Чому возити людей невигідно? З цим вирішили розібратися депутати постійної комісії обласної ради з питань будівництва, архітектури, транспорту, зв’язку, житлово-комунального господарства та надзвичайних ситуацій (голова комісії – Василь БІЧЕР), до яких зі скаргами на неякісне обслуговування транспортом, а то й на повну відсутність такого обслуговування, звертається чимало буковинців. І тому останнє, сьоме, питання порядку денного засідання профільної комісії саме так і звучало: «Про стан надання послуг з перевезення пасажирів на території Чернівецької області». Інформував присутніх заступник директора департаменту інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства – начальник управління інфраструктури Андрій ПАВЛЮК.

У депутатів до нього одразу ж виникло досить суттєве запитання: чому директор департаменту Дмитро Павел звертався до комісії за згодою на підняття тарифів на перевезення, а прозвітувати про покращення для громадян, що відбулися у наданні послуг внаслідок цього здорожчання, забув. Як зауважили депутати, людський негатив і невдоволення цим рішенням впали саме на них. Натомість їх не інформують ні про проблеми у сфері перевезень, ні про їхнє вирішення. Втім, щодо вирішення – сказано занадто гучно. Приміром, член комісії Руслан МЕЛЬНИК намагався з’ясувати, чому й досі – а це мало не 2 роки – немає сполучення між селом Червона Діброва та райцентром Глибокою. Про цю проблему, до слова, неодноразово писали «Версії»  (№№7,17 за 14 лютого та 25 квітня 2013 р. відповідно)

Невеличкий відступ, у якому пояснимо читачу, що ж означає відсутність цього маршруту. Крім усього, Червона Діброва не має власного поштового відділення: його просто закрили. Тож бубусям і дідусям доводиться ходити за пенсією до сусіднього села – пішки. Діти не мають чим їздити на заняття до Глибоцького професійного ліцею, а вчителі Червонодібровського НВК, які мешкають у Глибокій, мусять щодня їздити на роботу на таксі – на це і йде їхня зарплата. «Школа й дитячий садок можуть зовсім залишитися без учителів біології, математики, початкових класів, музики, трудового навчання, психолога. А ще у школі немає автобуса, а доводиться ж часто возити учнів на олімпіади, конкурси, спортивні змагання – і все це на таксі, за рахунок батьків і вчителів», – з листа жителів села до депутата облради Руслана Мельника.     

 

Андрій Павлюк пояснив, що за результатами проведеного конкурсу, право на обслуговування автобусних маршрутів «Чернівці – Червона Діброва» та «Чернівці – Корчівці»,  виставлені в пакеті – прибутковий і неприбутковий, виграла ТДВ «Денисівка». Однак через те, що дорога на Червону Діброву в жахливому стані, перевізник їздити туди відмовився.

Скориставшись понеділковим брифінгом Дмитра Павела, присвяченого інфраструктурі, кореспондент «Версій» поцікавився в чиновника, чому департамент не вирішує проблему з транспортним сполученням до Червоної Діброви – села, в якому немає не тільки транспорту, газу, поштового відділення, а ще й телефони працюють вряди-годи…

Як пояснив керівник одного з найвідповідальніших департаментів ОДА –  інфраструктури, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства, – вплинути на перевізників вони не спроможні. Цитуємо п. Павела: «Є лише одна вимога, коли забороняється виконувати маршрути загального користування – коли виникає загроза життю та здоров’ю пасажирів. Дорога перебуває в аварійному стані і змусити перевізника їздити по ній ми не можемо. Якщо в селі знайдеться водій із власним автобусом, ми надамо йому графік для виконання тимчасового маршруту. Але поки що бажаючих немає».

Ось так розписався у власній некомпетентності або ж небажанні змінювати на краще життя нещасних «робінзонів» з Червоної Діброви очільник найповажнішого департаменту виконавчої влади краю. Перечитаймо уважно ще раз його відповідь. З’ясовується, що коли знайдеться охочий возити односельців, то аварійний стан дороги і загроза життю й  здоров’ю пасажирів – уже не перешкода. Така ось логіка у молодого керівника.

Зрештою, і члени комісії, заслухавши пояснення заступника департаменту п. Павлюка,  зауважили, що для того, щоби відремонтувати аварійну дорогу, існує Облавтодор. Коли ж останній ігнорує свої обов’язки, на допомогу приходить ДАІ. Своїми приписами ця організація в змозі змусити автодорівців відремонтувати шлях. Та й комісія могла б у повному складі виїхати на цю дорогу для її обстеження. А Василь Бічер, голова комісії, запропонував розділити маршрут до Червоної Діброви на дві частини – до Глибокої та до Сторожинецького району. Одне слово, було би бажання, а вихід завжди знайти можна.

Без відповіді залишилося й досить гостре, але справедливе запитання Героя України, члена профільної комісії Георгія БЕРЕЗОВСЬКОГО до чиновника, який відповідає за транспортне сполучення в області. «До Червоної Діброви, що на Глибоччині, автобуси курсували кілька разів на день. У Сторожинецькому районі через Чудей до Красношори теж їхав автобус. Але так було за Радянського Союзу. А тепер, у незалежній Україні автобусів нема! То для чого ви там сидите?!»

Натомість Андрій Павлюк почав розповідати про рейди, які вони проводять, та про те, що на Буковині вартість проїзду найдешевша серед областей Західної України. І раптом, підсумовуючи, (може, хотів вразити присутніх?) сказав: «Наші приватники потроху загинаються».

– Як це так? – обурилися в один голос депутати, – В усьому світі перевезення – бізнес прибутковий. А в нас він на ладан дихає. Чому?

