Нинішнього січня колектив ПМК-76 віншує зі славним козацьким ювілеєм одного з найвідоміших Василів Буковини – генерального директора одного з лідерів будівельної галузі України ТДВ «Чернівецька пересувна механізована колона №76», заслуженого будівельника України Василя Івановича Каглянчука.

Варто почати з того, що почесні звання й нагороди свої Каглянчук не збирав для краси парадного костюма. Він просто все життя будував. І весь свій трудовий стаж заробив в одному місці – у ПМК-76, тільки посади змінювалися – від керівника середньої ланки до гендиректора.

Розпочавши свій шлях з осушення відкритим дренажем заболочених і пере­зволожених земель, підприємство стало провідною організацією в захід­ному регіоні з будівництва гідроспоруд, протипаводкових і протизсувних конструкцій, унікальних комплексних водозаборів Дністровського гідровузла. ПМК-76 осушила понад 85 тис. кв. м земель, збудувала чотири водозабори для водопостачання міст і сіл, укріпила 68 км берегів гірських річок Прут, Черемош, Серет. Колектив брав участь і в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та землет­русу у Вірменії.

Позаторік підприємство відзначило 70 років свого існування – і  понад 40 з них у ПМК-76 працює Василь Каглянчук. І вже понад 20 років він керує ТДВ «ПМК-76» – як справжній капітан проводячи корабель будівельної організації через бурі й підводні перешкоди вільного підприємницького плавання.

Нині ТДВ «ПМК-76» – це понад 500 висококласних фахівців різних професій і високотехнічне обладнання, що дозволяє виконувати складні архітектурні будівельно-монтажні та оздоблювальні роботи в найкоротші терміни з високою якістю. Мабуть, важко навіть спробувати вирізнити, що в діяльності підприємства йде від працівників, а що саме від директора.
Варто зауважити, що серед нагород і відзнак своїх Василь Іванович, може, найбільше цінує медаль «На славу Чернівців», адже нині результати діяльності керованого ним підприємства прикрашають сучасні квартали нової забудови Чернівців. У «портфелі досягнень» ПМК-76 – торговий комплекс «Майдан», обласний центр зайнятості, торговий комплекс «Слон», безліч АЗС, реконструкція літнього театру в парку ім. Шевченка, СШ № 31 у Садгорі, шкільної будівлі по вул. Руській, 178 під дитячий садок. Реконструйовані з повним оновленням каналізаційних, водопровідних мереж та дорожного покриття вулиці Білоруська, Канівська, Шкільна, Нагірна, Гастело, мікрорайон «Рогізна». Та все ж основою діяльності ТДВ «ПМК-76» є будівництво житла. Окрасою сучасних Чернівців стали будинки, зведені на вулиці Героїв Майдану, проспекті Незалежності.

І зовсім не випадково будівельна компанія ПМК-76 має статус «товариства з додатковою відповідальністю». Юридичний зміст терміна в тому, що на відміну від ТОВ – товариства з обмеженою відповідальністю – учасники товариства з додатковою відповідальністю несуть відповідальність і власним майном у разі неплатоспроможності товариства. Оце слово «додатковий» дуже пасує до характеру й діяльності гендиректора Василя Каглянчука.

Сьогодні будівельна організація має на меті не тільки отримання прибутків, а й здешевлення квадратного метра житла, яке має стати доступним для громадян України навіть у нелегкий час, який пере­живає наша держава.

Та повернімося до нашого ювіляра. Усі, хто спілкуються з Василем Каглянчуком по роботі й поза нею, зазначають такі його риси як людяність і доступність. А ще і він не цурається людських і сімейних радощів, є душею будь-якої компанії.

Разом з рідними, друзями й колегами газета «Версії» зичить ювілярові міцного здоров’я, багато здійснень і радощів і ще багато років творчої праці – на славу Чернівців і власну!

З роси й води Вам, Василю Івановичу!

