Працівники Чернівецького обласного лабораторного центру від 16 до 22 серпня  здійснювали лабораторне дослідження води централізованого водопостачання за мікробіологічними, фізико-хімічними та паразитологічними показниками , загалом 139 проб. Виявлені відхилення від норми у 10 пробах за мікробіологічними показниками та 8 пробах за фізико-хімічними показниками у Кельменецькому районі.

Досліджено також 258 проб води з громадських та індивідуальних криниць. Виявлені відхилення за фізико-хімічними показниками загалом у 10 пробах – у Сторожинецькому, Новоселицькому, Глибоцькому районах та у м. Чернівцях. За мікробіологічними показниками виявлені відхилення у 16 пробах – у Сторожинецькому, Новоселицькому Глибоцькому та Заставнівському районах. Фахівці Лабораторного центру надали рекомендації до очищення та дезінфекції криниць, тимчасового припинення споживання води.

Вл. інф.

Запис Води Буковини: У п’яти районах і в Чернівцях – відхилення від норм спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Таку цифру оприлюднила Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ). Забруднене повітря спричиняє рак, інсульт, хвороби серця й легенів.

За оцінками ВООЗ, сьогодні забруднення повітря є найбільш серйозним екологічним ризиком для здоров’я. Щороку від нього передчасно помирають 7 млн людей.

Україна лідирує серед країн Європи із забруднення повітря. Від цього щороку передчасно помирає один із 1000 українців. Про це свідчать дані Інституту параметрів здоров’я і оцінки (Institute for Health Metrics and Evaluation) за 2017 рік.

Відсутність рішучих кроків з боку уряду України у сфері моніторингу та охорони атмосферного повітря спровокувало хвилю мереж альтернативного, тобто самостійного моніторингу. Сьогодні  мешканці Івано-Франківська, Дніпра, Маріуполя, Києва та Запоріжжя можуть побачити хоч якісь дані про рівень забруднення через мобільні додатки та онлайн-карти. Про Чернівці цього, на жаль, не скажеш…

Вл. інф.

Запис Щороку забруднене повітря забирає 7 млн людських життів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У повітря Буковини викинуто торік 340 кг забруднювальних речовин на квадратний кілометр краю.

Упродовж 2018 року стаціонарні джерела Чернівецької області викинули в атмосферне повітря майже 3 тис.т забруднювальних речовин (-16,4% до 2017-го). Більше третини (34,7%) викидів припало на підприємства Чернівців. Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення становила 340 кг на 1 км² території області (у 2017-му – 406 кг).

На кожного буковинця, старого й малого припало 3 кг забруднювальних речовин (у 2017-му – – майже 4 кг).

Крім того, в області у повітря викинуто 164 тис.т діоксиду вуглецю (+11,1% до 2017-го) – парникового газу, який впливає на зміну клімату, повідомляє Держстат. Скільки градусів до світового потепління ми додали, не повідомляється.

Запис По 3 кіло бруду в атмосфері на кожного буковинця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На Дністрі утворилися злоякісні новоутворення – пластикові острови та піраміди.

Наш Дністер є другою за розмірами рікою України після Дніпра. Та, на відміну від нього, Дністер ще зберіг своє швидкоплинне річище й красу унікального каньйону – одного із 7 природних чудес нашої держави. І зберегти це диво – наше завдання.

У національному природному парку «Хотинський», який, власне, й покликаний зберігати це природне диво, однією з болючих екологічних проблем є забруднення узбережжя Дністра й водосховища пластиковою тарою – ПЕТ-пляшками.  До цього потроху докладаються всі мешканці чотирьох областей у басейні Верхнього Дністра, але результати природним рухом отримує Дністерське водосховище як найбільший відстійник.

Під час проведення на узбережжі екологічних акцій ми, заради наукової цікавості, підраховували кількість порожніх ПЕТ-пляшок, що «велично» мандрували течією. У середньому за хвилину через створ пропливало 15 штук, а це – 900 пляшок щогодини і  21600 за добу!  Не дивно, що у невеликих затоках вітер «набиває» цілі пластикові острови й піраміди у метр заввишки, а інша частина узбережжя в смузі прибою вкрита валами непотребу. Тут уже не до туризму, не до пляжної рекреації чи яскравих буклетів-путівників!

Що робити з цією багатотонною токсичною масою? По-перше, потрібні хоча б невеликі спеціалізовані баржі, щоби навантажувати й вивозити виловлений непотріб. А на водосховищі, крім круїзних та спортивних катерів, такого технічного дива нема. По-друге, зібране треба здавати кудись на переробку, а бізнес поки що не вбачає в цьому профіту. Можна, звісно, спалювати на місці, бо краще нехай один раз посмердить на чистому повітрі, ніж потім сторіччями труїтиме наших вдячних нащадків. Але ж давить «господарська жаба»: це ж цінна вторинна сировина!

