Що відбувається в небі в червні? Червень повністю присвячений Сонцю, оскільки змінюються пори року під час червневого сонцестояння. У Північній півкулі це означає більше світла та початок літа, а тепліші вечори чудово підходять для комфортного спостереження за зірками. У Південній півкулі це зимове сонцестояння, що означає довші та темніші вечори для дослідження нічного неба.

Особливу атмосферу створювали два телескопи, крізь які гості вечора мали змогу роздивитися спочатку листочки на деревах, бо була димка, а потім і сам Місяць. Один з телескопів — новоприбулий із далекої Канади — ніби символізував, що допитливість і любов до науки не мають кордонів. Ім’я Андрія Бірєва, який в якості любителя-астронома продовжує свій шлях у світі астрономічних спостережень також, лунало серед спогадів — як згадка про натхнення, яке не згасає з роками. Дякуємо Андрію за Celestron Powerseeker 127EQ – Повернення до зірок: історія одного телескопа…

Що варто побачити в червні 2025 року?
Яскраві планети.
Венера: Сяє яскраво на західному горизонті після заходу Сонця.
Сатурн: З’являється в другій половині ночі на південному сході.
Юпітер: Піднімається ближче до світанку, блискуче світло на сході.

Наукова цікавість — це іскра, яка змінює світ. Вона приводить до відкриттів, змушує дивитися вгору, ставити запитання й шукати відповіді. Астрономія — це не лише про зорі та планети. Це наука, яка вчить мріяти, мислити глибше, розуміти своє місце у Всесвіті. Саме така цікавість колись підштовхнула людство вийти за межі земного тяжіння — і хто знає, можливо, серед тих, хто цієї ночі дивився в телескоп, росте майбутній дослідник космосу.

Цей вечір залишиться в серці кожного як спогад про єднання з небом, з наукою, з один одним. Бо дивитися в небо — значить шукати сенс. А астрономія — це мова цього пошуку.

Діти й дорослі, які піднімають погляд до неба, здаються мовчазними романтиками. І хтозна — може, саме той хлопчик чи дівчинка, що сьогодні дивиться в телескоп у Чернівцях, завтра відкриє нову зірку. У Чернівцях немає планетарію чи обсерваторії, але тут є серця, які горять бажанням пізнати космос. Не всім судилося відкривати кав’ярні чи крамнички — комусь призначено відкривати нові зірки.

І не пропустіть Повний місяць — Полуничний Місяць (11 червня). У середу, 11 червня 2025 року, о 10:44 за київським часом настане повний місяць, відомий як «Полуничний Місяць». Ця назва походить від традиційних назв племен Північної Америки, які асоціювали цей період з сезоном збору полуниці. У Європі його також називають «Медовим» або «Трояндовим» Місяцем. Цього року повний місяць буде найнижчим над горизонтом з 2007 року, що створить оптичну ілюзію більшого та червонуватого місяця через атмосферне розсіювання світла. Найкращий час для спостереження — вечір 10 червня, приблизно з 20:00 до 21:00.

Бажаємо всім ясного неба та незабутніх вражень від спостережень!

©Тетяна Спориніна, фото автора і з архіву ЧЦЮТ імені Л.К.Каденюка

Запис Комусь призначено відкривати нові зірки… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Присутні на зустрічі привітали із 80-річним ювілеєм Едуарда Івановича Кузнєцова — почесного громадянина Чернівців, науковця і людину, яка також відкривала Україні шлях до зірок.Підготовка польоту Леоніда Каденюка, міжнародні проєкти «Морський старт» і «Дніпро», формування першої космічної програми незалежної України — лише частина його багаторічної праці, яка змінила наш простір і час. Многая літа!

До обговорення приєдналися Анастасія Костюкова, вчитель інформатики гімназії №14, Фаїна Коблянська, вчитель фізики і астрономії Чернівецького ліцею №22, Тетяна Спориніна, вчитель інформатики ліцею №11, Світлана Мурзенко, заступник директора з навчально-виховної роботи Чернівецького центру юних техніків ім. Л. К. Каденюка, Петро Прокопець, методист відділення математики, економіки, фізико-технічних та комп’ютерних наук БМАН. Захід об’єднав учнівську молодь, педагогів та всіх небайдужих до теми розвитку космічної галузі в Україні. Учасники зустрічі обговорили історію української космічної спадщини, сучасних викликів та перспектив розвитку.

