Яке б об’єднання не уявляли собі свого часу мешканці сусідніх сіл Кіцманського та Заставнівського районів  Веренчанки, Киселева, Борівців та Бабина, – не так сталося, як гадалося. Як підтверджує сайт decentralization.gov.ua, тепер вони у складі однієї Веренчанської ОТГ, відповідно з центром у Веренчанці.

Які конфігурації були можливі раніше, чому не склалися і що отримають мешканці новоспеченої ОТГ від свого нового статусу, – розбиралися «Версії»

Спочатку Киселів і Борівці з Кіцманщини подумували увійти до Ставчанської громади, але  киселівчани захотіли створити свою. Але так і не створили. Подейкують, у Киселева не склалося через бездіяльність сільського голови.  Веренчанка з Заставнівщини тим часом мала входити до Заставнівської громади і була готова на це, але цього також не сталося – Заставнівський міський голова був дуже проти і вставив достатньо палиць у колеса, аби позбутися небажаного села в своїй міській громаді. Село Бабин узагалі мало йти до Кострижівської ОТГ. Але всі терміни спливали, одностайності у прагненнях мешканців цих сіл не було – і тоді вже вольовим рішенням обласної державної адміністрації, яка складала Перспективний план на основі бажань громад (ну або без них) ці села «добровільно-примусово» об’єдналися у Веренчанську ОТГ. Адже, як слушно зазначав чинний Веренчанський сільський голова Володимир Бойчук, «закон про добровільне об’єднання вже діє 5 років, тому  ті, хто хотіли об’єднатись, уже давно об’єднались з тим, з ким хотіли». Звісно, це об’єднання не було геть-таки несподіванкою для мешканців усіх чотирьох сіл. У декого їхню думку все-таки питали, наприклад, у тих же киселівчан. І неважливо, що їхнє «так» звучало дуже невпевнено – головне, що всі почули, що це справді «так». І сталося це цьогоріч 2 лютого в будинку культури Киселева на чергових зборах жителів села. Там виступав уже згадуваний Веренчанський сільський голова Володимир Бойчук, який і  запропонував об’єднатися у спільну громаду.

Пообіцяв відремонтувати дорогу між селами. Більшість присутніх він переконав: 116 людей проголосували за, лише 9 було проти, 1 – утримався. Хоча працівники сільради дивувалися з того, що до Веренчанської ОТГ Киселів включили без жодного документу з сільради – лише після одних зборів, у той час як для бажаного створення Киселівської ОТГ вони неодноразово збирали збори, скликали сільраду, відправляли рішення сесії, збирали документи. Марія Козек, яка головувала на вирішальних зборах, висловила таку думку: «Рішення з приводу підтримки об’єднання, було швидше емоційним, адже ми були засмучені тим, що втратили шанс створити Киселівську ОТГ. Проте ми вважали, що ще маємо час для обговорення, консультацій та остаточного рішення. Тому затвердження Кабміном Веренчанської ОТГ з Киселевом і Борівцями стало для нас дещо несподіваним».

Загалом киселівчани у кулуарах розповідали, що під час зборів їм сказали поставити підписи нібито за те, що вони брали участь у них, а зовсім не за приєднання до Веренчанки. То невже людей просто надурили? Киселівський сільський голова, своєю чергою, пояснював цю ситуацію так: «За цим рішенням мало бути звичайне укрупнення сільрад, без виходу на прямі міжбюджетні відносини з держбюджетом. Адже Киселівська громада не була затверджена у плані. Тож таке рішення було б несправедливе щодо Борівців, та й Шишківці не погоджувалися на це». Сільський голова Борівців Олександр Гордей розповідав, що коли вони дізнались, що Киселівської ОТГ не буде, а село мають приєднати до Веренчанської громади, направляли свої рішення сесії до облдержадміністрації про бажання Борівців приєднатися до Ставчанської ОТГ. Але Борівці внесли у план разом із Киселевом… І хоча за економічними розрахунками Веренчанська ОТГ має бути фінансово спроможнішою, ніж Ставчанська, острах борівчан пов’язаний з іншим: «До Ставчан нам 10 кілометрів по асфальтній дорозі, а до Веренчанки — теж 10 км, але через поле грунтовою дорогою, яку взимку часто перемітає снігом. Та й маршрутки напряму туди не ходять». Саме дорога в питанні Веренчанської ОТГ стала як каменем спотикання, так і головним фактором об’єднання.

