Запис Уряд ухвалив новий правопис: які зміни він передбачає спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відповідно до ст. 16-18, 20, 21 Закону України  «Про збір та облік єдиного внеску на загально­обов’язкове державне соціальне страхування», ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр застрахованих осіб), обробка та використання його даних здійснюється Пенсійним фондом України.

Дані Реєстру застрахованих осіб використовуються для забезпечення соціальних прав громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законодавством.  

Реєстр ведеться в електронному вигляді. На кожну застраховану особу Пенсійний фонд створює окрему персональну електронну облікову картку.

Порядок ведення Реєстру застрахованих осіб та надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначається Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1). Цим Положенням визначено механізм виправлення помилок, виявлених застрахованою особою.

У разі виявлення застрахованою особою некоректних відомостей в її обліковій картці (прізвище, ім’я, по батькові на поточний момент; дата народження, місце народження; стать; громадянство; серія та номер паспорта; номер телефону (за згодою); адреса місця проживання) ця особа може подати до територіального органу ПФУ особисто або через представника Анкету застрахованої особи для внесення/зміни/уточнення таких даних за формою згідно з додатком 2 до Положення №10-1.

Застрахована особа разом із анкетою надає документи, що підтверджують будь-які зміни (паспорт громадянина України, або інший документ, що посвідчує особу, документ, який підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).

Пенсійні служби закликають громадян бути пильними при перевірці персональних даних у довідках, отриманих в територіальних управліннях Фонду за заявою, або сформованих на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України та подбати про своєчасне внесення змін та оновлення застарілої інформації!

Більш детальну інформацію щодо питань, пов’язаних з формуванням та веденням Ваших персональних облікових карток, можна отримати, завітавши до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області або за телефоном (0372)55-66-56, (0372)52-74-23.

Запис Внесення змін та уточнених даних до реєстру застрахованих осіб спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Запис  Новий проект правопису: що змінять в українській мові  спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Аномальна спека в Німеччині, пожежі в Швеції і інших скандинавських країнах, отруйні водорості, що розмножилися в незвично теплому в цьому році Балтійському морі – літо 2018 року стало рекордно спекотним не тільки в Європі, але і в багатьох регіонах світу.
Така згубна зміна клімату є наслідком глобального потепління, вважають вчені міжнародного об’єднання World Weather Attribution (WWA), пише DW.

Вони вивчили вплив глобального потепління на регіональні погодні явища, що мали місце цього літа, і прийшли до висновку, що останнім подіям в Європі сприяла саме зміна клімату в глобальному масштабі.

За основу для свого аналізу вчені WWA взяли останні дані і дані з історії метеоспостережень на шести метеорологічних станціях, розташованих переважно на півночі Європи – в Фінляндії, Данії, Ірландії, Нідерландах, Норвегії та Швеції. Ці станції були обрані з практичної точки зору, оскільки інформація на них збиралася без перерви з початку 19 століття і була оцифрована. Наявну інформацію про погоду вчені використовували в двох моделях, що дозволяють розрахувати зміни клімату. У першій моделі клімат розраховувався з урахуванням тих умов, в яких ми живемо сьогодні, в другій – без урахування людського впливу на навколишнє середовище. Потім вчені порівняли результати, отримані в цих двох моделях.

На підставі даних з метеорологічної станції Копенгагена вчені з’ясували, наприклад, що в першій моделі (що виходить із нинішніх умов) аномальна спека, така, як трапилася в Європі цього літа, буде траплятися раз на 7 років. У другій моделі, тобто без впливу людських чинників, – лише раз на 35 років.

“Таким чином, можна стверджувати, що глобальна зміна клімату (в конкретному випадку на прикладі Копенгагена) збільшила ймовірність аномальної спеки в десять разів”, – говорить Фридеріке Отто, метеоролог з Інституту зміни клімату в Оксфордському університеті. Аналіз даних всіх шести метеорологічних станцій виявив також, що через глобальне потепління ймовірність тривалої спекотної погоди, яку пережила цього літа Європа, збільшилася більш ніж удвічі.

Зміна клімату – це досить абстрактне явище, що базується на абстрактних цифрах. Одним з найбільш важливих показників того, що зміна клімату трапилася, є, наприклад, підвищення середньої глобальної температури. Однак люди можуть відчути підвищення середньої глобальної температури не безпосередньо, а лише опосередковано – у формі сильних дощів, аномальної спеки, ураганів або посух.

