Цими днями Олександр дав концерт для учнів рідного училища мистецтв ім. Сидора Воробкевича. Він виконував твори Сергія Прокоф’єва – за словами С. Ріхтера, це вершина фортепіанного мистецтва. Трохи раніше зустрічалася з  Сашком у Києві під час… Всеукраїнського конкурсу «Мирний космос». Адже Олександр навчався ще й на комп’ютерному факультеті ЧНУ.

Отже, Олександр Кривич про своє навчання, захоплення і просто про життя:
– Атмосфера в академії особлива, не подібна до інших вишів. Зрештою, і музиканти – народ особливий. Я маю з чим порівнювати, бо навчався ще й на комп’ютерному факультеті. Йдеш коридорами консерваторії, а звідусіль звучить музика, кожний зустрічний щось наспівує собі під ніс. Тож і я, звісно, теж. Бо в середині тебе постійно звучать якісь ритми, мелодії, іноді вони тебе настільки переповнюють, що ти просто не можеш не наспівувати, не пританцьовувати, не диригувати тим, що звучить у голові. Це важко зрозуміти людині, далекій від музики. Та коли ти вже хоч раз це відчув, мабуть, починаєш розуміти, що таке ейфорія, від якої вже ніколи не зможеш відійти…
І музикант просто не може все це не втілити у звуки через свій інструмент. Відтак у планах – концерт у Києві у другому півріччі 2016-го…
Серед моїх колег-студентів багато таких, що малюють, пишуть, знімають або ж займаються акторською майстерністю. Але дійсно захоплені музикою віддають їй переважно ввесь свій час. Одне слово, як казав Поль Верлен: «De la musique avant toute chose» – «Музика понад усе».

Повністю інтерв’ю з Олександром Кривичем за посиланням – КОНЦЕРТ ОЛЕКСАНДРА КРИВИЧА В УЧИЛИЩІ МИСТЕЦТВ ІМ. СИДОРА ВОРОБКЕВИЧА.

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис «Вдосконалюй свій талант на загальне благо» спершу з'явиться на Медіа-Версії.