Що змінилося за пів року перебування у вирі епідемії COVID-19 в чернівецькій лікарні, у якій першій в місті розгорнули госпітальну базу для хворих на COVID-19, – розповідає заступник головного лікаря.
Міська лікарня №1, яка мала ухил у бік хірургічного напрямку, від 23 березня цього року через пандемію рішенням надзвичайної комісії, наказом департаменту охорони здоров’я була переведена у статус «базового клінічного закладу щодо надання допомоги хворим з підозрою та COVID». «Наповненість» цього нового для медицини (і не лише української) терміну за ці місяці змінювалася. Кількість ліжок для хворих на COVID-19 і зменшувалася, і збільшувалася, та наразі їх є 62 проти початкових 50, а замість пацієнтів різної категорії складності захворювання лікарня спеціалізується на хворих важких і вкрай важких категорій. Лікарня уклала угоду з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) на надання пакету медпослуг саме з цього захворювання, тож це лікування для пацієнта стало безкоштовним. Виробився певний алгоритм, але цілковито зрозуміти хворобу не вдається ще нікому в світі…
«Зараз немає такого, щоб «швидкі» стояли в черзі…»
«Перед підписанням угоди з НСЗУ на надання пакету медпослуг на лікування COVID-19 ми пройшли ретельну перевірку щодо забезпечення хворих лікуванням, – розповідає начмед Волощук. – Сьогодні по стандарту надання медичної допомоги забезпеченість становить 100%. Це означає, що потреба кожного пацієнта в антибіотиках, кисні, коагулянті та інших «протиковідних» препаратах покривається нами повністю – їх ми закуповуємо за кошти, надані НСЗУ. Але якщо ми говоримо про пацієнта з супутніми захворюваннями (цукровим діабетом, серцево-судинними ускладненнями та ін.) – то витрати на їх лікування пацієнт мусить покривати сам. Але основне – це кисень, а кисню у нас достатньо, на місяць ми витрачаємо до 1,5 млн грн, постійно працює дві системи. Показник завантаженості на сьогодні – 62% тобто у нас є резерв. Минулого тижня були завантажені на 77%. На щастя, зараз вже немає такого, що «швидкі» стоять у черзі…»
«Вірус дуже підступний, ми про нього майже нічого не знаємо»
«Скільки часу людина проводить у лікарні, захворівши на ковід – залежить від багатьох причин, – продовжує Віктор Михайлович. – У нас був випадок, що людина лежала в стаціонарі 61 день, а буває так, що можуть пролежати з важким станом 2 тижні – і виписатися після полегшення. На превеликий жаль, ми не знаємо про цей вірус майже нічого: ніхто не знає, як він себе поведе далі. Знаєте, дуже важко щось передбачати. Бувало, коли до мене телефонували і питали за прогнози щодо когось із пацієнтів, і наче все йшло до покращення, але людина раптом помирає. Було що ось ми говоримо з людиною і бачимо, як вона п’є каву, а через годину для нього запускаємо реанімаційну.. Можу сказати, що спочатку COVID-19 більше стосувався людей 70+, зараз він «помолодів» і вже «б’є» по тих, кому 60+. Є важкі випадки і в 50+ та 40+ років. Справді, при госпіталізації у групі ризику люди з опасистістю (зайвою вагою), цукровим діабетом, хронічними серцево-судинними захворюваннями, онкологією. Слава Богу, молодих у важкому стані не лежало. А мені б хотілося, щоб ніхто не лежав з таким діагнозом… Проблема цього вірусу в ускладненнях, які він дає: навіть коли ми «витягуємо» пацієнта з пневмонії, COVID-19 дає невроз, «б’є» конкретно по крові і всіх органах і системах. Зараз помічаємо, що дає ускладнення на нервову систему. Раніше ми сподівалися на його сезонність, але ось літо пройшло, а коронавірус є. А восени на нього накладатимуться й інші віруси…»
Поділ на зони і «накручена статистика»
«Моя думка щодо поділу на зони? Якби ж його дотримувалися… – обурюється наш співрозмовник. – Подивіться на країни, де червона зона – і на Чернівці. Коли тут оголошують «червону зону» і закривають посадку на потяг (наприклад, «Чернівці – Одеса»), то всі чернівецькі сідають у цей же потяг у Снятині і їдуть в Одесу… Оце оголошення «червоних зон», коли всі інші вільно працюють і між ними спокійно здійснюється переїзд – я цього не розумію як лікар.
А про «накручену статистику» коли чую, то у мене таке враження, що люди, які це говорять – звідкись з Марсу… У нас в середньому щодня госпіталізуються 1-2 осіб. По п’ятницях більше – буває і по шестеро. 24-го вересня (у четвер) було госпіталізовано 4 особи. Ліжок у нас 62, лежить 44 хворих, з них ковід-позитивних 35, чотирьох виписали. 27 людей на дотації кисню – без кисню вони не зможуть. Який мені сенс писати на «цидулці» що у нас є 200 чоловік? Це неприпустимо, тому що це – кримінал. У нас щодня подається інформація щодо витрати матеріалів, ми звітуємо по кисню. Я знаю, скільки кисню у нас йде у хвилину! Максимальне навантаження – 400 літрів кисню. Нас перевіряють, інспектують – в тому числі, і комісія від МОЗ була. Ми їх просто вдягали в захисні костюми і вели у відділення. Тут все видно і все зрозуміло.
Насправді я особисто мрію про те, щоб наша лікарня, яка є багатопрофільною, нарешті повернулася до звичайного життя, щоб хірурги, нейрохірурги, лори – оперували. І щоб дітки одужували у звичайних умовах. А те, що пів корпусу «у ковіді» попри те, що ми не інфекційна лікарня – хіба це може тішити? Чи хіба цим можна спекулювати?»
Євгеній Гостюк, студент кафедри журналістики філологічного факультету ЧНУ ім. Ю.Федьковича, спеціально для «Версій»