Погана ґрунтова дорога від Киселева до Веренчанки – до центру ОТГ, де мешканці громади мають отримувати усі необхідні адміністративні послуги. Адже від Киселева до Ставчан, до яких киселівчани хотіли долучитися раніше, дорога асфальтована. І саме обіцянкою відремонтувати дорогу до центру ОТГ Веренчанський сільський голова спокусив киселівчан на зборах. Володимир Бойчук запевнив, що перший кілометр від Веренчанки до Киселева почнуть асфальтувати вже незабаром, а вже решту – одразу після виборів у жовтні. Ґрунтова дорога буде підсипана щебенем і прогрейдерована, на умовах співфінансування. Зараз триває розробка проєктно-кошторисної документації. Також, Володимир Бойчук зазначив, що планує відрізок дороги 5,5 кілометрів зробити асфальтованим: виходити на фонд регіонального розвитку, і мотивувати необхідність асфальтованої дороги тим, що ця дорога під’їзна до двох опорних закладів. «Я безпосередньо спілкуюся з жителями Киселева і Борівців, – каже п. Бойчук. – Люди не проти, люди за те, щоби покращилося життя».

…Чекати залишилося недовго: все побачимо після виборів.

«ВЕРСІЇ» ЗВЕРНУЛИСЯ ПО КОМЕНТАР ДО ЕКСПЕРТІВ ІЗ ЦИХ ПРОБЛЕМ

«Гарячі точки – результат політичних домовленостей» –

Тарас ПРОКОП, радник з питань децентралізації Чернівецького центру розвитку місцевого самоврядування:

– Швидше за все, таке дещо несподіване об’єднання стало результатом попередніх політичних домовленостей. Ймовірно, це був компроміс, запропонований голові Веренчанської сільської ради в обмін на те, щоб не приєднувати Веренчанку до Заставни: створити свою громаду. Зрозуміло, щоби створити громаду, потрібно приєднати до неї ще інші села. На той час сусідні з Веренчанкою Кадубівці вже відстояли своє право на створення власної окремої громади, і до Веренчанки не було кого приєднувати, крім Киселева і Борівців Кіцманського району. Та це не єдина «гаряча точка» в Заставнівському районі в плані об’єднання в ОТГ. Маємо ще села Дорошівці і Товтри, які приєднали до Вікнянської ОТГ, хоча вони перебувають у безпосередній близькості до Заставни. Є питання і до нового поділу на райони: не логічним, наприклад, було приєднання с. Мамалиги до Дністровського району.

«Об’єднання з порушенням закону» –

Олександр ФИЩУК, депутат обласної ради, екс-голова Чернівецької ОДА, народний  депутат VII скликання ВР:

– Ситуація, що склалася, є дуже плачевною для людей цих сіл. Бо жодної логіки в цьому об’єднанні немає: центром ОТГ мав би бути Киселів, а не Веренчанка. І як можна пояснити, що у 4-х кілометрах від Заставнівської ОТГ розташована Веренчанська та Кадубівецька об’єднані територіальні громади? Так не має бути. Бо, згідно з законом, між центрами ОТГ має бути не менше 20 кілометрів. Крім того, Борівці та інші села взагалі не мають прямого транспортного сполучення з Веренчанкою.  Існує лише гравійна дорога, якою маршрутки не ходять. То  як люди будуть діставатися туди за адміністративними послугами? Ну а село Бабин Заставнівського району розташоване аж за 25 км від Веренчанки!  і живуть там переважно люди поважного віку та й автівки є лише в одиниць. А що буде зі школяриками? Куди їх возитимуть на навчання? Відтак, значно логічнішим було б, як і обіцяли киселівчанам, приєднати Веренчанку до киселівської громади, яка є в перспективному плані. Коли ж цього не сталося, треба було ці села приєднати до Ставчанської ОТГ, із якою вони межують. Та доцільність рішень, на жаль, ніхто не аналізував і не контролював, а бажань людей ніхто не врахував. І тепер область має велику проблему, яку так чи інакше ще доведеться вирішувати.