– Мабуть, йому «допомагають» – висловили депутати припущення – і  бажання розібратися, що коїться з перевезенням пасажирів у нашому краї. Коли менеджери з Будинку з левами розписуються у власній безпорадності, процес рятуватиме представницька влада. І найперше, що для цього потрібно, – зробити прозорими як тендерні процедури, так і схеми відшкодувань за пільгові перевезення. Адже, за словами присутніх, одним перевізникам відшкодовують близько 25 тис. гривень на рік, а іншим – понад 400 тис.  Зрозуміло, такі розмови не сподобалися заступнику директора департаменту, і він зауважив, що депутати не мають права брати участь у тендерних комісіях. Розгорілася дискусія, підсумки якої резюмував голова комісії Василь БІЧЕР: «Ви працюєте, та не на користь людям». Саме тому комісія вирішила знову зібратися в кінці вересня й заслухати всі причетні до перевезень пасажирів служби. Адже пояснення п. Павлюка депутати визнали незадовільними. Бо, як з‘ясувалося, жодного письмового звернення до служби автомобільних доріг департамент не направляв, не звертався й до ДАІ щодо аварійних відрізків доріг. Натомість дав у відповідь на депутатський запит доручення самому ж депутату Руслану Мельнику звернутися «безпосередньо до уповноваженого органу, що здійснює функції контролю у сфері пасажирських перевезень – Управління Укртрансінспекції у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. М. Тореза, 64-А, тел. (0372) 556-899, (0372) 556-897 та управління інфраструктури та туризму обласної державної адміністрації (так раніше називався департамент – Л.Ч.)», щоби з’ясувати, чому до Червоної Діброви не їде транспорт.

– За що ж тоді працівники департаменту отримують зарплати, якщо перекладають свою роботу на інших? – поцікавився депутат Р. Мельник і запропонував ще й розглянути на наступному засіданні комісії якість виконання департаментом своїх службових обов’язків.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Перевезення в усьому світі – бізнес прибутковий спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Папієва на трасу!» – кричали люди, ходячи пішохідним переходом. Однак ніхто  з представників влади до протестувальників не приїхав – ні губернатор  Папієв, ні керівник Служби автомобільних доріг Ігор Гах, ні голова Кіцманської РДА Олег Унгурян. Натомість на місце події прибули заступник голови Кіцманської РДА Юрій Косар і заступник начальника Служби автомобільних доріг Юрій Бучка, які запевнили людей, що протягом наступного тижня на розбитих дорогах Кіцманщини зроблять ямковий ремонт.

На цьому протестувальники розійшлися. Люди дали чиновникам тиждень часу. Якщо за тиждень ремонт дороги не розпочнуть, кіцманчани обіцяють знову перекрити трасу, причому акція протесту буде ще масштабнішою.

Галина ЄРЕМІЦА, спеціально для «Версії»

Запис На Буковині знову перекривали дорогу. Цього разу терпець увірвався у кіцманчан спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Автоспорт – захоплення цікаве, та… недешеве. Для прикладу, щоби придбати один лише корпус для дитячого багі, треба викласти від тисячі до п’яти тисяч євро. Екіпіровка для дорослого спортсмена коштує сотні євро, а ще пальне… Кому такий спорт не по кишені, той шукає спонсорів.

– Для повної безпеки спортсмену потрібний не тільки комбінезон і шлем, а ще й нашийник, який не дозволяє голові рухатися за великої швидкості, – розповідає батько 2-х юних спортсменів, неодноразовий чемпіон подібних змагань Іван Райляну, керівник чернівецького спортивного клубу «Моноліт». – І обов’язково треба мати ремені безпеки, які тримають спортсмена у «сідлі».

– Їхати ж не складно. Тут тільки дві педалі – газ і гальма. Щоби їхати швидко, треба весь час тиснути на газ і впевнено триматися за кермом, – твердить Роман, автогонщик із Молдови.

На трасі змагалися не лише дорослі спортсмени, але й їхні маленькі колеги, яких підтримували батьки та наставники.

Найголовніше у цьому спорті, запевняють спортсмени, – «бути із автівкою на ти».

Не обійшлося на трасі й без жінок, бо як з’ясувалося – це не тільки чоловіче захоплення. Бо є чимало жінок, які не уявляють життя без перегонів.

– Але на трасі ми всі рівні, і гонка для всіх нас – це сенс життя, – розповідає Ірина Сікорська, чернівецька гонщиця. – Сьогоднішніми змаганнями я не задоволена, але добре знаю, що будь-яка гонка набагато краща за будь-які тренування. Я сама собі заздрю, бо займаюся улюбленою справою, займаюся тим, чим живу. Це і є справжнє щастя.

Через технічні несправності так і не дісталися фінішу учасники з Чернівців та Вінниці. А перемогу в різних класах здобули гонщики з Кременчука, Харкова й Донецька. На черзі в спортсменів – підготовка до Кубка України, що відбудеться вже незабаром в Одесі.

А чернівецьких любителів автоспорту чекає справжня подія на чернівецькій трасі «Суперкрос». 20-21 липня Чернівці прийматимуть сьомий етап Чемпіонату світу з мотокросу в класі мотоциклів МХ3, об’ємом двигуна до 650 куб. см.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото Антона БУРАЧЕКА

Запис «… Тут тільки дві педалі – газ і гальма» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

2 місце – Бен АДРІАНСЕН, бельгієць та Бен ВАН ДЕН БОГАРТ, нідерландець, епікаж №3.

3 місце – Джаніс ДАІДЕРС і Лауріс ДАІДЕРС, латвійці, екіпаж №11.

Нище подаємо неймовірну їзду мотогонщиків

Лідія КИРИЛЮК, Вадим ПРОЦЕНКО, “Версії” 

Запис У другому етапі Чемпіонату Світу з мотокросу перемогли нідерландець та латвієць спершу з'явиться на Медіа-Версії.