Більше фото з фестивалю за посиланням – «МАЛАНКА-ФЕСТ 2020» У ЧЕРНІВЦЯХ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис Фольклорно-етнографічний фестиваль «Маланка-фест 2020» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

15 січня  у Чернівцях відбувся IV фольклорно-етнографічний фестиваль “Маланка-фест”.
У фестивалі взяли участь 45 колективів, у тому числі учасники з Румунії та Молдови.
Святкова фестивальна хода “Переберії” та гурти різних колективів після церемонії відкриття від площі Філармонії пройшлися вулицями та майданами Чернівців.

Головний приз у номінації “Периберія” дістався Вашківецькій маланці.
А перше місце у фестивалі здобули маланкарі з Красноїльська.
Друге місце – маланка з села Горбово. Третє місце виборов колектив “Берда” з села Горішні Ширівці Заставнівського району Чернівецької області.
Вітаємо переможців, всіх учасників “Маланка-фест 2014”.

Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото автора

Запис Маланка-фест 2014 у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зате вони добре знають, що таке колядки, щедрівки, маланкові дійства та різдвяні танці!

Різдвяні свята у Чернівцях завершилися маланкуванням і Колядою в музеї просто неба

Натовпи веселого люду прийшли в неділю, 20 січня, до музею народної архітектури та побуту в Чернівцях на фольклорно-етнографічне свято «Від Різдва Христового до Йордана». Адже тут маланкували та колядували усі райони Буковини, а також гості з сусідніх Івано-Франківської та Тернопільської областей.

– Без перебільшення, у січні 2013 року Чернівці стали зимовою столицею України, на Буковину приїхали тисячі туристів, – заявив перший заступник голови обласної державної адміністрації Георгій Галиць.

Журналісти газети «Версії», поспілкувавшись у музеї просто неба із туристами та маланкарями, склали докладну інструкцію, що треба робити під час різдвяних колядок та маланок

Їсти: бануш із бринзою від баби Катрини, голубці з рибою від тьоті Варі. На десерт – печену картоплю від замурзаного солдата при австрійській польовій кухні часів Першої світової.

Пити: садгірську медовуху, міцну хреновуху, пиво медове, глінтвейн гарячий, червоний!

Вторгувати: битий дзигарок (годинник) у кіцманського жидка за штири рублі та 92 «дольара», в’язану хустку.

Запалити, аби грітися: три куці гірки хмизу Буковинської різдвяної ватри, – нишком.

Ходити: попід руку з файною молодицею довкола дерев’яної церкви та будиночків. У молодиці пірвані колготи й волохаті ноги (дуже волохаті ноги!).

Слухати: під вітряком – троїстих музик, під сценою – сільські пісні й жарти, під пеньком – старого діда.

Танцювати: з циганами та ведмедями. Від вашківецьких гномів триматися подалі!

Кататися: на конях, фірі-каруці-кареті-санках, на сноутюбах з гірки, переповнених тролейбусах.

А ще: замітати сніг із Маланкою, грати у сніжки, гадати на масних циганських картах.

1989 року на першому святі Маланки в музеї просто неба було всього пять творчих аматорських колективів-інтузіастів.  Нині на святі «Від Різдва Христового до Йордана»  виступили 22 аматорські колективи з районів Чернівецької області, міста Чернівців та з сусідньої Івано-Франківщини. Народні гуляння  о цій порі стали настільки популярними, що на них приїжджають навіть гості із закордону!

Маланкарі розважали чернівчан біля будиночків, а відтак по черзі виходили на сцену й демонстрували свої традиції маланкування та коляди.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Свято, яке завжди з нами! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Маланку, або Переберiю багато з нас сприймає як веселий народний карнавал.
Перевдягнені чорти, цигани та циганки, вояки, жовніри, ведмеді, воли, коні, діди, дiвки, парубки, кози, ангели, лікарі, пірати,  десантники, мушкетери, кумедні даїшники, вояки-«фашисти», політики, кухарі, зірки шоу-бізнесу, повії, барони та інші персонажі влаштовують справжню забаву. І все це супроводжується гучною музикою з динаміків та з допомогою шумових музичних інструментів сучасних та давніх – фуркалок, деркачів, трещіток, бубнів, брязкальців. Кругом щось тріщить, дзвенить, панує  святковий настрій. Звичайно, про святковий настрій – не все так однозначно, але атмосфери байдужості точно немає. Похмурі обличчя – тут це нісенітниця. Дуже багато людей, гостей, глядачів, багато колективів, різних, із своїм баченням і тлумаченням дійства, свята. Адже на сучасній Маланці поєдналися реальність, міфічність, вигадки, дотепність, народна мудрість та гумор.