Діна КОЛІСНИК, студентка кафедри журналістики ЧНУ, спеціально для «Версій»

Від редакції:  Ковалюк не збудував тунель у Чернівцях, то прокладе його від Бабина до Веренчанки? Понад місяць тому в Чернівецькій ОДА відбулася зустріч ініціативної групи з Киселева та Борівців із першим заступником голови ЧОДА Богданом Ковалюком за участі депутата Чернівецької обласної ради Олесандра Фищука та голови сільради Борівців Олександра Гордея. На ній озвучено думку, що Веренчанська ОТГ – це афера двох людей, а саме: веренчанського сільського голови Бойка та першого заступника голови Чернівецької ОДА Ковалюка. Люди відверто, просто в очі сказали Богдану Ковалюку, що він аферист. Бо, мовляв, тільки аферист міг подати такий проєкт на рішення Кабміну! Утім, редакція не настільки категорична. Може, це просто мрія п. Ковалюка відновити проєкт тунелю, який йому не вдалося втілити в життя у Чернівцях? Пригадуєте ту історію, коли Чернівці втратили практично мільйон гривень із наших податків, виклавши/викинувши їх на оформлення проєктно-кошторисної документації 200-метрового тунелю під злітною смугою  КП «Міжнародний аеропорт «Чернівці»?  Зрозуміло, що депутати потім відмовилися від такого глупства як будівництво цього тунелю. Але ж гроші – майже мільйон – пішли в ніщо! Прикметно, що авторами цієї вибагливої ідеї були депутати Чернівецької міської ради Богдан Ковалюк та Віталій Гавриш. От і подумалося: а може Ковалюк не відмовився від мрії про тунель і хоче прокласти його від села Бабин до села Веренчанка – центру ОТГ? Щоправда, це вже буде не 200-меровий, а 25-кілометровий тунель і то, якщо напрямки, і 30-кілометровий – якщо в об’їзд… Уявляєте велич проєкту?!    Хоча сьогодні не до жартів голові Борівецької сільради Олександру ГОРДЕЮ: – Це недолуге рішення, прийняте облдержадміністрацією, відіб’ється на простих людях. У сніжну зиму з Бабина та й інших сіл не дістатися до центру майбутньої ОТГ ґрунтовими дорогами. А інших там немає. Скільки я не пояснював цього першому заступнику, а відтак і голові ЧОДА , – все дарма. Борівецька сільська рада навіть прийняла рішення про те, щоби вимагати від обласної виконавчої влади звільнення з посади п. Ковалюка – як чиновника, який не розібрався і своїм рішенням нашкодив буковинцям. Та нас ніхто не чує, – підсумував сільський голова.  Отже, питання від редакції: Ні для кого не секрет, що Веренчанська ОТГ створена з порушенням правил. І відомо, хто в цьому винен. Чому тоді чиновник не несе відповідальності за свої рішення? Здається, редакція знає і відповідь на своє запитання: якби свого часу чернівчани спитали з депутата міської ради п. Ковалюка за той мільйон гривень, що був витрачений з його подачі, нинішньої ситуації просто не було б…

Запис Веренчанська ОТГ: проти логіки та здорового глузду спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Якщо ви, шановні чернівчани, ще сподіваються, що депутати дбають за вас, то ви глибоко помиляєтеся. Насправді – це ви дбаєте про їхнє фінансове і матеріальне благополуччя. Бо як тільки став депутатам – отримав квартиру, машину, землю, посаду …

