Та забезпечили їх відшкодування на суму понад 34,2 млн грн

За результатами проведених протягом січня-грудня 2022 року заходів державного фінансового контролю фахівці Управління Західного офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області виявили порушень, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на суму понад 100,8  млн грн.

Завдяки здійсненій аудиторами роботі забезпечено відшкодування фінансових порушень, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів, на суму понад 34,2 млн грн.

За результатами впроваджених пропозицій щодо поліпшення ефективності використання фінансових ресурсів та майна, які надавалися в минулих звітних періодах по завершенню державних фінансових аудитів, досягнуто додаткового результату на суму 20,9 млн грн.

Правоохоронним органам для вжиття заходів у межах їх компетенції передано матеріали 20 контрольних заходів державного фінансового контролю, за результатами розгляду яких розпочато 10 досудових розслідувань та вручено 8 письмових повідомлень про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, матеріали 6 заходів державного фінансового контролю долучено до наявних кримінальних проваджень.

 Управління  Західного  офісу Держаудитслужби в Чернівецькій області

Запис Аудитори Буковини протягом 2022 року виявили порушення на понад 100,8 млн грн спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Влада збирається призначати субсидії на оплату компослуг та інші виплати тільки тим, хто дійсно їх потребує. У Раду як невідкладний поданий законопроект про посилення перевірок претендентів на держдопомогу. Експерти підтримують ініціативу влади, але побоюються, що за формальними ознаками можуть не отримати допомогу ті, хто її потребує, а також, що будуть рости борги за “комуналку”.

Що пропонують

Як видно з тексту законопроекту, головна мета документа – забезпечити держдопомогу тільки тих, кому вона потрібна, а не тим, хто приховує свої доходи і при цьому претендує на держвиплати. Для початку треба створити єдину базу даних (зараз вона є тільки по областях) – інформаційно-аналітичну платформу електронної верифікації (перевірки) і моніторингу (ІАП), а також тричі перевіряти претендентів на держдопомогу: до її призначення (зараз перевіряють тільки рівень доходів, наявність протягом року витрат на суму понад 50 тис. грн і не торкаються землі, вкладів у банках, перевірки пересування, списків пільговиків), в процесі отримання (зараз не перевіряється) і протягом трьох років після отримання (не перевіряється). Раптом виявиться, що одержувач не повідомив якусь інформацію, яка впливає на призначення або розмір держдопомоги, його змусять повернути державі переплату добровільно або через суд. Якщо закон приймуть, він вступить в силу після опублікування, крім двох статей: 8-ї (про створення ІАП) – вона почне діяти з моменту, коли ІАП почне повноцінно функціонувати, і 10-ї (про повну превентивну верифікацію) – стаття запрацює з 1 липня 2021 р законі прописана відповідальність центрального і місцевих органів за призначення державної допомоги (Мінсоцполітики та його структури на місцях) за збереження банківської таємниці та персональних даних.

Результати

На думку автора законопроекту Данила Гетьманцева, нововведення у вигляді доступу до всієї інформації про претендента на субсидії дозволять Мінсоцполітики бути впевненими, що держдопомога надійде за адресою, а постійний моніторинг доходів реципієнтів дасть можливість відразу припинити виплати, якщо виявиться, що доходи або витрати одержувача збільшилися. З огляду на, що, за даними Держстатистики, за перепризначенням субсидій на ЖКП на новий опалювальний сезон звернулося всього 2,4 млн домогосподарств (60% від минулого року) можна прогнозувати, що кількість субсидіантів зменшиться вдвічі. Поки претендентів стало менше за рахунок тих, хто втратив це право через зростання їхніх доходів після підвищення соцстандартів, виключення власників нових (до 5 років) автомобілів, боржників по “комуналці”, власників квартир площею понад 120 кв. м, будинків понад 200 кв. м, незареєстрованих безробітних.

Виявлять заробітчан і багатих

Експерти з ЖКГ кажуть, що нові правила зменшать число одержувачів субсидій, але можуть збільшити борги за компослуги. Старший консультант з питань соцзахисту населення Інституту місцевого розвитку Антон Левицький побоюється, що після дозволу доступу до інформації про вклади субсидіантів можливий витік даних про багатих пенсіонерів, які можуть стати жертвою грабіжників.

