У Великому Кучурові запускають нову послугу: у найближчих планах Великокучурівської ОТГ – відкриття в будівлі ЦНАПу паспортного столу. Джерело «Версій» у Великому Кучурові повідомило, що вже закуплене потрібне устаткування і обладнане робоче місце для паспортиста. На цю посаду громада оголосила конкурс. Це вартувало до 400 тис. грн. Чекають лише інтернет-підключення міграційної служби. Про ці та інші плани Велико-Кучурівської ОТГ  її голова Василь Тодеренчук розповів під час делегацям громад Полтавської, Черкаської та Вінницької областей на Буковину для вивчення досвіду. «На сьогодні в Україні є лише кілька громад, які видають у себе біометричні паспорти, – каже Василь Тодеренчук. – Сподіваюсь, що ми невдовзі також будемо серед них». Громада Більше того, оскільки існує єдина електронна система, клієнти з постійних черг за паспортами у Чернівцях зможуть отримати свої паспорти в селі, а громада заробить на цьому гроші.

Вл. інф.

Запис Біометричний паспорт отримаємо у селі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нині ж Обленерго в особі РЕМу вимагає від людей безоплатно передати у власність ПАТ «ЕК «Чернівціобленерго» ці трансформатори. Аргументують тим, що не мають права доглядати та ремонтувати їх, бо вони чужі. Саме на цьому наголошувало керівництво РЕМу, яке на чолі з його начальником п. Штогринцем узяло участь у ХХV сесії VI скликання Великокучурівської сільської ради. Більше того, енергетики заявили, що більшість сілських рад уже передала їм у безкоштовну власність всі свої трансформатори.

Виникає конфлікт інтересів, який потребує вирішення. З одного боку, зрозуміти РЕМи можна: кому хочеться обслуговувати чуже майно? Та, з іншого, все виглядає інакше. Великокучурівських депутатів, – а село це, як відомо, газдівське – справедливо обурила така, м’яко кажучи, неринкова пропозиція. І вони відмовилися передавати сотні тисяч гривень у власність якогось дяді з Москви. Нагадаємо, що власник «Чернівціобленерго» – на жаль, громадянин сусідньої іноземної держави.

А присутній на сесії заступник голови Сторожинецької райдержадміністрації п. Іліка, зловивши РЕМівського юриста на відвертій брехні, наголосив: «Ви, як юрист, не маєте права казати людям неправду та вводити їх в оману. Балансоутримувач має право вкладати кошти у те, чого не має у власності». Інша справа, що ні Обленерго, ні РЕМ не хочуть  цього робити. Але, як зауважив Іван Октавіанович, безвихідних ситуацій не існує і це питання треба вирішувати, але не так, як пропонує РЕМ та його заповзятий юрист. Останній у запалі суперечки договорився навіть до того, що вони дуже легко доведуть через суд своє право на власність, оголосивши ТП «безхозним» майном. Тут уже обурився заступник голови РДА, хоча голос його звучав виважено і спокійно: «Вдумайтеся тільки у те, що ви говорите! Не можна вирішувати такі серйозні питання в односторонньому порядку! Дослухайтся до громади, до її думки та оцініть те, що вона вам запропонувала. І не карайте людей за те, що вони вклали свої гроші у розвиток вашої галузі, а, навпаки, порадійте та подякуйте їм за це».

Депутати, серед яких чимало підприємців і бухгалтерів, підказали Обленерго, як грамотно та без втрат для громади й РЕМу вирішити цю проблему. Так би мовити, щоби й вовки були ситі й вівці цілі…

