“Антена” Сергій Жадан

“Антена” – 80 нових віршів, написаних автором упродовж останніх двох років. Невідомо, на чому тримається чутливість “Антени”, але це 80 спроб упіймати коливання повітря, вловити перетікання в просторі невидимих радіохвиль, відчути на дотик час, у якому ми живемо, яким ми дихаємо, який ми проговорюємо. Час, кожен доторк до якого лишає опік. Час, у якому приватні щоденникові записи можуть виявитися воєнною хронікою, а біблійні історії – ранковими новинами.

Що це стікає кров’ю? Це антена. Добра нагода зняти посмертну маску. На площі стоїть збита із дощок сцена. Апостоли третій день обмивають домашню поразку.

                                                         “Прощавай, зброє” Ернест Гемінґвей

“Прощавай, зброє” — один із найвидатніших американських романів про Першу світову. Захоплива, частково біографічна оповідь Ернеста Гемінґвея висвітлює жорстокі реалії війни. У ній знаменитий гемінґвеївський телеграфний стиль перемежовується вкрапленнями потоку свідомості, і від того емоції твору сприймаються особливо гостро. Це історія мужності і страху, побратимства,любові та болю. Історія, у якій однаково сильно звучать почуття обов’язку та відчуття “не твоєї війни”. Назабутня історія кохання, яке є лиш ілюзорним острівцем спокою і щастя.

                                                             “Персеполіс” Маржан Сатрапі

Колаж: WoMo

У французькому бестселері “Персеполіс” авторка іранського походження Маржан Сатрапі розповідає про своє дитинство та молодість перед, під час та після Ісламської революції в Ірані. Шахська монархія, радикальна ісламізація і початок війни з Іраком – буремні роки для дорослішання. Прагнучи дати гідну освіту та краще життя своїй дочці, батьки змушені відправити її в 14 років за кордон, до австрійського ліцею. Але реальність виявляється несподіваною…

Виданий 4 томами у Франції з 2000 по 2003 рік, “Персеполіс” отримав значну кількість нагород, зокрема на Ангулемському фестивалі коміксів та Франкфуртському книжковому ярмарку. Всі чотири частини роману вийдуть у “Видавництві” під однією оправою. В 2007 році вийшла екранізація роману у вигляді повнометражного анімаційного фільму, який отримав спеціальну премію журі в Каннах та був номінований на “Оскар”. Ну а 2010 року Newsweek поставив роман на 5-те місце у своєму списку десяти найкращих художніх книг десятиліття.

                                                              “Де немає Бога” Макс Кідрук

Фото: @dima.tarasyuk

Люди — соціальні істоти. Існування суспільства неможливе без співпраці, розуміння та дотримання справедливості. Та чи існує це все поза соціумом, коли людина опиняється на межі життя та смерті?

Доведена до відчаю українка з великою сумою грошей, яка ігнорує дзвінки від чоловіка. Росіянин-пілот, який намагається приборкати аерофобію після загибелі коханки в катастрофі рейсу MH17. Найвідоміший політик Баварії на пікові кар’єри, який ненавидить свою роботу. Гравець американської Національної футбольної ліги, життя якого розвалилося після одного невдалого розіграшу. Таємний папський кардинал, який прямує до країни, де офіційно не існує Католицької церкви… Незнайомці з різними долями. Єдине спільне для них — рейс 341, і він веде до найбільшого випробування у їхньому житті.

“Де немає Бога” — новий роман Кідрука — спроба збагнути, чи є всередині нас щось таке, що втримує від перетворення на звірів у місці, де не діє мораль, у місці, де немає Бога.

                                                          “Ночеліт” Джордж Р. Р. Мартін

Захоплива історія, яка поєднує в собі таємничість космічної безодні, як у “Чужих”, психологічний трилер, як у “Сяйві”, і, звісно ж, неповторний письменницький талант Джорджа Мартіна.

Наукова експедиція відправляється на межу галактики, щоб вивчати таємничу расу чужинців-мандрівників. Єдиний доступний корабель — це “Ночеліт”, повністю автоматизоване судно, капітан якого відмовляється показуватись пасажирам і спілкується дистанційно, навіть після того, як члени експедиції починають гинути одне за одним за нез’ясованих обставин.

Книга також містить інші оповідання та повісті з циклу “Тисяча світів”, у тому числі “Пісню до Лії”, що отримала нагороду Г’юґо 1975 року.

                                                           “Стара холера” Володимир Лис

Єва була найвродливішою дівчиною в селі, але чоловік, якого вона покохала на все життя, одружився з її сестрою Павлиною. Єва поламала їхній щасливий шлюб… А на старість лишилася самотньою. Як і Адам, що все життя до нестями любив чужу дружину. Друзі Адама, колишні хулігани та відчайдухи, “дідусі-розбійники”, вирішують одружити цих двох. Та як звести упертих самітників? Тим часом у великому місті Ліза, онука Павлини, будує своє життя разом із коханим Степаном. Однак, здається, вона втрапила у велику халепу… І тепер спалахне боротьба двох молодих за своє щастя, і несподівано в цю боротьбу втрутяться не такі вже й прості діди з поліського села…

                                                      “Вторгнення” Войтек Мілошевський

Сучасна Польща. Роман, колишній солдат спецслужб і учасник багатьох закордонних місій. Данута, яка обожнює розкіш, багато працює і повністю залежить від батька-тирана. Міхал – безробітний учитель історії з дружиною і двома дітьми. Цих героїв нічого не поєднує, допоки в їхній країні не вибухає війна. Як це могло статися? Чому Росія напала на Польщу? І де всі союзники?