“Таких людей дуже небагато, тому вважаю, що банківська таємниця повинна бути збережена, – сказав нам Левицький. – А ось доступ до інформації про поїздки за кордон дійсно дозволить виявити заробітчан, сім’ї яких йдуть на угоду з совістю і просять держдопомогу”.

Економіст Олександр Охріменко прогнозує, що багато тих, кому відмовлять в субсидії через наявність, припустимо, покинутої ділянки землі, все одно не зможуть платити:

“Зростуть борги по “комуналці”, це вдарить по якості послуг. Заяви таких людей повинні розглядатися на комісіях, щоб вони могли отримувати допомогу від держави”.

Запис Влада посилить перевірки отримувачів субсидій спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За контрабанду деревину можна сісти за грати

Прийнятий Закон №2531-VIII посилює відповідальність за незаконну вирубку лісу із подальшим експортом поза митним контролем. Він уже набув чинності в Україні та передбачає адміністративний штраф за незаконну вирубку, пошкодження та знищення лісокультур і молодняка лісу для громадян від 255 до 510 грн, а для посадових осіб – від 1275 до 2550 грн. За повторне порушення штраф збільшується удвічі. Втім, як на мене, розмір штрафу мав би відповідати вартості вирубаного чи пошкодженого лісу в зазначеній кратності.

За контрабанду ж деревини цінних та рідких порід у будь-якій стадії обробки передбачене позбавлення волі на термін від 3 до 5 років. За повторне порушення, попередню змову чи значні збитки позбавлятимуть волі на 5-10 років. Такі ж дії, скоєні організованою групою чи в особливо великих розмірах, каратимуться 10-12 роками позбавлення волі. Для Буковини це важлива новація, якщо її вживатимуть без огляду на чини й посади. Та, як відомо, в Україні закони існують, та їх, на жаль, ніхто не дотримується – ні громадяни, ні чиновники, ні, тим паче, можновладці.

Колективна власність на землю упорядкована

Набув сили Закон «Про колективну власність на землю», який вирішує проблеми землекористування у масивах земель сільгосппризначення та запобігання рейдерству. Зокрема, розширені повноваження органів місцевого самоврядування з земельних питань, врегульована передача земель ліквідованих колгоспів у комунальну власність. Передбачене завершення процесу розпаювання до 2025 року сільгоспугідь і передавання земель не сільськогосподарського призначення до комунальної власності. Визначені, нарешті,як землі сільгосппризначення й лісосмуги, врегульована також їхня передача в оренду. Право орендувати польові дороги надається усім орендаторам земельних масивів, на яких розташовані відповідні дороги. Передбачена можливість обміну земельних ділянок державної та комунальної власності, розташованих у масивах земель сільгосппризначення, на рівноцінні ділянки приватної власності в тому ж масиві.

Перевірки бізнесу повертаються

2018-го завершився мораторій на перевірки бізнесу, запроваджений Верховною Радою в серпні 2014 року.2019-го державна регуляторна служба разом з фіскалами відновлює планову діяльність:протягом року передбачається провести понад 100 тис. перевірок.

Маркуватимуть по-новому й штрафуватимуть за брехню на упаковці

Набирає чинності новий закон про маркування харчових продуктів. Передбачається запровадження штрафів за надання недостовірної інформації на упаковці. Виробники повинні зазначати на упаковках інформацію про харчові домішки, допоміжні речовини для переробки та інші речовини чи продукти, які можуть спричиняти алергію. На упаковці має бути зазначений вміст рафінованої олії або жирів рослинного походження. Тим, хто проігнорує ці вимоги, «світить» штраф у розмірі 10-15 неоподатковуваних мінімумів (170-255 грн). Знову ж таки, варто було б пов’язати розмір штрафу із обсягом випущеної з порушенням продукції.

Забруднювати повітря парниковими газами обійдеться дорожче

Ставка екологічного податку на викиди парникових газів зростає у 24,4 разу. Тепер за кожну тонну шкідливих газів, які компанія «викидає» у повітря, доведеться сплатити 10 гривень (раніше платили 41копійку).А до 2022 року ставка податку за викиди вуглекислого газу в Україні має зрости до 25 грн/т.