“Тому дуже важливо знайти і довести ці конкретні приклади наслідків зміни клімату, – каже Робер Вато, вчений-метеоролог з французької Лабораторії екології та клімату. – Знання того, яким саме чином може змінитися клімат, дозволить нам краще до цього підготуватися”.

Запис Причиною аномальної спеки в Європі стали зміни клімату в глобальному масштабі, – вчені спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Сьогодні мені страшно. Хоча цього почуття не було на Майдані у дні його протистояння авторитарній владі, попри те, що я не вірив у швидку перемогу. А нині страшно, бо все ті ж нікчеми, що забрехалися, визначають майбутнє моєї країни. Все ті ж різноманітні депутати, стурбовані лише одним – своєю особистою участю у майбутніх виборах. Мстиві, аморальні нікчеми, легко і просто присмокталися до чужої перемоги. Гіркої перемоги, де в плямах крові на асфальті і бруківці не було ні краплі депутатської крові».

На думку п. Глузмана, судячи з того, що відбувається сьогодні в парламенті, це були даремно віддані життя: «Гірко і страшно. Виниклі з політичного небуття Рудьковський і Ляшко, Фаріон і Мартинюк знову визначають майбутнє моєї країни. Страшне, гірке майбутнє».

Глузман зазначає, що навчився прощати, нічого не забуваючи. Саме тому залишився жити в країні, яка назвала його особливо небезпечним державним злочинцем за його таке просте і зрозуміле людське бажання говорити правду. Саме тому легко, без що ненависті, що підкочується до горла, спілкується з людьми, які відправляли на муки й смерть його тюремних товаришів Василя Стуса й Валерія Марченка.

«Але в мого бажання та вміння прощати є межі, саме тому я не став підтримувати колишніх радянських політичних в’язнів Левка Лук’яненка та Євгена Пронюка в їхньому прагненні побачити президентом України генерала Марчука, який свого часу керував тим самим «політичним» П’ятим управлінням КДБ.

Давно знаю: ненависть руйнівна. За кожним досконалим актом відплати слідує наростаюча емоційна порожнеча. Задоволена ненависть заважає жити. Та існує ілюзія: винуватець твого болю має бути покараний – тоді й твій біль стане легшим. На жаль, помста діє як наркотик: вимагає все більшого підвищення дози. Кілька днів тому телевізійна камера зафіксувала епізод професійного «полювання на кроликів». Добре екіпіровані люди з найсучаснішою стрілецькою зброєю і дорогими оптичними прицілами стріляли по мішенях, які повільно рухалися. По беззбройних мішенях. Це були не кролики. Люди. Славне було полювання, близько ста попадань за день. Побачивши на екрані телевізора тільки один епізод відстрілу неозброєних людей, я зрозумів: прощати не можна. Держава, яка практикує такі «виховні» відстріли меншини з метою корекції поведінки більшості, є злочинною державою. Президент, який очолює таку державу, не має права на прощення».

«Але я знаю й таке: цей президент був висвячений у владу половиною населення моєї країни. Що з того, що я за нього свого голосу не віддав… Мої співгромадяни захотіли зробити його президентом. А він, наш президент, зробив частину моїх співгромадян професійними мисливцями, які влучно стріляють по рухомій мішені. По будь-якій мішені».

«Моральна інфляція – природний закон деспотизму. Випадково, незаслужено отримана незалежність мало змінила нас. Сьогодні я знаю: монополія деспотичної влади не може бути усунена частково. Вчора це здавалося мені можливим. Жорстокість суспільної системи багато в чому залежить від того, якою мірою люди, що живуть у ній, переконані в її жорстокості. Ми, жителі Києва, Врадіївки та Львова, сьогодні в цьому переконані. На відміну від деяких інших наших співгромадян, ми переконані також у тому, що не слід замінювати критерії моралі холодними критеріями користі. У зв’язку з цим ставлю собі питання, яке раніше для мене не існувало: де межа пробачення? Ні-ні, я не буду просити відповіді у генерального прокурора країни, у первосвященика церкви, у глави державного комітету з суспільної моралі, який аж ніяк не є антиподом «Беркута»… Я повинен відповісти на це питання самостійно. Чітко розуміючи: ненависть дійсно руйнівна. І ще: помста – нице почуття. І таке: в моїй країні все ще жива традиція плазування й страху. Де ж вона, межа пробачення? Або інакше, мовою філософії: як практикувати терпимість стосовно поглядів і вчинків нетерпимості?».

Володимир СТАРИК, аналітик:

«На місце вчорашньої приходить влада позавчорашня.  Тож від українського народу нині залежить майже все»

Люди, яких не можна підпускати до влади – представники олігархічних кланів – сьогодні в керівництві парламенту, а отже, й держави. Чекати від них перезавантаження влади не доводиться.