Цікавим доповненням круглого столу стали думки і враження юних учасників, які щиро поділилися своїм натхненням і мріями. Це Матвій Климюк, учень 7 класу ліцею №1 (м. Чернівці), Богдан Яровий із Дніпра, якому 14 років, а також Ліза, 10-річна школярка. Ліза ще й мріє полетіти на Марс. Вони розповіли, що їх захоплює астрономія — тому що це світ, сповнений таємниць і відкриттів. «Астрономія — це завжди щось нове і незвідане. Там немає меж. Кожен новий факт про Всесвіт — це диво!» — зазначили юні дослідники. І це — найкращий доказ того, що спадкоємність поколінь, захоплених небом, продовжується. Саме ці юні дослідники колись, можливо, створять нові ракети, відкриють нові світи, або просто — збережуть любов до неба й науки у серці. Наступна важлива і спільна подія – 3 травня 2025: День астрономії. День астрономії – це щорічний захід у різних країнах, який має на меті забезпечити засіб взаємодії між широким загалом та різними ентузіастами, групами та професіоналами астрономії.

12 квітня — це не лише історичний старт першого пілотованого польоту в космос, а й символ прагнення людства розширювати межі знань, відкривати нові горизонти, ставити сміливі питання й знаходити на них відповіді. З Днем працівників ракетно-космічної галузі України! Бажаємо всім ясного неба — в усіх сенсах. Нехай мир в Україні стане основою для подальшого розвитку наукових ініціатив, міжнародної співпраці й високих досягнень у галузі вивчення космосу.

Дякуємо ЗСУ за можливість вчитися і працювати.

Більше інформації з заходу за посиланням – КРУГЛИЙ СТІЛ «УКРАЇНА В КОСМОСІ: СПАДЩИНА, ВИКЛИКИ, ПЕРСПЕКТИВИ»

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я», фото автора

Запис 🇺🇦🚀З Днем працівників ракетно-космічної галузі України! З Всесвітнім Днем польоту людини у космос! Круглий стіл у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В онлайн зустрічі взяли участь Едуард Іванович Кузнєцов – голова Громадської Ради Державного космічного агентства України, почесний голова оргкомітету «Астрономічна обсерваторії «Клішківці»», м. Київ; Носов Віктор Петрович – член Громадської Ради Державного Космічного Агентства України, м. Київ; Борча Мар’яна Драгошівна – завідувачка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної фізики ЧНУ, м. Чернівці; Яценко Віталій Васильович – директор Чернівецького центру юних техніків ім. Л.К.Каденюка, м.Чернівці; Кирилюк Сергій Миколайович – виконавчий секретар оргкомітету «Астрономічна обсерваторія «Клішківці»», доцент кафедри фізичної географії, геоморфології та палеогеографії  ЧНУ імені Ю.Федьковича, с. Клішківці; Спориніна Тетяна Тадеївна – член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я», вчитель-методист, м. Чернівці; Гончарук Сергій Григорович, викладач кафедри прикладної фізики ЧНУ, м. Чернівці; ПП Корчевий Олександр Дмитрович, м. Чернівці; ПП Корчовий Дмитро Дмитрович , м. Чернівці; Сапогівський Анатолій Миколайович – заступник Клішковецького сільського голови; Мельник Надія Сергіївна – секретар Клішковецького сільської ради.

Модерувала захід Наталія Володимирівна Мельничук – керівниця Клішковецького музею «Буковина- край космічний», голова оргкомітету «Астрономічна обсерваторії «Клішківці»», ентузіастка створення обсерваторії.

З привітальним словом до учасників зустрічі звернувся Едуард Іванович Кузнєцов, перший віце-президент Аерокосмічного товариства України, Почесний доктор Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, Заслужений працівник промисловості України, Лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки. Майбутня обсерваторія буде використовуватися як освітня платформа для школярів не тільки Клішківців, а всієї Чернівецької області. Основне обладнання обсерваторії – це телескопи. Ці інструменти збирають і фокусують світло від далеких небесних об’єктів, дозволяючи нам бачити їх у деталях. Е.І. Кузнецов повідомив присутнім на цій зустрічі, що вивчаються варіанти постачання телескопу для майбутньої обсерваторії у Клішківцях.

Наталія Володимирівна розповіла про зроблену роботу за період від першої зустрічі членів оргкомітету в Клішковецькому опорному закладі освіти ім. Леоніда Каденюка: продовжується формування комплексу технічної документації для виготовлення проєкту будівництва.

Про астрономічну обсерваторію в іспанському місті Гранада розповів Сергій Миколайович Кирилюк, кандидат географічних наук, автор чисельних наукових статей і книг, що стосуються дослідження поверхні Місяця і місячних грунтів. C.М. Кирилюк у жовтня 2023-го перебував у відрядженні в Університеті Гранади  у межах проєкту «ArqusforUkraine». Обсерваторія розташована в інституті геофізики та запобігання сейсмічним катастрофам Андалузького університету, центру, створеного для об’єднання дослідницьких груп, ресурсів і достатніх інструментальних засобів, щоб забезпечити просування знань, розвиток та інновації в галузі геофізики, сейсмології. Дуже цікава історія Observatorio de Cartuja (Granada) .

Вона чимось нагадує нашу церкву. Побудована у вигляди хреста і з таким самим куполом посередині. Оригінальні плани належать архітектору Е. Форту. Обладнання, яке видно на фото- це лінзовий телескоп. Осерваторія зараз не працює, знаходиться на реконсрукції. С.М.