Можна підійти до справи й з іншого боку: щоби не мести, треба не смітити! Але тут замало виховання й психологічних тонкощів. Залишається лише дивуватися, що людина  самоназвала свій біологічний вид «двічі розумним», хоча результати її діяльності наводять на зовсім протилежну думку.

У нас регулярно проводяться акції з очищення ділянок узбережжя: «Міжнародний день чистих берегів», «Я прибрав. Твоя черга!». Торік, крім півсотні працівників нашої установи, в очищенні берегів Дністра брали участь учні шкіл Кулішівки та Михалкового. А ще разом із Хотинською міською радою провели масштабну екологічну акцію «Пластику – НІ!». Зацікавила багатьох виставка дитячих робіт, виставлених на конкурс «Друге життя пластику» та «Еко-торба – модний тренд». Учасників заходу залучали до вікторин, квестів, під час яких не тільки діти, а й дорослі  дізнавалися чимало корисного й вражаючих фактів про сміття. Родзинкою акції стало змагання «Зменшуй об’єм пластику» між командами Хотинської гімназії та спецшколи-інтернату №2. І я дуже сподіваюсь, що гасло таких заходів  – «Зміни своє споживацьке ставлення до природи та її ресурсів» – увійдуть у душі й стануть потребою для кожного з нас. Зрештою, ми все ж таки homo sapiens, тож не будемо нищити природу, а разом з нею і себе, коханих?!  Адже поява злоякісних новоутворень на Дністрі – це усім нам попередження. Річка – хвора, а отже, не здорові й ми…

Андрій ДОМАНЧУК, директор НПП «Хотинський»

Запис 22 березня  – Всесвітній день охорони водних ресурсів: Злоякісні пластикові пухлини на Дністрі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це свідчить екологічний рейтинг у виданні «Фокус».

Екологічна ситуація областей оцінювалася за 6 показниками:

*викиди в атмосферу забруднювальних речовин;

*скидання стічних, шахтно-кар’єрних і колекторно-дренажних вод;

*частка питної води, яка не відповідає стандарту;

*утворення особливо небезпечних відходів I-III класів (неонові лампи, батарейки, кислоти тощо);

*концентрація нітратів у ґрунті;

*середньорічна доза радонового опромінення.

Як результат, найбільш небезпечними для здоров’я виявилися Дніпропетровська, Запорізька та Донецька області, найбільш безпечними – Чернівецька, Закарпатська та Волинська.

Запис Буковина – найбільш безпечна для здоров’я спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В одній лише Європі забруднення повітря стає причиною понад 500 тис. смертей на рік, заявили фахівці Європейського агентства з навколишнього середовища, які нещодавно виступили із відповідною доповіддю. За їхніми словами, проблема залишається дуже актуальною навіть не зважаючи на поступове покращення екологічної ситуації на континенті.

За результатами нещодавнього дослідження, яке проводилося у 41-й європейській країні, 520 400 передчасних смертей на території цих держав 2014-го року стали наслідком впливу шкідливих речовин, що потрапляють у повітря при спаленні викопного палива. 2013-го року ця цифра становила 550 тисяч.

При цьому екологи зазначають, що у 4-х випадках з 5-ти ключову роль відіграють дрібнодисперсні часточки лише 2,5 мікрометра завбільшки, що вони можуть потрапляти у легені чи навіть у кров людини, завдаючи шкоди її здоров’ю. Тією чи іншою мірою впливу таких аерозолів, що мають назву PM2.5, 2015-року піддавалися 83% європейців, порівняно із 85% 2013 року. Таким чином, деяка позитивна тенденція спостерігається, але зміни на краще відбуваються дуже повільно, судячи з доповіді.

Серед інших речовин, які іноді стають причиною передчасної смерті людей, автори доповіді називають діоксин азоту, а також озон у нижньому шарі атмосфери, який потрапляє туди разом із викидами транспортних речовин.

Чотири з половиною місяця тому група дослідників під керівництвом Александра Мора з Гарвардського університету дійшла висновку, що люди стали помітно забруднювати атмосферу Землі свинцем та важкими металами не десятки і навіть не сотні, а тисячі років тому, тобто вже від часів Стародавнього Риму.

Запис Півмільйона європейців щороку помирають через забруднене повітря спершу з'явиться на Медіа-Версії.