В українських школярів у понеділок, 5 листопада, розпочнеться друга чверть. Їй передував тиждень осінніх канікул. Повернутися до шкільного ритму після семиденного відпочинку іноді непросто.

“Якщо дитина не хоче йти до школи після канікул, проблему слід вирішувати мирним шляхом, без криків і погроз з боку батьків. Перш за все, слід знайти для дитину додаткову мотивацію. Для молодших школярів стимулом можу бути похід за канцелярським приладдям до магазину. Для старших – купівля нового одягу.

З початку тижня слід повернутися до звичного розпорядку дня і режиму сну. Школярам слід спати не менше 8 год.

Якщо дитині кілька днів поспіль важко прокидатися, протягом дня вона млява і втомлена, проблема у сні. Намагайтеся збільшити кількість сну. Дітям, які ходять до початкової школи, не завадить година денного сну.

Варто збільшити перебування дитини на свіжому повітрі. Корисними будуть вечірні прогулянки, рухливі ігри і легкі фізичні навантаження. Це додасть сили і енергії.

“Восени важливо подбати про щоденний раціон дитини. Слід вживати більше овочів, фруктів, горіхів і сухофруктів. Варто збільшити вживання сезонних продуктів. Зокрема, гарбуза, хурми, гранату, мандаринів. У чай додавайте лимон, імбир або обліпиху. Це корисно для здоров’я, особливо холодної пори року.

З перших днів навчання після канікул не варто тиснути на дитину з виконанням уроків. Повертатися до гуртків чи занять ііз репетитором слід поступово. Надмірні навантаження можуть позначитися на самопочутті дитини.

Запис Як без стресу повернутися до школи після канікул спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Учасники клубу «Юні лісові рейнджери» чернівецької школи №31 разом із лісовою охороною Кіцманського лісництва Чернівецького лісгоспу долучилися  до збирання жолудів. Підлітки закидали старших наставників запитаннями: чому на одному дубі більше жолудів, а на іншому – менше;  чому на одному дереві вони менші, а на іншому – більші за розміром; для чого взагалі жолуді збирати, а якщо збирати, то чому саме жолуді; що з ними робити далі; а що буде, якщо жолудь упаде на мох, землю, під листя, у траву… На всі такі запитання змістовні відповіді надавала помічник лісничого Мар’яна Нагірняк.

Юні рейнджери, як вони себе називають, мали також нагоду поспілкуватися з майстрами лісу Кіцманського лісництва. Діти дізналися, що, окрім жолудів, лісівникам доводиться збирати насіння клена, ясена, бука – і це вже значно складніший процес. По закінченні збирання лісового врожаю у відрі кожного підлітка було від 2-х до 5-ти кілограмів жолудів. Порівняли з кількістю, яку заготовляє лісництво – і оцінили працю лісівників.

     А далі підлітки дізналися від Мар’яни Вікторівни, що не кожна насінина, навіть, якщо візуально виглядає якісною, проросте. І спробували назвати різні причини такого. Коли ж побачили відро з водою, то все зрозуміли: «Будем кидати жолуді у воду: який потоне, той здоровий!». Так, це найпростіший метод перевірки посівних якостей насіння.

      Після сортування зібраного на юних рейнджерів чекав смачний обід, який завершився чаєм з лісових трав.

Прес-служба Чернівецького лісгоспу

Запис Про те, чому юні лісові рейнджери топили жолуді у відрі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Під час уроків учні змушені сидіти, тому на перервах повинні більше рухатися, – зазначив Михайло Йозефович.  – Тому для усіх шкіл слід купити скакалки, гантелі та обручі. Зізнаюся, що я ненавиджу, коли в коридорах стоять лавки. Їх треба забрати, щоби школярі бігали, а не сиділи на перервах.

За словами начальника, для того, щоби закупити спортивний інвентар, можна один рік не пофарбувати класи в школах.

Інтернет-збори для батьків будуть щоквартальними.

– Під час батьківських інтернет-зборів ми щоквартально обговорюватимемо шляхи підвищення якості освіти школярів, – повідомив п. Михайло. – Наразі працюватимемо над покращенням  комп’ютерної техніки та доступу до інтернету в закладах освіти, щоби збори в онлайн-режимі легше було проводити.

Нагадаємо, перші онлайн-збори відбулися 22 березня цього року. У них взяли участь 655 осіб із 23 загальноосвітніх навчальних закладів. Директору департаменту адресували 93 запитання, 2 з яких надійшли на його особисту пошту. Як зауважив очільник від освіти, на всі питання він не відповів, бо не вистачило часу. Тому на ті питання, що залишилися, зацікавлені отримують відповідь електронною поштою.

Школярам заборонять їсти чіпси й пити кольорові напої

– Я особисто проти, щоби біля шкіл розміщувалися торгівельні точки, які продавали б дітям тютюн, алкогольні, різнобарвні напої і чіпси, – зауважив очільник департаменту освіти. – Це отрута. Всім добре відомо, що пепсі-колою труять шкідників на трояндах. Це вельми радує. Адже до такого рішення ми йшли два десятиліття.

