Перед кінопоказом виступив оркестр  Feldman band єврейської музики під керівництвом Лева Фельдмана, Заслуженого діяча мистецтв України, Почесного громадянина міста Чернівці. Презентація фільму «Тріумф і трагедія Йозефа Шмідта» відбулася у рамках музичного фестивалю імені Евсевія Мандичевського /Mandyczewski Fest IV/.

Йозеф Шмідт – оперний співак світового значення, кіноактор, кантор. Трагічно обірвалося життя відомого тенора,  якого сучасники нагороджували епітетом «німецький Карузо»…

В обговоренні взяли участь Вадим Лісовий, завідувач кафедри музики ЧНУ ім. Ю.Федьковича; Микола Кушнір; Ірина Яворська, директор Чернівецького обласного краєзнавчого музею; Леся Щербанюк, директор Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського.

Коротка історична довідка. Йозеф Шмідт (1904-1942) – «буковинський Карузо» – тенор, який своїм незвичайним голосом покорив цілий світ. Його «малою батьківщиною» було село Давидени (Давидівка) неподалік Сторожинця. Кар’єра співака розпочалася у хорі чернівецького іудейського Темплю. У 20-30-х рр. ХХ ст. пісні й арії у виконанні Йозефа Шмідта звучали з радіоприймачів та платівок у різних куточках земної кулі. Він збирав повні концертні зали в усіх культурних столицях світу. Мільйони шанувальників із нетерпінням чекали виступів свого кумира, мегазірки того часу.

Фільми за участю Й. Шмідта:

• Пісня крокує світом.
• Сьогодні найщасливіший день у моєму житті.
• Коли ти молодий, весь світ твій.
• Експрес любові.
• Зірка падає з неба.

Дякуємо організаторам за  зустріч,  виступ оркестру, презентацію фільму, обговорення.

Більше фото з презентації фільму за посиланням – «ТРІУМФ І ТРАГЕДІЯ ЙОЗЕФА ШМІДТА». І ПРО ДЕЯКІ ЧЕРНІВЕЦЬКІ АДРЕСИ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис «Тріумф і трагедія Йозефа Шмідта» – презентація фільму у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Науковець, доктор філології, перекладач  Петро Рихло до ювелею поета представив 10 томів перекладів Пауля Целана. Десятитомне двомовне (німецькою та українською) видання творів Пауля Целана виходило у «Видавництві 21» в серії «Меридіан серця» від 2013 року. І як написала Лілія Шутяк у рецензії до останньої книжка «Затьмарено»  10-томного видання творів Пауля Целана:  «…творця «абсолютного вірша» і винахідника «мови оніміння», який народився у Чернівцях і своєю творчістю продовжує зберігати це місто на культурній мапі світу».

ПАУЛЬ ЦЕЛАН /Paul Celan/ / Paul Antschel/

23 листопада 1920, Чернівці, Королiвство Румунія — 20 квітня 1970, Париж, Франція) — єврейський німецькомовний поет і перекладач

У рамках проєкту  «Літературні дні Пауля Целана 2020» від 23 листопада розпочалися літературні читання, дискусії та презентації книжок. На сторінках Paul Celan Literaturzentrum та Meridian Czernowitz у Facebook та  сайті Літературного целанівського центру відбувається по 2 лекції.  Дивилася, слухала 24 листопада –  «Сергій Жадан та Олександр Бойченко: Пауль Целан: між біографією та поетикою»…

Знаєш, простір цей безкінечний,

знаєш, тобі не потрібно летіти,

знаєш, усе, що в твоєму відбилося оці,

поглиблює нам глибину.

Сергій Жадан [офіційна сторінка]

ПРИ ВИНІ ТА САМОТНОСТІ, наприкінці

їх обох:

я скакав крізь сніг, чуєш,

з богом у далечінь – близькість, співав він,

це був

наш останній гін понад

перепони людей.

Вони схилялись, коли

чули нас над собою, вони

писали, вони

набріхували наше іржання

однією

зі своїх мальовничих мов.

 

«…Целан є ще одним надзвичайно характерним прикладом того, як історія вривається у людську долю і які спустошливі сліди вона може там залишити.
Його особиста біографія також позначена досвідом ґетто й концентраційних таборів, трагічною загибеллю батьків, відразливим антисемітським цькуванням і численними наклепами заздрісників…
Для Целана – як ліричного поета par excellence, як «Гельдерліна ХХ століття» – в історії був важливий насамперед сучасний момент, який вже іманентно є родовою властивістю лірики. На відміну від інших літературних родів, лірика розглядає історію переважно як внутрішню історію, зовнішні події передусім як психологічні події, а всякий сюжетний розвиток (якщо тут взагалі можна вживати таку категорію) – лише як метаморфози почуттів. Поезія – як і мистецтво загалом – несе на собі для Целана відбиток сьогодення, її „хронотоп” (скористаємось терміном М. Бахтіна) зветься „тут” і „тепер”.
Можна – я цілковито певен цього – читати це слово так або інак, можна ставити тут різні акценти: акут сучасності, ґравіс історії – в тому числі й історії літератури – і циркумфлекс – знак довготи – вічності. Я ставлю – мені не залишається жодного іншого вибору – я ставлю акут.Так поет визначив своє мистецьке кредо 22 жовтня 1960 р. у промові з нагоди присудження йому літературної премії Ґеорґа Бюхнера в Дармштадті»

