Вхід вільний… Заключна частина.

https://versii.cv.ua/i/?p=13988 – початок

– Чи може критична маса поезії перевершити допустиму?

– Можуть перевершити сподівання…

– Сподівання можуть і не справдитись…

«Поле безмежне поетам дає поетична свобода.

В’яже історія їх; віри словам не давай».

Овідій

Фестивальна програма,  як зазначали і учасники, і глядачі-слухачі,  розподілялась просторово паралельно, але перетиналися одночасно декілька подій.

Наразі я вибрала поезію з Румунії, Ізраїлю, України та Молдови: Роберта Шербана, Хаґіт Ґроссманн, Олександра Ірванця, Грігоре Кіперу.

 Інформацію про фестиваль, новини, його учасників зручно було взнавати з сайту фестивалю “MERIDIAN CZERNOWITZ”, але констатація «Коментування вимкнуто» читається якось недоречно. Для такого ресурсу – це дивна обставина. Інший Інтернет-ресурс Буковина online досить оперативно звітував про фестиваль –   http://bukovynaonline.com/meridian-czernowitz-2011-1/. А ось тут – вільний простір для коментарів.

Підняті руки

Сонце. Заледве думається.
Легке асорті лінощів і забуття.
Останні дні чаклунки
Це перші фрагменти Атлантиди.
Тієї від отруйних грибів заполонили будинок.
Піднімаєш руку
І нишком доторкаєшся до домоклового меча.
І куди ж поділося чорне чорнило?
Чебрець пахне ногами
Щойно витягнутими з чобіт
Відчай
Це кріт
Який блукає лише під землею.

Грігоре Кіперу. Переклад Анатоль Вієре.

Чомусь інформацію про поетів ( і не тільки) на сайті фестивалю найбільш детально можна прочитати англійською мовою. Про Роберта Шербана (Robert Șerban) українською: письменник, журналіст, продюсер і модератор телешоу «Pepper on tongue» (TVR Timişoara), головний редактор видавництва Brumar.

З цікавістю прочитала враження автора про фестиваль – «Чернівці, побратим Тімішоари, створив власний меридіан. Дивись різні образи» в Ora Cultural (Cernăuţi, fratele Timişoarei, îşi desenează propriul meridian. VEZI ZECI DE IMAGINI).  Я могла помилитися в перекладі, але пан Шербан представив крок за кроком сліди минулого, сучасного, крокуючи бруківкою вулиці Ольги Кобилянської, Театральною площею, парками навколо Резиденції Буковинських Митрополитів,  затишним сквером біля пам’ятника Михаю Емінеску.  І, звичайно, слухати вірші на мові оригіналу – це найбільше задоволення.

Трохи відрекомендую себе

я прибув із країни
у якій хрести
ніколи
не заростають
павутинням
під
пахвами

Роберт Шербан.  Переклад: Анатоль Вієре.

Вірші Хаґіт Ґроссманн краще слухати в її виконанні, завдяки експресивності і інтонаціям. Стримувати емоції було важко і автору, і глядачам.

Ми йшли повз фасади будинків
Тісно обнявшись
На вузенькій вулиці дощ припинився й кожна
Людина й кожен собака вже віддалялися…

Хаґіт Ґроссманн. Вулиця Нагалат Беньямін, 107. Переклад: Петро Рихло.

Коли дали слово Олександру Ірванцю, було відносно пізно і трохи темно.

Останній раз я слухала виступ О. Ірванця на ювілейному вечорі Олександра Бойченка 15 грудня 2010 року у чернівецькій «Шепетівці» –   https://versii.cv.ua/i/?p=10861  .
Тоді він теж читав цей вірш.

БАЛАДА ПРО ВІКНО

Я йшов по столиці нічною порою.
Сплелись блискавиці над Кия горою,

І вихор метався в небесній безодні,
І я почувався страшенно самотнім…

Та раптом мені засіяло воно –
В будинку на Банковій тепле вікно!

І я зрозумів: у буремний цей час
Він там, і Він думає зараз про нас!

Коли Він у виборах участь узяв,
Почути з нас кожного пообіцяв.

Якщо ж Він усіх нас почути не зможе,
Йому Хорошковський у цім допоможе.

Він відає чаяння й біди народні –
Поліпшує наше життя вже сьогодні,

Довіривши часточку праці важкої
Миколі Азарову й Васі Цушкові.

І затишно, й тепло зробилось мені,
Коли я побачив те світло в вікні!

Вікно в Президентській Адміністрації!
Твій теплий квадрат зберігатиму в серці я!

Бо знаю, що у найбуремніший час
Він думає там про нас!
І за нас…

Олександр Іранець.

Проводжали виступ Олександра Ірванця  довготривалими  і запальними аплодисментами.

У неділю, 4 вересня, я знов опинилася перед вибором локації

Але без вагань вибрала заключну подію: концерт оркестру єврейської музики під керівництвом Льва Фельдмана з програмою «Фрейлехс з Чернівців». Концерт розпочався вчасно, і навіть до початку зазначених 19:30 на вулиці О. Кобилянської біля кафе «Віденська кав’ярня» вже можна було чути знайомі попурі українських і єврейських мелодій. Особливе місце в репертуарі оркестру займають твори композитора Леоніда Затуловського.
Давно у Чернівцях не було такого гучного концерту просто неба. Люди підспівували, аплодували, підтанцьовували, випадкові перехожі зупинялись і залишалися до завершення виступу музикантів. Мешканці будинків спостерігали концерт з вікон… Віртуозний виступ оркестру надовго запам’ятається чернівчанам і гостям . Браво!

Так завершився для мене останній день поетичного фестивалю «MERIDIAN CZERNOWITZ», де, дійсно,  треба було іноді не зашпортатись у словах, спецефектах,  переформансах, несподіваних тлумаченнях…
Фантазійний цифровий образ, уява, адаптовані канони, багатозначні траєкторії «сучасного мистецтва» мають окреслений простір. Навіть якщо цей простір початку XXI століття. І якби він був реальністю, то «епоха для поетів» має вільний вхід.  Але найважливіше, щоб були поети…

Тетяна Спориніна,
фото автора