Повної відповіді на це запитання не можуть дати навіть серйозні експерти. І не тільки експерти, а й офіційні представники держав світу. Здебільшого вони орієнтуються на досвід сусідніх з нами країн Центрально-Східної Європи.
У підписанні угоди, звичайно, будуть і негативні наслідки. Тут можна провести аналогію зі вступом України в СОТ. Можливо, у цьому і був певний плюс – зокрема, отримання кредитів, але ж кредити треба повертати – що в кінцевому результаті призвело до різкого погіршення сальдо платіжного балансу, наслідком чого стали девальваційні процеси.
Зараз ми можемо лише сподіватися, що все буде не так. Але кілька проблем у нас є. По-перше, низька конкурентоспроможність українських товарів як на європейському, так і на внутрішньому ринках. Другою проблемою я назвав би нашого вічного «стратегічного партнера» – Росію. Вона негативно ставиться до європейських прагнень України, оголошуючи нам, окрім збройного протистояння, ще й економічну, торгову та газові війни. За даними статистики, торік у структурі експорту України 25% становив саме експорт у Російську Федерацію. Тобто, це значний сегмент ринку для вітчизняної економіки. І, оскільки українська економіка значною мірою експортно-орієнтована на російський ринок, це може дати негативний ефект у короткостроковій перспективі.
Що ж до переваг, то вони очевидні.
По-перше, йдеться про цивілізаційний вибір: Україна географічно розташована в Європі і наше місце саме там, а не в різного роду євразійських структурах.
По-друге, що таке ринок Європейського Союзу? Це більше, ніж півмільярда споживачів. Це близько 17 трильйонів євро ВВП. І це не порівнюване із ринками СНД, чий обсяг валового внутрішнього продукту становить менше 2 трильйонів євро. Не сумірним є й загальний обсяг інвестицій, які можуть спрямовувати країни ЄС в українську економіку. І, чи не найголовніше, що Україна не підписує угоду, подібну до угод, які підписав Євросоюз, приміром, із такими країнами як Чилі, Марокко, Мексика. Угода з Україною передбачає більш поглиблену інтеграцію, і, насамперед, адаптацію нашого законодавства до європейського чи не в усіх сферах економіки, зокрема, енергетики, сільського господарства, транспорту. Зміна законодавства відповідно дасть поштовх до позитивних змін у економіці.
За всі роки Незалежності в українському регулятивному законодавстві фактично не були враховані надбання світової економічної науки. Економіка країни ефективна тільки тоді, коли дотримуються певних умов. Науковці стверджують, що головною умовою функціонування ринку є зменшення витрат на бюрократію, яка заважає нормально розвиватися економіці. Як це змінити? Тільки через зміну законодавства. І сподіваюся, що адаптація українського законодавства до європейського дасть поштовх до розвитку нашої економіки.
Євген ТКАЧ, доцент кафедри фінансів і кредиту ЧНУ ім. Ю.Федьковича
