«Воїн Ісуса» зустрівся із чернівецькими студентами

Досьє «Версій»

Ярослав Ткачівський – поет, прозаїк, пісняр, сатирик, журналіст, член Національної Спілки письменників України. У творчому доробку – п’ятнадцять різножанрових книг.

 

«Трохи мало у нас серця. Всі стали надто мобільними»

Посміхаючись, Ярослав Васильович попросив студентів вимкнути мобільні телефони. Але дзвінків та SMS протягом кількох годин не чекав ніхто, адже заклопотана галаслива молодь від перших хвилин знайомства з письменником змінилася на очах, наче загіпнотизована. І немає нічого дивного в тому, що дорослий, бородатий «дядько» одразу зачарував юнаків та юнок: пан Ярослав спілкувався з ними, як з друзями, простою зрозумілою мовою, зі смішними жартами й цікавими історіями… А найголовніше – із віршами, які сприймалися публікою «на ура».

Творчий вечір пан Ткачівський розпочав із християнької поезії. «Я воїн Ісуса, озброєний словом», – говориться в одному з його віршів. І хоча в Ярослава Васильовича є безліч гумористичних творів, він не став «підкуповувати» ними публіку, а як справжній майстер слова розпочав з ліричного та християнського. І зумів завоювати прихильність студентів серйозними та філософськими текстами.

 

«Я такий радий, що ви – не байдужі…»

Під час зустрічі студенти закидали автора записк

Досьє «Версій»

Ярослав Ткачівський – поет, прозаїк, пісняр, сатирик, журналіст, член Національної Спілки письменників України. У творчому доробку – п’ятнадцять різножанрових книг.

 

«Трохи мало у нас серця. Всі стали надто мобільними»

Посміхаючись, Ярослав Васильович попросив студентів вимкнути мобільні телефони. Але дзвінків та SMS протягом кількох годин не чекав ніхто, адже заклопотана галаслива молодь від перших хвилин знайомства з письменником змінилася на очах, наче загіпнотизована. І немає нічого дивного в тому, що дорослий, бородатий «дядько» одразу зачарував юнаків та юнок: пан Ярослав спілкувався з ними, як з друзями, простою зрозумілою мовою, зі смішними жартами й цікавими історіями… А найголовніше – із віршами, які сприймалися публікою «на ура».

Творчий вечір пан Ткачівський розпочав із християнької поезії. «Я воїн Ісуса, озброєний словом», – говориться в одному з його віршів. І хоча в Ярослава Васильовича є безліч гумористичних творів, він не став «підкуповувати» ними публіку, а як справжній майстер слова розпочав з ліричного та християнського. І зумів завоювати прихильність студентів серйозними та філософськими текстами.

 

«Я такий радий, що ви – не байдужі…»

Під час зустрічі студенти закидали автора записками із запитаннями. До середини імпрези їх назбиралося з добрий десяток. Пану Ярославу довелося відповідати на різнопланові запитання: від творчості й роботи – до особистого життя. Але така цікавість до його персони з боку молоді зовсім не стомила Ткачівського: «Я такий радий, що ви не байдужі…», – зізнався він.

Тішить і дивує водночас ставлення митця до молодого покоління. Він не засуджував, немовби святенник, спосіб життя сучасної молоді, не «читав моралі», як це часто роблять люди старшого віку, розмірковуючи про духовність.

У репліках про паління Ярослав Ткачівський дотепно жартував, робив студентам компліменти, а його настанови звучали невимушено і по-дружньому. Як наставник, психолог і педагог від Бога.

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.