Будувати сонячні та вітрові електростанції буде дешевше

Як з’ясувалося вже після ухвалення закону, депутати звільнили ним від ПДВ не лише електромобілі, але й обладнання, що використовується для будівництва сонячних та вітрових електростанцій: трансформатори, котушки індуктивності, фотогальванічні елементи та вітроенергетичні електрогенераторні установки.

Дорожчає користування державними надрами

Від 1 січня зросли ставки податку за користування надрами: для видобувачів нафти – на 2% та залізної руди– на 0,8%. Зрослай рентна плата за користування лісовими ресурсами – на 5%.

Запис Що рік прийдешній нам готує? Про важливі новини для промисловців і захисників довкілля – від економічного  оглядача «Версій» Франца ФЕДОРОВИЧА спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Держекоінспекція в Чернівецькій області входить до десятки найкращих. А за показниками в охороні та використанні водних ресурсів – до трійки найкращих екоінспекцій України.

На Буковині нема підприємств, які згубно впливають на довкілля. Та це не означає, що з екологією все гаразд. Порушення законів про довкілля на землях лісового та природно-заповідного фонду, незаконне видобування гравійно-піщаної суміші з річок та заплав, забруднення річок стічними водами, неналежне поводження з побутовими відходами – головні екологічні проблеми краю.

За завдані екології збитки за 9 міс. року інспекцією та в її інтересах виставлено 120 претензій і позовів на суму 1,6 млн грн, а за збитки, завдані державі, сплачено 3,2 млн грн. І 50% від виплачених штрафів і компенсацій йде до сільських, селищних, міських бюджетів, де скоєні порушення.

В судах розглядаються матеріали ще майже на 5 млн грн. Правоохоронним органам за 9 міс. для подальшого реагування і встановлення винних осіб передані 32 матеріали. Відкрито 11 кримінальних проваджень.

За цей час наші інспектори провели 108 перевірок дотримання законодавства у використанні земель водного фонду, зокрема видобуванні гравійно-піщаної суміші. Притягнуті до адмінвідповідальності 83 особи на 13,5 тис. грн.  Загальна ж сума розрахованих збитків становить 8,5 млн грн. Виставлено 65  претензій і позовів на суму 66,8 тис. грн. – сплачено 64 тис. грн. Найбільше фактів самовільного користування надрами фіксується у Кіцманському, Новоселицькому та Сторожинецькому районах.

Непокоїть забруднення поверхневих вод стічними водами підприємств житлово-комунального господарства. Через неефективну роботу очисних споруд у жодному з перевірених підприємств ЖКГ не дотримуються нормативів гранично допустимих скидів забруднювальних речовин у водойми. Бо більшість очисних споруд застаріли. Вони не виконують свою функцію у повному обсязі. Найгірша ситуація з очисними спорудами у Глибокій, Сторожинці, Новоселиці, Хотині й Заставні.

Охорона рослинного світу, в тому числі лісових ресурсів та природно-заповідних об’єктів теж у наших пріоритетах. Зазначу, що стан лісового фонду за таксаційними показниками –  серед кращих у західному регіоні. Та є певні проблеми: за підсумками 48 перевірок до адмінвідповідальності притягнули 188 осіб на суму майже 30 тис. грн. Хоча загальна сума розрахованих збитків становить 660,3 тис. грн. Виставлено 13 претензій на 407, 4 тис. грн, а сплачено – 14 на суму на понад 1,5 млн грн.

На розгляді в судах перебувають матеріали щодо незаконних порубок лісу на суму близько 5 млн грн. Звертаю увагу, що за чинним законодавством перевірки лісових господарств здійснюються  раз на 2 роки, що значно ускладнює виявлення порушень лісового законодавства і запобігання ним, в тому числі незаконним рубкам лісу.