За словами п. Бауера, раз на п’ять років в області проводяться фронтальні перевірки районів. Нещодавно така закінчилася в закладах освіти Кіцманщини. З квітня почнуть «трусити» школи Новоселиччини.

Щороку кількість дітей у позашкільних закладах зростає

У 2011 році вони охоплювали понад 33% дітей, а у січні 2013 року – понад 42%. Загалом позашкільна система краю нараховує 68 закладів, де займається більше 41 тис. дітей. З них 32 – позашкільні заклади та 36 – спортивні.

– На Буковині працює 750 гуртків, які відвідує майже 27 тисяч вихованців, – наголосив Михайло Бауер. – Щороку з’являються нові.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Михайло Бауер: на перервах діти повинні бігати спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За таким принципом, мабуть, працює голова Стрілецькокутської сільської ради. Бо чим іще пояснити те, що відбувається з руслоочисними роботами на гірському потоці Рівняк, який доволі часто заливає городи, підвали та подвір’я десятка сімей, серед яких Стрілецькі, Барановські, Клепачі тощо. Скажімо, останнього разу я особисто вивіз із двору КАМАЗ намулу. А цього року нам усім просто поталанило, що не було дощів.

Та навчений уроками минулого, я ще навесні звернувся до Кіцманської райдержадміністрації стосовно розчищення русла річки, щоби запобігти підтопленню. А для цього треба всього-на-всього поглибити 30-40 метрів русла невеличкого потічка, який виходить з лісу та тече селом Ревно. Відповідь надійшла мені за підписом заступника Кіцманської ОДА. В ній зазначалося, що «голову Стрілецькокутської сільради зобов’язано розчищати русло річки перед паводковим періодом і після кожного паводку». У листі зазначалося також, що «За інформацією Стрілецькокутської сільської ради, проведення руслоочисних робіт гірського потоку Рівняк планується на вересень-жовтень 2012 року».

Саме про цю дату йшлося у листі сільського голови М. Боднарюка до Кіцманської райради від 11 липня цього року. Він теж зазначав, що «виконання цих робіт планується на вересень-жовтень 2012 року». А вже, смію нагадати, середина листопада. Погода погіршується і руслорегулювальні роботи, зрозуміло, ніхто вже не здійснюватиме. Тож люди з острахом чекають чергового паводку.

Одне слово, обіцянка – цяцянка, а мешканців села пошили в дурні. Як і стосовно заасфальтованої дороги в центрі села. Бо напередодні виборів у районній газеті «Вільне життя» йшлося про те, що центр Стрілецього Кута заасфальтований. А там лише залатали дірки перед сільською радою. Асфальтом же шлях покрили ще 30 років тому.

Ілля СКИДАНЮК, житель села Ревно  

Запис «Моє слово: хочу даю – хочу забираю!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Знаєте про кого  йдеться? Певен, що не тільки з трьох, а й з п’яти разів не здогадаєтеся. Йдеться ж про учасників конгресу молодих екологів, які в шосте зібралися на базі  Чернівецького обласного центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді (ЧОЦЕНТУМ).

Тематичне спрямування цьогорічного форуму – «Живи, Земле». Працювали учні за чотирма напрямками: Природоохоронні території; Охорона рослинного світу; Охорона тваринного світу; Загальні екологічні проблеми.

Хочу наголосити, що юні екологи досліджували конкретні проблеми, які існують на їхніх територіях. Приміром, Оксана Гуйван вивчала питання охорони й відтворення диких свиней у Хотинському районі. Ірина Терен переймалася значенням рослин в житті людини на Путильщині. Зоя Руснак досліджувала життя поширеного на Кіцманщині жука-оленя, занесеного до Червоної книги України. А у прикордонному Глибоцькому районі Валентина Григорович обстежила стан малих річок, який спричиняє серйозне занепокоєння.

Загалом заслухано 53 доповіді. Журі нелегко було визначити найкращих, позаяк всі учасники конгресу доклали максимум зусиль для опанування методик і проведення досліджень, обробки необхідної літератури, оформлення звітів. А скільки винахідливості та фантазії вклали вони у свої презентації, яким емоційним і натхненним було подання доповідей!

Найкращими визнані роботи Ірини Андрійчук (Заставнівський район, Бабинська ЗОШ,  керівник М.Гринюк), Деміани Зайцевої (Заставнівський район, Погорілівська ЗОШ, кер. М.Пітик), Ольги Мельник (Хотинський район, БДУМ, кер. О.Мельник), Аліси Соловйової (м. Чернівці, ліцей № 3, кер. Л.Хлус), Інни Онещук (м. Чернівці, ліцей № 3, кер. К.Курик і Л.Рачицька).

Показово, що члени журі рекомендували всім учасникам конгресу повторити виголошені доповіді у своїх навчальних закладах. Адже в багатьох із них подається нова, створена учнями, інформація, яку доцільно використовувати на уроках природознавства, біології, географії, хімії, екології.

Та чи не найголовніше відкриття, невеличке, але дуже суттєве, що кожен з учасників зробив для себе – планета Земля унікальна і вона потребує захисту.

Ярема ТЕВТУЛЬ, професор, член НСЖУ

Запис Творці нових знань захищають Землю спершу з'явиться на Медіа-Версії.