<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы Легендарний архітектор - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/legendarnij-arhitektor/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/legendarnij-arhitektor</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Wed, 17 Aug 2016 14:00:12 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.5</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы Легендарний архітектор - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/legendarnij-arhitektor</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Буковинці у світі</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/bukovintsi-u-sviti/38667.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/bukovintsi-u-sviti/38667.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Wed, 17 Aug 2016 14:00:12 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[Відомі Буовинці]]></category>
		<category><![CDATA[Джон Еберсон]]></category>
		<category><![CDATA[Легендарний архітектор]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=38667</guid>

					<description><![CDATA[<p>Чернівчанин, який побудував «театральну» Америку Світова слава, визнання й увічнення. Усе це по праву належить багатьом вихідцям з Чернівців, але нині йдеться про людину, чий талант і майстерність, в прямому сенсі, створили театральну Америку. Сподіваємось нашому читачеві буде цікаво дізнатися про ще одного видатного земляка, який хоч і здобув славу далеко за межами Чернівців , все [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/bukovintsi-u-sviti/38667.html">Буковинці у світі</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><strong>Чернівчанин, який побудував </strong><strong>«</strong><strong>театральну</strong><strong>»</strong><strong> Америку</strong></p>
<p>Світова слава, визнання й увічнення. Усе це по праву належить багатьом вихідцям з Чернівців, але нині йдеться про людину, чий талант і майстерність, в прямому сенсі, створили театральну Америку. Сподіваємось нашому читачеві буде цікаво дізнатися про ще одного видатного земляка, який хоч і здобув славу далеко за межами Чернівців , все одно залишається  славним уродженцем рідного міста.</p>
<p>Знайомтеся!</p>
<p><strong><a href="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Eberson.jpg"><img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignleft size-medium wp-image-38668" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Eberson-336x395.jpg" alt="Еберсон" width="336" height="395" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Eberson-336x395.jpg 336w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Eberson.jpg 700w" sizes="(max-width: 336px) 100vw, 336px" /></a>Джон </strong><strong>ЕБЕРСОН</strong><strong> – легендарний архітектор, який подарував світу 1200 най</strong><strong>гарн</strong><strong>іших кінотеатрів</strong></p>
<p>Майбутній, всесвітньовідомий архітектор Джон Еберсон народився 1875 року в Чернівцях у єврейській сім’ї. Родина відправила талановитого хлопця на навчання аж до Дрездена. Від 1893-го Еберсон навчався у Віденському університеті, де отримав дві освіти – архітектора та інженера-електротехніка. До речі, друга професія дуже стала в нагоді для створення ефектів освітлення у збудованих ним спорудах.</p>
<p>До Америки Еберсон переїхав на початку 1900-х і оселився в Сент-Луїсі (шт. Міссурі). Дебютним творінням митця став проект кінотеатру «Джуел» (Jewel) у Хемілтоні (шт. Огайо) на 350 місць.</p>
<p>Амбітний архітектор довго не затримувався на одному місці. 1926 року переселився до Чикаго, а далі до Нью-Йорку. Особливою фішкою Еберсона були так звані атмосферні кінотеатри, багато з яких він спроектував у різних екзотичних стилях від італійського ренесансу до неомавританського, де відтворені водоспади, пташиний спів, зоряне небо. Схильність до еклектики та увага до деталей і прикрас зробили Еберсона помітним представником стилю арт-деко. Навіть найменший кінотеатр він прикрашав так, ніби тут планувалося відкрити музей. Зауважимо, у Хьюстоні в будівлі його авторства таки розташований музей.</p>
<p>Разом із сином Дрю Джон Еберсон спроектував майже 1200, як тепер би сказали, розважальних споруд: кінотеатрів, театрів і оперних залів у десятках штатів Америки й за її межами. Завдяки йому кілька країн у різних частинах світу – Франція, Мексика, Австралія, Венесуела і США – отримали свої найгарніші будівлі.</p>
<figure id="attachment_38669" aria-describedby="caption-attachment-38669" style="width: 396px" class="wp-caption alignleft"><a href="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/AFI-Silver-Theatre.jpg"><img decoding="async" class="wp-image-38669 size-medium" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/AFI-Silver-Theatre-396x235.jpg" alt="AFI Silver Theatre" width="396" height="235" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/AFI-Silver-Theatre-396x235.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/AFI-Silver-Theatre.jpg 700w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></a><figcaption id="caption-attachment-38669" class="wp-caption-text">AFI Silver Theatre, 1938</figcaption></figure>
<p>Створений Джоном Еберсоном <strong>AFI Silver Theatre</strong> здатний вмістити 1100 глядачів. У конструкції та декорі будівлі використана морська тематика: якщо подивитися згори, можна побачити обводи океанського судна. Еберсон хотів надати кіноманам відчуття, що вони ступають на справжнє круїзне судно.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<figure id="attachment_38670" aria-describedby="caption-attachment-38670" style="width: 396px" class="wp-caption alignleft"><a href="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Grand-Rex-1932.jpg"><img decoding="async" class="size-medium wp-image-38670" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Grand-Rex-1932-396x257.jpg" alt="Grand Rex, 1932" width="396" height="257" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Grand-Rex-1932-396x257.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Grand-Rex-1932.jpg 700w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></a><figcaption id="caption-attachment-38670" class="wp-caption-text">Grand Rex, 1932</figcaption></figure>
<p>Гран-Рекс – найбільший кінозал Парижа та Європи є справжнім палацом кіно з 2650 глядацькими кріслами з червоної шкіри і миготливими зірками на стелі. Розташований на Великих Бульварах у 2-му окрузі французької столиці. Побудований у підкреслено мавританському стилі.</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<p>&nbsp;</p>
<figure id="attachment_38671" aria-describedby="caption-attachment-38671" style="width: 396px" class="wp-caption alignleft"><a href="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Teatr-Tampa-1926.jpg"><img loading="lazy" decoding="async" class="size-medium wp-image-38671" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Teatr-Tampa-1926-396x264.jpg" alt="Театр Тампа, 1926" width="396" height="264" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Teatr-Tampa-1926-396x264.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2016/08/Teatr-Tampa-1926.jpg 700w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></a><figcaption id="caption-attachment-38671" class="wp-caption-text">Театр Тампа, 1926</figcaption></figure>
<p>Ще одне вибагливе творіння Джона Еберсона – театр Тампа. Родзинка його архітектури – орган з 900 труб, вбудованих у стелю.<br />
Здалеку труби органу нагадують мерехтливі зірки. Еберсон, відомий своєю пристрастю до готичного стилю, «подарував» театру сердитих горгулій, які досі прикрашають театральний двір і вражають тисячі поціновувачів прекрасного.</p>
<p>І це так само диво, адже далеко не всі театри Еберсона збереглися: багато з них було перероблено в сучасному стилі, розкішний декор знищений.</p>
<p>Найбільше серед проектів Джона Еберсона вражає Театр Рея Льоу на Манхеттені, побудований 1929 року. Сам Еберсон казав: «Споруду мають запам’ятовувати». І не жалів зусиль на створення цього запам’ятовування, сперечаючись із будівельними стандартами, які набирали силу в тодішній Америці.</p>
<p>Колекція проектів Джона Еберсона зберігається в архітектурному архіві Школи мистецтв Пенсильванського університету.</p>
<p><strong>За сприяння Тетяни ДУГАЄВОЇ, мистецтвознавця, члена НСХУ</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/bukovintsi-u-sviti/38667.html">Буковинці у світі</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/bukovintsi-u-sviti/38667.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
