Ці заходи об’єднала важлива нагода — 40-річчя шкільного музею історії та розвитку космонавтики, а також відзначення Дня працівників ракетно-космічної галузі України.

Це не просто ювілей — це ціла епоха відкриттів, знань і натхнення, що сформувала не одне покоління учнів.

Протягом десятиліть музей став справжнім осередком пізнання, де оживає історія підкорення космосу, де наука набуває людського виміру, а мрії — конкретних обрисів. Його експозиції зберігають унікальні матеріали, знайомлять із досягненнями людства у космічній галузі та надихають юних дослідників дивитися далі — за межі Землі.

До святкування долучилися давні друзі школи імені Корольова: Національний центр аерокосмічної освіти молоді імені О.М. Макарова; Чернівецький центр юних техніків імені Леоніда Костянтиновича Каденюка, Чернівецький музей авіації та космонавтики, Чернівецький багатопрофільний ліцей №11 «Престиж», Буковинська Мала академія наук учнівської молоді, музей «Буковина – край космічний» у школі Л.К. Каденюка в Клішківцях.

7 квітня конференція «Діалог із Всесвітом» об’єднала учнів, педагогів і науковців у спільному прагненні осмислити сучасні виклики космічної науки. Учасники презентували власні розробки: макети планерів і ракет, прилади для моделювання польотів і системи безпеки. Особливий інтерес викликали дискусії про космічне сміття та перспективи місій, зокрема Artemis II. Сергій Вакарін, голова правління Ukraine Relief Foundation та інтелектуального клубу Islands of Reason,  акцентував увагу на розвитку STEM-технологій, які є традиційно сильним напрямком для закладу, що носить ім’я Сергія Павловича Корольова. Адже важливо поєднання інженерного мислення, сучасних технологій та освітнього середовища, що формує майбутніх дослідників і винахідників.

Від учасників-учнів офлайн виступив Микола Солонар, учень 7 класу Чернівецького багатопрофільного ліцею №11 «Престиж» та Матвій Пастушак, учень 7 класу Клішковецького опорного закладу освіти імені Леоніда Каденюка.

8 квітня естафету продовжив форум «Школа майбутнього: Всесвіт можливостей», який розширив горизонти розмови — від космосу як науки до космосу як метафори освіти майбутнього. Йшлося про нові підходи до навчання, міждисциплінарність, розвиток інженерного мислення та роль школи у формуванні дослідника.

Особливою подією стало спілкування з Едуардом Івановичем Кузнєцовим, головою Громадської ради при ДКАУ, першим віце-президентом Аерокосмічного товариства України, — людиною, яка відповідала за підготовку польоту Леоніда Каденюка. Його виступ став живим містком між історією та сучасністю української космонавтики.

Модератором обох днів була Олена Борисівна Агєєва — натхненниця і хранителька музейного простору. Музей у школі працює,  розвивається і надихає.

Ці два дні стали не просто низкою заходів — вони перетворилися на справжній простір діалогу: між поколіннями, між наукою і освітою, між мрією і її втіленням.

Від геніальних ідей Сергія Корольова до польоту Леоніда Каденюка й сучасних планів створення космічних сил — українська космонавтика завжди була частиною глобального шляху до зірок, наповненого інноваціями, мужністю й натхненням.

Ці події відбулися напередодні 12 квітня — дня, коли світ відзначає Міжнародний день польоту людини в космос та День працівників ракетно-космічної галузі України. Це свято людей, завдяки яким мрія про космос стала реальністю.
Щира вдячність і вітання всім працівникам ракетно-космічної галузі України — інженерам, науковцям, дослідникам — тим, хто щоденно працює заради майбутнього, заради руху вперед, заради зірок.

Попри всі виклики, українські інженери, науковці, конструктори продовжують працювати, брати участь у міжнародних проєктах, розвивати технології, які мають значення для всього світу. Цьогорічні події ще раз нагадали: космос — це не лише про ракети і станції. Це про людей. Про мрію. Про освіту. Про відповідальність і майбутнє.

Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати.

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я»,
фото автора та з архіву шкільного музею історії та розвитку космонавтики школи  №36 імені Сергія Павловича Корольова (м. Київ)

Запис Діалог із Всесвітом і школа майбутнього: космічні горизонти освіти… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Одне з найгучніших досягнень української космонавтики  – політ першого космонавта України Леоніда Каденюка.  Під час обговорення польоту Леонід Кучма і Білл Клінтон домовилися, що наш космонавт виконає реальну роботу на орбіті. Було запропоновано кілька проектів,  американці обрали космічну ботаніку – розвиток рослин в умовах мікрогравітації, – про організацію космічного польоту розповів Едуард Кузнєцов, – Для України це був унікальний проект, і мало що могло трапитися, я вирішив підстрахуватися і домовився з керівництвом NASA, щоб був дублер. Нам пішли назустріч, другим претендентом на політ ми вибрали В’ячеслава Мейтарчана. Також ми припускали, що в майбутньому в нас може бути і жінка-космонавт, тому вмовили американців подивитися ще одну пару – Надію Адамчук та Ярослава Пустового. Обидві пари кандидатів у космонавти пройшли місячне стажування в науковому центрі в Х’юстоні й на космодромі ім. Кеннеді у Флориді».

