– Грошей на ремонти доріг немає. Більше того, грошей немає навіть на захищені статті – зарплату працівників комунальних підприємств, – заявив чиновник. – Люди працюють у борг. Тож говорити про якісь капітальні ремонти наразі не можна, бо немає грошей.

Не міг секретар оминути і кадрові питання. Наразі заяв про звільнення є достатньо, але хто займе спорожнілі крісла?

– Ситуація така: люди написали заяви і працюють. Дійсно, є деякі заяви, які будуть враховані і будуть прийняті рішення за ними, – повідомив Кушнірик.

Коли верстався номер, стало відомим, що розпорядженнями заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів Чернівецької міської ради Олександра Паскаря  звільнено начальника управління міської ради Василину Малишевську та директора департаменту житлово-комунального господарства міської ради Дмитра Сірмана, з формулюванням «за угодою сторін».

Водночас, спільно з громадськими об’єднаннями міста, прийняті рішення про створення Координаційного центру із забезпечення громадської безпеки при міській раді. Представник Координаційної ради Іван Молодой повідомив, що головний напрямок її діяльності полягатиме у громадській безпеці, виявленні та запобіганні корупційним схемам. Наразі узгоджується кандидатура людини, яку пропонуватимуть на посаду члена міськвиконкому від громадськості. Це може бути представник Координаційної ради, «Правого сектору» чи організації «Захист».

Вл.інф.

Запис У Чернівцях відсутні гроші спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Росія – «заради нас» – готова на все. Готова нібито купити за хороші гроші. Вкластися 15-ма мільярдами доларів за «борги народу» і ще двома – компенсувати моральні втрати «гаранту». Проте, що більш ймовірно, готова гаранта й «кинути». Жорстко й злорадно. А ще готова вибивати «євродурь» з українців усіма доступними санкціями – а це щорічні втрати українського експорту на 8-9 млрд доларів, величезне скорочення робочих місць, різке падіння промислового виробництва, скорочення ВВП і повна катастрофа платіжного балансу.

На що готовий заради нас Євросоюз?

Президент України Віктор Янукович готовий підписати Угоду про асоціацію України з ЄС. Проте – «ми серйозна країна…  на цукерки не йдемо, як малі діти»…

«За різними оцінками, щороку нам потрібно не менше 20 млрд. доларів, а до 2017 року не менше 160 млрд, – занепокоєно підрахував бажану «відступну допомогу» Віктор Федорович, скаржачись, що ЄС гроші обіцяв, але не давав: – Якщо нам три роки поспіль заклали 610 млн. євро і три роки нам показували цукерочку в красивій обгортці, але при цьому говорили, що дадуть нам тільки тоді, коли ми підпишемо угоду з МВФ… А МВФ говорить, що ми повинні підняти оплату на ЖКГ, заморозити пенсії і зарплати! Я ніколи на це не піду».

На що ж піде Віктор Федорович? Коли? І головне – хто його підштовхне?

фото Антона Бурачека 

Господнє рішення

«Ніхто не вкраде у нас мрію про Україну рівних можливостей, про європейську Україну», – витримавши красномовну паузу, спробував заспокоїти Президент України своїх громадян спеціальним зверненням. Бо ті вийшли на майдани українських міст протестувати проти сумнозвісного азаровського рішення про призупинення процесу підготовки до підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Людям недалеким не збагнути усю красу кульбітів зовнішньої політики Януковича, які заганяють у ступор далекоглядних політиків по обидві боки України…

«Ми багато пройшли, і ще немало нам пройти належить. Найбільш складними на цьому шляху були, є і завжди будуть економічні проблеми, – терпляче пояснює мотивацію своєї політики Віктор Федорович. – Як батько не може залишити сім’ю без хліба, так і я не маю права залишити людей напризволяще з тими проблемами, які можуть виникнути, якщо під тиском, який ми відчуваємо, зупиниться виробництво і міліони громадян опиняться на вулиці».

І поки «міліони» громадян розмірковують, хто з них уже в категорії «людей», а хто й досі – «козлів», люблячий батько, начхавши на якісь там стратегічні державні перспективи, схоже, безкомпромісно торгується з Росією та ЄС за «швидкі» гроші. Вони потрібні як ковток свіжого повітря. Великі гроші, тут і негайно. Залатати катастрофічні діри у бюджеті, протриматися ще рік, – і щоби ще й вистачило нагодувати бабок перед президентськими виборами 2015!

«Ми ніколи і нікому не повинні дозволяти заважати нам, – проникливо завершує своє звернення до людей Віктор Федорович. – Молитви і мрії мільйонів покладаються на Господнє рішення…»

“Знову привіт” чи “нарешті прощавай” 

Майданарбайтери?