Ми вже познайомили вас зі статками депутатів обласної ради. На черзі – депутати Чернівецької міської ради. І вам залишиться тільки зробити висновки про те, скільки грошей побачать наші дороги, будинки, дитячі майданчики, поліклініки та школи…

Комісія з питань бюджету і фінансів

Комісію з бюджету та фінансів очолює №1 від блоку Петра Порошенка на місцевих виборах –2014,  професор кафедри публічного права ЧНУ ім. Ю. Федьковича, професор кафедри фінансового права КНУ ім. Т. Шевченка, доктор юридичних наук, дружина прокурора Чернівецької області Наталія ЯКИМЧУК (у дівоцтві – Солонська). До слова, чоловік п. Наталі був колись її викладачем у ЧНУ. Доктором наук п. Наталія стала у 36, нині є членом двох спеціалізованих вчених рад із захисту дисертаційних досліджень і здійснює наукове керівництво аспірантами та докторантами (а це, щоб ви знали, стабільні тисячі доларів, у юристів – навіть десятки тисяч доларів). Майстер спорту зі стрільби з лука (учениця відомого тренера Анатолія Єгорова).

Депутатка має 4-х сестер, сина Володимира – студента юрфаку (а які у нього варіанти при таких батьках?) і доньку-школярку Олену. Матеріальні статки сім’ї цілком пристойні, як і годиться родині прокурора. Удвох із чоловіком депутатка заробила торік майже півмільйона гривень. Родина має гектар землі (Київська область, Вишгородський район, Хотенівська сільська рада), квартиру в Києві на 110 квадратів на вул. Лебедєва-Кумача, 125-метрову квартиру в Чернівцях на вул. Щербанюка і гараж за тією ж адресою.  У гаражі – «Volkswagen Passat» CC і «Mercedes-Benz» GL 320.

Гучних скандалів за пані Якимчук не спостерігалося. Чого не скажеш про більшість її колег з комісії, найвідомішими поміж яких є «невловимий Джо» – Ростислав Білик і «смотрящий», як його охрестили журналісти, Василь Продан.

«Біглий» Ростислав БІЛИК нещодавно повернувся чи то з Ізраїлю, чи то з Італії, чи то з інших

теплих країв, допоки його кримінальна справа «висіла у повітрі» (ля тих, хто геть не в темі: Білика упіймали на підкупі виборців на своїй же виборчій дільниці – у студентських гуртожитках ЧНУ. Студентів, які були лише гвинтиками в цій схемі, посадили на 3 роки, а сам Білик оперативно «злиняв» із Чернівців). Тим не менше, його визнали чинним депутатом міської ради (хоча на жодному із засідань він не був), а згодом «питання порішали» і прокуратура Києва закрила справу Білика, зробивши його справді «білим і пухнастим». Скільки це коштувало Білику, знати не можемо, та й декларація про його доходи за 2015 рік не оприлюднена. Тож ознайомлю читачів, так би мовити, із, штрихами до біографії.

Далекого 2000-го Білик закінчив економічний факультет ЧНУ і залишився там працювати на кафедрі економічної теорії та менеджменту. 2008-го захистив кандидатську дисертацію під керівництвом Валерія Кириловича Євдокименка. Дисертація його називалася «Стратегія використання природо-ресурсного потенціалу Карпатського регіону в контексті перспектив його сталого розвитку», але великої користі вітчизняній економіці не принесла (ну то таке, не в нього одного). На момент «линьки» з країни навчався в докторантурі. Сайт ЧНУ пише, що людина за свою трудову діяльність «натворила» 95 наукових праць. Серед них я знайшов аж зовсім цікаві:

Радько М.М., Воробйов О.О., Мединський С.В., Бєлих С.І., Магаляс В.М., Білик Р.Р. Науково-дослідна робота у фізичній культурі та спорті. – Чернівці, 2004.–156 с. (Рекомендовано Міністерством оборони України); Воробйов О.О., Романів Л.В., Ячнюк І.О., Ячнюк Ю.Б., Марценяк І.В., Білик Р.Р. Відновлювальні засоби працездатності у фізичній культурі і спорті: Підручник. Вид. 2-ге, змінене і доповнене. – Чернівці: Книги – ХХІ, 2008. – 432 с. (Рекомендовано Міністерством оборони України.). Ну знається людина на фізкультурі – аж так, що Міноборони рекомендує!