Го-го-го, коза!
Го-го-го, сіра!
Го-го-го, біла!
Де коза ходить, там жито родить!
Де не буває, там вилягає…
Де коза ногою, там жито — копою!
Де коза рогом, там жито стогом!

“Дайте грошей, дзвоника полатати, щоб було чим калатати”…

Маланка пішла і поїхала Чернівцями…

Перше місце зайняла Вашківецька маланка, друге місце – маланкарі з Красноїльська, третє вибороли учасники з Горбово. Але чернівчанам і гостям фестивалю запам’ятаються виступи кожного колективу.
Дякую всім тим буковинцям, що продовжують берегти і примножувати народні традиції, мають свій власний погляд, виразність у своєрідній імпрезі на реальні, історичні та сучасні політичні події, вражають нас своєю альтернативністю, іноді суперечливістю, але народною правдивістю та далекоглядністю.
Особлива вдячність колективам, що подарували нам чудове та яскраве свято 15 січня 2013 року у Чернівцях.

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора

Запис Буковинська Маланка 2013 – свято звичаїв, переберія, карнавал, традиція… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

О 12.00 годині на площі Філармонії під легку сніжну заметіль розпочалася святкова хода учасників Фестивалю маланок 2012. Учасниками Фестивалю Маланок є фольклорні, аматорські, музичні колективи міста Чернівці та районів Чернівецької області та сусідніх областей. Окрасою переберії завжди є маски,костюми та розігрування вистав. І, звичайно, велика кількість чернівчан і гостей міста прийшли подивитись на парад маланок, на традиційних персонажів – Діда, Бабу, Цигана, Ведмедя, Чорта, Жида-крамара, Козу, Жандарма, Вуланів та інших казкових і обрядових, вигаданих і невигаданих істот.

Також завжди до головних персонажів Переберії додаються політичні фігури , антигерої і герої українського політикуму, сучасні та з минулого.Учасники представляють різні театралізовані дійства з чиновниками, світовими знаменитостями, скандальними артистами, персонажами з кінофільмів та телевізійних програм. Виявилося, що на один день Печерський суд відпустив з Качанівської колонії головного фігуранта, арабські шейхи раділи лапатому снігу, баня Василя відмивала всі гріхи навіть у представників КП УРСР, за якими пильно слідкував ще й загін десантників. Капелюхи у коней були від Філіпа Трейсі, а австрійські військові – з портфелем чи то від Армані, чи від самого цісаря. Флінт і команда піратів не посадила на мілину «корабель-Титанік», а запрошували на борт нових матросів…

Але перлиною виступів все ж були містерії з Козою…

І на сучасній Маланці поєднались реальність, міфічність, вигадки,  народна мудрість і дотепність, гумор. Тут панує неймовірно святковий новорічний  настрій…

А тепер почнемо трохи спочатку…

Господарю, господаречку,
Пусти в хату Меланочку.
Господарю, господаречку,
Дай Меланці горілочку.
Меланочка чисто ходить,
Ніщо в хаті не пошкодить.
Меланочка чисто хаїть,
Припіч миє, лави маїть.
Нам за щедрівочку
Дайте пива бочку.
Всім по скляночці,
Бо ми всі молодці.
Ми щедрували,
Красно співали
І на Меланку
Вам вінчували!

Тетяна Спориніна, “Версії”,
фото автора

Запис Буковинська Маланка – свято звичаїв, переберія, карнавал, традиція… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“Де коза ходила, там жито родило;
Де коза хвостом, там жито кущом;
Де коза туп-туп, там жита сім куп;
Де коза рогами, там жито стогами.”

О-го-го, коза
Українська народна пісня

Маланку, або Переберiю, зараз майже всі сприймають як веселий народний карнавал.

