Молоді й круті менеджери державного (на цьому наголошую!) підприємства «Акціонерне товариство «Українська залізниця» (Укрзалізниця) навряд чи бачили культовий радянський фільм, що посів 5-те місце у загальному списку лідерів прокату з переглядом у 75 мільйонів глядачів, «Весілля в Малинівці». Одним із головних героїв музичної комедії був ад’ютант ватажка банди Грициана Таврічєского злодій Попандопуло. Так ось його неперевершена жадібність, хитрість і злодійкуватість викликала в моїй уяві узагальнений образ менеджерів Укрзалізниці. Вибачайте, шановні, але це такий творчий політ фантазії автора.

А читач обов’язкоао пригадує неперевершену сцену, коли Попандопуло ділив з «колегою» награбоване, кидаючи на свою купку цінні речі й примовляючи при цьому: «І це тобі, і це тобі…», а коли натрапив на непотрібний чепчик – відклав його «другові». Чим не наші «залізничники»? (У лапки взяла це слово тому, що, як правило, залізничниками називають тих, хто доглядає й ремонтує колію, водить потяги тощо. А тут йдеться про залізничних зверхників). Хіба не їхньою захланністю викликані останні «сюрпризи» для буковинців від Укрзалізниці? Судіть самі.

Від 1 лютого  цього року поїзд 117К Чернівці-Київ доправляє буковинців до столиці тільки у понеділок, середу і п’ятницю. Нагадаю, вартість квитка – від 310 до 420 грн. І вільних місць на цей поїзд, коли він курсував щодня, не було. Та не подумайте, що наше залізничне Попандопуло скоротило свої доходи. Натомість воно знайшло вдалий для себе вихід: продовжило шлях потягу з Києва через Львів аж до Чернівців: нині це швидкісний поїзд  007Д. А з Чернівців до Києва через Львів іде цей же потяг, але за номером 0080. На перший погляд нібито все й непогано. Та тільки ціни на той поїзд, що йде через Львів, удвічі дорожчий за той, що ходить нині через день. Ну а якщо квитків у купе на 007Д/0080 немає, то вам не відкрутитися від люксу за 1691,33 грн…

Варто наголосити, – а про це не перший рік б’є на сполох місцева влада, – Укрзалізниця закриває на Буковині ще й вантажні станції. Іншими словами, докладається до знищення й без того не дуже розвиненої економіки краю. Складається враження, і цю думку висловлювала не тільки я, що Північну Буковину збираються приєднати до Південної – на території Румунії. Бо зв’язок Чернівців із Сучавою, мабуть-таки, кращий, ніж з Києвом. І це при тому, що щільність залізничної мережі, залишеної нам ще від австріяків, третя у Європі, але наразі використовується найгірше. Хоча колись через станцію Сокиряни проходило до сотні поїздів за добу, а нині – один-два. І це тоді, коли експерти стверджують, що й демонструє вся Європа, автоперевезення значно менш вигідні за залізничні. Тому у сусідів, і зокрема найближчих – румунів, курсують залізничні платформи, які перевозять завантажений колісний транспорт, бо так значно вигідніше, ніж коли вантажівки їхали би шляхами-дорогами.

І ще один міжнародний штрих: після візиту президента Молдови пані Санду Україні саме з руки домовитися про проїзд потяга 117/118 Чернівці-Київ через Молдову, тобто через Сокиряни на Окницю, а відтак на Могилів. Цим шляхом поїзд колись доїжджав до Києва за 10 годин. А враховуючи, що тепер він не зупинятиметься на території Молдови, то загалом буковинці добиралися би до столиці за 9 годин. Так само і гості з Києва. Адже не секрет, що нині туристи перестали їздити на Буковину через транспортну інфраструктуру, чи то пак – її відсутність. Хто ж бо собі ворог?

А тепер кілька слів про компанію, яка, практично, забила болт на Чернівецьку область. Почнемо з того, що Укрзалізниця де-факто є державним підприємством-монополістом у сфері залізничних перевезень. Компанія забезпечує 80% вантажних і майже 50% пасажирських перевезень, що здійснюються усіма видами транспорту. За обсягами вантажних перевезень українська залізниця посідає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії. Тож Укрзалізниця є нібито, цитую, «національним перевізником вантажів та пасажирів, метою діяльності якого є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту тощо». Та у 2018-му компанія була перетворена постановою Кабміну України від 31 жовтня 2018 р. (№938) з публічної (ПАТ) на приватну (АТ). Але за словами тодішнього керівника Укрзалізниці Євгена Кравцова, жодним чином не змінилася форма власності Укрзалізниці, тобто вона залишається державною. Щоправда, формулювання «приватна компанія є державною» якось важко сприймається з токи зору здорового глузду. Та, може, їм нагорі видніше?.. Бо ще тоді у 2018-му  Євген Кравцов заявив: «Попри зміну типу з публічного на приватне акціонерне, товариство, як і раніше, повністю залишається у власності держави. Єдиним акціонером товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. 100% акцій Укрзалізниці належать державі і не можуть бути відчужені». Але ж Статут АТ «Укрзалізниця» після цієї постанови був змінений!
Крига скресла?
Зрозуміло, нова представницька влада одразу ж зреагувала на створення незручностей для своїх краян. І вже вчора, 8 лютого,  голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко обговорив ситуацію щодо скорочення кількості рейсів потягів із Чернівців до Києва та закриття Укрзалізницею вантажних станцій разом із іншими актуальним для області проблемами з міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм та народним депутатом Володимиром Козаком.  Відтак Олексій Бойко подякував «… за поінформованість про проблеми області та активну участь у їхньому вирішенні» – повідомила пресслужба обласної ради.