За декларацією-2014, Ростислав Білик заробив лише 50 тис. 687 грн, а його дружина (теж працює в університеті) – 48 тис. 150 грн. На ці гроші вони утримують 2-х малолітніх дітей і чималенько майна. На Білику – земля в Михальчі (6 соток) та квартира на вул. Руданського, 20 (1/4 спільної власності). На дружині – земля у Чернівцях і в Миговому (6,5 і 20 соток), квартира в Чернівцях (120 м, 1/5 спільної власності). Родина має 3 авта – «Лексус RX», «Ауді А6» та «КамАЗ-52213». Останні 2 придбані того ж таки 2014-го відповідно за 130 та 30 тис. грн (нагадаємо, удвох подружжя заробило за рік лише неповні 100 тис. грн). Ще 200 тис. грн. лежить на депозиті в банку.

Звідки гроші, запитаєте? Все дуже просто, якщо врахувати, що в декларації зазначена не вся власність Білика. Усе місто знає про фірму «Карат» (заводик з виробництва цегли). Не  переказуватиму деталі переписування бізнесу від родича до родича, але станом на сьогодні засновницями фірми є дружина Білика й така собі Лариса Осадчук, а керівницею – Лідія Осадчук (родичі Біликової дружини). Сам же Білик із партнером Володимиром Круглим є власниками сільськогосподарського ТзОВ «Дружба-1», розташованого в с. Хряцька на Герцаївщині.

Ще одним випускником економічного факультету ЧНУ є «смотрящий» Василь ПРОДАН, чоловік народної депутатки від БПП Оксани Продан, із якою вони разом навчалися.

Одногрупники згадують, що дізнавшись про весілля красуні і розумниці Оксани і «просто Васі», який не хапав зірок з неба, були приголомшені. Однак, Оксана, як бачимо, не прогадала.

Нині Василь Продан – одна з ключових фігур у політичному пасьянсі Чернівців, негласний керівник партії «Рідне місто», батько двох доньок Ірини і Марини, та ще й до всього – мільйонер.

Доходи Василя Продана за 2015 рік – 1 млн 4 тис. 861 грн. Дружини – 77 тис. 157 грн (мало, як на нардепа…). Для порівняння: 2014-го Продан задекларував 994 тис. грн, а дружина  – 173 тис. грн. Василь Продан має три квартири в Києві (123, 117 і 193 квадрати) та 136-метрову квартиру в Чернівцях на вул. Полтавській.  До речі, 193-метрова квартира в Києві придбана вочевидь 2015-го, бо в декларації 2014-го її немає. А от витрати на придбання нового помешкання Василь Сафронович не зазначив. Ще 2 квартири в Чернівцях, на вул. Стасюка та Шкіля, записані на Оксану Продан (32 і 85 кв.м). З транспортних засобів у Продана задекларовані 2 авта «Тойота». В ОТР-банку Василь Продан тримає 86 846 грн, ще майже 374 тис. грн – внески до статутних фондів підприємств. Оксана Продан також передала в управління ще аж 1 млн 516 тис. грн таких же внесків.

Офіційно Василь Продан є співвласником двох фірм: «Укртранс-Буковина» та «Укртранс- Чернівці», зареєстрованих на 3-му провулку Тореза у Чернівцях. Неофіційно його пов’язують також із місцевими телеканалами «Чернівецький промінь» і «Місто» та інтернет-виданням «Чернівці-Таймс». Крім того, сестра Василя Продана є власницею ринку на вул. Зеленій.

