однак самі по собі вони нешкідливі. Коли ж потрапляють у водопровідну мережу і піддаються хлоруванню, то виділяють величезну кількість токсикантів. Як наслідок, вода, в якій гинуть клітини, стає токсичною і провокує різні захворювання. Гроші викинули (ще й чималі! і за них ще й організм отруїли.

(Закінчення у наступному числі)

Запис Яка вода – таке й здоров’я спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З історії живого пива:

Побутує думка, що права на винахід цього терміна належать компанії «Очаково». Кілька років тому російське телебачення транслювало ролик цієї компанії, який наочно демонстрував «живість» пропонованого продукту. У рекламному сюжеті крапля пива, що впала на шкуру ведмедя, оживила мертву тварину. Слоган закінчувався словами: «оживлююче пиво». Далі він був дещо змінений і пішов «у народ». Такий «винахід» вивів еволюцію пивного ринку на новий щабель.

Технологи пояснюють, що «живим» пиво називається через те, що в ньому триває життя. Іншими словами, дріжджові бактерії в ньому не відфільтровані і не вбиті нагріванням, а тому ще ефективно діють.

Винахідливості першого маркетолога, який впровадив у вжиток термін «живе пиво», можна позаздрити. Напевне, його колись занесуть до підручника для рекламістів, бо з допомогою такого визначення за досить короткий час ринок пива розділився і споживачі почали замислюватися: «Чи все пиво однаково корисне?»

Від початку 2000-их продажі живого бурштинового напою поповзли вгору. Учасники «пивного ринку» стверджують, що «бум» на живе пиво розпочався 2 роки тому. Нині в магазинах можна зустріти десятки його найменувань. Однак поняття «живе пиво» досі ніким не регламентоване, тож пивовари із вигодою для себе використовують розбіжності в його трактуванні.

– Загалом живе пиво повинне бути нефільтрованим і непастеризованим. Однак не всі пивовари і поціновувачі цього напою настільки категоричні. Тож основним показником «живості» пива недобросовісні виробники вважають відсутність пастеризації, а на фільтрацію закривають очі, – розповів власник мережі живого пива Олексій, який у приватній розмові не приховував і власної «несумлінності» у пивному бізнесі.

Живе пиво не може «жити» тижнями. Термін його придатності – від 3-х до 4-х діб.

Рецепт пива простий: готується суміш із пророслих зерен ячменю і хмелю. До неї додаються пивні дріжджі, які й перетворюють суміш у те, що можна назвати «живим пивом».

Проблема справжнього живого пива одна: зберігається воно недовго – дня 3-4! Справжнє живе пиво не може «жити» тижнями! Тож спробувати його можна лише в ресторанах і пабах, куди пиво привозять одразу з броварень!

Якщо перетримати живе пиво довше визначеного терміну, воно набуває «металевого» присмаку і стає справжньою отрутою!

– А як же пиво, що продається в магазинах? Його термін придатності вимірюється тижнями, а в деяких випадках – і місяцями! – запитала я у «пивного» експерта Олексія.

– Відповідь одна, – іронічно посміхається «пивний» бізнесмен, – треба щось зробити з живим пивом, аби воно «жило» більше трьох днів! Тут на допомогу і приходять процеси фільтрації, пастеризації, консервації і решта «..ацій».

– Детальніше можна?…

– Щоби пиво довше зберігалося, до нього додають консерванти, використання яких пивні компанії часто замовчують.

– Наскільки вигідний такий бізнес?

– Якщо говорити про «чисте», нерозведене пиво (у Чернівцях – це рідкість), за день один магазин продає більше 300 літрів. Трапляється, що пиво розводять водою, але власники «точок» рідко нахабніють настільки, щоби це можна було відчути на смак.

Бізнес дуже вигідний. Однозначно. Секрет у тому, що це пиво набагато приємніше на смак, ніж консервоване. А ще воно легко п’ється…

Порада спеціаліста:

Кожний споживач має право переглянути в магазині накладну і посвідчення якості товару. Якщо інформація в цих документах не відповідає дійсності або ж власник відмовляється її надати, звертайтеся до управління у справах захисту прав споживачів за номером головного спеціаліста обласного управління у справах захисту прав споживачів Дарії Гелки (0372) 52 72 02.

Тож доведеться розчарувати оптимістів: не п’єте ви живе пиво в його класичному розумінні. На жаль…

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Запис Яке пиво можна назвати «мертвим»? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Постраждав – не лінуйся поскаржитися!

Придатність для вживання та якість питної води регламентуються санітарними нормами й правилами. Для питної води таких параметрів, що підпадають під жорсткий контроль досить багато.

Наприклад, вміст важких металів та вміст розчинних сполук – від них залежить стан нашого імунітету. Для кожного металу, що може міститися у воді, існує гранично допустима концентрація. Перевищення її у воді тягне негативні наслідки для здоров’я людини.

Підтвердження поганої якості питної водопровідної води у Чернівцях – черги за бутильованою водою з природних джерел чи підземних водозаборів.