Ситуацію прокоментував депутат Чернівецької обласної ради від Сторожинецького району Руслан Мельник: «Таке питання не вирішується з наскоку та ще й на користь однієї сторони. Тим паче, як називається дія, коли хтось забирає чуже майно? У даному ж випадку, крім крадіжки, буде ще одне порушення на шкоду держави: отримуючи трансформаторні підстанції безоплатно, РЕМ не сплатить податок. Але й це ще не все. Хто дозволив передавати державне майно, яким є майно громади,  приватним бізнесовим структурам? Адже в багатьох людей на підстанції просто немає документів. Тому вони передали їх на утримання сільрад. А тепер сільради мають віддати майно громади приватнику! А це вже – корупція. Достатньо перевірки КРУ, щоби сільські голови мали великі проблеми. Оскільки тільки під час сесії я дізнався з виступу начальника Сторожинецького РЕМу, що більшість сільських рад уже передали свої ТП, то хотілося б почути, що з цього приводу думають прокуратура та держфінінспекція, які мають стояти на варті державних інтересів, – наголосив депутат.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

P.S. Cесії сілських рад – явище надзвичайно цікаве, а для журналістів – ще й захопливе. Про перепетії сесії Великокучурівської сільської ради читайте у найближчих числах  «Версій».

Запис Обленерго привласнює людське майно. У Великому Кучурові йому це не вдалося спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Результатом ямкового ремонту селяни не задоволені. У них склалося враження, що дорогу не ремонтували, а просто пересунули ями, аби водії не могли запам’ятати їхнього розташування. Та всім зрозуміло, що скаржитися нікому: замовником робіт виступає Служба автомобільних доріг, її ж інспекція контролює якість. Виконує облавтодор. І замовник-контролер, і виконавець – ланки однієї структури: Державного агентства автомобільних доріг України «Укравтодор». Прислів’я про ворона, який не виклює око такому ж воронові, загальновідоме… Відтак на зустріч з селянами знову прийшов заступник голови Сторожинецької РДА Сергій Глядченко, якому жодна з цих структур не підпорядковується.

Посадовець визнав низьку якість бітумних латок. Адже не мав заперечень на зауваження селян, що ями латали, не дотримуючись технології: не розбиралося старе асфальтове покриття, бітумною емульсією поверхня не оброблялася, не укладалися шари щебеню та асфальту (подекуди свіжий асфальт був не більше сантиметра завтовшки й легко відколупувався пальцем), шар асфальту не вирівнювали за допомоги машин, а шви не заливали бітумом… Сергій Глядченко особисто проїхав відремонтованою трасою і визнавав,що є ділянки, де можна просто вбитися. Наприклад, на Головній, 67, де поруч з латкою просто з дороги стримлять арматурні прути. Або за Годилівською школою, де вже понад два роки зростає провалля на узбіччі і всі зусилля тих, хто мешкає при дорозі, залишаються марними: прокопування шанця нічого не дає, у дощ вода ллється потоком і далі вимиває яму. Усе, чим можуть зарадити люди – вивісити червону шмату на колик, встромлений в яму, аби водії здалеку бачили небезпеку і не втрапили в халепу. Тільки дорожники, які виконували ямковий ремонт цього місяця, її чомусь не помітили…

Тим часом селяни на сходці жартували, що варто переходити на екологічно чистий вид транспорту – запряжених биків. Навіть не на коней, бо тим буде важко пробиратися гравійною дорогою до Сторожинця. А бики – саме те, що треба.  Ще й дорогу зволожуватимуть.

Як би там не було, старання влади великокучурівці оцінили і втілювати погрозу не стали. Принаймні, поки що. Обмежилися емоційними зауваженнями до представника влади. Казали, що ямковий ремонт від Чернівців до середини Тисівців – це «замилювання очей». Казали, що обіцяний грейдер за місяць у селі не був жодного разу. Хоча потім таки пригадали: був! Їхав! З піднятою лопатою! Тож солярка була витрачена ним саме на те, щоби продемонструвати своє існування. Ось так «освоюються» державні кошти на буковинські дороги. А коштів цих, як повідомив заступник начальника управління економіки – начальник відділу інфраструктури Сторожинецької РДА Віталій Кирчу, з передбачених на  ремонт доріг 74 млн. грн. в область надійшло наразі 56 млн.