Зміна системи – зміна революційна. Неможливо провести її легітимно. Хоча нині про це мріють і Захід, і багато вітчизняних політиків, на жаль, щось кардинально змінити в рамках старих законыв просто неможливо. Нові ж постанови ВР, які наразі поспіхом приймаються під керівництвом Олександра Турчинова, теж важко назвати легітимними. Вони приймаються не лише з порушенням чинного законодавства та регламенту ВР, але часто й всупереч здоровому глузду. Їх можна виправдати лише якоюсь «революційною доцільністю», тобто інтересами тих олігархічних груп, які на революційній хвилі осідлали владні крісла. Ми ще сподіваємось, що ті люди зроблять щось корисне для народу. Однак я свідомий, що справжнє перезавантаження цієї влади відбулося б лише тоді, коли ті, хто зараз при владі, мали б уже готові плани реформ.

Натомість, що ми бачимо нині? Скажімо, Закон «Про мови»: замість того, щоби взяти розроблені фахівцями і апробовані вже громадськістю проекти закону «Про функціонування державної мови в Україні та мов національних меншин», вони просто скасували закон Ківалова-Колісниченка. І замість того, щоби врегулювати мовне питання, вони його зовсім розрегулювали. Замість одного порожнього місця поставили інше порожнє місце, збуривши натомість мільйонні маси російськомовного населення. Я зачепив для прикладу мовний закон, бо ситуація в мовній сфері мені більш знайома. Однак подібне коїться в усіх сферах!

Тому повторю свою думку: від представників олігархічних кланів, які сьогодні керують парламентом, а завтра керуватимуть урядом, чекати справжнього перезавантаження влади не доводиться.

Якщо й надалі ті тисячі законів, які приймає ВР, нікому не будуть потрібні й працюють лише на збагачення певних кланів, можливо, ми прийдемо до розігнання цієї Верховної Ради і скликання Установчих зборів або Національної ради., як це робилося століття тому. Дивовижно, але тоді, в умовах війни на чотири фронти, ЗУНР та її апарат нормально працювали. І не було такої корупції, як сьогодні. Чому так? Бо тоді до влади прийшли люди з державницькими намірами, вони відповідали перед своїми виборцями і аж до військової катастрофи ЗУНР розбудовували українське державне життя, яким ми сьогодні пишаємося. Нагадаю, що Конституція ЗУНР займала лише одну сторінку. Там були засади творення держави, умови проведення виборів, межі держави й державні символи – і все, цього було цілком достатньо для існування держави.

Люди очікують на перезавантаження влади і на місцях, оскільки й тут на місце «вчорашніх» пхаються «позавчорашні», які давно довели свою політичну і адміністративну імпотенцію, проявляючи таланти винятково до особистого збагачення.

Якщо новий Президент прийде до влади у цій системі, яка існує нині в державі, то нічого не зміниться. Отже, ми маємо домогатися впровадження в Україні європейської системи державної і місцевої влади з її добре продуманими противагами, найголовнішою з яких має стати право виборців на відкликання не лише депутатів всіх рівнів, але й керівників органів центральної та місцевої влад, включно з президентом.

А велетенські розміри України, як однієї з найбільших європейських держав, з одного боку є її великим плюсом, а з іншого – великим мінусом, бо віддаляють владу від людей.

Михайло ПАВЛЮК, політолог, депутат обласної ради, член Президії Народної ради Буковини:

«Народ має брати участь у переформатуванні влади»

У нинішній суспільно-політичній ситуації в Україні є кілька чинників, особисто для мене показових.

Насамперед – удалося повернути до роботи законодавчий орган. Фактично це означає демонополізацію влади. Якщо останнім часом ми мали владу лише Президента – і ті формальні органи, які насправді лише транслювали його волю, то наразі в нас легітимно працює парламент, який, без сумніву, представляє широкий спектр  політичних уподобань українців, судячи з того, скільки і яких є там фракцій.

Друге – нова влада підходить до оновлення кадрів з огляду не на прізвища, а загалом систему стримування й противаг та організації влади у цілому. Це тривалий процес, але до цієї дискусії долучилися різні соціальні групи. І не тільки парламент став зараз центром уваги, а й сам народ, який може й повинен бути учасником переформатування влади.

Третє: при обговорені складу КМУ йдеться про необхідність запровадження в кожному міністерстві посади заступника міністра з антикорупційної політики. Усвідомлення глобальності проблеми корупції є початком її подолання.