Євромайдани розпочалися з журналістів і блогерів. Десяток перших активістів за дві години збільшився до тисячі, наступного дня – мітингувальників вже було кілька тисяч, а вже в неділю – чи не 100 тисяч! Євромайдани дали імпульс насамперед студентській молоді. Більшість з них під час помаранчевої революції були дітьми, а зараз вони стоять на українських площах. Стоять не за гроші, не за політиків – стоять за європейську мрію. Яку в них украли. І це молодь злить.

Найсуворіші геї в світі – українці   

Студенти кількох університетів (НаУКМА, КНУ ім. Т. Шевченка, КНЕУ, КПІ, ЛНУ…) закликають своїх колег з інших вузів у всій Україні приєднатися до студентського страйку на підтримку євроінтеграції. Проте якщо в західних вузах до активності студентів ставляться з розумінням, у східних студентам за страйк погрожують… відрахуваннями. 

Власне, це відрізняє теперішні євромайдани від майданів помаранчевих. Загалом доброзичливий натовп відверто нудить від опозиційних облич політиків і розповідей «про Юлю». Так, у Львові студенти освистали виступ головного свободівського ідеолога Юрія Михальчишина, у Києві – Віталія Кличка. Політики «натяк» зрозуміли. «Опозиція вирішила проводити акцію протесту без політичної символіки», – заявив лідер «Батьківщини» Арсеній Яценюк.

Різку та непередбачувану агресію в натовпу збурюють «космонавти» та «слоники» (тобто, беркутівці). Помаранчева кричалка «Міліція з народом» серед мітингувальників не надто популярна. Натомість молодь дружно скандує «Смерть ворогам». Російське телебачення оперативно віщає своїм глядачам: «У Києві навчені американцями активісти б’ють «Беркут»…

Звісно, виходять на площі і «майданарбайтери» (люди, які мітингують за гроші). Традиційно, провокатори-тітушки (хлопці спортивної статури, які з’являються, щоби заспокоїти занадто активних активістів). Яких правдиві мітингувальники матюками та копанцями дружно заганяють за спини міліції. А ще – суворі українські… геї! Схоже, організатори звозили їх в Київ (для провокаційної ходи з метою дискредитації європейської інтеграції України) з усіх вокзалів східної України.

У Чернівцях теж неспокійно

Зокрема, голова Чернівецької ОДА Михайло Папієв спочатку обізвав буковинський євромайдан «політичним хороводом», «штучною акцією», яка «проводиться для галочки». Мовляв, справжній євромайдан відбувся під час Буковинського Віча, під проводом Партії Регіонів. Студенти на слова Михайла Миколайовича образилися. І півтисячною юрбою під будинком з левами зажадали від губернатора пояснень.

фото Руслана Козлова

“Папієв, виходи! – скандували чернівецькі студенти біля ОДА”

«Ми, як активні учасники Євромайдану, офіційно заявляємо, що на мітингах відсутня партійна символіка, за виключенням першого дня мітингу у п’ятницю, коли була присутня символіка політичних партій. У неділю молоді активісти публічно заявили, що акція є виключно громадською, тому будь-яка партійна символіка відсутня. Молодь проявила власну ініціативу, мерзне під мокрим снігом і відстоює волю українського народу!»

«Молоді люди повідомили, що їхня акція на Центральній площі безстрокова, а також повністю аполітична», – швиденько з’ясували в облдержадміністрації. «У питанні європейської інтеграції України ми з вами є однодумцями», – зрадів перший заступник керівника виконавчої влади краю Георгій Галиць, підкресливши студентам, що «крайова влада з розумінням ставиться до проєвропейських акцій, які відбуваються зараз у Чернівцях лише за умови, якщо вони будуть абсолютно деполітизовані». Натомість його шеф, Михайло Папієв, студентів підтримав не словом, а ділом: увечері мітингувальникам привезли два біотуалети.

Віталій Михайлішин, секретар Чернівецької міської ради, з мітингувальниками теж не одразу «розібрався». Спочатку виконком міськради хотів палатки мітингувальників зносити: псують витончену архітектуру ЮНЕСКО. Проте Чернівецький окружний адміністративний суд своїм рішенням у задоволенні позову виконкому Чернівецької міської ради про заборону встановлення наметів на Центральній площі міста – відмовив.

«Я, як і раніше, залишаюся прихильником європейської інтеграції України і пишаюся тими молодими людьми, які відстоюють свій вибір на площах міста, незважаючи на несприятливі погодні умови, – офіційно звернувся наступного дня до чернівчан Віталій Михайлішин. – Ми підтримуємо бажання наших студентів, які стали ініціаторами Євромайдану в Чернівцях, бути максимально аполітичними і висловлювати свою позицію у мирний спосіб. Сьогодні зранку я зустрівся з учасниками мітингу «За європейський вибір!» на Центральній площі міста і обговорив з ними їхні головні проблеми. Ми готові забезпечувати більш комфортні умови для мешканців наметового містечка…»

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Думка Експерта

Юрій РОМАНЕНКО, політолог:

«Зараз вже очевидно, що Віктор Федорович з усіх лих вибрав найгірше: нічого не вирішувати. У підсумку, посварився з росіянами, посварився з ЄС, посварився з американцями. Бюджет порожній. Гарантій немає. Населення раздраконив. Олігархів раздраконив. Розуміння ситуації в Росії відсутня. Це фіаско.