Перевдягнені чорти, цигани, турки, ведмеді, вояки, діди, дiвки, парубки, кози, ангели, лікарі, кумедні даішники, політики, пірати, піонери, жреці, мексиканський мачо, зірки шоу-бізнесу та iнші персонажi  влаштовують справжню забаву.
Кожного року обирається головна тема переберій. Наприклад, у Вашківцях останніми роками були такі: пташиний грип, Майдан, вибори, теракти, секс, лікарі, свобода слова, зірки естради…
На сучасній Маланці, де поєднались реальність, міфічність, вигадки, дотепність, гумор, панує неймовірно святковий настрій.

Дякую всім тим буковинцям, що продовжують берегти і примножувати традиції, мають свій власний погляд, виразність у своєрідній імпрезі на реальні, історичні та політичні події, вражають нас своєю альтернативністю, іноді суперечливістю,  але народною правдивістю.
Особлива вдячність колективам різних районів Буковини, гостей з інших областей, що  подарували нам таке чудове свято і 15 січня 2011 року  на Соборній площі в Чернівцях.

Маланочка в Місті пила
Сухий Фартух замочила
Повій-Вітре Буйнесенький
Суши Фартух Тонесенький

І ще всі хотіли сфотографуватися з давніми і сучасними переберійними персонажами.

А я своїй дзюбі-любі
Куплю черевички.
Черевички невеличкі,
Передочки з китаєчки,
Передочки з китаєчки,
Закаблуки з кабака,
А як підем до оренди,
То вдаримо тропака…

Несіть ковбасу і сало,
Щоб щастя ваш дім не минало!
Хай несе вам Новий рік
Здоров’я і довгий вік!

Чернівці, Маланка -2011

Довідка

“А звичай водити Козу прийшло до нас ще з дохристиянських часів, продовжує жити в обрядових дійствах сучасних колядників і щедрувальників.
Але обряди зимового циклу пов’язані і з давніми міфами про народження Всесвіту: у давніх слов’ян це було свято Сварога (Зодіаку), що пов’язані з трьома світилами астрального культу — Сонцем, Місяцем, Зорею. За давньою міфологією Сварог (чарівний коваль) дарує людям плуг, який падає на землю, символізуючи шлюб неба із землею. Із вшануванням плуга культивуються поклоніння плодам поля: божество Коляда отримує іншу назву — Дідух (прадух, предок), його символом стає сніп пшениці. Всім божествам приносяться ритуальні жертви — 14 страв: кутя — на честь Сварога, 13 інших — на честь зодіакальних сузір´їв — божеств (згодом це число зменшилось до 12).
Про цей  звичай можна прочитати і у  повісті «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського.”

“Маланкою зазвичай перебирають парубка веселого, гарного i такого, що по слово за пазуху не полiзе. У нього єдине завдання — пародiювати господиню, її сусiдку чи якусь вiдому в селi особу. Маланка робить те, що має робити жiнка, але зовсiм навпаки. Усе перевертає, розливає на долiвку воду, смiття пiдмiтає вiд порога до середини хати, мокрою ганчiркою протирає пiч, а глиною натомiсть обмазує меблi й начиння. Навiщо, спитаєте? У карнавально-сатиричнiй iгровiй формi людям указують на їхнi недолiки, утверджують звичайнiсiнькi норми народної моралi. Коли когось треба поставити на мiсце, вiдкрити очi на його негiдну поведiнку — просимо до Маланки…
А в чому ж перфоменс? Та в усьому. Дiйство, що дiйшло до нас крiзь вiки, — це тiльки початок i зав’язка карнавалу, а вже розвиток i фiнал — абсолютно непередбачуванi. Маланка є гнучкою i багатогранною забавою, вона може iнтерпретуватись, як заманеться.”

Більш детально цю інформацію можна знайти за посиланнями:
http://ridnaua.org/p/bukovynska-malanka/ – Буковинська Маланка, Степан Карачко
http://www.info-library.com.ua/books-text-4118.html – Українська усна народна творчість, Лановик М.Б., Лановик З.Б..

Фото Переберії у Вашківцях минулих років

Тетяна СПОРИНІНА, фото автора

Запис “Де коза ходила, там жито родило…” спершу з'явиться на Медіа-Версії.