Ще одна серйозна проблема – поводження з відходами. Закон «Про відходи» від 1 січня 2018 року заборонив захоронення на території країни неперероблених побутових відходів. На жаль, у нашій області недостатньо організовано роздільне збирання побутових відходів. Сміттєсортувальний завод у Чернівцях з річною потужністю 120 тис. т не вирішує проблему утилізації та переробки твердих побутових відходів, що спричиняє швидке заповнення полігону. Екологічна свідомість людей ще не досягла належного рівня: досить часто після ліквідації одного несанкціонованого смітника на цьому ж місці виникає новий.

Щоби вирішити нагальні екологічні  проблеми, потрібно покращити законодавчу базу та матеріальне забезпечення інспекції. Одне слово, потрібні спільні зусилля органів влади та громадськості.

Сергій РОБУЛЕЦЬ, головний державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області

Запис Сергій РОБУЛЕЦЬ: «На часі покращення законодавчої бази та матеріального забезпечення екоінспекції» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За розпорядженням Кабміну, 5 жовтня в Україні розпочалися  масштабні перевірки, спрямовані на детінізацію зайнятості й доходів. У перевірках беруть участь представники Державної служби з питань праці, Фіскальної служби, Пенсійного фонду, Нацполіції та інших органів державної влади.

Від 1 вересня по 4 жовтня Державна фіскальна служба у Чернівецькій області  сприяла  легальному оформленню на роботі 804 осіб, повідомив заступник її начальника Іван МАТІОС під час апаратної наради в ОДА. А загалом від початку року, за його словами, на Буковині легалізували 8,6 тис. робочих місць. Додаткові надходження склали понад 7 млн грн.

Начальник управління Держпраці у Чернівецькій області Іван ЛУЦАК зауважив, що завдяки їхній роботі упродовж вересня роботодавці оформили трудові відносини з 2437 найманими працівниками.

Натомість начальник Головного управління ПФУ в Чернівецькій області Михайло РОМАНІВ, не називаючи цифр, справедливо зауважив,  що краяни мають усвідомлювати, що кожний місяць нелегального працевлаштування, кожна гривня «в конверті» можуть суттєво вплинути на розмір їхньої майбутньої пенсії. Офіційна статистика нелегальної праці відсутня, її важко обліковувати, та, на думку п. Романіва, її відсоток у області, як і загалом в Україні, є доволі високим. За експертною оцінкою, на Буковині у сферах тимчасового розміщення й організації харчування, оптової та роздрібної торгівлі, транспорту нелегальна зайнятість досягає 20%-23% працівників цих галузей. Особливо висока вона у транспортній сфері. Та, за словами п. Романіва, транспортний відділ Чернівецької міськради – просто «непробивний».

«А що робити з тими головами ОТГ, які відверто кажуть, що не будуть сваритися з кумом?», – запитав посадовець, одразу ж сам і відповів: – Слід міняти свідомість роботодавців, щоби він не йшов на злочин проти найманого працівника».

Вл. інф.

Запис Ринок праці на Буковині: Чому так важко витягнути тіньові зарплати на світло? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це йдеться в законопроекті №8045, зареєстрованому в Раді 15 лютого.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що в результаті змін до закону «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3 листопада 2016 року органи контролю втратили право безперешкодної інспекції підприємств.

Натомість, їх зобов’язали завчасно попереджати про відвідування підприємств і проводити інспекцію у присутності керівництва підприємства.

Також повідомляється, що узаконення обмежень при проведенні перевірок у сфері дотримання законодавства з питань праці не дозволяє належним чином і вчасно забезпечувати такі права.

Метою прийняття законопроекту є відновлення повноцінного державного нагляду, у тому числі гірського, і контролю за дотриманням законодавства про працю, зайнятість населення, охорони праці, гігієни праці.

Зазначається, що ефективність нагляду Держпраці може бути забезпечено його раптовістю, можливістю у разі загрози здоров’ю або життю людини зупинити виконання робіт, експлуатації обладнання підвищеної небезпеки.

Нагадаємо, 1 грудня 2017 року президент Петро Порошенко підписав закон «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами при провадженні досудового розслідування», який обмежує тиск правоохоронців на бізнес. Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/02/19/groysman_zaproponuvav_pereviryaty_biznes_bez_poperedzhennya_1269417

Запис Гройсман запропонував зняти обмеження на перевірки бізнесу органами Держпраці спершу з'явиться на Медіа-Версії.