Плитка шоколаду

Прокинутися вранці… Прокинутися не від будильника і не від потреби вставати, а від відчуття… Від відчуття того, що десь у цей же час і від таких же відчуттів прокинулася близька тобі людина. І усміхаєшся промінню сонця, знаючи, що ця посмішка лине туди, туди, де хтось посміхається тобі.
Одягаєшся. Снідаєш. Умиваєшся. Весь цей час думаєш про когось і знаєш: про тебе теж думають!
Приходять SMS-ки, одна за одною, із побажаннями гарного дня. День буде гарним. Виходиш на вулицю, а назустріч мчать заклопотані люди, в заторах стоять автомобілі і всі кудись втікають, чи то від сірих буднів, чи то від самотності. А ти ідеш… ідеш, бо десь тебе чекає той «хтось», про кого ти так часто думаєш. Він не такий як усі. Ні, ні, зовсім не такий! З ним ти почуваєшся захищеною, з ним ти забуваєш усі проблеми. Він не порожній, як інші.

І ти розумієш, що він ідеальний. Хай люди кажуть, що ідеальних людей не існує, але ти знайшла його… ідеального. Він справжній мужчина: розумний, начитаний, із гарним почуттям гумору. Саме його ти бачиш в ролі батька свого сина. І зараз ти його побачиш, такого красивого, охайного й дещо збентеженого.
Проходячи повз вітрини магазинів, розглядаєш себе – боїшся здаватися смішною. Розглядаєш бруківку і знову думаєш. І навіть усі звуки цього світу не заважають думати … думаєш далі.

Дивишся на годинника: наче не запізнюєшся. Затягуєш час, ідеш повільніше… думка – зараз з’явиться ВІН і час почне «летіти» зі швидкістю світла.

Дорога… Вулиця… Люди… ВІН, зовсім не схожий на інших, щирий, такий рідний і хороший. Все змінює його привітна посмішка. Люди зупиняються, машини припиняють рух і Земля перестає крутитися довкола власної осі. Він іде і щось захоплено розказує, а ти дивишся на нього і розумієш – він твій. І якщо весь світ буде проти нього, ти станеш на його сторону, візьмеш його за руку і будеш із ним. Ти перестала звертати увагу на думку людей. Ти подорослішала. До його появи в твоєму житті ти не вірила в такі речі, а тепер ти з ним і ти без пам’яті закохана в нього. Боїшся це визнати. Червонієш. А він такий кумедний…

І плитка шоколаду. Такого улюбленого. Подарована НИМ. І все ще є переживання, боїшся розчарувати його. Завжди думаєш: чого він, такий ідеальний, такий найкращий, вибрав саме тебе??? Таку незграбну, ще зовсім дитячу та з далеко не ідеальною зовнішністю. Розповіді, безглузді розповіді. Мовчання. Руки. Все так звично, але без цього вже неможливо.
Минають 2 найкращі години цього дня. Їдеш у маршрутці з посмішкою. Напевно, всі думають, що ти – ненормальна. Посміхаєшся злим, заклопотаним людям. Розумієш, що з ним світ уже не такий сірий, як раніше. І жоден день не схожий на попередній. ЩАСЛИВА.
Приходиш додому. І знову все звично. Не можеш дочекатися наступного ранку і бути безмежно ЩАСЛИВОЮ. І знову відчуватимеш щастя, подароване КИМСЬ… так само, як плитка шоколаду…)))

Марина, 20 років, студентка

У коханні я – активний тренер

Чи подобається мені Валентинів День? Безперечно! Це ж добре, що так багато сучасників хоча б на свято охоплюються бажанням робити щось гарне й пізнавати життя через кохання, а не лише через негаразди. Навіть своєрідний спорт – зібрати чи подарувати якнайбільше «валентинок» – створює підйом і радісний азарт!

Мені особисто «валентинки» дарують онучки. Теж приємно: вони нагадують мені про кохання і про те, що мене «не викреслили зі списку»… А я дарую їм щось смачненьке – тортика чи тістечок, яке ж свято без ласощів.

Як ставлюся до кохання? Якщо пожартувати – як активний тренер: прикро бачити чиїсь помилки, але розумієш, що жодна порада не замінить власного досвіду.

Хоча я б відрізняла закоханість від кохання. Свято – це саме закоханість: підйом, радість, бажання робити світ кращим, щасливі очі… Я люблю стан закоханості в собі, він може приходити в будь-якому віці.

Кохання ж передбачає обов’язок і дає досвід, не завжди радісний.

Та, аби не псувати всім радості від свята, краще наведу віршика. Він – від віку та досвіду – самоіронічний. Але це теж про кохання (і про досвід):

Лежить під плотом пес старий,

Полежує улітку,

А бджілка покида свій рій

І меду тягне з квітки,

А бджілчина ціла сім’я

Вирує довкіл хати…

А пес пригадує: «І я

Хотів… колись… літати…»

Святкуймо!

