У неділю 21 січня о 13:00 у Чернівецькому обласному музеї народної архітектури та побуту (вул. Січових стрільців, 38-б) розпочнеться ХІ обласне театралізоване фольклорно-етнографічне свято «Від Різдва Христового до Йордану», започатковане 2007-го.

Творчий формат свята передбачає:

І етап «Від хати до хати іде коляда» – колядування, віншування, вертепні дійства, посівання, маланкування, йорданські пісні на локаціях музею;

ІІ етап «На різдвяні свята всі ся радуймо» – Спільне Велике Коло Коляди учасників та гостей свята;

ІІІ етап «Небо і земля нині торжествують» – фольклорне дійство на фестивальному полі (сцена).

У святковому дійстві візьмуть участь 25 художніх аматорських колективів з усіх районів області та м. Чернівців, а також професійні колективи: Заслужений академічний Буковинський ансамбль пісні і танцю ім. А. Кушніренка, колядники Чернівецького муздрамтеатру ім. О. Кобилянської, міський народний театр-студія «Гердан».

У гості до буковинців запрошені шкільний фольклорний колектив «Промінь» села Бобрик Броварського району Київщини, дитячий фольклорний колектив «Дзвіночок» Стецівської школи Снятинського району Івано-Франківщини.

Календар зимових свят Буковинського краю нараховує багато віків. Торкнутися джерел автентичного фольклору у колядках, щедрівках, маланкових дійствах, йорданських піснях, народному музикуванні, танцях, костюмах, етнографічній атрибутиці, народних ремеслах запрошують буковинців і гостей міста.

Запис Зимові свята завершимо у Музеї просто неба спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Щедрий вечір 13 січня дуже схожий на Святвечір перед Різдвом.

Святкують його в країнах, де православна церква не перейшла на введене в Європі в XVI столітті нове літочислення. Зокрема, в Росії, Білорусі, Молдові, Грузії та Вірменії. Таким чином, в сучасність увійшло поняття “старого” і “нового” стилю.

Старий Новий рік і Щедрий вечір: традиції і обряди

Щедрий вечір 13 січня дуже схожий на Святвечір перед Різдвом. Однак страви готують вже не пісні: на столі повинні бути ковбаси, м’ясо, сало, пироги, вареники, млинці.

За святковою вечерею повинна зібратися вся родина. Попросіть один в одного прощення і побажайте щастя і достатку в новому році.

Вранці 14 січня в Україні прийнято засівати. Згідно з цим ритуалом на Старий Новий рік хлопчики і молоді хлопці наповнюють свої кишені зерном. Засівають спочатку в своєму будинку. Потім в будинках хресних батьків, родичів і сусідів. При цьому бажають здоров’я, достатку і врожаю в новому році. Перший посівальник на Новий Рік приносить в дім щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять – тільки хлопці, а тому і засівати дівчатам не годиться.

Чого не можна робити на Старий Новий рік і Щедрий вечір

• У давнину українці вважали, що в цей день не слід вимовляти слово “тринадцять”, а також вважати дрібні монети, адже це принесе сльози на весь рік.
• Не можна давати гроші колядникам – з ними можна віддати благополуччя в домі;
• Не можна ображатися і бути злопам’ятним, а також сваритися;
• У Старий Новий рік не можна давати в борг, інакше весь рік ви будете боржником;
• Існує традиція, що в перший день Старого Нового Року в будинок першим обов’язково повинен увійти чоловік, тому засівати ходять тільки хлопці. А жінки в цей день ходили в гості;
• Також українці вважали, що свято не варто зустрічати в темному, старому або брудному одязі;
• Не варто виносити в цей вечір сміття.

Запис Як правильно зустріти Щедрий вечір і Старий Новий рік спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Насамкінець заколядували «Нова радість стала». Цією колядою 2012-го перший вижницький різдвяний фестиваль «Найбільша коляда у найменшому місті» одразу потрапив до Книги рекордів України із 6-ма сотнями виконавців.

Вл.інф. Фото надане Вижницькою РДА

Запис Вижниця нащедрувала на рекорд спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зате вони добре знають, що таке колядки, щедрівки, маланкові дійства та різдвяні танці!