Що буде далі – важко передбачати детально, але найближчі три місяці будуть дуже складними. Це час організаційної, часто – непопулярної і, я б сказав, «електорально втратної» роботи. Але ця робота необхідна для подальшого розвитку. Після «технократичного» етапу відбудуться президентські вибори – за стандартами міжнародної спільноти – а далі треба не зупинятися. Люди на Майдані цього не дозволять.

Ігор БУРКУТ, політолог, кандидат історичних наук:

«Якщо політична молодь України буде рішучою, то підемо вперед»

– Для зміни системи необхідно, щоби до влади прийшли нові політичні сили. Сьогодні таких ще немає. І ті ж люди, які колись були вже при владі, потім стали опозицією, а тепер знову повертаються до влади. Тобто, доки майдан не приведе до кабінетів нових людей, зміни системи не буде.

Наразі у нових лідерів ще є шанс пробитися, поки ця влада не стабілізувалася і поки є час і можливості на зміни.

Стосовно президентства говорити ще рано, бо перегони не розпочалися. Ще не висунуто офіційно жодної кандидатури. Та поки що досить реальними виглядають шанси Петра Порошенка, з огляду на те, що він найменш дискредитований серед нинішніх лідерів.  Але у громадській свідомості за нього є певні плюси, це по-перше. По-друге, він має дуже серйозні ресурси: і медіа, і матеріальні. Ще один вагомий чинник: його сприймають як свого і Схід, і Захід, а також Південь України – це дуже важливо в нинішній ситуації.

Можливий різний розвиток подій, та хочеться вірити в те, що люди вчаться на своїх і чужих помилках. Наведу такий приклад: коли в Грузії Президентом став Михаіл Саакашвілі, – а Грузія, нагадаю, була найбільш корумпована серед усіх радянських республік, – то перше, що він зробив, негайно оновив кадри всіх силових структур, поставивши туди молодих. А вони перекрили кордони, впіймали тих корупціонерів, які намагалися накивати п’ятами, і добряче їх «потрусили». За кілька місяців було «витрушено» 6 річних бюджетів (!). І от з цими грошима Грузія й розпочала реформи.

Якщо українська політична молодь зробить подібні висновки та вона буде так само рішучо поводитися, то в Україні розпочнеться рух уперед…

Запис «На Майдані страху не було, а сьогодні мені страшно…» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Олександр Демидов, якого торік у листопаді призначили начальником УМВС України в Чернівецькій області, вперше публічно поспілкувався із журналістами – в оновленому прес-центрі. Зібрав справжнісінький ЗМІїний аншлаг. Міліціянти оперативно підрахували – 56 журналістів!

«Будемо дружити! – запевняли міліціянти. – Ви ж як справжнісінькі слідчі-детективи!» «Ми і не проти! – віджартовувались у відповідь медійники, – але конкуренції складати вам не будемо: ви тільки ділитися з нами інформацією не забувайте, щоби ми не «здобували» її з «непевних рук».

Нижче – найцікавіші запитання від журналістів з відповідями головного міліціянта області.

Головний міліціонер області урочисто передав дільничним міліціонерам ключі від службових автомобілів тих керівник УМВС, що більшість часу проводять у кабінетах. Адже саме дільничим потрібно бути мобільними і миттєво реагувати на звернення й повідомлення громадян.

– Ходять чутки, що на одного рядового міліціонера у Чернівцях – по кілька начальників. Чому? Та чи відбулися кардові зміни за час вашого керівництва?

– Коли приходить новий керівник підрозділу, він інакше бачить наявну ситуацію. Але  радикальних змін в керівництві немає – усі заступники залишилися на місцях. У районних відділах була проведена деяка ротація, зокрема з 14-ти райвідділів нові керівники працюють тільки в Шевченківському, Садгірському та Путильському.

Щодо того, ніби на одного працівника десять наглядачів – то це тільки в апараті управління, який виїжджає практично на всі тяжкі злочини.

– З вашим приходом закрилося багато гральних закладів. Це перерозподіл сфер впливу, чи попередники не справлялися?

– Міліція не займається сферами впливу. А питання ігрового бізнесу – постійне. Коли існує заборона, то є і спокуса заробляти на цьому гроші. Крім того, саме цього року Міністерство внутрішніх справ поставило перед нами завдання викориніти нелегальний гральний бізнес стовідсотково.