Лариса, 65 років, пенсіонерка

Любити – вважати найкращим. Найкращий чоловік – ідеальний

Хто такий у нашому, дівочому, розумінні «ідеальний чоловік»? Невже можна дати якесь загальне визначення?

Кожна дівчина, може, й вимальовує собі образ справжнього чоловіка – який розуміє, слухає, заробляє гроші, вдовольняє всі наші жіночі примхи. Та чи можна серцю наказати, кого любити, та за яким з цих критеріїв?

На нинішньому етапі, на мій погляд, «ідеальний» – дещо нереальний, тому влучніше писати – «мій майбутній чоловік».

Які ж риси повинен мати чоловік моєї мрії?..

У першу чергу, він повинен бути розумним та серйозним. Розумним – не обов’язково мати вищу освіту, а бути розумним і мудрим у житті. Мій чоловік повинен аналізувати свої вчинки і постійно працювати над собою. Як на мене, дуже важливо постійно розвиватися, хотіти більшого від життя.

Хоча мені й не багато років, та я вже усвідомила, що зовнішність немає важливого значення. Впевнені у собі люди вже привабливі, незважаючи на зовнішність і надзвичайно цікаві. А ще мій чоловік обов’язково повинен бути із почуттям гумору!

Для мене любити – вважати кращим за всіх. А найкращий – це й є мій ідеальний чоловік.

Світлана, 17 років, студентка

Людина, без якої неможливо жити

Кохання. Невже ці сім букв означають відчуття повноти і сили найсолодшого і терпкого до щему почуття?!

Так. Без кохання жити неможливо. Це те почуття, яке облагороджує людину, робить її кращою.

Я сиджу і сумую, знаючи про те, що моя друга половинка теж сумує, але цього не достатньо… Мені бракує його рук, його карих очей, які дивляться на мене з ніжністю і турботою, мені бракує його тіла, від якого виходить тепло, мені бракує його серця, яке любить мене. Мені не вистачає його! Тоді сум охоплює мене все більше. І я розумію, що без нього неможливо жити.

Немає в світі більшого щастя, ніж взаємне кохання. Як добре, що є людина, з  якою ти забуваєш про самотні вечори й похмурі ранки. Тоді тобі навіть хворіти солодко, адже він  поруч і завжди піклується про тебе.

Заплющую очі і відчуваю: це почуття не покине мене. З радістю розумію, що в цій людині  моя мрія, кохання, мій ідеал чоловіка та батька. Як мало треба для щастя: кохання, розуміння, доброта, турбота і, звичайно, людина без якої неможливо жити!

Діана, 20 років, студентка

ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ…

Хочу, щоби він був «оцерковлений»

…Я вважаю, що мій чоловік має бути схожий на мого тата. У мене тато не п’є, не курить, розумний, гарний, із трьома університетами, все життя працював. Із моєю мамою від шкільних років разом: 32 роки у шлюбі.

Ще для мене важливо, щоби він був «оцерковлений» – тобто, духовний, щоби ми ходили до церкви, хоча б раз на місяць. Для мене це принципово. Маю, з чим порівнювати: я ходила до церкви, а мій перший чоловік – з друзями на пиво. І коли я могла з ним у кафе посидіти, хоча я не п’ю спиртного й не курю, він зі мною до церкви не міг піти! Тож куди діти згодом ходитимуть: із татом до бару чи з мамою до церкви?

А ще чоловік має бути моїм ровесником, вищим за мене, бо не люблю, щоби було навпаки.

Мушу ще додати, що він має не пити й не курити, хоч і кажуть, що це не дуже страшно. Але, якщо у мене в родині з діда-прадіда ніхто не курив, для мене це теж принципово.

Має бути з університетською освітою, і не тому, що тойь дурний, хто не закінчував університет. А тому, що погляди людей, що живуть разом, повинні збігатися: у них мають бути спільні інтереси. От я закінчила три навчальні заклади, а мене ні свекруха, ні чоловік не розуміли: вони гадали, що я дурна, бо так багато вчуся – а все не так! Тим паче, була можливість вчитися: я працювала і вчилася, чого ж сидіти марно?

Шукаю чоловіка, який хоче дітей уже й зараз

…Для мене важливо, щоби чоловік любив дітей. Щоби чоловік їх хотів, бо нам не по вісімнадцять років, у такі роки жінка вже шукає собі чоловіка, який не чекає і не розмірковує, а хоче дітей уже і зараз. Я шукаю наразі не стільки чоловіка, швидше тата своїх майбутніх дітей. Щоби там не казали, та основне для жінки – це материнство. І чоловік мені потрібен той, який би хотів одружуватися зразу, а не жити в так званому цивільному шлюбі. Може, у 18 років це й добре пробувати, чи вживаєшся в побуті, та не в 32 – пробувати не зрозуміло що.