Різдвяні свята у Чернівцях завершилися маланкуванням і Колядою в музеї просто неба

Натовпи веселого люду прийшли в неділю, 20 січня, до музею народної архітектури та побуту в Чернівцях на фольклорно-етнографічне свято «Від Різдва Христового до Йордана». Адже тут маланкували та колядували усі райони Буковини, а також гості з сусідніх Івано-Франківської та Тернопільської областей.

– Без перебільшення, у січні 2013 року Чернівці стали зимовою столицею України, на Буковину приїхали тисячі туристів, – заявив перший заступник голови обласної державної адміністрації Георгій Галиць.

Журналісти газети «Версії», поспілкувавшись у музеї просто неба із туристами та маланкарями, склали докладну інструкцію, що треба робити під час різдвяних колядок та маланок

Їсти: бануш із бринзою від баби Катрини, голубці з рибою від тьоті Варі. На десерт – печену картоплю від замурзаного солдата при австрійській польовій кухні часів Першої світової.

Пити: садгірську медовуху, міцну хреновуху, пиво медове, глінтвейн гарячий, червоний!

Вторгувати: битий дзигарок (годинник) у кіцманського жидка за штири рублі та 92 «дольара», в’язану хустку.

Запалити, аби грітися: три куці гірки хмизу Буковинської різдвяної ватри, – нишком.

Ходити: попід руку з файною молодицею довкола дерев’яної церкви та будиночків. У молодиці пірвані колготи й волохаті ноги (дуже волохаті ноги!).

Слухати: під вітряком – троїстих музик, під сценою – сільські пісні й жарти, під пеньком – старого діда.

Танцювати: з циганами та ведмедями. Від вашківецьких гномів триматися подалі!

Кататися: на конях, фірі-каруці-кареті-санках, на сноутюбах з гірки, переповнених тролейбусах.

А ще: замітати сніг із Маланкою, грати у сніжки, гадати на масних циганських картах.

1989 року на першому святі Маланки в музеї просто неба було всього пять творчих аматорських колективів-інтузіастів.  Нині на святі «Від Різдва Христового до Йордана»  виступили 22 аматорські колективи з районів Чернівецької області, міста Чернівців та з сусідньої Івано-Франківщини. Народні гуляння  о цій порі стали настільки популярними, що на них приїжджають навіть гості із закордону!

Маланкарі розважали чернівчан біля будиночків, а відтак по черзі виходили на сцену й демонстрували свої традиції маланкування та коляди.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Свято, яке завжди з нами! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З Святим Різдвом вітаю,
Всім здоров’я бажаю:
Господарю на воли,
Господині на квочки,
Хлопцям – дівчатам на гуляння,
Малим дітям забавляння.
Христу-Богу вихваляння!

20 січня на території обласного музею народної архітектури та побуту відбулося традиційне щорічне обласне фольклорно-етнографічне свято «Від Різдва Христового до Йордана». У програмі заходу: колядки, маланки, щедрівки, йорданські пісні, розколяда, сувенірний ярмарок, катання на конях, санях й сноутюбах, а також ритуально-обрядова ватра і традиційна буковинська кухня.

Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Застеляйте столи, та все килимами, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Та кладіть калачі з ярої пшениці, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Бо прийдуть до тебе три празники в гості, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А той перший празник – Рождество Христове, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А той другий празник – Святого Василя, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

А той третій празник – Святе Водохреща, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Хай святкує з нами вся наша родина, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Вся наша родина, славна Україна, радуйся!
Ой радуйся, земле, Син Божий народився!

Щедрик-ведрик,
Дайте вареник!
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски.
Іще мало –
Дайте сало.
А іще не вся –
Дайте порося!

Щедрик добрий,
Я не згірший,
Дайте млинця,
Котрий більший!
Що щедрушка,
То пампушка,
Що й щедреник,
То й вареник.

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора

Запис Фольклорно-етнографічне свято «Від Різдва Христового до Йордана» спершу з'явиться на Медіа-Версії.