“Вбивці квіткової повні: таємниця індіанських убивств та народження ФБР” Девід Ґренн

1920-ті роки. Низка таємничих убивств та зникнень прокочується племенем осейджів; на їхній території в Оклахомі було знайдено нафту, і вони – один з найзаможніших народів світу за доходом на душу населення. Родичів Моллі Буркгарт отруюють і розстрілюють одне за одним. Та це лише початок – скоро гинути починають і інші члени племені, а також ті, хто брався розвідувати ці вбивства самотужки. Молодий директор ФБР Едґар Гувер береться за справу, яка стала однією з перших для агенції. Він наймає колишнього техаського рейнджера Тома Вайта і формує команду підпільних оперативників, аби розплутати цю таємницю. Історична документальна розвідка Девіда Ґренна занурить читача у світ жадоби і корупції в одному останніх залишків Дикого Заходу США.

                                                                  “Ініціація” Люко Дашвар

Фото: @vsiknygy

Стара Костомарова не пам’ятає, як опинилася на тому забутому богом хуторі. “Чорні ріелтери” відібрали її квартиру, а жінку спровадили подалі від Києва. Селянин Перегуда дав їй притулок, він навіть вийшов на нотаріуса Германа, який обдурив стару. А коли повернувся на хутір, то вже ні хати, ні Костомарової не було…

Тим часом у Києві дівчина Меланія потрапляє у вир дивних подій. Усе починається зі снів про мерців, далі — зустріч із нотаріусом Германом та його зникнення. І Блейк, у якого Меланія закохується до нестями і який зраджує її. Від того часу дівчині сниться вже інший сон: про розлючений натовп, стару жінку, Блейка, який прохає про допомогу… От-от шляхи всіх героїв перетнуться. І тоді кожен з них — хоче він того чи ні — пройде свою ініціацію. Ініціацію на право вважати себе людиною…

                                                             “Війни Міллігана” Деніел Кіз

Продовження історії Біллі Міллігана – людини з 24 особистостями.

Коли здавалося, що всі неприємності вже позаду, життя кидає Біллі нове випробування. На нього чекає курс лікування у психіатричній клініці для злочинців у Лімі. Це місце вважалося справдешнім пеклом на землі. Те, що коїли з пацієнтами у цих стінах, мало залишатися моторошною таємницею. І побиття та щоденні знущання було далеко не найжахливішим з того, що чекало тут на Біллі. Але він не такий, як інші хворі. Він має 24 особистості та безмежну волю до життя. У голові Біллі точаться запеклі війни, і його намагатимуться знищити, не розуміючи, що мають справу не з ним одним… Яка боротьба буде простішою – із системою чи із самим собою?

                                                       “Сеньйор Ніколо” Юрій Косач

Сюжети опублікованих у цій книжці історичних повістей та оповідань Юрія Косача — одного з найзначніших письменників ХХ століття — розкинені в часі на 2500 років: від невдалого походу перського імператора Дарія І проти скіфів у VI ст. до н.е., крізь бурхливу добу давньоруських та козацьких воєн, через витончені епохи бароко та класицизму ХVII–XVIII століть і романтичне відродження ХІХ століття — аж до українських визвольних змагань 1917–1920 рр. Віртуозний майстер історичної белетристики, Косач зачаровує читача то незвичними ракурсами погляду на вузлові моменти української історії, то яскравими зображеннями маловідомих, а то й зовсім невідомих подій з нашого минулого.

                                               “Життя без краю” Фредерик Беґбедер

“Життя — це масове убивство. 59 мільйонів смертей на рік. 1,9 на секунду. 158.857 щодня. Заки ви прочитаєте цей абзац, на світі вже помре зо двадцять людей, а якщо ви читаєте повільно, то ще й більше. Загальна байдужість косить людство. Але чому ми терпимо цю щоденну бійню під приводом того, що це природний процес? Раніше я думав про смерть раз на день. Але перетнувши межу в півстоліття, я почав думати про неї щохвилини. Ця книжка розповідає, як я вчинив, щоб не померти безглуздою смертю, як усі решта. Нема дурних помирати без боротьби”, – Фредерик Беґбедер.

                                                    “Руйнування ляльки” Степан Процюк

Фото: Василь Карп’юк

“Руйнування ляльки” є революційним романом у тому сенсі, що стоїть в опозиції до будь-яких устроїв, режимів, установ. Ба більше, це анархістський роман, у якому розвивається ідея свободи. Але не фізичної чи суспільної, як ми звикли тлумачити цей іменник, а духовної. Не моральної, коли втрачаються будь-які цінності, а саме духовної свободи, для утвердження якої потрібне не беззаконня, а саме моральний закон.

                                                            “Космополіти” Сара Шульман

“Космополіти” Сари Шульман — чудовий атмосферний роман від однієї з найтитулованіших сучасних американських письменниць. Середина ХХ століття, три долі, троє вигнанців і відщепенців: чорношкірий актор, біла секретарка і дівчина з Огайо, яка приїхала до Нью-Йорка, щоб зробити артистичну кар’єру,— оселяються у старезному будинку в напівнетряному Гринвіч-Віллиджі. Блиск і злидні Мангеттена п’ятдесятих років, прекрасний гімн людській потребі в коханні й визнанні, зворушливий і проникний. Образи героїв настільки яскраві й переконливі, що пам’ятаються ще довго після того, як книжка прочитана.

Сара Шульман — лауреатка чималої кількості американських літературних нагород, у тому числі престижної премії Ґуґґенгайма і премії Американської бібліотечної асоціації.