Справа наліво: Олексій Бойко, Владислав Криклій, Володимир Козак

Граблі – старі, а ті, хто наступає на них?

Кілька років тому, після першої спроби пустити через день поїзд Чернівці-Київ та після перших закриттів вантажних станцій у краї, обласні представницька та виконавча влади намагалися вирішити так зване залізничне питання. На обговорення запросили представників Укрзалізниці, місцевих підприємців, які використовують колію в бізнесі, а також колег із Румунії. Протягом дня тривали гарячі жваві дискусії та обговорення. На жаль, розмовами все й закінчилося. І це попри те, що румунська сторона була готова надати Україні свої залізничні платформи. Та це виявилося нікому не потрібним.

Чи зміниться щось на краще нині? Принаймні, голова обласної ради буде наполегливішим і в цьому сумнівів немає. А от чи нардеп буде відповідальнішим та зацікавленішим? Хтозна. Бо під час роботи на посаді генерального директора ДП «Укрзалізниця» Володимир Козак неодноразово звинувачувався у порушенні тендерних процедур, а його статки відтак оцінили на мільйони.

Про молодого 34-річного міністра Владислава Криклія теж подейкують різне. Скажімо, придбав нерухомість у Києві, будучи радником Авакова, а потім директором Головного сервісного центру МВС, але зазначив при цьому у декларації невисокі доходи тощо. Та, мабуть, головним є інше. У 2017/18 роках реформа сервісних центрів МВС була визнана серед найбільших перемог України. І водії не дадуть збрехати: зміни в МВС у плані обслуговування відбулися кардинальні.

Тож хто вирішить залізнично-транспортну проблему Буковини?

При всій повазі до нового голови Чернівецької обласної ради та його революційних починань у краї, до молодості й таланту міністра інфраструктури, до розуміння проблеми з боку народного депутата – їм не здолати «сю скалу». З огляду на відсутність грошей у держави та дороговартісність проєкту, такі європейського спрямування проблеми вирішуються у Брюселі. Так стверджують експерти. Але вчорашня «Зустріч Трьох» може стати тим чарівним пенделем, який надасть рух у потрібному напрямку уряду, а вже той звернеться до європейської столиці.

І, можливо, буковинцям усміхнеться доля…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Потягів у Чернівцях усе меншає, а «Укрзалізничний Попандопуло» дбає лише за себе спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Представницька влада зробила запит, а виконавча послала… «безпосередньо до уповноваженого органу, що здійснює функції контролю у сфері пасажирських перевезень». Так коротко виглядає колізія, про яку «Версії» вже писали.

А тепер детальніше про біду мешканців Червоної Діброви, що на Глибоччині, яких влада перетворила на місцевих робінзонів. Вже чи не рік минув відтоді, як їхнє село позбавили транспортного сполучення з районним та обласним центрами. Дітям нема чим доїжджати до Глибоцького професійного ліцею, а вчителям, які мешкають у Глибокій, – на роботу до сільської школи. Зрештою, й у селян є справи у райцентрі.

Шукаючи підтримки та вирішення проблеми, ще минулої осені червонодібровці звернулися до депутата обласної ради Руслана Мельника по допомогу. Той узявся за справу. Зв’язався з потрібними службами, кудись написав, де з ким переговорив. А за деякий час отримав від начальника управління інфраструктури та туризму ОДА Дмитра ПАВЕЛА відповідь, що питання сполучення між райцентром Глибока та селом Червона Діброва вирішене. Датований цей лист 27 грудня 2012 року.  В ньому, зокрема, повідомлялося, що тендер на обслуговування цього маршруту виграла  «Денисівка», тож між цим підприємством і ОДА заплановане підписання договору, повідомлялося у відповіді.

Відтак у лютому, вже нинішнього року, відбулася сходка села, на якій депутат облради Р. Мельник з’ясував, що транспортне питання залишилося невирішеним. Депутат проявив наполегливість і 14 березня ХV сесія VІ скликання Чернівецької обласної ради вирішує надіслати запит депутата облради Р.Мельника щодо надання інформації про причини відсутності пасажирських перевезень на транспортному сполученні між селом Червона Діброва та селищем Глибока до голови ОДА М. Папієва. Рішення за № 45-15/13 завершується таким реченням: «За результатами розгляду поінформувати депутата та обласну раду у встановлений чинним законодавством термін» і підписом М. Гайничеру та печаткою виконавчого апарату облради!!!