– Біля недобудови, яка колись була універмагом «Рязань», у центрі міста викрили нелегальний гральний центр. Виявили 50 автоматів. Такий великий підпільний бізнес не міг здійснюватися без певного кришування. Ходять чутки, що ця людина наближена до прокуратури області. Після цих подій виникли й розмови про ваші натягнуті стосунки з губернатором. А ваші попередники були в хороших стосунках  із владою. Чи не перейшли ви комусь дорогу?

– Дорогу переходять лише на зелене світло. Із прокуратурою в нас повна взаємодія, усі кримінальні провадження – а їх нині 17 – рухаються.

За словами Демидова, для покращення органів внутрішніх справ та підрозділів на базі Державтоінспекції міліціонери найближчим часом планують відкрити сервісний центр, де громадяни зможуть отримувати такі послуги, як:

*дозволи на носіння і зберігання зброї та продовження строків її зберігання; *довідки про наявність або відсутність судимостей; *проведення експертиз транспортних засобів; * здійснення реєстраційних та інформаційних операцій; *оформлення документів на отримання ліцензій за надання послуг оформлення майна та громадян суб’єктів господарської діяльності; * отримання консультацій щодо прийняття під охорону квартир та суб’єктів.

– Плануємо відкриття нового райвідділу у Путилі, – наголосив полковник. – У квітні вже оновлено веб-сайт управління внутрішніх справ, запрацювали сторінки в соціальних мережах Фейсбук, Вконтакті й Твіттер. Створені сторінки начальника внутрішніх справ та заступників. Відтепер вони є джерелом корисної інформації для всіх її читачів.

– Чи існує конфлікт між Демидовим і Папієвим?

– Конфлікт існує тільки тоді, коли він існує. Сьогодні міліція має свою підлеглість і міністр МВС контролює нашу діяльність. У Михайла Папієва, як губернатора, не існує конфліктів інтересів зі мною. Він, як губернатор, виконує свою роботу, а міліція виконує свою. І якщо завтра будуть реалізовані якісь матеріали, до яких матимуть певне відношення, як тепер кажуть, опозиція чи не опозиція, то, повірте, зважати на політичне забарвлення не будемо. Як кажуть бізнесмени: «Нічого особистого, тільки бізнес». Якщо порушуєте закон — відповідайте. Повинна бути рівність перед законом. Це завдання, яке мені ставив міністр МВС.

Кардинально змінюються підходи до кадрового відбору працівників. Відтепер претенденти, окрім співбесіди, проходитимуть ще й… перевірку на поліграфі (детекторі брехні)!

– Це наше ноу-хау, – каже Демидов. – Завдяки цьому ми дізнаватимемось, чи міліціонер іде в органи працювати, чи має на меті якісь корупційні схеми. Поліграф застосовуватиметься не тільки для відбору кадрів, але й для розкриття злочинів – і хоча він не належить до доказової бази, але змусить оперативних працівників та слідчих звернути увагу на ту чи іншу особу.

– Рейтинг довіри до правоохоронних органів досить низький. Чи плануєте щось змінювати?

– По понеділках веду особистий прийом громадян. Спочатку приходило по 1-2 заявники, тепер менше 20 на день не буває.

Треба поміняти ставлення до міліціонера. Адже це людина, яка приходить на допомогу. Якщо ж якийсь керівник займатиметься корупційними схемами, ми з ним розпрощаємось. На жаль, серед наших працівників є люди, які заражені корупцією, тож і міністерство, і ми ставимо перед собою завдання очищення від цього. Нещодавно міліціянти затримували свого колегу – працівника батальону патрульної служби, який здійснив крадіжку. Якби хотіли, – то справу зам’яли би на початкових стадіях, але він отримає покарання за свої дії.

Міністерство внутрішніх справ виділило 11 млн. грн. на будівництво багатоквартирного будинку, де левова частка квартир буде виділена не керівному складу, а рядовим буковинським міліціонерам.   

– Чи буде створена у Чернівцях муніципальна міліція?

– Практика зарубіжних країн доводить, що позитивний досвід цього існує. Тож, коли будуть кошти й законодавча база, не бачу конкуренції в її створенні. Навпаки, у місті буде перекриватися більше криміногенних районів. Але нині міліція є єдиним органом, який за законом захищає права та свободу громадян.

– Що плануєте залишити після себе?

– Не будемо брати матеріальну частину, наприклад, відкриття райвідділів, хочеться  залишити добре ім’я та честь. Не хочу заплямувати свою гідність.

Любов КАФАНОВА, Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Начальник міліції Демидов зібрав ЗМІїний аншлаг спершу з'явиться на Медіа-Версії.