                                                                      “Убік” Філіп К. Дік

Фото: @imagination_books

Ґлен Ранситер, впливовий власник найбільшої в галактиці корпорації запобігання телепатичному шпигунству, помирає від вибуху, влаштованого його бізнес-суперниками. Однак колишні підлеглі й далі отримують від свого шефа дивні бентежні послання, тоді як світ навколо них поступово втрачає свої звичні обриси, а сам час, здається, починає рухатися в зворотному напрямку. Що саме він намагається їм повідомити? І чи й справді Ранситер – мертвий, а вони зуміли уникнути загибелі під час того фатального вибуху? Можливо, все якраз навпаки?

Один із найвідоміших фантастичних романів Філіпа К. Діка, “Убік” (1969) занурює читачів у моторошний футуристичний світ, сповнений інтриг, часових вивертів та кріогенних просторів, де межа між живими та мертвими видається навдивовижу тонкою та невиразною. Чи зуміють його герої знайти вихід із цього облудного тривожного лабіринту? А чи їхній час невблаганно й безповоротно спливатиме, поки не спливе до краплі? Як і у більшості найкращих своїх романів, в “Убіку” під покровом науково-фантастичного сюжету Філіп Дік зумів змалювати справжню екзистенційну людську драму, сповнену запалу, боротьби, страху, відчаю і… надії.

                          “Слов’янське небо: вірші у перекладах Романа Лубківського”

До книги вибраних перекладів відомого українського поета і перекладача Романа Лубківського (1941–2015), яку упорядкували його сини Данило і Маркіян, увійшли вірші найважливіших поетів слов’янського світу.

                                “Буфонада, або Більше не самотні” Курт Воннеґут

Події роману “Буфонада, або Більше не самотні” Курта Воннеґута відбуваються в США у недалекому майбутньому. Держава розпалася і втратила весь свій престиж, водночас зруйновано всю земну цивілізацію. У світі вирують природні й техногенні катаклізми. Попри це люди не втрачають доброти, сердечності та співчуття.

Роман поєднує в собі ориґінальний задуму і блискучий авторський стиль. Автобіографічні спогади перевтілюються у карколомні пасажі фантазії, а парадоксальні ситуацій та ґротескові персонажі описані з душевним теплом і ніжністю. “Буфонада, або Більше не самотні” сповнений м’якого гумору і тонкої іронії.

“Грай на піаніно п’яно ніби на ударних поки пальці ледь закровоточать” Чарлз Буковскі

Ця книга запам’ятається нам дуже надовго, і не тільки довгою назвою. Чарлз Буковскі був родючим андеграундним письменником, який в своїх поезіях і прозі зма-льовував розбещене міське життя і занепад американського суспільства. Його твори не вписуються в те, що нам зазвичай пропонує сучасна література. Він нагадує глюк екрану телевізора, коли сигнал раптом переривається, і химерна картина щасливого життя починає блимати, створюючи подвійні сенси.

Книга є білігвою, і читачі зможуть читати Чарлзову поезію, крім українського перекладу, ще й в оригіналі.

                                                        “Усі вогні — вогонь” Хуліо Кортасар

Збірник “Усі вогні – вогонь” справедливо вважається однією з взірцевих книжок малої прози видатного аргентинського письменника Хуліо Кортасара.

До цього видання, присвяченого пам’яті першого перекладача Хуліо Кортасара українською Юрка Покальчука (1941–2008), ввійшли п’ять перекладених ним і вперше випущених 1983 року видавництвом “Дніпро” оповідань у новій редакції Сергія Борщевського. Спеціально для цієї книги Сергій Борщевський переклав три оповідання зі збірника “Усі вогні – вогонь”, які відсутні у виданні 1983 року.

“Ми були солдатами… і молодими: Я-Дранґ — битва, що змінила війну у В’єтнамі”

Гаролд Ґ. Мур, Джозеф Л. Ґелловей

Якщо битва на Соммі започаткувала еру танків, то битва у долині ріки Я-Дранґ випробувала вогнем теорію аеромобільних військ. Завдяки фаховим знанням генерала Гаролда Мура та літературному хисту журналіста Джозефа Ґелловея, учасників цієї битви, тактичні міркування, вплив політики на стратегію, особливості застосування озброєння та інші аспекти мілітарної справи набувають зрозумілих форм, складаючись у виразну картину не лише окремої битви, але й війни у В’єтнамі загалом. Книга, за мотивами якої був створений однойменний фільм, адресована військовослужбовцям, волонтерам, дослідникам воєнної історії, усім, хто цікавиться військовою справою та вивчає вплив війни на наше життя.

                                                       “Сліпобачення” Пітер Воттс

Роман “Сліпобачення” є одним із найвідоміших і найважливіших творів Пітера Воттса, а читачі і критики одностайно вважають його головним і вершинним здобутком письменника. Кінець ХХІ століття. Розбалансоване людство, яке і без того стоїть на порозі багатьох  викликів і невідворотних змін, зіштовхується з новою проблемою принципово іншого рівня  – першим контактом. Та чи так легко контактувати з тим, хто, роздивляючись тебе майже  упритул, сам не бажає з’являтися у фокусі твого зору? Надто, якщо і зір, і всі інші чуття, на які людство покладалося протягом мільйонів років своєї земної еволюції, виявляються нічого не вартими, коли справа доходить до комунікації з “іншими”, які формувалися за геть інакших умов, і для яких всі людські поняття і концепції поведінки нічого не варті, як позбавлене сенсу навіть саме розуміння контакту.