Ще він повинен працювати, хай навіть неофіційно. Сидіти по кілька діб у барі – це не діло, на пиво брати у батьків і казати, що немає роботи. Роботу завжди можна якусь знайти. Важко з роботою тим, кому за 50. Зрештою, хоч вагони розвантажувати, кажучи образно. Я ж не з медом за свою зарплату працюю! Проте ти в соціумі, ти в колективі, ти живеш, а не існуєш!

І не треба мені якогось принца, я не є супер-красунею, мені потрібно нормального чоловіка, нехай Господь простить – не сліпого, не кривого, не горбатого, – нормального!

Вважаю, якщо чоловікові 40 і він не має нічого – лише шкарпетки і труси – це ненормально. Один мені казав, що у нього не було мети, тому у нього нічого немає. Не було заради кого заощаджувати. А я для кого вчуся, для кого моя мама мені пів життя збирає подушки?!

Принців хочуть у 18-20 років, а нам – королів подавай!

Жінці важливо, щоби чоловік її все-таки розумів і в хворобі, і в здоров’ї. От мені потрібен такий чоловік, щоби розумів, що мене болить голова! Коли вона болить – я не йду в бар, але на город – йду, навіть коли хвора, бо город нас годує цілий рік!

Важливо мені, щоби розумів мене, поважав батьків.

Не хочу чоловіків із комплексами – наприклад, з комплексом неповноцінності. Я зустрічалася із чоловіками, котрих покинули жінки… Дуже важливо, щоби у чоловіка не було нарцисизму та едіпового комплексу (коли чоловіки прив’язані до мамами). У мене у сім’ї не повинна бути головною теща!

Принців хочуть у 18-20 років, а нам уже королів подавай (сміється, – ред.)!

Для мене важливо, щоби мій чоловік розумів мої захоплення, не обов’язково їх розділяв – але розумів… Він має бути моєю половинкою, а я – його…

Не шукай в людини позитиви – жити треба з тим, чиї недоліки ти можеш терпіти. З ким спільно переборюватимеш труднощі. Щоби коли подивишся на нього – то могла б уявити, що ви прожили дуже тяжке життя і при цьому не розійшлися: він залишився рідною людиною…

Олена, 32 роки, педагог  

Запис Принців хочуть у 18-20 років, а старшим – королів подавай! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Овен
Цього тижня будете легкими на підйом, активними і більш нетерплячими ніж зазвичай. У понеділок справи можуть піти не за планом, тому виправте помилку, якої припустилися кілька днів тому. Усунувши її, ви просто «злетите». Наприкінці тижня будьте обережні в спілкуванні: люди не завжди говорять те, що думають.

Телець
Час підбиття підсумків і переоцінки цінностей. Повірте у власні сили: настає сприятливий момент для реалізації давніх задумів. Вам можуть заважати сумніви, але ви з усім впораєтеся. Вихідні сприятливі для плідного дружнього спілкування.

Близнюки
Якщо щось не виходитиме, не впадайте у відчай, беріться за іншу справу, а ця проблема згодом вирішиться сама собою. Не ухиляйтеся від роботи, але й не беріть на себе занадто багато зобов’язань. У вихідні приділіть увагу дітям та при необхідності допоможіть їм.

Рак
Відкриєте для себе нові сфери діяльності і познайомитеся з людьми, які стануть для вас надійними партнерами та друзями. Вітер змін зустрінете з радістю. Прислухайтеся до думки оточення, це дозволить зробити цінні висновки, необхідні для реалізації ваших власних ідей.

Лев
Поставтеся з усією увагою до нових знайомих і до їхніх пропозицій. Середина тижня – гарний день для пізнавання чогось нового. У четвер намагайтеся стримувати емоції, уважно стежте за своїми словами та реакцією співрозмовників. Таким чином уникнете великих неприємностей.

Діва
Успіх у справах багато в чому залежатиме від ваших організаторських здібностей, хоча навряд чи справа обійдеться без конкурентної боротьби. Перешкоди і проблеми, що виявляться на початку тижня, не повинні засмучувати, адже все обернеться на вашу користь.
Терези

Чудовий період для прояву активності у професійній діяльності. Будьте уважними та обережними, фортуна не терпить помилок. Налагодите будь-які зв’язки і відновити контакти, які тільки побажаєте. Задумайтеся про майбутню відпустку. Вирішуйте свої проблеми самотужки.