Після стажування складали складне тестування, але всі показали високі результати. Комісія США виставляла низку оцінок за своєю методикою, і винесла рішення: з першої групи летить Леонід Каденюк, з другої – Ярослав Пустовий. У результаті Пустовий і став дублером Каденюка.

Ще з радянських часів Україна мала хороший досвід у проведенні наукових досліджень у галузі космічної ботаніки та біології. Цим займалася, зокрема, наша відома вчена академік Єлизавета Львівна Курдюм. Інститут ботаніки України вирішив продовжити її дослідження. І розробив 10 експериментів, які мав здійснити наш космонавт Леонід Костянтинович Каденюк. Ярослав Пустовий і Леонід Каденюк пройшли стажування в Інституті ботаніки: вивчали методики, садили рослини, проводили запилення. Потім на сім місяців вирушили до Флориди для передпольотної підготовки і знайомства з екіпажем. У космос полетів Леонід Каденюк 19 грудня 1997 року в шатлі «Колумбія».

23 січня на перегляд фільму, щоб більше дізнатися про життя, про мрію школяра з Чернівецької області стати космонавтом і нелегкий шлях до цієї мрії, про досягнення першого космонавта незалежної України Леоніда Костянтиновича Каденюка, для якого Космос став місією життя, зібралися земляки, родичі, освітяни, учнівська молодь, науковці, митці і всі ті, хто прагне досягти зірок, хто мріяв чи мріє про космічні дослідження…

Леонід Каденюк – не лише легендарний космонавт, а й видатний науковець і громадський діяч. Його внесок у розвиток космічної науки та популяризацію України на міжнародній арені є неоціненним. Окрім цього, Леонід Каденюк був Почесним доктором Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, що підкреслює його тісний зв’язок із Чернівцями. Леонід Костянтинович залишив після себе надзвичайно світлі спогади і пам’ять як про людину майбутнього, наповнену космічною енергією, космічним світоглядом, надзвичайно шанобливим і уважним відношенням до людей, любов’ю до нашої планети. Велику увагу Л.К. Каденюк приділяв молоді, всебічній підтримці передачі досвіду молоді, набутого в аерокосмічній галузі України. Модератор зустрічі, Сергій Кізіма, начальник управління комунікацій Чернівецької міської ради, член правління Українського Молодіжного Аерокосмічного Об’єднання «Сузір’я» також зазначив, що мрією Леоніда Костянтиновича Каденюка був успішний розвиток української космічної галузі, освоєння космічного простору та подальша співпраця з іншими державами на орбіті. Та, на жаль, ця його мрія не стала дійсністю…

«У Леоніда Каденюка завжди боліла душа за Україну космічну!», – Валерія Іваненко

Леонід Каденюк – дивовижна людина, легенда, людина великої мрії,  гордість української космонавтики. «У мене є всі підстави стверджувати, що Україна є космічною державою. У нас є повний цикл виготовлення космічної техніки. Ми давно вміємо проектувати, виготовляти, запускати і експлуатувати наші розробки в космосі. Але от проблема: сьогодні космічна галузь працює не завдяки, а всупереч обставинам, у яких вона перебуває», – Леонід Каденюк. І чи змінилося зараз ставлення до української космонавтики і її наукового потенціалу? Дуже хочеться, щоб ці зміни на краще були…

Дякуємо за чудовий фільм, правдивий, сумний, з дуже різноплановими фрагментами з життя космонавта Леоніда Каденюка, про людину, яка завжди прямувала уперед: щемлива розповідь мами Ніни Андріївни, кадри із підготовки до польоту, виступи друзів, соратників, тріумф після повернення на Землю,  дуже несправедливе, ганебне поводження у залі Верховною Ради депутатів під час виступу Леоніда Костянтиновича про необхідність фінансування космічної галузі України. Адже ракетобудування, авіабудування, застосування високих технологій – це міць і незалежність будь-якої  держави. Теперь в Україні немає людини, яка бачила Землю з космосу. Масштаб цієї втрати і особистості нам ще належить усвідомити…

І вже чекаємо на продовження фільму. І ті іноді мигкотіння плівки документальних фрагментів  надають їм правдивості і, на мою думку, не потребують реставрації ШІ.