                                                              “Гемінґвей” Мері Дірборн

Ернест Гемінґвей, поза сумнівами, один із найвидатніших американських прозаїків. Він познайомив читачів з іншим Парижем, особливою Америкою, Африкою, Кубою. А головне — показав світ яскравішим, стихійнішим, пристраснішим та романтичнішим місцем.

На кожному етапі його життя ми бачили нового Гемінґвея — довготелесого хронікера “утраченого покоління”, мужнього подорожувальника, що описував подвиги на арені для кориди, репортера на фронтах Громадянської війни в Іспанії і врешті-решт — бородату легенду повоєнних років на Кубі. Однак трагедію, що сталася з ним, до кінця так і не зрозуміли.

Детально аналізуючи листи, щоденники та архівні матеріали, Мері Дірборн намагається пояснити внутрішній світ надзвичайної та водночас недосконалої людини. Вона розкриває суть трагедії письменника, який змінив очікування від літератури, спосіб мислити та робити життєвий вибір для багатьох людей.

                                          “Генерал Конфедерації з Біґ-Сура” Річард Бротіґан

Фото: @humenyk

“Генерал Конфедерації з Біґ-Сура” – дебютний роман Річарда Бротіґана є, мабуть, його найреалістичнішим та найбільш «бітниківським» текстом, в якому водночас уже присутні всі риси, що пізніше стали визначальними для автора культової “Ловлі форелі в Америці”: химерна фрагментарність оповіді, пронизлива дотепність голосу, нешаблонність персонажів та ситуацій, влучність метафор і незабутність образів, які запам’ятовуються одразу і до яких потім не раз повертаєшся, але передусім здатність говорити про найважливіші речі – любов, дружбу, радість, пристрасть, смерть – із легкою, трохи сумовитою посмішкою дорослої дитини. Герої Річарда Бротіґана не ховаються і не тікають від життя, вони радше шукають можливості прожити його власним способом, інколи – з гіркотою, інколи – жартівливо й невимушено, понад усе відстоюючи це своє право на внутрішню свободу, яку вони сподіваються знайти серед незайманих прадавніх скель та лісів Біґ-Сура.

                      “Ворохтіріум” Юрій Андрухович, Олександр Бойченко, Орест Друль

“Ворохтаріум” — це неквапливі розмови трьох давніх друзів. Розмови настільки відверті та влучні, що хочеться сидіти поряд, слухати і долучатися — коментарем, посмішкою, мовчазним розумінням. Бо цю бесіду ведуть Юрій Андрухович, Олександр Бойченко та Орест Друль.

Про народження книжок, про критиків і літературні премії, про навчання літературному ремеслу. Про ритм і чуття мови, про добрий текст, про поезію та прозу. Про російську літературу і про переклад Біблії. Про життя — своє і чуже.

Підслухати ці бесіди — значить глибше пірнути у творчість митців, зазирнути у внутрішню кухню літературного процесу і, можливо, стати його учасником. Хай і дистанційно.

                                         “Дочка торговця шовком” Дайна Джефферіс

На своє вісімнадцятиріччя Ніколь отримує в подарунок маленьку крамницю шовкових тканин у Ханої. Народжена в’єтнамською матір’ю від батька-француза, дівчина сповнена надій на майбутнє. Та в долі були на неї інші плани. Неймовірна історія кохання головної героїні розгортається на тлі жорстокої індокитайської війни 50-х років минулого століття. Читача зачарує екзотика В’єтнаму, історична точність, сила характерів героїв і захопливий сюжет.

Запис 25 новинок до ювілейного Форуму видавців (книжковий огляд) спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Не хочемо вас лякати, але рак молочної залози – серед провідних причин жіночої смертності у світі. Між тим, профілактика раку молочної залози можлива і в домашніх умовах. Кожна жінка може навчитися правилам самостійного огляду і контролю молочних залоз. Переважна більшість мешканок США та інших розвинених країн проводить самоогляд молочних залоз систематично, сприймаючи процедуру як звичайну і необхідну частину контролю за станом свого здоров’я. 

Особливо уважною до себе повинна бути жінка, в роду якої (у мами, бабусі) були патології молочної залози. Якщо хтось в сім’ї хворів на рак молочної залози, ризик захворювання через спадковий чинник зростає.

Навчитися техніці самоконтролю за станом грудей можна в лікаря. Попросіть мамолога показати Вам, як на побутовому рівні шукати ущільнення в грудях. Насправді все не так складно, як здається. З його допомогою Ви не пропустите ущільнення в грудях діаметром понад 1 см.

Що має насторожити вас:

*зміни форми і обрисів молочної залози;

*незвичний біль і дискомфорт у залозі;

*зміна форми соска, його збільшення, припухлість, втягнення;

*зміни шкіри (наприклад, зморщування);

*збільшені пахвові лімфатичні вузли з одного боку;

*кров’янисті виділення з соска;

*щільне безболісне утворення в структурі молочної залози.

 Як оглядати груди самостійно?

Пальпація – діагностичний метод, що означає промацування. Робіть це лежачи, з подушкою під плечем,  і стоячи – з піднятою та закладеною за голову рукою. Починайте з пахвової ділянки, рухаючись до соска. Далі продовжуйте пальпацію по вертикалі зверху вниз, від внутрішньої сторони грудей до пахвової западини. Виявлені симптоми і ознаки мастопатії вимагають негайного звернення до лікаря.

Пропонуємо два методи пальпації:

1. Метод квадратів, коли вся поверхня передньої грудної стінки від ключиці до реберного краю і молочна залоза подумки поділяються на невеликі квадрати. Обмацування проводиться послідовно в кожному квадраті зверху вниз, ніби сходинками.
2. Метод спіралі, коли молочну залозу промацують по спіралі – кінчиками пальців концентричними окружностями, які зменшуються до соска.