Сергій Глядченко наголосив, що на ямковий ремонт дороги «Чернівці-Глибока» було витрачено навіть більше передбачених на це коштів й матеріалів – 200 тис. грн., 130 тонн асфальту. Ямковий ремонт здійснили тільки наприкінці липня, бо діяли за планом. А зима, мовляв, була складна, і дорожнє полотно зношене на 70%.

(До речі, на сайті однієї з українських асфальтоукладних фірм зазначаться таке: «У середньому ямковий ремонт асфальту щорічно може становити до 2-3% від загальної площі асфальтованого дорожнього покриття. Якщо вибоїни, ями, тріщини та інші дефекти асфальту сягають 12-15% від загальної площі асфальтного покриття, треба припиняти рух і робити капітальний ремонт траси»). 

Ще чиновник пообіцяв виконати до 1 вересня гравіювання дороги на Сторожинець. І додав, що цього тижня тисівський сільський голова зустрінеться з начальником Служби автомобільних доріг краю, що дозволяє сподіватися на ремонт 1,8 км дороги в Тисівцях. Пообіцяв чиновник і вирішити питання з проваллям, позначеним червоною шматою на трасі. Щоправда, дат не називав.

Тож червона ганчірка пломеніє наразі на трасі як символ буковинського ямкового бездоріжжя. А також як підтвердження народної мудрості про те, що «кепські дороги вимагають лепських пройдисвітів».

Дороги в гривнях:

1 тонна бітуму – 8200 грн.

1 тонна дьогтю – 4-5 тис. грн., але він токсичний і не рекомендується до використання. 1 км асфальтування дороги 8 м завширшки без бордюрів коштує не менше 1 млн. грн.,

500 м найгіршого відрізку дороги «Чернівці – Глибока» вартує 2 млн. 870 тис. грн. (Проект у грудні уже пройшов експертизу і виграв конкурс, але не виконується через відсутність коштів)

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Дорога на Великий Кучурів: червона ганчірка для влади спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Депутат Великокучурівської сільської ради Андрій Гостюк звертався по допомогу до Держенергонагляду з приводу аварійних стовпів. Після інспектування села Сторожнецький РЕМ отримав припис, у якому, зокрема, йшлося і про заміну стовпів вздовж тротуарної доріжки біля школи. Ремівці стовпи замінили, але при цьому пошкодили тротуар, який тепер будуть ремонтувати. А от про «стовп-дерево», який за дощової погоди може спричинити нещасний випадок, забули.                                                                                                                                                                                                                               …Сподіваємося, що жодній дитині не спаде на думку залізти на дерево, на якому розвісив дроти похилений електричний стовп.

Вл. інф. 

Запис Стовп-убивця або Про забудькуватість Сторожинецького РЕМ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Обурені люди звернулися до газети й телебачення. Щоправда, не всі прийшли на зустріч, бо ж весна – робота на городах. А дехто й на роботі в Чернівцях.

Частина мешканців Тисовця і Великого Кучурова прозвала неділю 28 квітня чорною. Бо саме того вихідного дня о 13.10 у багатьох домівках почали бахкати електроприлади. Техніка задиміла і… люди залишилися без телевізорів, комп’ютерів, холодильників тощо.   

– У списку потерпілих – 22 двори з двох сіл, – каже Олександр ВАРВАРИЧ, якого люди, яким набридла безвідповідальність Сторожинецького РЕМу, призначили головним організатором потерпілих. – На межі Великого Кучурова і Тисовця стоїть трансформатор, який обслуговує цей кут. Стрибки напруги нас уже просто дістали! То 140 вольт, бо я заміряв, то 340 вольт, як тієї неділі, коли все погоріло. Може, було й більше, але стрілку вже зашкалило і більше не показувало.

Ми склали заяви і подали їх до сільської ради, а також до депутата обласної ради Руслана Мельника і керівництва Обленерго. Тут-таки на місці склали акти з переліком  того, що та в кого згоріло. Так сталося, що в основному постраждали пенсіонери. Тому й вирішили, що будемо вимагати відшкодування втрат. Може, це нарешті спонукає Обленерго до кращого обслуговування клієнтів. Адже подібне сталося не вперше.