Запис Додаткова відповідальність Василя Каглянчука, який трудовий стаж заробив на одному місці – у ПМК 76 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Заслужений винахідник України, доктор технічних наук, автор і виконавець багатьох віршів та пісень російською, українською, ідиш, відомий у Чернівцях доброчинник Марко Шикович ФАЙНЕР напередодні 50-ї річниці своєї виробничої, науково-педагогічної та громадської діяльності розповів журналістам про свої розробки, винаходи та дослідження.

Марко Шикович вважає себе справжнім чернівецьким євреєм, хоча народився у Старокостянтинові на Хмельниччині. Він неодноразово зауважував публічно, що  особлива аура нашого міста допомогла йому самоутвердитися та самореалізуватися.

У своїй дослідницькій діяльності він розробляв не тільки нові цементні суміші, але й технології їхнього використання. Будівельник Файнер настільки порозумівся з  «поводженням» бетонних конструкцій, що попередив багато масових аварій і руйнувань багатьох споруд. І нині Марко Шикович працює над проектами, які в найближчому майбутньому втілюватиме у життя.

Найважливішими зі своїх винаходів п. Файнер вважає такі, що знайшли практичне застосування. Може найцікавіша для пересічного читача – утилізація відходів спиртової промисловості, пристосована до цементу. Але найбільше дошкуляє будівельникам проблема довговічності бетону в конструкціях: «У зразках показники довговічності та морозостійкості контролюються добре, але що там у конструкціях робиться, ніхто не знав, от тут і став у пригоді мій винахід з діагностики конструкцій. Він уже знайшов широке застосування при будівництві мостів та гідротехнічних споруд.»

А розрядно-імпульсна технологія приготування бетонної суміші, розроблена Файнером, поки що не знайшла широкого застосування, окрім оборонного будівництва.

–Сьогодні в Україні перевитрачається до 30% цементу, до 15% металу і до мільйона  кубометрів бетону, – продовжує Марко Шикович, – навіть не рахуючи банальних втрат від крадіжок і поганої якості заповнювачів. Марнотрати ці лягають на собівартість продукції. І за це ми платимо дорогим житлом, дорогими дорогами. А питання стоїть в тому, що досі не існувало досконалої методики розрахунку та оперативного регулювання технологічних процесів. Я таку методику розробив і пропоную її впровадити у виробництві, – розповідає Марко ФАЙНЕР. – Нещодавно закінчив тему, яка обіцяє країні економічний приріст до 2 млрд. грн. на рік. Крім методики я розробив і конкретні способи її реалізації.

Марк Шикович бере участь у реставрації головної синагоги Буковини, про що також йшлося на прес-конференції:

–Минулого тижня ми заселили третій поверх дітьми, тепер дитячий єврейський центр розташований у Синагозі. Тут є три класи, зал для ігор і конференцій і кабінет для вчителів, – повідомив Ісаак БЕЗНОС, голова правління іудейської релігійної громади Буковини.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Співочий будівельник обіцяє Україні до 2 мілрд. грн. на рік від своїх винаходів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Він ніколи не скаржиться на перешкоди, не опускає рук у скруті й не розраховує на когось – звик усього досягати самотужки. Закінчивши школу, пішов навчатися до будівельного технікуму в Чернівцях, згодом закінчив Чернівецький державний університет і Київський автодорожний інститут. Саме під його керівництвом на Буковині зводилися школи, будинки культури, фельдшерсько-акушерські пункти, прокладалися десятки кілометрів доріг. Очолювана ним будівельна організація «Промбуд-1» піднімала  заводи «Вимірювач», «Гравітон», «Граніт», «Кварц», зводила пологовий будинок на Рівненській, міський молокозавод, злітно-посадкову смугу аеропорту…

«З 10 років я працював у радгоспі, бо коли був голод, іншого виходу не було. Був і біля молотарки, і їздовим, і біля трактора. Пам’ятаю, дуже чекав, коли зайде сонце, щоби вже можна було хоч трохи перепочити…»

                  «Будуємо для людей не житло, а домівки»

Шана до будівельної справи у Василя Мороза з’явилася не випадково: його батько, Гаврило Мороз, звів на рідній Кіцманщині не один десяток хат. Отож Василь Гаврилович, мабуть, і не міг стати ніким іншим, як будівельником.