Обстеження соска 

При огляді сосків необхідно зауважити, чи немає змін їхньої форми та кольору, чи не втягнуті, чи не мокнуть, чи немає виразок або тріщин. Необхідно промацати сосок і ділянку під ним, бо під соском може бути пухлина. Ця зона чутлива і де в кого супроводжується еротичними чи неприємними відчуттями.

Наприкінці треба обережно стиснути сосок великим і вказівним пальцями: якщо з’являються виділення, зазначте, які саме.

Не ставте собі діагноз!

Робіть  таке самообстеження раз на місяць, від 5-го до 12-го дня менструального циклу.

Якщо ви помітили зміни від моменту останнього огляду, негайно зверніться до лікаря.

І жодним чином не намагатеся ставити діагноз, тим більше – призначати лікування. Відрізнити рак від різних форм мастопатій може тільки фахівець!

Навіть злоякісну пухлину можна перемогти, почавши лікування на ранньому етапі. Не відкладайте «на потім» відвідування лікаря, пам’ятайте, що від цього може залежати ваше життя.

Анастасія СКРИПЧЕНКО, студентка  IV курсу БДМУ.

Науковий керівник – Марина ГРЕСЬКО, асистент кафедри акушерства та гінекології БДМУ

Запис Два «С» для ваших молочних залоз: оглядайте їх Самостійно та Систематично спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З 13 березня набрав чинності наказ Міністерства охорони здоров’я, який скасовує низку форм первинної облікової документації, зокрема медична карта дитини для вступу до школи та дитячого садка тепер не потрібна.

Про це повідомила прес-служба Міністерства охорони здоров’я у Фейсбуці.

Наголошується, що українські медики щорічно заповнювали до 1 млн медкарт дитини (026/у). Цей документ на вісім сторінок А4 заповнювався від руки і зберігався в школах і дитсадках.

У МОЗ підкреслили, що зберігання персональних медичних даних у навчальних закладах суперечить законодавству, оскільки вони не мають ліцензії на медичну практику. Всі дані про дитину повинні зберігатися у лікаря, якого обрали її батьки, підписавши відповідну декларацію.

“З 13 березня для вступу у школу або дитячий садок медична карта дитини є непотрібною. Її форма є недійсною, від батьків не мають права її вимагати”, – йдеться в повідомленні.

Також планується зміна порядку проведення медогляду дітей під час вступу в навчальні заклади, про які повідомлять пізніше.

Запис Мінздоров’я скасував медичні картки для вступу дитини до школи чи садочка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Виставка обласного відбіркового туру огляду-конкурсу Всеукраїнської мистецької програми «Нові імена» триватиме до 15 березня. 26 учнів 13-ти художніх шкіл Чернівецької області презентують понад 150 творів у номінаціях «Образотворче мистецтво» і «Народне мистецтво».

Відвідувачі побачать живопис, графіку, художню кераміку, різьблення по дереву, витинанки, ткацтво – справжнє розмаїття сучасних технік образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, серед них, звичайно, – традиційні буковинські.

«Нові імена України» – це мистецький проект, започаткований Українським фондом культури 1991-го року, щоби шукати та підтримувати обдаровану молодь у галузях музики, літератури, образотворчого мистецтва, народної творчості. Важливість проекту підкреслюється тим, що цю виставку приймає у своїх залах обласний Художній музей.

Юні таланти демонструють свої творчі напрацювання під час навчання у мистецьких школах, у які вклали багато зусиль, уяви та майстерності. Переможці обласного туру повезуть свої роботи до Києва. Торік усі переможці обласного конкурсу були відзначені у Києві дипломами лауреатів.

Василь БЕЖЕНАР, методист Учбово-методичного центру культури Буковини

Запис Буковина обирає «Нові імена» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Стан державної та комунальної медицини жінки відчувають на собі – і цей стан вельми жалюгідний: навіть для огляду гінеколога треба купити в аптеці все своє і за все заплатити. Крім цього, пацієнтки позбавлені ще й доступу до сучасної діагностики: вона не фінансується.  Жодна міська консультація чи поліклініка ЦРЛ не запропонує безкоштовну рідинну цитологію», – каже Лія НІКІФОР, доцент кафедри сімейної медицини БДМУ, провідний хірург клініки «Авіценна».  Однак сидіти, склавши руки, вона не може. Її досвід і аналітичний розум укотре можуть прислужитися  буковинкам. Отже, роздуми та поради професіонала. 

Довідка «Версій»

Лія НІКІФОР належить до висококласних українських спеціалістів в акушер-гінекології, входить до складу рецензентів Мінздоров’я, які аналізують випадки  материнської смертності. Вона виїжджає на всі операції, що потребують допомоги профі – на масивні акушерські кровотечі, перитоніти тощо. Попри те, що до екстриму їй не звикати, Лія Василівна дуже давно відмовилася робити аборти. Щодо цього варварського операційного втручання в неї своя точка зору та свої принципи.

Натомість опанувала усі види хірургічних втручань в акушерстві та гінекології, у тому числі ендоскопічними операціями, пластичною хірургією тазового дна тощо.

Кандидатську дисертацію захистила ще 1999-го на матеріалі пологового відділення Герцаївської ЦРЛ, де працювала районним акушер-гінекологом. Від 2005 до 2014 року була обласним акушер-гінекологом. Має понад 50 публікацій з проблем патологічного акушерства та організації перинатальної служби, співавтор 2-х монографій.     

