23 січня 2025-го  о 18.00 в кіноконцертній залі імені Івана Миколайчука відбудеться показ документального фільму «Місія – Космос. Мрія».

Ця стрічка присвячена видатному українському космонавту Леоніду Каденюку – першому космонавту незалежної України, який у 1997 році здійснив політ у складі місії NASA на шатлі «Колумбія».

Допрем’єрний показ документального фільму «Місія – Космос. Мрія» відбувся 5 грудня 2024-го, в день 27-ої річниці завершення польоту на шаттлі «Колумбія» (місія STS-87) першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка, в київському Будинку кіно. На захід тоді зібралося понад 300 гостей. Це ветерани космічної галузі, учнівська та студентська молодь, працівники Державного космічного агентства України, вчені з НАН України та представники Буковинського земляцтва. Із виходом стрічки про життєвий шлях видатного жителя нашого краю, Героя України Леоніда Каденюка усю команду привітав голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко. Він оголосив подяки творцям фільму та запросив їх із презентацією на Буковину.

Стрічка «Місія-Космос. Мрія» вийшла за підтримки Державного агентства з питань кіно. Сценаристка – керівниця продюсерської агенції «Спільна перемога продакшн» Валерія Іваненко. Режисери: Сергій Волков, Орест Борко, Ігор Стрембицький; оператор Сергій Борденюк. Консультантами творців фільму були голова громадської ради Державного космічного агентства України, почесний громадянин Чернівців Едуард Іванович Кузнєцов, а також дружина Леоніда Каденюка Віра Юріївна Каденюк.

Запис Показ документального фільму «Місія – Космос. Мрія» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Молоді й круті менеджери державного (на цьому наголошую!) підприємства «Акціонерне товариство «Українська залізниця» (Укрзалізниця) навряд чи бачили культовий радянський фільм, що посів 5-те місце у загальному списку лідерів прокату з переглядом у 75 мільйонів глядачів, «Весілля в Малинівці». Одним із головних героїв музичної комедії був ад’ютант ватажка банди Грициана Таврічєского злодій Попандопуло. Так ось його неперевершена жадібність, хитрість і злодійкуватість викликала в моїй уяві узагальнений образ менеджерів Укрзалізниці. Вибачайте, шановні, але це такий творчий політ фантазії автора.

А читач обов’язкоао пригадує неперевершену сцену, коли Попандопуло ділив з «колегою» награбоване, кидаючи на свою купку цінні речі й примовляючи при цьому: «І це тобі, і це тобі…», а коли натрапив на непотрібний чепчик – відклав його «другові». Чим не наші «залізничники»? (У лапки взяла це слово тому, що, як правило, залізничниками називають тих, хто доглядає й ремонтує колію, водить потяги тощо. А тут йдеться про залізничних зверхників). Хіба не їхньою захланністю викликані останні «сюрпризи» для буковинців від Укрзалізниці? Судіть самі.

Від 1 лютого  цього року поїзд 117К Чернівці-Київ доправляє буковинців до столиці тільки у понеділок, середу і п’ятницю. Нагадаю, вартість квитка – від 310 до 420 грн. І вільних місць на цей поїзд, коли він курсував щодня, не було. Та не подумайте, що наше залізничне Попандопуло скоротило свої доходи. Натомість воно знайшло вдалий для себе вихід: продовжило шлях потягу з Києва через Львів аж до Чернівців: нині це швидкісний поїзд  007Д. А з Чернівців до Києва через Львів іде цей же потяг, але за номером 0080. На перший погляд нібито все й непогано. Та тільки ціни на той поїзд, що йде через Львів, удвічі дорожчий за той, що ходить нині через день. Ну а якщо квитків у купе на 007Д/0080 немає, то вам не відкрутитися від люксу за 1691,33 грн…

Варто наголосити, – а про це не перший рік б’є на сполох місцева влада, – Укрзалізниця закриває на Буковині ще й вантажні станції. Іншими словами, докладається до знищення й без того не дуже розвиненої економіки краю. Складається враження, і цю думку висловлювала не тільки я, що Північну Буковину збираються приєднати до Південної – на території Румунії. Бо зв’язок Чернівців із Сучавою, мабуть-таки, кращий, ніж з Києвом. І це при тому, що щільність залізничної мережі, залишеної нам ще від австріяків, третя у Європі, але наразі використовується найгірше. Хоча колись через станцію Сокиряни проходило до сотні поїздів за добу, а нині – один-два. І це тоді, коли експерти стверджують, що й демонструє вся Європа, автоперевезення значно менш вигідні за залізничні. Тому у сусідів, і зокрема найближчих – румунів, курсують залізничні платформи, які перевозять завантажений колісний транспорт, бо так значно вигідніше, ніж коли вантажівки їхали би шляхами-дорогами.