Аби закінчити із БПП і «Рідним містом», згадаю ще один цікавий персонаж з цієї комісії  – Василя МАКСИМЮКА, депутата від БПП «Солідарність». Певний час виконував обов’язки  директора Калинівського ринку. Кум Віталія Михайлішина. Власник ресторану й карусельок у парку «Жовтневому». Серед «гострих» моментів біографії – участь у миротворчій операції в Югославії та поранення в АТО. Максимюк – власник фірм ПП «Агро-бізнес» (Чернівці, Головна, 141) і ТОВ «Агробуксад» (Київ, вул. Воровського,17). До речі, директором «Агробуксаду» є колишній гравець чернівецької «Буковини» Олег Керстенюк. За ним числяться також 2 київські фірми – «Інокс» та ТзОВ «Глобалбізнесгруп Gmbh» (таємничі німецькі літери розшифровуються як ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю), а також (увага!) ТОВ «Термінал авіації цивільного призначення». Офіційно Василь Максимюк нібито не має жодного стосунку до цих фірм, а реально?

Потребує більш детального дослідження й історія з мікроринком «БУКОВИНСЬКИЙ» і  ТзОВ «НАДІНА ЛТД» (Чернівці, вул. Стеценка, 8). Тут Василь Максимюк був і засновником – і головою ліквідаційної комісії. Оскільки сам ринок стоїть і досі, очевидно, що  й фінансові потоки і далі течуть до кишень підприємця.

Дружина депутата – приватний підприємець Максимюк Світлана Володимирівна. Подружжя має двох дітей – Владислава та Єлизавету.

Декларації Василя Максимюка за 2015 рік немає, а у 2014-му родина жила на 194 тис. грн. У власності подружжя земельна ділянка (14,7 сотки ) і будинок (256 квадратів) у Годилові, авто «Kia Sportage», 500 тис. грн вкладів у банках, 174 тис. грн – внесків до статутного фонду.

«Батьківщину» в бюджетній комісії представляє 26-річний син голови облради Артур МУНТЯН,  директор ТзОВ «Чернівецькі хлібо-булочні вироби» (Чернівці, вул. Одеська, 1А). Подейкують, що саме тут печуть усі торти, тістечка і хлібчики, які голова облради щедро презентує на будь-яких урочистих дійствах.

У 20-14-му сім’я Артура Мунтяна (він, дружина і мала дитина) жили на… 30 тис. 340 грн. Мунтян-молодший задекларував 9,3 сотки землі в Годилові та гектар у Дубівцях. Того ж таки 2014-го придбані 2 вантажні «Мерседеси» (це за 30 тисяч доходу!).

У 2015-му у подружжя народилася ще одна дитина, і вже вчотирьох вони живуть на… 43 тис. 845 грн (якось непристойно мало заробляє директор хлібозаводу, ну просто соромно таке в декларації писати… ) та ще 19 тис., отримані дружиною. Та чудеса тривають! У декларації виникає квартира у Чернівцях на 82 кв. м і 300 тис. грн внесків до статутного фонду підприємства. У податкової жодних питань – як і у випадках із попередніми героями – не виникло…

Найбіднішим у цій комісії виявився (зараз вам стане смішно) екс-голова Садгірської райради, «батьківщинець»  Юрій БУРЕГА. Його родина – дружина Наталія (вчитель математики ЗОШ №38), син і донька живуть у 85-метровій квартирі на вул. Південно-Кільцевій. 2014-го і 2015-го сукупні доходи сім’ї становили майже 200 тис. грн. щороку. Подружжя має 2 авта – «Ауді-80» і «БМВ-324» (проданий за дорученням),

Останні 2 цікавих персонажі цієї компанії теж не пасуть задніх у справі примноження своїх статків.