Ваше здоров’я нині цікавить тільки вас

Ще 20-25 років тому все, здавалося, було дуже просто. Дівчаток старших класів, як правило, під час обов’язкових медоглядів консультував, а подеколи й оглядав гінеколог. Про права людини, що більше дитини під час таких оглядів, звісно, ніхто не згадував. І про присутність матері на огляді чи добровільну згоду так само не йшлося. Це була принизлива процедура, що залишилася в пам’яті жінок мого покоління. За відсутності ультразвукової діагностики та гормональних обстежень доцільність таких масових оглядів була дуже сумнівною. Хоча груба патологія жіночої репродуктивної системи все ж таки виявлялася.

Майже всі жінки тоді працювали на виробництвах, підприємствах, у сфері обслуговування й підлягали обов’язковим онкопрофоглядам. І це було те позитивне, що відрізняло «семашківську» систему охорони здоров’я від нинішньої безсистемності. З урахуванням навіть тодішніх діагностичних можливостей, банальний огляд шийки матки у дзеркалах із обов’язковим цитологічним дослідженням матеріалу шийки матки та пальпацією дозволяв діагностувати та попереджати розвиток онкопатології. Пригадую перші роки своєї роботи, коли у складі комплексних бригад за день на виїзді оглядала до 40 доярок. В усіх бралися мазки, за наявності ерозії – навіть біопсії. За місяць-півтора жінку викликали в консультацію на оздоровлення ерозії. Це був гарний соціальний проект і за тих діагностично-лікувальних можливостей – неймовірно доцільний. Усе було зрозуміло і просто. Ваше здоров’я когось цікавило…

А що ж сьогодні робити жінці, щоби зберегти своє здоров’я? Адже за 25 років суцільних обіцянок та забалакування реально відбулося тільки одне: державна та комунальна медицина в жалюгідному стані, навіть для огляду гінеколога треба купити все своє і за все заплатити. І при цьому пацієнтка позбавлена доступу до сучасної діагностики: вона фінансується. Скажімо, ніхто вам не запропонує безкоштовну рідинну цитологію в міській консультації або поліклініці ЦРЛ.

Звернетеся до приватних закладів, кабінетів і клінік, мережа яких розширюється й процвітає? Та чи можете бути певними, що, за наявності великих діагностичних можливостей, ці послуги будуть професійними, а діагностичні призначення й маніпуляції – обґрунтованими й доцільними? Те ще питання…

Хоча усі сподіваються, що якась форма страхової медицини все ж таки прийде до нас. І онкопрофогляди проводитимуть на первинному рівні сімейні лікарі – гарантовано безкоштовно, із якісним цитологічним дослідженням та своєчасним направленням до гінеколога на вторинний рівень.

Та особисто я чекаю змін у медичній галузі вже від 1991 року, коли почала працювати. І живу із нездійсненими очікуваннями – а працюю вже 26 років… За цей час виросло та подорослішало ціле покоління. Тож, з огляду на великий практичний досвід роботи на всіх рівнях медичної галузі, дозволю собі надати кілька корисних порад, які допоможуть жінкам залишатися або ставати здоровими.

Порада 1. Про параметри норми

Якщо ви мама дівчинки, в якої місячні почалися до 12 років або не почалися до 15, у якої аномальні кровотечі (нерегулярні, тривають більше 5 днів, за добу використовується більше 4 прокладок), вам слід звернутися до дитячого гінеколога. Регулярний цикл – це коли від першого дня попередньої до першого дня наступної менструації проходить від 25 до 32 днів. До дитячого гінеколога треба звернутися й тоді, коли в дитини значні виділення чи болі над лоном.

Інше запитання – куди звернутися. Послуги з дитячої гінекології у приватних клініках не надаються. Тому, якщо ви проживаєте в районі, звертайтеся до лікаря, на якого покладені обов’язки дитячого гінеколога. Якщо ж ваша дитина потребуватиме спеціалізованої допомоги, вас направлять до поліклінічного відділення обласної дитячої лікарні (в народі  – лікарня на «кільці»). Якщо ви мешкаєте у Чернівцях, вам необхідно звернутися до міської дитячої поліклініки на Проспекті Незалежності, де працюють дитячі гінекологи.

Якщо ваша дитина потребує допомоги в стаціонарі, вас направлять до гінекологічного відділення першого пологового будинку. Тільки там можуть отримувати гінекологічну допомогу діти та підлітки до 18 років.

Порада 2. Чоловіки – «біологічна зброя», від якої рятує презерватив 

Якщо ви почали жити статевим життям і вам виповнилося чи не виповнилося 18 років, слід відвідувати лікаря-гінеколога щороку. Скажімо, у програмах скринінгу шийки матки в Європі чи  Америці цитологічний скринінг має проводиться тільки через три роки після початку статевого життя або від 21 року. Та не слід забувати, що, крім шийки матки, є ще й сама матка, і придатки. І там теж можуть бути проблеми.

Щоби зберегти репродуктивне здоров’я, треба користуватися презервативом, навіть за умови використання іншої контрацепції. Дівчатам, які починають жити статевим життям, треба це пам’ятати. Особисто я, навчаючи на факультеті післядипломної освіти лікарів загальної практики, завжди наголошую, як важливо давати таку пораду. З кожним статевим партнером дівчина отримує нові інфекції, які, навіть будучи умовно-патогенними (стафілокок, уреаплазма), за певних умов спричиняють патологію. Без презерватива можна отримати вірус папіломи людини і через 10-15 років захворіти на рак шийки матки, або ж хламідію, що з часом призводить до трубного безпліддя. Не слід забувати, що чоловіки, які мають або мали певну кількість статевих партнерок, із часом стають своєрідною «біологічною зброєю», оскільки скарги в них виникають, як правило, після певного періоду носіння інфекції.

