Стартував новий парламентський сезон, і унікальні законопроекти цієї осені почалися з імен. Дитячих імен, які нардеп Володимир Мисик пропонує заборонити. Не всі, не лякайтеся – імен на майбутнє покоління вистачить, але пан Мисик хоче обмежити батьків у творенні незвичних імен. Якщо закон приймуть, маленьких українців не можна буде називати цифрами, географічними назвами, символами, титулами. Пан Мисик розповідає про випадки, коли , скажімо, в Малайзії дитину назвали у перекладі українською Вонючкою. А британка назвала чотирьох своїх дітей іменами власних хвороб…

Саме переляк перед закордонними дивацтвами збурив у народного депутата палке бажання вберегти наших дітей від подібних імен. Противники законопроекту наполягають, що такий закон обмежить батьківські права у виборі імені для своєї дитини.

Звісно, Амстердам Васильович Голопупенко – це надто креативненько, та якщо для батьків назвати так дитину важливо – які можуть бути заборони? Виросте і змінить ім’я, якщо захоче. Хоча Володимир Мисик вважає, що коріння булінгу може міститися і в дивацькому імені дитини і до досягнення віку, в якому людина може змінити ім’я, власник такого імені може пережити значні цькування.

Запис В Україні планують заборонити деякі імена з тих, що наразі дають дітям спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Адже саме цього вчить казочка, яку вони поставили у садківській залі, особисто граючи в ній ролі, розповідаючи вивчені (а це, наголосимо, дітки 3-4 років!) віршики і співаючи пісеньки. А оскільки і мамою-Козою, і Сірим Вовком, і Козенятами були їхні батьки, то довіра до здобутої науки була безумовною.

Знання й навички – не насаджені, а отримані у грі й тому міцні та надійні – це те, що прагнуть дати вихованцям наставники. Адже гаслом дитсадка є слова видатного педагога Василя Сухомлинського: «Людина – ось що головне».

– Практика показала, що розвиток дітей залежить від співпраці з батьками, від їхньої допомоги і підтримки, – зауважує завідувачка ДНЗ №2 Марія Скринник. – Тому вихователі використовують цілу систему практичних занять: «Разом малюємо», «Працюємо на майданчику», «Шиємо одяг ляльки», «Придумуємо казку, оповідання» тощо. Тематика батьківських зборів, консультацій визначається з урахуванням запитів і  побажань батьків. Приймаючи дітей у групу, ми ознайомлюємося із змістом, характером, напрямком сімейного виховання з метою забезпечення взаємодії та підтримки позитивного.  Зустрічі з батьками, бесіди, запрошення на спільні з дітьми прогулянки, заняття, свята сприяють полегшенню адаптації молодших дошкільників до нових умов життя.

Малюки молодшої групи «Б» щиро люблять свій садочок, а йдучи додому, по кілька разів прощаються з виховательками та підставляють щічки для поцілунків няні Зіні Андріївні Удут. Бо вони впевнені: цей садочок люблять і їхні батьки.

Вл. інф.

Запис Людина – ось що головне в чернівецькому дитсадку №2 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

             Освітою –  по розрусі, яка починається в головах

Як з’ясувалося, Чернівецький політех – зовсім не ефемерні мрії, а реалії
«в натурі», як тепер модно казати. Бо вже рік при Чернівецькому факультеті НТУ «ХПІ» діє військова кафедра. А це, зрозуміло, тільки початок…

Організатором цікавої, а головне, прикладної – себто не відірваної від повсякденного життя людей – наукової конференції на тему «Розвиток прикладної екології на Буковині» cтала кафедра екології та права на чолі з професором, доктором наук Юрієм Масікевичем. Ніхто ж не суперечитиме, що практично всіх без винятку стосується, яким повітрям ми дихаємо, що їмо та п’ємо? І саме на ці та багато інших запитань давали відповідь у своїх доповідях учасники конференції, чиї доповіді побачили світ у цікавому і для пересічного читача збірнику. Адже тема екологічної катастрофи розглядається нині вченими всього світу. А запобігти їй, як справедливо наголосив директор департаменту освіти, науки, молоді та спорту Михайло Бауер, можна лише через екологічну просвіту населення, яку треба розпочинати навіть не зі школи, а з дитячого садка. Згадаймо вислів булгаківського професора Преображенського із «Собачого серця» про те, що «розруха починається у головах»…

http://www.torbay.com.ua/.

До слова, Буковина – єдина область в Україні, яка розробила та успішно впроваджує регіональну концепцію екологічної освіти.

Найнебезпечніше місце – кухня  

Бо саме там людина, яка готує їсти на газовій плитці, наражається на величезні ризики для здоров’я. Про це присутні дізналися з виступу Леоніда Власика, директора колишнього Чернівецького науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем, який нещодавно змінив вивіску та став структурою ДП «Інститут екогігієни та токсикології  ім. Л. І Медведя».

Чому кухня є найнебезпечнішим місцем? Бо до організму того, хто в ній порається,  потрапляють надзвичайно агресивні через свої неймовірно маленькі розміри ультрамікроскопічні наночастки. Їх широко використовують в аерозолях, що й робить останні доволі небезпечними. Доповідач, серед наукових інтересів якого – дослідження поведінки і впливу на життєдіяльність людини саме цих часток, розповів про трагічний випадок з історії фармакології, коли лікувальний засіб для дітей у вигляді аерозолю спричинив у них ураження хрящів нижніх кінцівок. Та встановили це вже тоді, коли за десяток років від цього постраждало чимало малюків.

До речі, в Україні навіть не існує нормативів щодо вмісту наночасток у повітрі. Ми вимірюємо просто пил. Тоді як європейське, канадське та інші зарубіжні законодавства передбачають регулювання вмісту саме наночасток у повітрі. Адже саме вони призводять до серцево-судинних захворювань, дихальних патологій тощо.

Та все ж саме у Чернівцях певний поступ спостерігається. За словами професора п. Власика, Чернівці разом із Прагою, Дрезденом, Аугсбургом та Любляною потрапили до проекту спільної програми «Центральна Європа – 2007-2013» під назвою «UFIREG», що у розшифрованому перекладі означає «Ультрамікроскопічні наночастки: обґрунтування внеску в розвиток політики захисту навколишнього середовища та охорони здоров’я». У рамках програми пан Власик та його колеги аналізуватимуть вміст шкідливих мікроскопічних частинок у чернівецькому повітрі. Сучасне обладнання передане місту безкоштовно. Та вже півтора роки науковці не можуть здолати проблему його завезення. Одне слово, все як завжди

Та не хочеться завершувати на сумній ноті. Попереду в нас іще чимало зустрічей з науковцями-учасниками конференції. Тож анонсуємо інтерв’ю з професором Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. Думанського НАН України, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки Петром Гвоздяком. Він усе знає про питну воду і підкаже нам, що і як можна споживати. Повернемося ми й до розмови про шкідливі наночастки.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Чернівці матимуть політехнічний інститут, а Буковина – борців з екологічними бідами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За останній тиждень – з 22  по 29 травня – в  пологових будинках міста народилось 126 дітей: 58 дівчаток і 68 хлопчиків.

У пологовому будинку № 1 народилось 35 хлопчиків та 23 дівчінки, а у пологовому будинку № 2 – 33 хлопчики та 35 дівчаток.

Вл. інф.

Запис У Чернівцях за минулий тиждень народилося 126 малят спершу з'явиться на Медіа-Версії.