Петро Рихло, «Історія і людська доля в німецькомовній ліриці Буковини», журнал «Ї», №56

 

Corona
Пауль Целан

Осінь ласує в мене з руки своїм листям:
ми подружились з нею.
Ми вилущуєм час із горіхів
і вчимо його знову ходити:
Час вертає назад у свою шкаралущу.

В люстерці – неділя,
у маренні спиться,
уста кажуть правду.

Мій погляд блукає до лона коханої:
наші очі стрічаються,
ми шепчемо темні слова,
ми кохаємось палко, як мак і пам’ять,
ми спимо, наче вина у мушлях,
як море в кривавому місячнім сяйві.

Ми стоїмо край вікна обійнявшись,
вони з вулиці нас розглядають:
вже час, щоби знати!
Вже час, щоб каміння навчилось цвісти,
щоб забилося серце в тривозі.
Вже час, щоб настав-таки час.

Вже час.

Переклад Петра Рихла

PSALM
Paul Celan

Niemand knetet uns wieder aus Erde und Lehm,
niemand bespricht unsern Staub.
Niemand.

Gelobt seist du, Niemand.
Dir zulieb wollen
wir bluhn.
Dir
entgegen.

Ein Nichts
waren wir, sind wir, werden
wir bleiben, bluhend:
die Nichts, — die
Niemandsrose.

Mit
dem Griffel seelenhell,
dem Staubfaden himmelswust,
der Krone rot
vom Purpurwort, das wir sangen
uber, o uber
dem Dorn.

“Niemandsrose”, 1963

 

Зараз саме час читати Пауля Целана. І підійти до будинку №3 на вулиці Саксаганського…

Ми, чернівчани, розкидані по всьому світу. Але є люди, які нас об’єднують, де б ми не були. Людмила Бикова-Холодова, випускниця СШ № 35 зараз живе і працює у Лейпцигу (Німеччина).  І поділилася з нами інформацією про відзначення 28 жовтня у Єврейському культурному центрі  ювілея Пауля Целана «Atemwende und Herzzeit. Briefe. Ein Dialog durch die Zeit». Це була мистецька постановка таких  учасників:  Mivos Quartet (NY) та Nate Wooley, Britta Shulamit Jakobi, Hanno Dinger. Концертне читання було присвячено частині життя Пауля Целана після того, як він приїхав до Парижа і опублікував там свою збірку «Atemwende» / «Злам подиху»/.  Про його зустріч з Інґеборґ Бахман у Відні переповіли  через  листування  «Herzzeit».

Далі буде…

Більше фото з зустрічей чернівчан за посиланням – 100 РОКІВ ТОМУ У ЧЕРНІВЦЯХ НАРОДИВСЯ ПАУЛЬ ЦЕЛАН…

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис 100 років від дня народження Пауля Целана очима простих чернівчан… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

http://versii.cv.ua/i/?p=13988 – початок

– Чи може критична маса поезії перевершити допустиму?

– Можуть перевершити сподівання…

– Сподівання можуть і не справдитись…

«Поле безмежне поетам дає поетична свобода.

В’яже історія їх; віри словам не давай».

Овідій

Фестивальна програма,  як зазначали і учасники, і глядачі-слухачі,  розподілялась просторово паралельно, але перетиналися одночасно декілька подій.

Наразі я вибрала поезію з Румунії, Ізраїлю, України та Молдови: Роберта Шербана, Хаґіт Ґроссманн, Олександра Ірванця, Грігоре Кіперу.

 Інформацію про фестиваль, новини, його учасників зручно було взнавати з сайту фестивалю “MERIDIAN CZERNOWITZ”, але констатація «Коментування вимкнуто» читається якось недоречно. Для такого ресурсу – це дивна обставина. Інший Інтернет-ресурс Буковина online досить оперативно звітував про фестиваль –   http://bukovynaonline.com/meridian-czernowitz-2011-1/. А ось тут – вільний простір для коментарів.

Підняті руки

Сонце. Заледве думається.
Легке асорті лінощів і забуття.
Останні дні чаклунки
Це перші фрагменти Атлантиди.
Тієї від отруйних грибів заполонили будинок.
Піднімаєш руку
І нишком доторкаєшся до домоклового меча.
І куди ж поділося чорне чорнило?
Чебрець пахне ногами
Щойно витягнутими з чобіт
Відчай
Це кріт
Який блукає лише під землею.

