Це таємниче місце насправді добре відоме чернівчанам, розташоване воно у середмісті, на Соборній площі. І зветься обласним училищем мистецтв ім. С.Воробкевича. А вправна «садівниця» – викладач-методист по класу скрипки Людмила Орестівна МАРТИНЮК.

Людмила Орестівна – чернівчанка, виросла у Садгорі, змалку хотіла бути вчителькою. А після того, як стала вчитися грі на скрипці, два головні уподобання її життя зійшлися разом. Вже 38 років, після закінчення Одеської консерваторії, вона навчає своїх вихованців – і не лише грі на скрипці, вона навчає їх бути митцями і людьми водночас.

Бесідуємо із Людмилою Орестівною у її невеличкому класі під цифрою 6 – опісля того, як закінчилося останнє заняття того дня. Моя співрозмовниця відкрита до спілкування і, може, найбільший секрет її педагогічного таланту – що вона розуміє можливості кожного свого учня, бачить їх на ранньому етапі навчання. І кожного свого учня вона любить – бо зірки народжуються з любові.

Окрім училища мистецтв, Людмила Орестівна ще викладає у музичній школі, тож  супроводжує майбутніх зірок музичного мистецтва від першого моменту, коли вони беруть до рук свою першу маленьку скрипочку.

«Дуже люблю дітей, – каже вона.  – Люблю працювати з ними. Слідкую за їхнім розвитком. Прогнозую їхнє майбутнє як виконавців. А вони такі різні. От Олексій Гамов – надзвичайно талановитий, вихований,серйозний, інтелігентний. А в переможницю програми «Нові Імена» Яну Стадник… чомусь ніхто не вірив, а вона стала серйозним музикантом. Запальний, з феєричною енергетикою та власним баченням Костянтин Лукинюк, якого взяв під своє крило музикант світового рангу Олег Криса. Він зауважив, що у віці Кості сам він, Олег Криса, не все вмів, що вже зараз може Лукинюк…».

У Людмили Орестівни вчиться і молодший брат Кості, Маркіян Лукинюк – зовсім інакший, хоча й не менш талановитий, з іншою манерою, іншим розумінням музики. Узагалі п. Мартинюк вважає, що Буковина має якусь неповторну й потужну ауру для розвитку мистецтва, для появи все нових цікавих музикантів на її небосхилі.

Я теж у цьому переконалася, бо мені пощастило слухати найкращих учнів педагога Мартинюк у концертах – соло та  в ансамблях, і навіть з симфонічним оркестром. Та й зустрілися ми з Людмилою Орестівною у проміжку між двома значними подіями. Щойно вони з юною скрипалькою Даніелою Парамарюк повернулися з італійського Ланчано, де з ініціативи чудового музиканта Володимира Зубицького щороку проходить конкурс виконавців на акордеоні та баяні. І для надання певного статусу акордеону та баяну в родині інших музичних інструментів останніми роками проводяться і змагання виконавців на інших музичних інструментів. Так от, цього року єдиний Гран-прі серед усіх інструментів отримала наша Даніела Паламарюк. І увечері після нашої бесіди викладач Мартинюк та її учениця вирушили до столиці України для участі в телевізійній мистецькій програмі УТ-1 «Я – віртуоз», де Даніела гратиме з оркестром Українського радіо і телебачення під керівництвом Володимира Шейка.  

На запитання, чи не втомливе таке навантаження для дівчини, Людмила Орестівна відповіла, що конкурси загартовують, а у самої Даніели – бійцівський характер. До слова, автор цих рядків відчула це наприкінці минулого навчального року, коли Даніела грала свою екзаменаційну програму із симфонічним оркестром нашої філармонії під диригуванням Йосипа Созанського.

Тут варто зробити маленький відступ, адже Людмила Орестівна дуже шанобливо ставиться до Йосипа Йосиповича: він не шкодує сил і часу для підтримки юних музикантів. Це за його сприяння проходили своє становлення найяскравіші учні викладача Мартинюк – Олексій Гамов, Яна Стадник, Костянтин Лукинюк, і от нині  – Даніела Паламарюк.

До речі , 22 листопада прихильники високої музики можуть почути її гру у великому концерті у Залі філармонії.

Запам’ятайте ці імена!

Лариса ХОМИЧ, «Версії»

Запис Юна буковинка бере участь у програмі УТ-1 «Я – віртуоз» або Чарівний сад, де вирощують… скрипалів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Це був не терористичний акт, а випадкова смерть, – стверджують правоохоронці. Вони  провели ретельний обшук за місцем проживання і за місцем роботи загиблого. Проте зброї та гранат не знайшли. Наразі міліціонери з’ясовують, звідки взялася в чоловіка бойова граната, і чи не було в нього психічних розладів.

Загиблий – колишній прикордонник, свого часу працював у чернівецькому міськвиконкомі, згодом – керівником юрвідділу митниці, вісім років керував садівничим товариством. Проте з новим керівником садівницького товариства, – викладачем медуніверситету, – в нього склалися неприязні стосунки. За словами правоохоронців, чоловік хотів незаконно вивести земельну ділянку з садівничого фонду у житловий. Проте викладач відмовився це зробити, мотивуючи це тим, що для виведення ділянки потрібне рішення сесії міської ради.

– У голови цього садового товариства, діючого на сьогоднішній день, була попередня розмова із загиблим, у них виникла конфліктна ситуація. Викладач написав заяву про те, що йому погрожують до Першотравневого райвідділу УМВС, – розповів Олександр Демидов, керівник УМВС у Чернівецькій області.

Правоохоронці запросили чоловіка на співбесіду. Проте той, замість райвідділу, пішов до свого кривдника – з’ясувати стосунки. 

Тож правоохоронці припускають, що колишній військовик вирішив полякати викладача медуніверситету… гранатою.

– 27 грудня, за кілька хвилин до початку ІІІ пари, до корпусу зайшов невідомий мені чоловік, – розповіла жінка. – Я його не пропустила, оскільки, за службовими обов’язками, нам заборонено пропускати до приміщення сторонніх осіб. Він повернувся і пішов, у цей час на другий поверх піднімався студент, я перевела погляд на нього. І саме тоді пролунав вибух…

Вибухом загиблому вирвало грудну клітину та розірвало черевну порожнину, відірвало частину лівої руки… Вибуховою хвилею зачепило також 18-річного студента і викладача. Їх одразу ж направили до ЛОР-центру обласної лікарні з діагнозом «контузія та закладеність вух».

Начальник УМВСУ в Чернівецькій області Олександр Демидов всі інші версії трагедії, окрім офіційно оприлюдненої, назвав «байками та чутками». Зокрема, він відкинув чутку, що загиблий насправді мав намір звести особисті рахунки з нинішнім секретарем Чернівецької міської ради Віталієм Михайлішиним, який проживає у будинку, розташованому поряд з місцем трагедії…

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії», фото автора та Богдана КОНСТАНТИНЮКА

Запис Пенсіонер підірвався радянською гранатою спершу з'явиться на Медіа-Версії.