Наступного тижня анонсовано аукціон з продажу потужностей виноробного заводу на Закарпатті. Відповідне оголошення розміщено в системі електронних торгів СЕТАМ.

Стартова ціна лоту складає 109,9 млн грн, а гранична вартість оцінена на рівні 29,7 млн грн.

Замовник торгів — «ВТБ Банк», який реалізує потужності як заставне майно за кредитами. Назва підприємства в оголошенні не вказана, але судячи з фото та місця розташування заводу (Берегівський район Закарпатської області), йдеться про підприємство «Котнар».

Загальна площа будівель та споруд перевищує 5,7 тис. кв. метрів. Також до лоту включено допоміжні споруди, спеціалізоване обладнання у кількості 293 штуки.

 «Котнар» позиціонує себе як завод повного циклу виробництва, має 180 га виноградників, потужності зі зберігання та демонстрації продукції.

До слова, аукціон з продажу майна є не першим. Але раніше результати торгів оскаржувались у судовому порядку та признавалися недійсними. Одне з таких рішень прийняв торік в кінці листопада Господарський суд Закарпатської  області. Апеляційна скарга на це рішення півтора тижні тому була відхилена.

Російський «ВТБ Банк» через суд вимагав реалізувати заставне майно виноробного заводу ще з 2011 року. Все через неповернутий кредит в 50 млн грн, який банк надав тоді ще ЗАТ «Котнар» у 2008-му.

Згодом, у тому ж таки 2011-му, ЗАТ визнали банкрутом. А в серпні 2012-го Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку повідомила про перетворення його в Товариство з обмеженою відповідальністю «Котнар». Всі майнові права ЗАТ «Котнар» перейшли новоствореному підприємству.

Нині, за даними Єдиного державного реєстру, серед правонаступників виноробного підприємства функціонує ТОВ «Котнар-М».

На час публікації підприємство лишається недоступним для коментарів. Проте зазначимо, що саме «Котнар-М» у 2016 році банк вимагав визнати відповідачем у судовій тяганині.

Поки ж вина Cotnar ще можна знайти на полицях вітчизняних магазинів. Але останні згадування про яку-небудь публічну діяльність компанії — щонайменше піврічної давності.

Запис Російський банк намагається продати Закарпатський винзавод “Котнар” спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Якщо почнемо – будемо півдня перераховувати вулиці, які потрібно ремонтувати, – жартома зауважив Віталій Михайлішин журналістам, презентуючи відновлення роботи асфальтного заводу. – Адже дороги – це наша найбільша проблема. Я впевнений, протягом двох місяців нам вдасться критично змінити стан доріг в нашому місті, – запевнив секретар міськради. – На дороги у нас передбачено 54 мільйони гривень. Проте я впевнений, що нам додатково вдасться також долучити ще 20 мільйонів.

Звісно, насамперед міськшепівці намагатимуться якісно підлатати найбільш занедбані ділянки чернівецьких шляхів. А ще – завершити торішні капітальні ремонти (провулок Ентузіастів, вулиця Канівська (Каспрука) та Боярка) і розпочати нові (вулиці Коцюбинського та Хотинських комсомольців). Декотрі чернівецькі вулиці потребують не лише заміни асфальту, а більш поглибленого ремонту. Зокрема, вулиця Богдана Хмельницького. Протягом року тут замінять каналізаційні та зливневі мережі, модернізують водопостачання, а вже асфальтуватимуть 2014 року.

Вартість тонни чернівецького асфальту коливається в межах тисячі гривень. Якщо є замовлення, завод виробляє приблизно 300 тонн асфальту щодоби.

– Наш асфальтний завод дозволяє випускати досить хороший і якісний асфальт, – каже начальник управління житлово-комунального господарства Ярослав Кушнірик. – Але у нас проблема зі складовими асфальту. А саме у якості бітуму. Адже від цього матеріалу залежить довговічність асфальту. Найкращим у нас вважається білоруський бітум, але не завжди можна його купити. Тоді доводиться використовувати наш український бітум, який за якістю не дотягує до норми…

За словами Ярослава Кушнірика, саме асфальт з українським бітумом «пливе» від спеки та тріскається від морозів. І для звичайних українських автолюбителів – це справжнісінька трагедія. А от для декотрих чиновників, схоже, навпаки – велика радість. Адже це така чудова, нескінченна можливість щороку підтримувати «вітчизняного виробника».