Дякуємо ЗСУ за мирне небо, за можливість жити і працювати в рідній країні!

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я»,
фото автора і з ахіву Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»

Запис Всеукраїнська прем’єра фільму «Місія – Космос. Мрія» відбулася у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Для Богдана Макаренка найбільшим джерелом натхнення є природа, в усіх її проявах. Він працює в основному на пленерах. В природі художник намагається знайти душевну рівновагу. Через спілкування з природою він прагне до гармонії з оточуючим світом.

Запис Персональна виставка живопису Богдана Макаренка у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Юрій Михайлович Мисько –  чернівецький колекціонер, співавтор разом  із Сергієм Володимировичем Пивоваровим   історико-краєзнавчих нарисів «Медальєрика і фалеристика Буковини».

22 травня кожного року на державному рівні відзначають чергову річницю перепоховання праху українського поета, письменника, художника та громадського діяча Тараса Григоровича Шевченка. Саме 22 травня 1861 року домовину з тілом Шевченка перепоховали на Чернечій горі біля Канева, як і заповідав великий український поет.

20 травня 1861 року на пароплаві «Кременчук» прах Кобзаря прибув до Канева. Перепохованням Тараса Шевченка опікувався художник Григорій Честаховський. 8 травня 1861 р у Петербурзі на Смоленському цвинтарі викопали домовину з тілом Тараса Шевченка, пронесли через усе місто до Московського (Миколаївського) вокзалу та залізницею відправили до Москви для подальшого переправлення в Україну. Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитрівськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бровари до Києва й Канева. 19 травня 1861 р. у храмі Різдва Христа Спасителя в Києві, де була виставлена домовина з тілом Тараса Шевченка, відбулася панахида. У Києві з Кобзарем прощалися студенти, багато городян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати Тараса в Києві. Але переважили ідея з Чернечою горою, бо за життя Шевченко мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева». Цією горою Тарас Григорович милувався, сидячи біля вікна у будинку Максимовичів. Від свого друга-енциклопедиста Шевченко дізнався, що гора – останній прихисток трьох гетьманів.  На Чернечій горі, де був старий козацький монастир, поховані гетьмани Іван Підкова, Яків Шах та Самійло Кішка. Несли тіло пророка на своїх раменах члени «Старої Громади»: нащадки князя Володимира, Гедиміна, нащадки гетьманів, передаючи Шевченку благость своїх родів. 22 травня після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на Чернечу гору.

Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися… а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

25 грудня 1845 р., Переяслав

І вам слава, сині гори,
Кригою окуті.
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Борітеся — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!

Кавказ. Уривок. 18 листопада 1845 р., Переяслав.

Дякуємо організаторам заходу і  пану Юрію Миську за представлену колекцію для виставки «В своїй хаті своя і правда, і сила, і воля…»

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Виставка «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля…» з приватної колекції Юрія Миська спершу з'явиться на Медіа-Версії.

19 травня 2023-го у Чернівецькому ліцеї №14 відбулася зустріч з Едуардом Івановичем Кузнєцовим – ветераном ракетно-космічної галузі, який стояв біля витоків створення ДКАУ, беззмінним заступником чотирьох Генеральних директорів НКАУ, радником п’ятьох голів ДКАУ, головою Громадської ради при ДКАУ, першим віце-президентом Аерокосмічного товариства України.  Е.І.Кузнєцов є безпосереднім автором і організатором цілої низки ініціатив у космічній політиці нашої країни. Також Едуард Іванович має високе звання «Почесний громадян міста Чернівці» за особливі заслуги перед територіальною громадою, вагомий особистий внесок у розвиток економіки, освіти, науки і культури міста Чернівців. На зустрічі були присутні учні Чернівецького багатопрофільного ліцею №11, Чернівецького ліцею №14 , Чернівецького ліцею №22 ім. Антона Кохановського, гуртківці Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Костянтиновича Каденюка, Чернівецького ОЦНТТУМ, переможці Всеукраїнських конкурсів «Мирний космос», «Зоряний шлях», «Космічні фантазії» та освітяни Чернівців.

Цікаво було послухати про 30-річну дільність Національного космічного агентства України, його колективу і працівників галузі з вуст людини, який працював в агентстві від 1992 року  і  був керівником підготовки першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка  «Місія STS-87». Вся діяльність космічного агентства підтвердила вірність обраного ще в Першу космічну программу вектору на міжнародну співпрацю та кооперацію. Станом на сьогодні укладено угоди про співпрацю з 28 країнами світу, реалізовано десятки проєктів, сотні контрактів. Питома вага наданих Україною пускових послуг на світовому ринку складала від 6% до 9%. Ось посилання на науково-популярне видання: Е.І.Кузнєцов, ТРИДЦЯТЬ РОКІВ НА ОРБІТІ, До 30-річчя утворення Державного космічного агентства України.