Навіщо він узагалі затіяв цей маневр з асоціацією, якщо після Вільнюса він не має гарантій свого майбутнього, не має чим закрити дірки в бюджеті, не має хороших відносин з Росією, яка тільки побачила, що у неї на українському напрямку не діра, а диріща і тепер буде її закривати.

Найголовніше, що при цьому всі зрозуміли, що домовитися з Януковичем, виходячи зі своїх довгострокових інтересів, неможливо, значить, потрібно ставити до влади наступне покоління маріонеток.

Це означає: якщо протягом зими Янукович не домовиться про гарантії з США або Росією, у нього величезні проблеми на 2014 рік і президентський термін йому не світить. При цьому він повинен утримати ситуацію під контролем в економіці в умовах, коли йому бракує фінансових ресурсів, а переговори з Росією почнуться тільки в грудні.

 

Запис «Відступати нікуди – позаду Москва» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ці та інші питання розглядали депутати від кількох політичних партій – «Фронту змін», «Свободи», «Партії регіонів», «УДАРу», «Батьківщини» – та представники громадських організацій та об’єднань на «круглому столі» з ініціативи ЧОГО «Комітет виборців».  Захід проведений у рамках проекту «Народом обраний – народу прозвітуй. Громадська участь – основа народовладдя!».

На думку Лідії Анциперової, лідера Конфедерації профспілок, яка в числі 15 громадських організацій входить до складу Буковинського громадського об’єднання, громадські організації (ГО) – не додаток до політичних партій. У цих інститутів, наголошувала вона, різні завдання. ГО та об’єднання профспілок належать до інститутів громадянського суспільства, які, перш за все, представляють інтереси та захищають права громадян, які й обирають владу. А політичні партії – це інститути влади, чия мета –  боротьба за владу, отримання та утримання влади, яка повинна слугувати громадянам.

В ідеалі громадські організації та профспілки у тісній співпраці зі ЗМІ, на глибоке переконання п. Анциперової, повинні піднімати на поверхню пласт суспільних проблем, проводити публічні заходи, обговорення, за активної участі громадськості, органів місцевого самоврядування, державних органів, депутатів різних рівнів. А відтак окреслювати шляхи вирішення цих суспільних проблем.

Обранці ж народу на різних рівнях – місцевому, регіональному, державному –  повинні приймати рішення, що призводять до якісних змін, що їх потребують люди. Тому суспільна роль політичних партій – чути громаду, чути сигнали, яке подає суспільство, виконувати постанови та рішення громадських об’єднань, діяти в інтересах кожної людини.

Серед головних проблем співпраці депутатів і громадських організацій – практично повна відсутність звітування депутатів перед виборцями. Хоча чинне законодавство передбачає обов’язковість такої процедури.

Експерт КВУ, політолог Ігор Гаврада на підставі аналізу депутатської звітності на сайтах відповідних  рад, зазначив, що останніми роками депутати почали знайомити виборців зі своєю діяльністю. П. Гаврада зауважив, що лідером у цьому є Глибоцький район (41 звіт від 50 депутатів), а на останньому місці – Заставнівський, де жодного звіту на сайті не було виявлено. Головними причинами відсутності звітів депутати наводять зайнятість, відсутність інтересу з боку громади (?), неоплачуваний характер депутатської діяльності та пасивність самих депутатів.

На активізацію співпраці між владою та громадою Комітет виборців видав дві книги, які  презентували під час цієї зустрічі: «Обличчям до людей: примірні зразки місцевих нормативно-правових актів з громадської участі» та «Обличчям до людей: посібник з громадської участі для депутатів місцевих рад».

Аурелія ТРИНТА, «Версії»

Запис Громадські організації – не додаток до політичних партій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відома буковинська журналістка, головна редакторка радіо «Буковина» Тетяна Смолдирєва вийшла з партії «Фронт Змін» і подала заяву на ім’я голови Чернівецької обласної ради М.Гайнічеру, повідомивши його про своє рішення вийти також зі складу депутатів обласної ради. «Принаймні, так буде чесно, – зауавжила Т. Смолдирєва. – Оскільки я ввійшла до облради за партійним списком, то, вийшовши з партії, мушу скласти і депутатські повноваження».

– Я втомилася доводити, що, попри свою належність до партії, залишаюсь об’єктивним журналістом, – зізналася заслужений журналіст України, яку всі знають як висококласного профі. – Оскільки ми живемо в нецивілізованій країні, конкретній людині дуже важко самій рухатися цивілізовано.

Вл. інф.

Запис До облради невдовзі прийде новий «фронтовик» спершу з'явиться на Медіа-Версії.