Про це свідчать результати опитування соціологічної групи “Рейтинг“, проведеного 30 червня – 3 липня 2021 року

Зокрема, довіряють Зеленському 46% опитаних, не довіряють – 52%.

На другому місці експрем’єр лідерка ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко, якій довіряють 30%, а не довіряють – 68% респондентів.

Очільнику ОПЗЖ Юрію Бойку довіряють 25%, не довіряють – 58%.

П’ятому президенту України лідеру “Євросолідарності” Петру Порошенку  довіряють 24%, не довіряють – 75% опитаних.

Підсанкційному куму президента РФ Путіна Віктору Медведчуку довіряють 16%, не довіряють – 70%.

Прем’єр-міністру Денису Шмигалю довіряють 16%, не довіряють – 52%,  не чули про такого – 28%.

Водночас у нинішньому рейтингу не представлені ті, хто раніше, за іншими дослідженнями були основними конкурентами Зеленського: у березневому опитуванні “Рейтинга” на другому місці йшов мер Києва Віталій Кличко. У лютневому рейтингу соціологічної групи “Центр Разумкова” йшлося, що українці найбільше довіряють главі ВР Дмитру Разумкову та президенту Володимиру Зеленському.

Опитування проводилось з 30 червня по 3 липня методом телефонного інтерв’ю у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна, соціологи опитали 2500 українців віком від 18 років і старші. Помилка репрезентативності дослідження з довірчою імовірністю 0,95: не більше 2,0%.

Запис Рейтинг довіри очолює  Зеленський, другою йде Тимошенко – соцопитування спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Індекс щастя 2020: киргизи щасливіші за швейцарців…

Міжнародне опитування кінцевого року Gallup International (EoY) – це щорічна традиція, започаткована та розроблена під головуванням доктора Джорджа Галлапа в 1977 році. Цього року воно було проведено у 41 країні світу.

В Україні дослідження проведено Фондом Демократичні  ініціативи спільно з Київським міжнарожним інститутом соціології.  Опитування проведене на початку грудня 2020 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted  telephone  interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України – АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У ході опитування проведено 1000 інтерв’ю.   Статистична похибка вибірки (з ймовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищує 3,5%.

• Більше двох із п’яти (43%) опитаних у країнах, де проводилось дослідження, вважають, що наступні дванадцять місяців будуть кращими за попередні, 24% – що будуть гіршими та 26% – такими ж. Найвищий песимізм у Гонконгу (57% – що стане гірше), тоді як оптимізм найсильніший в Азербайджані (73% – що стане краще). Натомість, 37% українців вважають, що 2021 рік буде кращим, ніж попередній.
• Охоплюючи понад 40 країн та розмовляючи з понад 38 000 дорослими, результати також показують, що, будучи більш оптимістичним щодо 2021 року, це відчуття не поширюється на думки щодо розвитку світової економіки. Як удар для багатьох підприємств прозвучить те, що  споживчі витрати наступного року, ймовірно, будуть невеликими. Приблизно кожен другий (46%) вважає, що 2021 рік буде роком економічних труднощів, і лише 25% вважають, що це буде рік економічного процвітання.
• У цілому саме громадяни ЄС рухають цей песимізм; оскільки пандемія в багатьох країнах ЄС не свідчить про те, що вона перебуває під контролем, 63% вважають, що наступний рік буде економічно складним. Україна теж не плекає надію щодо стану економіки, тому 51% вважають, що наступний рік буде роком економічних труднощів.
• Однак, незважаючи на економічний песимізм, щастя, очевидно, просвічує крізь нього.Більше половини (54%) респондентів країн, де проводилось дослідження, відповіли, що вважають себе щасливими, лише близько одного з десяти (14%) кажуть, що вони нещасливі. Трохи більше четвертої частини опитаних (31%) вважають себе ані щасливими, ані нещасними. Тобто відповідний, середній індекс становить 40%.
• В Україні він нижчий, ніж у світі в цілому (нижчий так званого «світового індексу щастя»), крім того Україна демонструє різке падіння порівняно з минулим роком: у 2019 33%, у 2020 році 14%.  Втім цей індекс все ж вищий, ніж у 2018 році (тоді він був 8%). 
• Примітно, що кількість щасливих в Україні (49%) все ж більша за кількість нещасливих (35%), кількість щасливих за рік практично не змінилася, падіння індексу щастя відбулося через зростання кількості нещасливих.

Кантчо Стойчев, президент GIA, так прокоментуав раезультати дослідження: «У такому рідкісному випадку, коли ми маємо справжню світову громадську думку, Світ в цілому зберігає свій оптимізм на наступний рік, але песимістичні установки домінують у більшості країн, ніж зазвичай. Хоча люди очікують, що прийдешній 2021 рік закінчить пандемію, немає жодних ілюзій, що економічні труднощі будуть подолані в короткі терміни. Безумовно, дискусія про  баланс між охороною здоров’я та процвітанням буде в центрі уваги світової влади на наступні роки “.

Якщо ви ознайомитеся з усім дослідженням за посиланням https://dif.org.ua/article/indeks-shastya-v-sviti-ta-ukraini_2021, то зробите, судячи з наведених даних, такі висновки: ні матеріальне становище, ні війна не впливають на відчуття щастя в тому чи іншому регіоні. Хоча, безумовно, такі впливи присутні, вони часто не стають визначальними. Фабо бажання відчувати себе щасливою або ні.