Здавалося б, серйозні люди зайняті серйозною справою. Керують областю, облаштовують щасливе життя її мешканцям. Та де там! Складається враження, що представницька влада з виконавчою граються у піддавки: хто кого перехитриє і хто на кого перекине відповідальність. Але робити ніхто нічого не хоче. Бо наш небайдужий до людських доль депутат отримує відповідь на свій запит знову ж таки від управління інфраструктури і туризму. І цей лист, але вже від 2 квітня цього року майже слово у слово повторює попередній, за 27 грудня 2012-го. Різниця хіба в тому, що повідомляється про те, що «Денисівка» вже обслуговує два маршрути «Чернівці-Червона Діброва» і «Чернівці-Корчівці», які виставлялися на конкурс у пакеті. Але ж ці маршрутки існують тільки на папері. Насправді вони як не ходили, так і не ходять.

Утім, так би мовити, новий лист має й додатковий абзац. Цитую: «У разі виявлення порушень щодо виконання регулярності рейсів вищезазначеним транспортним підприємством на маршрутах загального користування просимо звертатися безпосередньо до уповноваженого органу, що здійснює функції контролю у сфері пасажирських перевезень – Управління Укртрансінспекції у Чернівецькій області (м. Чернівці, вул. М. Тореза, 64-А, тел. (0372) 556-899, (0372) 556-897 та управління інфраструктури та туризму обласної державної адміністрації». А хто ж тоді контролює виконання-невиконання умов тендеру? Чи не це ж управління?

Тому й виникає питання: а в цьому управлінні хтось-колись-щось робить? Бодай уважно читали б листи хоча б від обласної ради. А що вже казати, коли звертаються пересічні громадяни?

І ще одна не така вже й малозначуща деталь: хто має відповісти за таку дезінформацію? Чи не в цьому витоки невдоволення людей владою, що на папері послуги є, а насправді їх немає?!

Крім того, складається враження, що підлеглі губернатора неправильно розписали листа від обласної ради для розгляду або ж чиновники, які отримують за свою роботу зарплатню, скинули її на інших. Їм навіть не спало на думку спитати з недолугого перевізника, чому він не виконує умови договору. А такий поважний представницький орган як обласна рада, на жаль, проковтнула цю неграмотну й зверхню відписку.                     

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Хто на Буковині тримає слово та вирішує питання? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фото з сайту molbuk.ua

– Буковина щонайменше на півроку залишиться з обмеженим автобусним сполученням через руйнування мосту в Атаках. Наразі все залежить від висновків науково-дослідних інститутів, які залучені до роботи. Перших висновків фахівців ми чекаємо до кінця тижня.  Вони мають провести інструментальне випробовування виїзної частини щодо можливості використання мосту, необхідності та типу його ремонту.

Міст через річку Дністер в селі Атаки експлуатується вже 56 років, він збудований ще у 1956 році.

– Наразі маємо два наскрізних руйнування проїзної плити та шість руйнувань бетонного захисного шару з заголенням арматури, – додає Ігор В’ячеславович. – В результаті міст був визнаний таким, який не може експлуатуватися.

Стосовно того, коли ж відновиться рух для великих пасажирських автобусів та іншого важкого транспорту, то, залежно від висновків експертів, це може затягнутися й до двох років. Саме фахівці повинні дослідити, що з плитою, в якому вона стані, чи підлягає ремонту й якому саме. – Якщо ж до розробки проектно-кошторисної документації можна буде провести певні роботи з покращення стану мосту, то їх ми виконаємо найближчим часом, – додає пан Ігор. – Зараз на ремонт передбачені кошти уряду, орієнтована вартість таких поточних робіт становить 5 млн. грн.

Що означає закритий міст для нашої області? За словами депутата обласної ради Олександра Пуршака, усі транспортні потоки підуть туди, куди їх направляє Мінтранс – на Одесу. Туди ж підуть і  кошти. Яка ж перспектива для нашого краю? Що буде з митницею? Сюди ж ніхто не буде їхати?..

Щодо паромних переправ очільник служби автомобільних доріг Буковини нічого не сказав. Зазначив лише, що не може коментувати цю інформацію, бо вона відома йому з публікацій ЗМІ(!!!), служба автомобільних доріг до влаштування цієї паромної переплави не має жодного стосунку, тому він зауважив, що за коментарями з цього приводу варто звернутися до військових або тих, хто влаштовував цю переправу.

Нагадаємо, військовослужбовці окремого понтонно-мостового батальйону, дислокованого в Кам’янці-Подільському після перекриття мосту в Атаках обладнали дві поромні переправи через Дністер у селі Устя.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Міст в Атаках відремонтують. Через два роки?! спершу з'явиться на Медіа-Версії.