Суттєво, що консультація фахівця з приводу, скажімо, міоми та можливого оперативного лікування, жодним чином не є онкопрофоглядом, який передбачає огляд в дзеркалах, бімануально (двома руками) та проведення цитологічного дослідження із паралельним аналізом виділень на інфекцію. Тому після огляду в гінеколога варто поцікавитися,  чи взяли у вас мазки, де їх будуть досліджувати й коли можна прийти за результатом.

Порада 3. Мазки здавайте щороку, а рак шийки матки спричиняється вірусом папіломи

У вас ерозія шийки матки? Чи завжди вона потребує хірургічного втручання? Для цього є певні покази, але, на загал, так звана «ерозія» шийки матки, за умов відсутності неправильних клітин (дисплазія) й вірусу папіломи людини, до 23-25 років є варіантом норми й не потребує хірургічного втручання. Треба знати, що рак шийки матки – це єдиний рак із доведеною етіологією: його спричиняє вірус папіломи людини. Жінки, які є його носіями, потребують більш частого обстеження та більш радикального лікування.

Треба знати, що цитологічні дослідження різняться за якістю виконання та, відповідно, специфічністю й чутливістю. В державних закладах вони виконуються за більш дешевими методиками, відтак мазки треба здавати щорічно. Якщо ж ви здали рідинну цитологію у приватній клініці чи лабораторії, то упродовж 2-3 років можете цитологічне дослідження не повторювати.

Запорукою профілактики раку шийки матки є регулярні (не менш ніж раз на рік) огляди акушерки, сімейного лікаря або гінеколога й своєчасне лікування фонової та передракової патології у закладі, який надає таку послугу та користується у Вас довірою.

Порада 4. Про міфологізовані ТОРЧ-інфекції та любовні трикутники й паралелепіпеди

А тепер трохи про інфекції, обстеження на які подеколи не завжди є обґрунтованими. Трапляються випадки, коли подружжя роками лікують від мікробів, які в нормі можуть знаходитися у піхві. Відтак, окрім дисбактеріозу та проблем з печінкою, таке лікування нічого не дає. Бо лікувати треба не аналіз, а хворобу. У Сполучених Штатах, наприклад, якщо вагітна не скаржиться на патологічні виділення, у неї не досліджують мазок на інфекції. Тотальне обстеження наших вагітних на так звані  – і доволі  «міфологізовані» – ТОРЧ-інфекції, яке здійснювалося ще 5-6 років тому, є швидше сумним наслідком «солодких» централізованих закупівель з держбюджету, ніж необхідністю.

Показами для поглибленого обстеження на інфекції є наявність запалення та/або патологічний мазок. Поглиблене обстеження проводиться також за фонової або передракової патології шийки матки.

Головним же методом запобігання інфекції, за умов полігамного та невпорядкованого статевого життя, є бар’єрна контрацепція. Подеколи нам доводиться лікувати «любовні трикутники» чи навіть «паралелепіпеди». Тут треба зберігати конфіденційність, працюючи на засадах медичної етики та деонтології. Думаю, кожний практикуючий гінеколог може написати не одну трагікомедію на цю довічну для людства тему. Відтак щодо інфекцій порада одна: презерватив.

Порада 5. Аборт – замовне, проплачене вбивство своєї дитини

Якщо ви вже народили першу дитину або народили всіх бажаних дітей, обов’язково подбайте про якісну та відповідну ситуації контрацепцію. Вам порадить її й призначить обраний вами гінеколог або сімейний лікар, якого невдовзі ви так само зможете обирати. Головне пам’ятати, що аборт, навіть медикаментозний, – це дуже великий стрес для вашого організму. Це – ніби молотком намагатися полагодити годинник. Більшої шкоди для репродуктивної системи, яка перебудувалася на вагітність, годі собі й уявити.

Не кажу вже про душевні та духовні наслідки такої дії, яка по суті є замовним, проплаченим убивством своєї дитини, незалежно від засобу виконання (медикаменти чи інструменти). Вже багато років не перериваю вагітність і щоразу намагаюсь відмовити жінку від такого хибного кроку. Навіть хрещеною матір’ю кілька разів ставала. Маю на робочому столі ПК фільм, знятий мікрокамерою в матці, з якої шматками вибирають дитину. Дехто після перегляду зупиняється. Дехто впадає в агресію. Різно буває…

Наше населення обізнане і про оральні контрацептиви, і про внутрішньоматкові. Та, на жаль, практично не вдається до хірургічної стерилізації. Це найбільш безпечний метод контрацепції, якій здійснюється на засадах амбулаторної хірургії й набагато частіше використовується санітарно-гігієнічно грамотним населенням Європи й Сполучених Штатів, коли людина вважає свою репродуктивну функцію виконаною.

Порада 6. Зберігайте матку: міоми лікуються медикаментозно

Якщо у вас доброякісна пухлина матки і вам необхідно провести хірургічне лікування, намагайтеся отримати малоінвазивне лікування (не розріз а прокол, лапароскопія там, де це можливо). А також проведення органозбережних операцій – видалення вузлів зі збереженням матки. Коли я чую: вам у 45 років не потрібна матка, я хочу запитати: а вам у 50 потрібна простата чи яєчка? – коли це стосується чоловіків.