Запис Індекс щастя 2020 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Соціологічне опитування проводилося 3-14 вересня на громадських засадах. Працювали над опитуванням близько 50 соціологів (4 науковці кафедри соціології та студенти), на кожного з них припало близько 30 респондентів.

– Дослідження було широкомасштабне й передбачало аналіз політичної ситуації в чотирьох округах області, – каже доктор філософських наук, професор, завідувач кафедри соціології ЧНУ ім. Ю. Федьковича Віталій ДОКАШ. – Ми обрали 9 питань, які б повною мірою ілюстрували парламентські вибори – 2012 в буковинському вимірі.

На перше питання «чи будете брати участь у голосуванні на виборах до Верховної Ради» відповіли «так» 84,7% опитаних. Відповідь «ні» достатньо великий сегмент респондентів пояснили тим, що «немає за кого варто голосувати», тобто буковинці, безперечно, мають претензії до діючої влади. 20,3% вважають, що «вибори нічого не змінять».

Чи чесно пройдуть вибори до Верховної Ради: «результати виборів будуть сфальсифіковані» – в цьому впевнені майже 50% опитаних, і тільки 13,8% вірять, що вибори «пройдуть чесно, без порушень».

65% респондентів засуджують таку форму роботи з електоратом як купівля голосів, ставляться до неї негативно, але з розумінням 26,5%, позитивно – 7% виборців. Винагороду за голосування на майбутніх виборах не пропонували 93% опитаних, натомість у 7% хотіли купити голос.

– 7 політичних партій в області мають рейтинг вище 1%, більше 5% набирають тільки три політичні партії – «Батьківщина», «Удар» «Партія регіонів», – коментує результати дослідження, які стосуються рейтингу політичних партій, кандидат соціологічних наук, доцент кафедри соціології ЧНУ ім. Ю. Федьковича Тетяна МЕДІНА.

За «Батьківщину» мають намір голосувати близько 28% опитаних, за партію «Удар» Віталія Кличка – близько 23%, за «Партію регіонів» – майже 17%, за всеукраїнське об’єднання «Свобода» – 4,7%, за комуністів – 4,3%, за партію Наталії Королевської «Україна вперед» – 3,8%, «Нашу Україну» – 2,4%. При цьому 10,4% респондентів ще не визначилися з вибором. 1,7% опитаних принципово не прагнуть обирати жодну партію.

Опозиційний блок набирає найбільше – 33% – в 201 окрузі (Чернівцях), проте найменше – 22% – у 203 окрузі (Новоселиці). Політична  партія «Удар» має найбільшу кількість прихильників в 203 окрузі – 26,4%, і відповідно саме ця політична сила посідає перше місце в рейтингу партій в цьому окрузі. Серед особливостей електорату «Партії регіонів» соціологи звертають увагу на найменшу кількість прибічників у 201 окрузі. Політична партія «Свобода» має найбільшу підтримку серед респондентів 202 округу – 6,4% і найменше в 203 окрузі – 3,1%. Найбільша кількість прихильників комуністичної партії зберігається в 201 і 203 округах – по 4,7%. Партія Наталії Королевської має найбільшу підтримку в 202 окрузі. Решта ж політичних партій, кажуть науковці, має дуже малі шанси потрапити до парламенту.

Коли респондентів запитали, чи знають вони кандидатів-мажоритарників по своїх виборчих округах, виявилося, що по 201 округу знають лише близько 11%, по 202 – близько 23%, найменше знають мажоритарників по Новоселицькому 203 округу – близько 7%, і по 204 – 21%.

По 201 округу 46% виборців надають перевагу Миколі Федоруку, що балотується від всеукраїнського об’єднання «Батьківщина; на другому місці тут Віталій Михайлішин від «Партії регіонів» – 14,3% від тих, хто має намір взяти участь у голосуванні; на третьому місці – Галина Марараш від партії «Удар» – 10,6%.

По 202 округу на першій  позиції Михайло Бауер від «Партії регіонів» – 28,7%, на другій позиції кандидат від опозиції всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Олександр Фищук – 25%, на третій позиції Клавдія Назаренко від партії «Удар» – 17,7%.

По 203 округу з центром у Новоселиці на першу позицію виходить кандидат від «Удару» Григорій Тіміш – 24,8% від тих, хто має намір взяти участь у голосуванні; на другій позиції представник «Партії регіонів» Геннадій Федоряк – 19,5%; на третій – само висуванець Петро Панчук – 6%.

Першу позицію по 204 округу з центром у Хотині займає самовисуванець Леонід Каденюк – 20,3%, за Артема Семенюка від «Партії регіонів» планують голосувати 18% тих, хто збирається на вибори, 14,5% – за Богдана Баласиновича від партії «Удар».

Ближче до виборів науковці Чернівецького університету планують провести другий етап опитування, а у день виборів – незалежний екзит-пул.

Любов НЕЧИПОРУК, «Версії»

Запис Половина виборців переконані, що результати виборів сфальсифікують спершу з'явиться на Медіа-Версії.