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії», фото автора

Вчора міськШЕПівці почали ремонтувати дорогу біля залізничного переїзду на вулиці Чкалова, підлатали ями на кільці біля «Туриста». А наприкінці тижня свіжого асфальту дочекається вулиця Червоноармійська.

Віталій Михайлішин: «Звертаюся до всіх чернівчан! Якщо під час ремонтних, капітальних робіт побачите десь зловживання, неякісний ремонт доріг – прошу долучитися до нашої спільної роботи, до народного контролю!»

Запис Чернівецькі дороги дочекалися першого асфальту спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 –За один новий український можна купити 7 таких шведських, – дивується начальник Чернівецького тролейбусного управління Іван ІВАНІЧЕК. І хай тролейбус «вольво» від’їздив понад двадцять років шведським асфальтом, термін його експлуатації на чернівецькій бруківці – 10 років!», – переконаний  п. Іванічек.

Один такий «вольво» вже курсує вуличками Чернівців, а невдовзі ще два «його колеги» поповнять тролейбусний парк. Ще п’ять – у планах.

На балансі міста нині 89 тролейбусів, 10 підстанцій, 7 диспетчерських пунктів, 86 км контактної мережі, 42 км кабельних мереж під землею та 120 зупинок.

За словами Івана Антонович, наступний етап – тролейбуси зі Швейцарії. Там планують ввести в експлуатацію нові тролейбуси, а нам продати свої використані. Але їхні нові тролейбуси почали ламатися. Тож «майбутні наші» тролейбуси поки й далі возять швейцарців. «Плюс» цих тролейбусів у тому, що до них «ідуть» причіпні вагони. Коли вони під’єднуються – тролейбус стає більшим, але суцільним. Це набагато зручніше, ніж звичні «гармошки».

Від березня зупинка буде з боку університету

Вже від 2 березня студенти та викладачі сідатимуть на транспорт з боку університету.

– На кінцевій зупинці по вул. Коцюбинського, навпроти університету, дуже вузький тротуар, – каже начальник депо. – Коли під’їжджає тролейбус чи маршрутка, місця для пасажирів практично немає. Тож ми вирішили пустити тролейбус у протилежний бік. Транспорт їхатиме прямо вулицею Університетською, повертатиме на вул. Хотинських Комсомольців і знову виїжджатиме на Університетську.

Місяць їзди на заощадженій електроенергії

– Ми запровадили систему автоматизованого контролю напруги на трансформаторні агрегати, – розповідає Іван Антонович. Іншими словами, знайшли спосіб заощаджувати електроенергію. У нас є три трансформатори, і вечірньої пори, коли напруга в них зменшується, працюватиме лише один. Це все відбуватиметься в автоматичному режимі: напруга збільшується – вмикається резервний трансформатор, зменшується – трансформатор вимикається. Це дає економію від 8 до 10%  на одній підстанції на місяць. За рік ми заощаджуємо стільки коштів, що влітку цілий місяць можемо їздити на заощадженому.

Любов КАФАНОВА, Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Не забувають тролейбусники і про славетні чеські тролейбуси, які багато десятиліть були своєрідною чернівецькою візитівкою.  У чернівецькому депо, як на справжнісінькому заводі, старі й непридатні до експлуатації тролейбуси розрізають і відправляють на брухт. А ті деталі, які ще можна відновити, використовують для реконструкції.

– Ось цей 35-річний чеський тролейбус відновлюють аби чернівчани пам’ятали, який саме транспорт возив їхніх батьків затишними вуличками нашого міста, – каже начальник Чернівецького тролейбусного управління Іван ІВАНІЧЕК. – А приїжджі, побачивши «раритет на колесах», поринали би в історичну атмосферу Чернівців!

Запис Тролейбуси: за один наш – сім шведських дають спершу з'явиться на Медіа-Версії.