Маємо ще одну проблему: не всі майстерні видають чеки за ремонт…

У колишнього директора школи, фізика за фахом Федора КРАВЧУКА з Тисовця того дня згорів тюнер: – Моя втрата чи не найменша серед інших, – зізнається він. – А в односельців погоріли і телевізори, і холодильники… Як фізик, можу пояснити, що сталося. Причина біди – нерівномірність навантаження. Колишнє начальство РЕМу ще за радянських часів, які ми любимо критикувати, завжди відстежувало рівномірність навантаження фаз. Нинішнє ж не надто зважає, мабуть,  на закони фізики. Прибуток переважає все: аби зібрати гроші, а там – хоч трава не рости. І байдуже їм до того, що у фізиці називають косінусом фі, тобто зсув між фазами. Річ у тім, що коли у нас дворів із десять перейшли на новий траснформатор, то на одній фазі напруга стала 250-260 вольт, а на іншій – 160-180. От вам і наслідки.

Олександр МЕЛЬНИКОВ, пенсіонер з Великого Кучурова: –  У мене згоріли і тюнер, і телевізор. Хоча останній навіть не працював, а був просто встромлений у розетку. Якби були гроза з громом та блискавкою або ж вітер, то відключив би електроприлади. Ми завжди так робимо. А то ж на рівному місці… Телевізор зашипів і засмердів, на нього довелося кинути покривало. Як потім з’ясували, в ньому згорів трансфроматор…

Ольга МІГАЛЬЧАН, Тисівці: – У хаті бабахнуло – дуже напудилася. І з комп’ютера пішов дим. Згоріли також модем, тюнер, колонки. Кімната наповнилася димом. Потім півдня її провітрювали. Донька повезла все це до майстра, а він сказав, що ремонту не підлягає, бо все сплавилося. Довелося одразу ж викласти понад тисячу гривень: мала вчиться і без комп’ютера ніяк…

Я не певна, що таке не повториться. Бо в нас світло постійно то зовсім тьмяне, то надто яскраве.

Сім’я ВАРВАРИЧІВ втратила 2 телевізори і холодильник, який вони купили лише торік.

– Півроку тому вже згорів холодильник, який після того не підлягав ремонту, – скаржиться Віталій ВАРВАРИЧ з Тисовця. – І тоді ж згорів насос та повністю розірвало конденсатор пральної машинки. Як мені пояснили спеціалісти, це сталося через перепад електроенергії. А подібне в  нашому селі постійно: то світло мале, що нічого не працює, а то велике – все горить. Наскільки я розумію, треба міняти трансформатор…

Назар СЕМЕНОВИЧ з Тисовця розповів: – Ми зателефонували до РЕМу. Хвилин через 40 приїхала бригада, яка заявила, не виходячи з машини (!), що в усьому винен сильний вітер. Дурня! Той день був дуже тихим і лагідним. Це можна перервірити за даними метеорологічної служби.

Потім машина від’їхала, вимкнули світло на 10 хвилин, а потім увімкнули й запропонували перервірити напругу, мовляв, вона нормальна. Звичайно, що вже була номальна, хто сумнівається… І одразу ж поїхали. Зате встигли сказати, щоби ми самотужки лазили по деревах й обрубували краки, що заважають дротам. Але ж для цього за технікою безпеки потрібно мати спеціальний дозвіл! Складається враження, що невдовзі нам накажуть і дроти самим перетягувати. Принаймні, ми вже самі закидаємо цеглини на провислі проводи, щоби вони від вітру бува не з’єдналися й не закоротилися,

А щодо відшкодування за втрачене, то люди готові, як вони кажуть, і до бартеру:

– Бо «живими» грошима РЕМ нам все одно нічого не поверне, – усвідомлює Назар СЕМЕНОВИЧ. – Нехай тоді суми грошей, на які ми понесли втрати, зарахують як сплату за електрику. Не будемо рік чи півроку платити за світло. У мене, приміром, згоріли плазмений телевізор і комп’ютер. Я принесу квитанції. Все зробимо юридично грамотно. Коли я в магазині купую зіпсовану ковбасу, то маю ж право її повернути! То чому Обленерго не відшкодовує за неякісні послуги? Напруга ж не та, яка має бути! А ми і так за все платимо. Нещодавно люди скинулися і купили для себе трансформатор….