І ще один міжнародний штрих: після візиту президента Молдови пані Санду Україні саме з руки домовитися про проїзд потяга 117/118 Чернівці-Київ через Молдову, тобто через Сокиряни на Окницю, а відтак на Могилів. Цим шляхом поїзд колись доїжджав до Києва за 10 годин. А враховуючи, що тепер він не зупинятиметься на території Молдови, то загалом буковинці добиралися би до столиці за 9 годин. Так само і гості з Києва. Адже не секрет, що нині туристи перестали їздити на Буковину через транспортну інфраструктуру, чи то пак – її відсутність. Хто ж бо собі ворог?

А тепер кілька слів про компанію, яка, практично, забила болт на Чернівецьку область. Почнемо з того, що Укрзалізниця де-факто є державним підприємством-монополістом у сфері залізничних перевезень. Компанія забезпечує 80% вантажних і майже 50% пасажирських перевезень, що здійснюються усіма видами транспорту. За обсягами вантажних перевезень українська залізниця посідає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії. Тож Укрзалізниця є нібито, цитую, «національним перевізником вантажів та пасажирів, метою діяльності якого є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту тощо». Та у 2018-му компанія була перетворена постановою Кабміну України від 31 жовтня 2018 р. (№938) з публічної (ПАТ) на приватну (АТ). Але за словами тодішнього керівника Укрзалізниці Євгена Кравцова, жодним чином не змінилася форма власності Укрзалізниці, тобто вона залишається державною. Щоправда, формулювання «приватна компанія є державною» якось важко сприймається з токи зору здорового глузду. Та, може, їм нагорі видніше?.. Бо ще тоді у 2018-му  Євген Кравцов заявив: «Попри зміну типу з публічного на приватне акціонерне, товариство, як і раніше, повністю залишається у власності держави. Єдиним акціонером товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. 100% акцій Укрзалізниці належать державі і не можуть бути відчужені». Але ж Статут АТ «Укрзалізниця» після цієї постанови був змінений!
Крига скресла?
Зрозуміло, нова представницька влада одразу ж зреагувала на створення незручностей для своїх краян. І вже вчора, 8 лютого,  голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко обговорив ситуацію щодо скорочення кількості рейсів потягів із Чернівців до Києва та закриття Укрзалізницею вантажних станцій разом із іншими актуальним для області проблемами з міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм та народним депутатом Володимиром Козаком.  Відтак Олексій Бойко подякував «… за поінформованість про проблеми області та активну участь у їхньому вирішенні» – повідомила пресслужба обласної ради.

Справа наліво: Олексій Бойко, Владислав Криклій, Володимир Козак

Граблі – старі, а ті, хто наступає на них?

Кілька років тому, після першої спроби пустити через день поїзд Чернівці-Київ та після перших закриттів вантажних станцій у краї, обласні представницька та виконавча влади намагалися вирішити так зване залізничне питання. На обговорення запросили представників Укрзалізниці, місцевих підприємців, які використовують колію в бізнесі, а також колег із Румунії. Протягом дня тривали гарячі жваві дискусії та обговорення. На жаль, розмовами все й закінчилося. І це попри те, що румунська сторона була готова надати Україні свої залізничні платформи. Та це виявилося нікому не потрібним.

Чи зміниться щось на краще нині? Принаймні, голова обласної ради буде наполегливішим і в цьому сумнівів немає. А от чи нардеп буде відповідальнішим та зацікавленішим? Хтозна. Бо під час роботи на посаді генерального директора ДП «Укрзалізниця» Володимир Козак неодноразово звинувачувався у порушенні тендерних процедур, а його статки відтак оцінили на мільйони.

Про молодого 34-річного міністра Владислава Криклія теж подейкують різне. Скажімо, придбав нерухомість у Києві, будучи радником Авакова, а потім директором Головного сервісного центру МВС, але зазначив при цьому у декларації невисокі доходи тощо. Та, мабуть, головним є інше. У 2017/18 роках реформа сервісних центрів МВС була визнана серед найбільших перемог України. І водії не дадуть збрехати: зміни в МВС у плані обслуговування відбулися кардинальні.

Тож хто вирішить залізнично-транспортну проблему Буковини?

При всій повазі до нового голови Чернівецької обласної ради та його революційних починань у краї, до молодості й таланту міністра інфраструктури, до розуміння проблеми з боку народного депутата – їм не здолати «сю скалу». З огляду на відсутність грошей у держави та дороговартісність проєкту, такі європейського спрямування проблеми вирішуються у Брюселі. Так стверджують експерти. Але вчорашня «Зустріч Трьох» може стати тим чарівним пенделем, який надасть рух у потрібному напрямку уряду, а вже той звернеться до європейської столиці.

І, можливо, буковинцям усміхнеться доля…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Потягів у Чернівцях усе меншає, а «Укрзалізничний Попандопуло» дбає лише за себе спершу з'явиться на Медіа-Версії.