Грігоре Кіперу. Переклад Анатоль Вієре.

Чомусь інформацію про поетів ( і не тільки) на сайті фестивалю найбільш детально можна прочитати англійською мовою. Про Роберта Шербана (Robert Șerban) українською: письменник, журналіст, продюсер і модератор телешоу «Pepper on tongue» (TVR Timişoara), головний редактор видавництва Brumar.

З цікавістю прочитала враження автора про фестиваль – «Чернівці, побратим Тімішоари, створив власний меридіан. Дивись різні образи» в Ora Cultural (Cernăuţi, fratele Timişoarei, îşi desenează propriul meridian. VEZI ZECI DE IMAGINI).  Я могла помилитися в перекладі, але пан Шербан представив крок за кроком сліди минулого, сучасного, крокуючи бруківкою вулиці Ольги Кобилянської, Театральною площею, парками навколо Резиденції Буковинських Митрополитів,  затишним сквером біля пам’ятника Михаю Емінеску.  І, звичайно, слухати вірші на мові оригіналу – це найбільше задоволення.

Трохи відрекомендую себе

я прибув із країни
у якій хрести
ніколи
не заростають
павутинням
під
пахвами

Роберт Шербан.  Переклад: Анатоль Вієре.

Вірші Хаґіт Ґроссманн краще слухати в її виконанні, завдяки експресивності і інтонаціям. Стримувати емоції було важко і автору, і глядачам.

Ми йшли повз фасади будинків
Тісно обнявшись
На вузенькій вулиці дощ припинився й кожна
Людина й кожен собака вже віддалялися…

Хаґіт Ґроссманн. Вулиця Нагалат Беньямін, 107. Переклад: Петро Рихло.

Коли дали слово Олександру Ірванцю, було відносно пізно і трохи темно.

Останній раз я слухала виступ О. Ірванця на ювілейному вечорі Олександра Бойченка 15 грудня 2010 року у чернівецькій «Шепетівці» –   http://versii.cv.ua/i/?p=10861  .
Тоді він теж читав цей вірш.

БАЛАДА ПРО ВІКНО

Я йшов по столиці нічною порою.
Сплелись блискавиці над Кия горою,

І вихор метався в небесній безодні,
І я почувався страшенно самотнім…

Та раптом мені засіяло воно –
В будинку на Банковій тепле вікно!

І я зрозумів: у буремний цей час
Він там, і Він думає зараз про нас!

Коли Він у виборах участь узяв,
Почути з нас кожного пообіцяв.

Якщо ж Він усіх нас почути не зможе,
Йому Хорошковський у цім допоможе.

Він відає чаяння й біди народні –
Поліпшує наше життя вже сьогодні,

Довіривши часточку праці важкої
Миколі Азарову й Васі Цушкові.

І затишно, й тепло зробилось мені,
Коли я побачив те світло в вікні!

Вікно в Президентській Адміністрації!
Твій теплий квадрат зберігатиму в серці я!

Бо знаю, що у найбуремніший час
Він думає там про нас!
І за нас…

Олександр Іранець.

Проводжали виступ Олександра Ірванця  довготривалими  і запальними аплодисментами.

У неділю, 4 вересня, я знов опинилася перед вибором локації

Але без вагань вибрала заключну подію: концерт оркестру єврейської музики під керівництвом Льва Фельдмана з програмою «Фрейлехс з Чернівців». Концерт розпочався вчасно, і навіть до початку зазначених 19:30 на вулиці О. Кобилянської біля кафе «Віденська кав’ярня» вже можна було чути знайомі попурі українських і єврейських мелодій. Особливе місце в репертуарі оркестру займають твори композитора Леоніда Затуловського.
Давно у Чернівцях не було такого гучного концерту просто неба. Люди підспівували, аплодували, підтанцьовували, випадкові перехожі зупинялись і залишалися до завершення виступу музикантів. Мешканці будинків спостерігали концерт з вікон… Віртуозний виступ оркестру надовго запам’ятається чернівчанам і гостям . Браво!

Так завершився для мене останній день поетичного фестивалю «MERIDIAN CZERNOWITZ», де, дійсно,  треба було іноді не зашпортатись у словах, спецефектах,  переформансах, несподіваних тлумаченнях…
Фантазійний цифровий образ, уява, адаптовані канони, багатозначні траєкторії «сучасного мистецтва» мають окреслений простір. Навіть якщо цей простір початку XXI століття. І якби він був реальністю, то «епоха для поетів» має вільний вхід.  Але найважливіше, щоб були поети…

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Вхід вільний… Заключна частина. спершу з'явиться на Медіа-Версії.