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії», фото автора

Запис Чорна неділя від Обленерго спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Та, попри це, живе населений пункт за сільськими правилами і традиціями. Ось і цими днями в місцевому будинку культури відбулися загальні збори сільчан і звіт сільського голови Миколи Єричука про роботу за 2012 рік. Уже три каденції поспіль очолює Великокучурівську сільську раду ця навдивовижу хитромудра людина.

Золоті – в районі та області, бронзові – в Україні

Торік Великий Кучурів за благоустроєм посів перше місце в районі, а відтак і в області, отримавши, відповідно, нагороду в 30 і 40 тисяч гривень. А потім ще й бронзу виборов, ставши третім за благоустроєм населеним пунктом в Україні. Комісія, що їздила країною та бачила чимало гарних сіл і будівель, була вражена та знімала мало не кожний будинок. Та разом з благоустроєм до села повертаються і старі традиції: змагання кутів під час Маланки, спільна зустріч Нового року біля ялинки тощо.

Та все ж сільчанам, які побували на заробітках за кордоном, не все подобається у новому облаштуванні населеного пункту.

– Не розуміють наші люди, що не потрібно рубати дерева, а, навпаки, треба їх плекати та висаджувати нові, – ділився своїм баченням градобудівництва Микола Тодераш, який чимало років провів у Німеччині.. – Чим більше дерев на подвір’ї та довокола нього, тим краще: і повітря чистіше, і повеней менше. А в нас чомусь дерева вздовж шляхів пиляють, довкола будинку культури та сільради – теж. Та й окремі сільські пагорби вже зовсім лисі.                 

Дороги в Україні – поняття відносне

Навіть у такому козирному, як Великий Кучурів, селі, де нібито дороги дещо кращі ніж в усьому районі, зі шляхами теж не все гаразд. Бо є серед них такі, що ними, за словами мешканців, можна пересуватися тільки човнами. «Купляти дітям кораблі? Бо як інакше їм добиратися до школи?» – риторично запитували батьки.

Та наразі в селі виникла ситуація, яку навіть важко назвати просто прикрою. Вона, себто ця ситуація, – патова. Після того, як облдержадміністрація виділила солідну суму грошей на ремонт дороги від Чернівців через Великий Кучурів до Тисовецької сільради і далі до Глибокої, а великокучурівці вклали у копання шанців майже 60 тис. грн, цю дорогу  оголошують державною. А чи виділять, та й коли, з держбюджету кошти на зовсім розбиту дорогу, невідомо.

Бюджет може бути більшим, а повітря – чистішим. Та заважають закони    

Рішенням зборів села його мешканці вирішили розібратися з підприємством «Вікна-стиль», яке розташоване на території села і де працює близько 800 робітників. Розташувалося воно неподалік місцевої школи, а опалюється власними відходами. При цьому стоїть такий сморід, що дихати нічим. Тож люди вирішили звернутися до Держекоінспекції. Та доки обговорювали проблему, з’ясувалося , що «Вікна-стиль» ще й не сплачує за оренду землі та закидає сільське сміттєзвалище відходами – 2-3 машини за день.

Загалом, після всіх обговорень, громада вирішила, що всі підприємства, які працюють на території села, повинні бути зареєстровані у сільській раді. Якщо ж це не предбачається чинним законодавством, то направити у відповідні органи листи. Адже існує, зрештою, Асоціація сілських голів та й інші важелі впливу громади на владні рішення.                         