Проте дивує інше: чернівчани купують бутильовану питну воду, платять за водопостачання та водовідведення за одним з найвищих тарифів і не звертаються за захистом своїх прав до Управління з захисту прав споживача, Міської санепідемстанції та до суду! Невже чернівчан влаштовує такий стан справ?

Можлива причина – радянський стереотип думки чи зневіра до зазначених вище контролюючих органів. Можливо, відсутність знань про послідовність дій та інформації, щодо звернень, зразків заяв тощо.

Адже, згідно з українським законодавством, для того щоби ініціювати перевірку фактів порушення прав споживача, самому споживачу треба звернутися до управління з захисту прав споживача та міської санепідемстанції з письмовою заявою.

Бо тільки після надходження правильно оформленої скарги чи акту-претензії управління з захисту прав споживача почне реалізовувати механізм захисту прав споживача відповідно до чинного законодавства. А для цього потрібен час.

Власне, цим і користуються виробники й надавачі послуг, адже за 1-3 дні, які необхідні для організації перевірки факту неякісної водопровідної води постачальник послуги, як правило, відновлює більш-менш задовільне надання послуги з постачання «питної води», хоча питною таку воду назвати важко.

Збережіть погану воду

Нещодавно недоліки нашої водогінної системи мешканці мікрорайону «Гравітон» могли відчути на собі: відкривши кран, відчув запах тухлих яєць. Для водопровідної води таке неприпустиме! Білкові речовини потрапляють у водопровідну воду з пошкоджених каналізаційних труб. Варто такою водою почистити зуби, чи помитися в душі – і можна важко захворіти.

Отже, якщо ви відчули, що вода має неприємний запах, краще її не використовувати взагалі. Наслідки можуть бути катастрофічними для здоров’я.

Реагувати потрібно миттєво, адже проточна вода швидко все вимиває, тому потім важко буде довести, що ви потерпіли.

Перед тим, як написати заяву, до Санепідемстанції, а це займе чимало часу, зберіть 3-4 мешканців будинку, купіть три пляшки мінеральної води, збережіть від них чек. Одну пляшку залиште закоркованою, щоби пізніше не виникло сумнівів, що саме в цій воді не було домішок. З двох інших пляшок злийте воду, прополощіть їх підозрілою водопровідною водою, наповніть їх доверху і герметично закрийте.

Але й це ще не все. Потрібні підписи 3-4 мешканців на складеному вами акті про факт наявності специфічного запаху чи кольору води, що проба води дійсно була налита з крану в певний час.

Везти такі пляшки треба не пізніше 1-2 годин після заливання (у воді відбуваються процеси окислення та метаболізму, тому бактеріологічне забруднення згодом важко буде підтвердити). Лише після таких дій можна буде вимагати відшкодування збитків.

Фільтр допоможе організму

Термін експлуатації залізних водогонів становить зазвичай 30 років. Наші, чернівецькі – набагато старші, і містять ділянки зі свинцевими трубами. Тому іржа у вигляді дрібних часточок зі старих труб за відсутності фільтрів потрапляє до організмів людей. Навіть елементарні фільтри зменшують навантаження на нашу печінку та нирки.

Якщо візьмете навіть звичайний тканинний фільтр промислового виготовлення, то вже за тиждень експлуатації він стане брудно-коричневого кольору, хоча рекомендують його змінювати раз на місяць, а то й півроку!

«Гравітон»: купатися заборонено!

Прутська вода у Чернівецькій області чистіша за дністровську: у Дністер скидають відходи чимало підприємств.

Хоча у районі «Гравітону», де скидаються комунальні стічні води Чернівців, купатися дуже небезпечно. Знаків заборони там немає, але мешканці повинні знати, що у воду йдуть стоки з лікарень, каналізайції тощо. Там найнебезпечніша в місті територія з біологічним забрудненням. На щастя, ці стоки згодом розсіюються у великій кількості протічної води, відбувається природній процес самоочищення води, тож вона стає менш небезпечною.

Бактеріологічне забруднення води усувається шляхом хлорування. А сполуки хлору (у тому числі й діоксини) у воді дуже негативно впливають на людський організм, тому в Європі замість хлорування використовується озонування.

Невідповідність якості питної води нормативним вимогам за бактеріологічними показниками є головною причиною поширення в країні багатьох інфекційних хвороб: вірусного гепатиту А, ротавірусних інфекцій, інфекцій бактеріальної природи.

Пам’ятка споживачу питної води

Користуйтеся природними аналізаторами: звертайте увагу на запах, смак та колір води. Це перші критерії її якості.

Обов’язково користуйтеся фільтрами для водопровідної води: активоване вугілля поглинає органічні речовини, частково важкі метали. Краще вживати бутильовану воду.

За наявності будь-яких ознак забруднення води обов’язково звертайтеся до Відділу у справах захисту прав споживачів. Чим більше буде звернень, тим кращою буде робота водоканалу та якість питної води.

Любов КАФАНОВА, «Версі

Запис Хвороби просто з крану спершу з'явиться на Медіа-Версії.