Сувора абревіатура у назві презентованої нині книги Ігоря Померанцева, здається, ніяк не позначилася на авторі… По 40 роках я особисто знайшла його все такою ж світлою, порядною й відкритою до спілкування людиною, якою він був у студентські роки в Чернівцях.
А було це в кінці 60-х, коли ще пам’яталася хрущовська «відлига», але вже починалося «закручування гайок». Для поета Померанцева, глибокого знавця літератури, шанувальника звуку й слова, все це вилилося в еміграцію 1978-го. На довгі роки.
…Про візит до рідних Чернівців Ігор починав перемовини ще на початку нинішнього року, але мав деякі застороги: після довгої розлуки важко вирішити, наскільки потрібна тобі така зустріч.
Формальним приводом для неї стала презентація першого видання Померанцева українською мовою. Видання здійснене у київських «Гранях-Т». Переклад виконаний шеф-редактором видавництва Діаною Клочко. До створення «КҐБ та інші…» долучилися також Юрій Андрухович, Олександр Бойченко, Марк Білорусець тощоі.
Чернівчани не підвели: на зустрічі в університеті, а потім в «Literatur Cafe» Культурно-мистецького центру «Українська Книга» яблуку не було де впасти. Тішить, що крім тих, хто знав колись Ігоря, прийшло багато молоді. Ігор читав нові вірші російською, Діана Клочко – українські переклади з презентованої книги.
Вкотре упевнилася: чернівчанином стати можна і не за народженням, а от колишніми не стають.
Довідка «Версій»:
Ігор Якович Померанцев народився 1948-го, у Саратові. В Чернівцях закінчив школу і романо-германську філологію (1970). Вчителював у карпатському селі, працював у Києві в патентному бюро. 1978-го емігрував. Далі розвивався як поет, радіожурналіст, автор радіоп’єс. Рідною мовою вважає російську, але саме українській дякує за відчуття коренів.
Лариса ДМИТРЕНКО, «Версії»