Ще 10-15 років тому всі операції із видаленням матки в жінок супроводжувалися після 45 років кастрацією, а видалення матки рекомендувалося кожній третій-четвертій жінці з міомою. Зараз рекомендується зберігати здорові яєчники до 60 років. Треба пам’ятати, що видалення матки дуже часто спричиняє порушення функції тазового дна, опущення сечового міхура, стінок піхви. Тож матку треба зберігати там, де це можливо. І на такий підхід переорієнтувалися гінекологи-хірурги. Але це потребує як дорогого обладнання, так і спеціальної підготовки лікарів.

Сьогодні ми маємо широкий спектр медикаментів, які дозволяють проводити тривалий медикаментозний менеджмент міом, на які хворіють 30-35% жінок після 40 років і які перестають рости після настання менопаузи. Інше сумне питання – що ці  дорогі  препарати та витратні технології доступні обмеженій кількості жінок. Тому радикальні операції подекуди приходиться проводити там, де жінка не може дозволити собі дороге медикаментозне лікування.

Порада 7. В менопаузі можна жити щасливо та якісно

Ви в менопаузі? Катастрофа!!! Як з цим жити!? Почнімо з того, що 50% наших бабусь до неї просто не доживали, тож проблеми патологічного клімаксу їх не хвилювали. У цивілізованому світі, навіть з нашою, найкоротшою в Європі, тривалістю життя, кількість жінок у перименопаузальному та менопаузальному періоді зростає. І жити з цим можна довго, чудово та якісно.

Питання призначення замісної гормонотерапії – завжди прерогатива досвідченого гінеколога й потребує певного обстеження. Чи усім вдаватися до ЗГТ? Завжди кажу пацієнткам, що замісну гормонотерапію треба отримувати тоді, коли без неї жінка жити не може. Головні прояви патологічного клімаксу – нервово-психічні,  вони особливо актуальні для жінок керівників, викладачів. Знала кількох таких, які не лікувалися й тероризували цілі колективи людей. Крім настрою. може ставати нестабільним тиск, виникати аритмія. А ще ламкість кісток і нетримання сечі. Всього цього можна уникнути або мінімізувати прояви, якщо призначити грамотну поступеневу ЗГТ у перші 5 років менопаузи. Пізніше вікно можливостей є втраченим.

Чому не призначаємо всім просто з метою збереження молодості? Тому що ніхто не скасовував тромбоемболію та підвищений ризик раку молочної залози як ускладнення. Є контингент жінок, які звертаються з претензією на вічну молодість. Але треба змиритися з тим, що наше життя – тимчасове явище, а дорогою до життя вічного ми, на жаль, втрачаємо багато функцій. І з цим треба вчитися жити. Головне – віддати стільки, щоби в іншому, вічному житті на нас щось чекало.

Свого часу на шляху до збереження «вічної молодості» була популярною так звана біоідентична гормональна терапія (БГТ), яка певний час була дуже розповсюдженою в богемних колах цілого світу. Сьюзан Сомерс, американська актриса, співачка, дуже ділова жінка, стала активним пропагандистом БГТ. 2006-го вона видала книгу «Без віку: чиста правда про біоідентичні гормони» (Ageless: The Naked Truth Аbout Bioidentical Hormones). Сомерс щодня протягом кількох років отримувала ін’єкції гормонів росту, вітаміну В, суппозиторії (свічки) з естрогенами, аплікації естрогенів, 60 таблеток різних БАДів. І 2001-го в неї діагностували рак молочної залози, а 2008-го їй видалили матку з передраковими змінами ендометрію, а можливо, й раком.

Ще одна проблема пізнього репродуктивного та менопаузального періоду – нетримання сечі та опущення статевих органів. У більшості випадків це наслідок травматичних пологів на тлі генетичної дисплазії (слабкості) сполучної тканини. Тому ретельно обирайте заклад та акушера, який має прийняти Ваші пологи й відновити цілість пологових шляхів. Уникайте закрепів, бронхітів та усього, що піднімає внутрішньочеревний тиск. А головне, за наявності симптомів своєчасно звертайтеся по хірургічну допомогу, поки дефекти можна усунути за рахунок власних тканин, оскільки операції з використанням імплантатів дуже дорогі та мають багато ускладнень.

Порада 8. Спеціально для заробітчанок        

Порада для дуже великого, ніким не порахованого та дуже, на мій погляд, сумного контингенту жінок-заробітчанок, які мають бути здоровими й добре працювати, щоб усі інші вдома жили добре.

Якщо ви приїхали у відпустку, зверніться до гінеколога першого тижня, а не після того, як поставите черговий паркан чи виконаєте ще якусь справу. Дуже часто такі жінки звертаються до гінеколога із серйозною проблемою вже тоді, коли до від’їзду залишився тиждень і встигнути обстежити й щось зробити неможливо. Знаю багато таких жінок із утраченим здоров’ям, дуже їм співчуваю і завжди прошу наступної відпустки звернутися до гінеколога так, щоби можна було щось встигнути.

…Ну от, здається, і все. Бажаю нашим гарним, мужнім, терплячим і таким, на жаль, спрацьованим жінкам зберегти здоров’я не тільки репродуктивне, а й душевне – і здоров’я загалом. Сподіваємося, що з початком такої очікуваної медичної реформи прекрасна половина нашої країни отримає, нарешті, підтримку від держави.

Лія НІКІФОР, доцент кафедри сімейної медицини, провідний хірург клініки «Авіценна» 

Запис Жіноче здоров’я – клопіт самої жінки, або 8 порад, як його зберегти   спершу з'явиться на Медіа-Версії.