Кирилюк також додав, що наша майбутня обсерваторія у Клішківцях нікого не залишить байдужим, буде притягувати до себе людей: вся робота від просвітницької діяльності може і туристичної складової буде виконуватися сповна.

Тепер стосовно майбутньої споруди будь-якої обсерваторії. Вимоги, які накладаються на будівлю, визначаються значною мірою видом, маркою телескопа, який буде використовуватися в цій обсерваторії. Астрономічна обсерваторія Київського університету розташована за адресою: вул. Обсерваторна, 3.

Якщо пригадати історію Астрономічної обсерваторії Київського університету, то під час проектування головної будівлі університету (нині червоний корпус на Володимирській вулиці) у 1883 році Вікентій Беретті збирався прикрасити її вежою для астрономічних спостережень. Але астроном і математик Василь Федоров пояснив, що так робити не можна. Усі прилади повинні стояти на окремих власних фундаментах, стіни будівлі повинні бути точно орієнтовані по сторонах світу, потрібна особлива конструкція даху, тобто для обсерваторії потрібно будувати окреме приміщеня.

Саме про особливості будівництва таких споруд, як астрономічні обсерваторії, які залежать від особливостей і технічних характеристик телескопів, говорили учасники зустрічі. Важливо, щоб врахувати всі характеристики телескопічного обладнання, тоді і будівля буде максимально функціональною і буде давати можливості чіткої роботи самого телескопу.

Будь-які креслення обсерваторій, які є, не будуть просто скопійовані. Головне, це вимоги, що визначені специфікою, типом, маркою телескопу. Чи є у телескопа, наприклад, поглиначі вібрації, що вмонтовані в телескоп; які фундаменти, які мають бути сходи навіть для підйома до телескопа, щоб не створювати вібрацію. Мають бути консультації з відповідними спеціалістами.

«Сподіваюсь, що ми не говоримо за телекопи минулих сторічь, честь їм і хвала, а за телескопи передові, з автоматичним управлінням, можливо і програмним управлдінням, які будуть передавати інформацію навіть в мережу…»

Віктор Петрович Носов, науково-технічний експерт з лазерних та оптичних систем Громадської Ради Державного Космічного Агентства України, розробник і також концептуальних проєктів  «Оптична лабораторія для дитячого телескопобудування» і «Дитяча обсерваторія практичної і експериментальної астрономії». В.П. Носов поділився інформацією про проєкт реконструкції обсерваторії на Чернігівщині. Фото дороге для нас, зроблено за тиждень до трагічної загибелі Л.К. Каденюка. Це була зустіч із Юрієм Володимировичем, завідувачем кафедри фізики і астрономії Чернігівського університетута. У них є раритетний телескоп 1960 року, виготовлений фірмою Carl Zeiss Jena, який через певні обставини не працював. Цей дзеркальний телескоп мав унікальну оптичну схему: не два дзеркала, а три. І треба було виконати розрахунки параментрів телескопу і параметрів дзеркала і виготовити одне 200 мм дзеркало. Що, як розповів Віктор Петрович, вони і зробили.

У той момент у Леоніда Каденюка виникла ідея реконструювати купол в університеті у Чернігові та встановити новий купол у Вишеньках, дитячому оздоровчому табірі Чернігівської області.

Для Леоніда Костянтиновича Чернігівщина було особливим місцем, де почали здійснюватися його мрії. Адже 1967-1971 – це роки, коли Л.К. Каденюк навчається у Чернігівському вищому військовому авіаційному училищі льотчиків.

Всі інші присутні також висловили схвалення зробленим  роботам за період від першої зустрічі членів оргкомітету «Астрономічна обсерваторія «Клішківці»».

Мар’яна Драгошівна Борча, завідувачка кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної фізики, на якій ведеться навчання за спеціальністю «Фізика та астрономія».

Майбутня обсерваторія допоможе і студентам ЧНУ мати практичну можливість спостерігати нові комети, супутники планет, вести різноманітні спостереження об’єктів далекого Всесвіту.

А учні, які зараз ще навчаються у школах, сподіваються, що Міжнарожний день Астрономії будуть проводити у новій обсерваторії. /Малюнки Ярини Швед, Дарини Зарайської, Юлії Вітько, Ірини Кривохижої з архіву ліцея №11/.

І від мене – для всіх любителів астрономії ці два фото часткового затемнення Місяця 28.10.2023.

Майбутня шкільна обсерваторія у Клішківцях дасть можливість розширити розуміння сучасних тенденцій світу, популяризувати науку серед молодого покоління та заохотити здобувачів освіти до занять науково-дослідницькими проєктами. А оргкомітет і всі зацікавлені спеціалісти, фахівці, аматори будуть активно сприяти реалізації цього неординарного і навіть фантастичного проєкту.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Про майбутню обсерваторію у Клішківцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.