Чотири покоління родини Морозів

Свою мрію – мати власне будівельне підприємство – Василь Мороз втілив 12 років тому: 2001 року на базі будівельно-монтажного управління облспоживспілки спільно з синами створив «Чернівціжитлобуд».

– Уже тоді я вирішив, що на фірмі працюватимуть найкращі фахівці, залучатимуться передові технології, – згадує Василь Гаврилович. – Ми провели технічне переоснащення, закупивши КамАЗи, ГАЗи, самоскиди, екскаватор, бульдозер, іншу необхідну будівельну техніку.

Фірма одержала ліцензію на розробку Чорнівського родовища пісків на Новоселиччині, придбала й відновила розукомплектовані цегельні заводи в селі Вікно на Заставнівщині й Стрілецькому Куті на Кіцманщині, завод будівельних конструкцій у Чернівцях, де нині є бетонний, столярний, арматурний цехи, кузня, пилорама. Тож, виготовляючи весь асортимент будівельних конструкцій для житлового й промислового будівництва, «Чернівціжитлобуду» вдається утримувати прийнятні ціни на квартири в своїх новобудовах.

– Будуючи, ми не ставимо собі за мету підняти тільки стіни, – каже заслужений будівельник України. – Ми беремося створити неповторну ауру, щоби, прийшовши на подвір’я новобудови, зайшовши до будинку, людина захотіла в ньому жити. Враховуємо не тільки те, щоби в будинку було тепло й затишно, беремо до уваги навіть ландшафт навколо нього.

У кожній з квартир у зведених «Чернівціжитлобудом» будинках установлене індивідуальне опалення, стіни утеплені за новими технологіями пінопластом чи мінераловатними плитами. Віконні блоки встановлюються з подвійними камерами, що додатково зберігає тепло, а металеві вхідні двері не тільки захищають помешкання від злодіїв, а й мають протипожежну функцію.

           Родина від батька до сина: будівельна династія Морозів

– Своїх дітей до будівництва я привчав змалечку: беручи час від часу з собою на роботу, показував, як користуватися інструментами, – говорить Василь Гаврилович. –  І вони завжди радо чимчикували зі мною, зацікавлено спостерігали за робочим процесом.  А коли прийшов час обирати фах, упевнено й безапеляційно заявили: будуть будівельниками.

Обидва сини Василя Мороза – Василь і Володимир – як дві його праві руки: один – очолює виконробські служби на фірмі, інший – головний інженер заводу будівельних конструкцій. Дідусь, який так любить справу свого життя, не залишив байдужими до будівництва й онуків: старший онук навчається в Одеському інженерно-будівельному інституті, онука – в Київському національному університеті будівництва й архітектури. Під час літніх канікул вони працюють на будівельних об’єктах «Чернівціжитлобуду», виконуючи аж ніяк не функції керівництва, а роботи від найдрібніших – щоби знати весь процес від його початку.

Іноді закрадається думка: може, вже час піти з будівництва й дати дорогу молодим? Та її одразу ж наздоганяє інша: а що я робитиму без улюбленої справи? Без будівництва я, мабуть, буду просто нея.

На будівництві      

                    Таємниця сімейного щастя – в дітях

Нещодавно подружжя Василя й Раїси Морозів відзначили золоте весілля: півстоліття вони прожили разом душа до душі, серце до серця, без гучних сварок і прикрих непорозумінь.

– Насамперед, ми завжди думали про наших дітей – їхнє виховання було для нас на першому місці, – каже Василь Гаврилович. – Бо найважливішим було, щоби вони виросли порядними людьми.

І тепер, коли вся родина – сини, онуки, правнуки – збирається разом, Василь Гаврилович і Раїса Корніївна знають точно, що прожили життя недарма. Будівельник за покликанням і за фахом, Василь Гаврилович Мороз зумів цеглина за цеглиною майстерно скласти власне щастя – дружну та міцну сім’ю. Відтак, коли все добре вдома, переконаний він, цегла лягатиме рівно й на роботі.

Лідія КИРИЛЮК, Любов НЕЧИПОРУК «Версії»

Запис Будівельник, який збудував… щастя спершу з'явиться на Медіа-Версії.