Темп марсіанської гонки щодня зростає. Перспектива стати колонізатором Червоної планети безумовно може здаватися надзвичайно привабливою й амбітною. І нам пригадалися слова американського астронома Карла Сагана: «Якщо на Марсі є життя, гадаю, нам потрібно лишити його в спокої. Навіть якщо марсіани – це лише мікроби. Тому що захист цього життя повинен взяти гору над будь-якими іншими можливостями використати Марс». Зараз повернення на Місяць випередило плани щодо колонізації іншої планети. І  пріоритетом людства повинно бути вирішення проблем на Землі. Екологія Землі…

Також пригадали пам’ятні світлини з унікального ювілейного календаря «Зірка Леоніда Каденюка над Буковиною». Календар присвячений 25-й річниці польоту першого астронавта незалежної України, Героя України Леоніда Костянтиновича Каденюка.

І на останок: Едуард Іванович привіз із собою прапор, який побував у космосі на STS-87 разом із Л.К.Каденюком!  Нам випала велика честь сфотографуватися з цим прапором.

«Бажаю всім, особливо молоді, бути оптимістами та зарядитися ентузіазмом перших працівників космічного агентства та пронести його все наступне десятиліття, довести, що тільки науковці та інженери побудують успішну Україну, та досягти на цьому шляху неперевершених результатів», – Е.І.Кузнєцов.

Дякуємо Едуарду Івановичу за зустріч, спілкування, подарунки і нові цікаві факти та знання про історію української космонавтики.  І ми теж вдячні всім працівникам і ветеранам космічного агентства та ракетно-космічної галузі України за те, що було зроблено за 31 рік, та за те, що вони зробили незалежну Україну світовою космічною державою.

Більше фото із заходу зустрічі за посиланням – «НІЩО НЕ МОЖЕ ЗУПИНИТИ НАШОГО ПОСТУПУ У КОСМОС!», – ЕДУАРД КУЗНЄЦОВ

Запис «Треба думати про екологію, щоб зберегти Землю!», – Едуард Кузнєцов спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Протягом 25-ти років після історичного космічного польоту космонавта Леоніда Каденюка велика кількість працівників різних організацій і установ України долучилися до поширення інформації про цю подію, знань про космос, космічну галузь України, місію STS-87, космонавта Леоніда Каденюка. Це сприяло розвитку інтересу молоді до знань, формуванню у них активної життєвої позиції, вибору сучасних професій.

За активну роботу в сфері поширення знань про космічну діяльність в Україні, місію  STS-87, космонавта Леоніда Каденюка та в зв’язку з відзначенням 25-ої річниці  польоту першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка  нагородити нагрудним знаком «Зірка космонавта Каденюка»:

Горбачевського Володимира Миколайовича – заступника Голови Правління Чернівецького міського центру УМАКО  «Сузір’я»;

Кізіму Сергія Сергійовича – директора ліцею №14 м. Чернівці;

Марусик Тамару Володимирівну – проректорку Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича;

Мельничук Наталію Володимирівну – директорку музея Л.Каденюка в с.Клішківці Хотинського району Чернівецької області;

Сендульську Тамару Василівну, завідувачку відділом Чернівецької обласної наукової бібліотеки імені Михайла Івасюка;

Спориніну Тетяну Тадеївну – вчительку ліцею №11 м. Чернівці.

З привітальним словом до учасників заходу звернувся у відеозверненні  Перший віце-президент ВГО «Аерокосмічне товариство України» Е.І. Кузнєцов.

Нагороди  за дорученням Е.І. Кузнєцова присутнім вручав Віталій Васильович Яценко, директор Чернівецького центру юних техніків ім. Леоніда Каденюка.

Фільм «Космічні пригоди сузір’ївців» нагадав зустрічі, заходи  у музеї авіації та космонавтики, зустрічі  з Леонідом Костянтиновичем Каденюком у Чернівцях і Києві.

Як відмітили нагороджені, дана відзнака – це велика честь, відповідальність  і великий аванс для майбутніх добрих справ і дій.  І наш обов’язок – втілювати ідеї Л.К. Каденюка, першого космонавта незалежної України, дивовижної людини, легенди, людини великої мрії,  гордості української космонавтики.

©Вл.інф. , фото з архівів Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»

Запис «Зірка космонавта Каденюка» – за активну роботу в сфері поширення знань про космічну діяльність в Україні… спершу з'явиться на Медіа-Версії.