«Народний контроль» у фінансовій комісії представляє… лікар-уролог, заступник головного лікаря приватного медичного центру «Моя сім’я» Михайло ЯРИНИЧ. За 2014 рік дохід Яринича становив 343,5 тис. грн, дружини (з якою він разом вчився в медичному) – 96, 330 тис. грн. У власності 12,5 сотки землі у Тячеві (Закарпаття) та 9,38 сотки в Чернівцях. І 14,86 кв. м –  квартира у м. Ковософиці (Закарпаття) та авто «Мерседес».

Уже 2015-року доходи Яринича зростають утричі – 928 тис. 810 грн, а до майна додається квартира у Чернівцях – 48 кв. м.

Звідки ж такі статки у молодого лікаря? Усе дуже просто. На Закарпатті, виявляється, теж є село Новоселиця. А в ньому – лікарня, де головним лікарем працює мати пана Яринича, Марія. Там же начальником відділу охорони здоров’я РДА працює… – правильно! –  батько Яринича, Федір Михайлович. Але й це ще не все. На сайті transkarpatia.net ми знайшли інформацію про те, що в селі Велика Уголька та селі Новоселиця Марія та Федір Яриничі  на останніх місцевих виборах скупали голоси для партії Віктора Балоги «Єдиний центр» (http://transkarpatia.net/transcarpathia/crime/54120-oprilyudneno-spisok-skupschikv-golosv-po-tyachvskomu-rayon.html. До речі, Федору Яриничу таки вдалося стати депутатом Закарпатської облради, де він і засідає разом зі своїм партійним босом Віктором Балогою.

Та от кому дійсно «щастя привалило» від депутатства, так це «самопомічівцю» БОГДАНУ КОВАЛЮКУ.

33-річний кандидат економічних наук з кафедри економіки підприємства та управління персоналом (економічний факультет у нас нині у фаворі), член наглядової ради Чернівецької обласної організації Асоціації платників податків України 2014-го з дружиною і сином жили на скромних 53 тисячі зарплати глави сімейства і (ха-ха) 1040 грн дружини. Натомість родина мала майже 2 га землі, будинок –  на 32 квадрати і ще майже 28 квадратів дачі.  Додайте авто – «Peugeot Partner» – і 100 тис. грн внесків до статутного фонду. На рідній Заставнівщині Богдан Ковалюк  і донині є зареєстрованим як приватний підприємець села Вікно (роздрібна торгівля).

Однак недарма партія, від якої йшов Ковалюк, називається «Самопоміч». 2015-го депутат «самопоміг» собі в усьому. В сім’ї народилася донька і вчотирьох вони живуть уже на 102 тис. 289 грн зарплати Ковалюка та… 358 тис. 326 грн дружини (яка до декрету заробляла аж 1040 грн!) Придбані 2 земельні ділянки в Мамаївцях (77,37 і 7,52 сотки) відповідно за 720 427 та 70 026 грн, а також інша нерухомість у Мамаївцях (16,83 сотки за 526 968 грн). З’явився незадекларований 2014-го дачний будинок у селі Мусорівка (27, 9 кв. м).

У дружини виникла земля у Вікні –  майже 2 гектари – та ще 13, 5 тис. грн. у банку.

На утримання всього цього майна депутат витратив 8949 грн (для нього, мабуть, діють персональні ставки і тарифи), а інші його витрати становили 640 тис. грн. Усе майно депутата перебуває на Заставнівщині мабуть тому, що там його батько, колишній депутат і чиновник облради, обіймає певні посади.

Отже, при доході родини майже 400 тис., витрати на придбання та утримання майна становили майже півтора мільйона! І насамкінець: того ж 2015-го Богдан Ковалюк став… керівником ПАТ «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ЦЕГЕЛЬНИЙ ЗАВОД №1»

Спеціально для «Версій» – убитий реальністю ІВАН ДУПА

(далі буде).

Запис ДИВІДЕНДИ ВІД ДЕПУТАТСТВА, АБО ПРО КОГО ДБАЄ МІСТО спершу з'явиться на Медіа-Версії.