Керівників – більше, ліжок – менше   

Саме такою фразою окреслили учасники зборів своє негативне ставлення до медичної реформи. Зрештою, я не чула досі жодного позитивного відгука про неї в селах району. Тож Великий Кучурів не став винятком. Незважаючи на детальний і обгрунтований виступ головного лікаря району Матвія Плегуци,  який ряснів цифрами та фактами, що розкривали всі деталі реформаторських дій, присутні залишилися невдоволеними. Їхні аргументи зводилися до того, що керівників від медичної галузі побільшало, а ліжок  – поменшало. «Коли ми раніше в селі лікувалися за кілька гривень, то тепер у Чернівцях на це потрібно сотні та тисячі», – вигукували люди з місць.                           

«Обрали депутатом – працюй!»

На цьому наголосив у своєму виступі Олександр Босович, депутат, обраний до районної ради від Великого Кучурова. Він попросив підняти руку присутніх у залі депутатів сільської ради. Таких нарахувади тільки дев’ятеро. А це лише третина від обраних. Отже виходить, що більшість депутатів просто не виконує своїх обов’язків. А вони зобов’язані працювати на громаду, вирішуючи її проблеми.                                          

І знову про світло

Оскільки Олександр Босович очолив нещодавно створену тимчасову районну депутатську комісію з вивчення діяльності Обленерго на території Сторожинецького району, то саме  він і звернувся до присутніх із попередженням, щоби вони не підписували зі Сторожинецьким РЕМ договори, в яких буде зазначено, що людям дозволяється використовувати тільки 1,5 кВт.  Бо, як додав активний депутат Великокучурівської сільської ради Андрій Гостюк, достатньо включити у хаті фен і чайник, щоби РЕМ  отримав право відключити вам електроенергію за переліміт використання, бо разом це все становитиме 3 кВт. Але ж у хаті є ще холодильник, телевізор, лампочки, зрештою!.. От і виходить, що, з точки зору Сторожинецького РЕМ, сільський мешканець є упослідженим, порівняно з міським, бо йому користатися благами цивілізації зась!

«Кого мені рятувати першим – маму чи дитину?»                  

Таке запитання в лоб поставила перед сільською та представниками районної влад  мешканка села Інна Проц. І воно далеко не є риторичним. Бо коли прорве дамбу озера Рутка, вода за секунду змете її хату. А те, що це може статися будь-якої хвилини – і вночі, коли родина спатиме – знають усі. Та невідомо, чого чекають. А причина такої ситуації полягає в тому,що власники відпочинкового комплексу «Рутка»  взяли в оренду озера та відмовилися від дамби.  Крім того, вони мусять спускати вміст озер, щоби в них було тільки 60% води. Та  власники цього не роблять, наражаючи людей, що мешкають поруч із Руткою, на небезпеку. Проблема ж ця виникла ще 2010 року.

Сільський голова каже, що озеро розташоване за територією сільради. Але ж люди, які можуть постраждати, живуть на його території! Тим паче, що на руках у пані Інни є рішенням за підписом керівника  Дністровського БУВР Я. Дзюби про те, що його служба рекомендує Сторожинецькій райдержадміністрації припинити договір оренди ставків у разі, якщо їхні власники – п. Гідора та ТОВ «Кам’яна»  – не виконають приписів їхньої служби. Іншими словами, власники ставків повинні зміцнити греблі водойм, обладнати водоскиди механізмами регулювання рівня води та облаштувати аварійні водопуски. Від часу прийняття цього рішення минуло практично три роки. Дивна байдужість. Вона межує зі злочином. Згадаймо садгірські події кінця минулого століття, коли ставки прорвали неукріплену дамбу…

Дай боже, щоби трагедія обминула Інну Проц, її доньку й маму… Та хочу нагадати, що тоді доведеться комусь відповідати! Невжде не краще запобігти біді завчасно?

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»   

Запис Рутка: відпочинок для чернівчан, гроші для власника, а трагедія для незахищених? спершу з'явиться на Медіа-Версії.