Скорпіон
Не варто квапити події, і ваше терпіння обов’язково буде винагороджене. Розмір винагороди може виявитися досить пристойним. У середині тижня вміння спілкуватися з колегами по роботі може принести прихильність начальства. Близькі люди потребуватимуть вашої підтримки – не відмовляйте.

Стрілець
Найрозумнішим девізом цього тижня стане фраза «більше працювати – менше розмовляти». Цей принцип відповідатиме вашому настрою, але не піддайтеся емоційним зривам. Ваша невитриманість може призвести до великого скандалу, важко буде знайти спільну мову з оточенням.

Козеріг

Тиждень сприятиме діловій активності, реалізації нових ідей та планів, які бажано ретельно проаналізувати, вивірити й усунути недоліки. Ймовірні знайомства, зустрічі, поїздки, нова інформація. Постарайтеся бути максимально зібраними і зосередженими на головному.

Водолій
Час узятися до накопичених справ і невирішених проблем. Не намагайтеся зробити все водночас, починайте з найголовнішого. Дружня участь допоможе подолати основні труднощі. Можливі нові цікаві перспективи, тож не пропустіть свого шансу.

Риби
Цього тижня вам доведеться проявити рідкісну витримку і такт при зустрічах з колегами та в бесідах з начальством. Якщо зумієте залишатися коректним, на вас чекає успіх: надійдуть вигідні пропозиції, з’являться впливові знайомі, відкриються небувалі перспективи.

Запис Гороскоп на тиждень спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Журналістам бракує фаховості, – наголосив під час навколокнижної бесіди у  «Literatur Cafe» Олег Романчук. – І коли читаю газети, які мають непогані наклади, а там – і безграмотність, і невміле редагування… терпець уривається! Я час від часу телефоную до тієї чи іншої редакції й кажу:

– Друзі, ну не можна вживати ці кальки з російської!

– Та ви розумієте – тут така текучка…

– Та понаписуйте собі на стінах: не стакан – а склянка, не палатка – а намет, не бутилка – а пляшка!

– Моя книга «У пошуках Універсуму» – це спроба проаналізувати усі наші прорахунки, недоліки та досягнення – і виробити якісь стратегічні навики на майбутнє. Принаймні, подібне я намагався робити в кожній власній статті, починаючи з часу заснування журналу «Універсум» (грудень 1993 року), – зазначив Олег Романчук. Під однією обкладинкою автор зібрав вагому частину написаного за останні двадцять років: публіцистичні та наукові статті, роздуми, прогнози і спостереження…

– Книжка Олега Романчука має символічну назву — «У пошуках універсуму». Це справді робота пошуку сенсу незалежного життя українського соціуму. Річ системно-хронологічна. Це не історична послідовність фактів. Це не політологічні гадання на кавовій гущі: «А що буде, якщо…», – відгукується про книгу Юрій САЄНКО, доктор економіки й соціолог. – Це полотно, зіткане зі співставлень сучасних фактів, подій, думок, суджень сучасників і класиків — у кінцевому випадку з авторським аналізом, висновками і, де можливо, рекомендаціями…

– На жаль, починаючи від перших років незалежності, не дотримано нормального стратегічного плану розбудови держави. Менеджмент – він і в Африці менеджмент. Треба ставити мету, ціль, у який спосіб ти маєш цю ціль осягнути, які ресурси потрібні. І коли Леонід Данилович, ще в ранзі прем’єра, запитував депутатів парламенту: «Скажіть мені, що будувати? І я збудую!» – з нього сміялися, його фразу перетворили на жарт. А він же як менеджер (досвід керування Легмашем, Південмашем) ставив нормальне запитання! Проте парламент нічого толкового йому не міг запропонувати. Тому «маємо те що маємо», – зауважив пан Олег.

Зважаючи на викладацький досвід Олега Романчука (доцент кафедри журналістики), присутні журналісти спровокували автора дати власну оцінку і сучасній українській журналістиці.

– Україні катастрофічно бракує аналітичної журналістики, відповідних фахівців, – наголосив він. – Журналіст може бути добрим фахівцем лише тоді, коли він має відповідний фах: історика, фізика, математика, лікаря… Він дає йому можливості гарно аналізувати, глибоко мислити, і добре орієнтуватися в тій чи іншій царині галузі знань.

– Я кажу своїм студентам: ви приходите зі своєї шкільної лави непідготовленими до високої науки. Вам бракує слів, начитаності, і це перешкоджає нормально оформляти думки в складні, складнопідрядні речення, – наголосив Олег Романчук. – Жоден інтернет, жодне телебачення вам не допоможе, ви повинні працювати з книжкою. Тому що лише вона формує свій специфічний спосіб мислення, спосіб аналізу.

Чи не тому є сподівання, що і газети не так уже швидко вимруть?!

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис «Україні бракує аналітичної журналістики» спершу з'явиться на Медіа-Версії.