21 березня у культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука в Чернівцях відбувся допрем’єрний показ фільму Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір». Фільм, що привернув увагу світової спільноти. Після перегляду глядачі мали можливість поспілкуватися з режисером стрічки Дмитром Сухолитким-Собчуком, виконавцями головних ролей – Олександром Яцентюком, Соломією Кириловою та іншими акторами та творцями фільму.

У центрі сюжету — історія родини Леоніда на прізвисько Памфір. Чоловік їздить на заробітки й намагається побудувати для родини світле майбутнє. Вдома на нього завжди чекають жінка Олена та син-підліток Назар. Памфір повертається додому. Намагаючись знайти гроші, аби відшкодувати збитки сина та зробити документи, щоб знову поїхати на заробітки, Леонід вдається до незаконної діяльності, чим накликає на себе гнів місцевого кримінального авторитета Морди. Події картини розгортаються напередодні традиційної Маланки. Зйомки відбувалися в Чернівецькій та Івано-Франківській областях. Деякі сцени знімали у Красноїльську, Верхніх Петрівцях та на Сторожинеччині. 

«Памфір» — спільне виробництво України, Франції, Польщі, Чилі, Німеччини та Люксембургу. Виробництво компанії Bosonfilm, у співпраці з Les Films D’Ici, Madants, Quijote та у партнерстві з Mainstream pictures, Soilfilms, Wady Media та Moderator. Продюсери: Олександра Костіна, Євгенія Яцута, Лора Бріан, Клаудія Смея, Богна Шевчик, Жанкарло Насі. Ко-продюсери: Артем Колюбаєв, Альона Тимошенко, Сільвана Сантамарія, Адольф Ель Ассаль, Адам Гуделл.

Ролі у фільмі виконали Олександр Яцентюк, Соломія Кирилова, Станіслав Потяк, Мирослав Маковійчук, Олена Хохлаткіна, Іван Шаран, Олександр Ярема, Римма Зюбіна, Андрій Кирильчук, Петро Чичук, Галина Свята, Георгій Поволоцький, Олексій Лейбюк та Зіновій Симчич. Окрім професійних акторів, до фільмування масових сцен залучили місцеве населення.

Девелопмент проєкту здійснювався за підтримки Український культурний фонд. Виробництво фільму підтримали ДержКіно України, Polski Instytut Sztuki Filmowej, CNC – Centre national du cinéma et de l’image animée, Чернівецька обласна рада та міжнародні фонди visions sud est – VSE, Hubert Bals Fund, та Goteborg Film Fund.

Нове українське кіно стрімко розвивається і фільм Дмитра Сухолиткого-Собчука «Памфір» став помітним та тріумфальним явищем за кількістю нагород і фестивальних показів. «Памфір» – це дійсно сучасне українського кіно, яке підкорило світ.  І дуже важливим є те, що фільм повністю сприймає і розуміє не тільки український глядач, а він так само знаходить відгук і у глядача інших країн, інших традицій і ментальності. Дякуємо всім творцям цього фільму.

Більше фото з допрем’єрного показу фільму за посиланням – 23 БЕРЕЗНЯ У ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ПРОКАТ ВИХОДИТЬ ФІЛЬМ «ПАМФІР».

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис В український прокат вийшов фільм «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Перед кінопоказом виступив оркестр  Feldman band єврейської музики під керівництвом Лева Фельдмана, Заслуженого діяча мистецтв України, Почесного громадянина міста Чернівці. Презентація фільму «Тріумф і трагедія Йозефа Шмідта» відбулася у рамках музичного фестивалю імені Евсевія Мандичевського /Mandyczewski Fest IV/.

Йозеф Шмідт – оперний співак світового значення, кіноактор, кантор. Трагічно обірвалося життя відомого тенора,  якого сучасники нагороджували епітетом «німецький Карузо»…

В обговоренні взяли участь Вадим Лісовий, завідувач кафедри музики ЧНУ ім. Ю.Федьковича; Микола Кушнір; Ірина Яворська, директор Чернівецького обласного краєзнавчого музею; Леся Щербанюк, директор Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського.

Коротка історична довідка. Йозеф Шмідт (1904-1942) – «буковинський Карузо» – тенор, який своїм незвичайним голосом покорив цілий світ. Його «малою батьківщиною» було село Давидени (Давидівка) неподалік Сторожинця. Кар’єра співака розпочалася у хорі чернівецького іудейського Темплю. У 20-30-х рр. ХХ ст. пісні й арії у виконанні Йозефа Шмідта звучали з радіоприймачів та платівок у різних куточках земної кулі. Він збирав повні концертні зали в усіх культурних столицях світу. Мільйони шанувальників із нетерпінням чекали виступів свого кумира, мегазірки того часу.

Фільми за участю Й. Шмідта:

• Пісня крокує світом.
• Сьогодні найщасливіший день у моєму житті.
• Коли ти молодий, весь світ твій.
• Експрес любові.
• Зірка падає з неба.

Дякуємо організаторам за  зустріч,  виступ оркестру, презентацію фільму, обговорення.

Більше фото з презентації фільму за посиланням – «ТРІУМФ І ТРАГЕДІЯ ЙОЗЕФА ШМІДТА». І ПРО ДЕЯКІ ЧЕРНІВЕЦЬКІ АДРЕСИ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора і SergyiS

Запис «Тріумф і трагедія Йозефа Шмідта» – презентація фільму у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Івана Миколайчука називають душею поетичного кіно. До фільмів «українського поетичного кіно» зараховують десять повнометражних художніх фільмів з періоду українського кінематографа 1960-70-их років.Зокрема це «Тіні забутих предків» Сергія Параджанова (1964), «Камінний хрест» (1968) та «Захар Беркут» (1971) Леоніда Осики, «Криниця для спраглих» (1965), «Вечір на Івана Купала» (1968) та «Білий птах з чорною ознакою» (1971) Юрія Іллєнка, «Совість» (1968) Володимира Денисенка, «Комісари» (1968) Миколи Мащенка, «Пропала грамота» (1972) та «Анни́чка» (1969) Бориса Івченка, а також «Вавилон XX» (1979) Івана Миколайчука.

На офіційне відкриття культурно-мистецького центру імені Івана Миколайчука прийшло багато людей, шанувальників творчості Івана Миколайчука, кіномистецтва. Центр має стати місцем для творчості, дозвілля, навчання і спілкування, для реалізації культурно-мистецьких проєктів.

У приміщенні мистецького центру встановили виставку-інсталяцію. Тут  представлені архівні фотографії Івана Миколайчука фотохудожника Михайла Михалатюка. А також на стінах демонстрували фрагменти фільмів кіномитця.

На  майданчику перед будівлею центру відбувся перформанс за участю мім-театру «If».

В артпросторі «Іван хаб» відбулася публічна дискусія «Вавилон XXI».

Культурно-мистецький центр імені Івана Миколайчука два дні на тиждень – у п’ятницю і суботу, працюватиме в режимі кінотеатру. А в інші дні тижня будуть відбуватися різні культурні  ініціативи.

«Який же це філософ без очей? Філософ повинен бачити, думати і споглядати світ. Ні, не спіши. Суть не в тому, щоб скоріше знайти заповітний шлях, а суть у тому, щоб більше побачити на цій дорозі», – Фабіан.

Більше фото з заходів у культурно-мистецькому центрі за посиланням – ІВАНУ МИКОЛАЙЧУКУ – 80. «Я ДУМАЮ. Я ВЗАГАЛІ ДУМАЮ…», – ФАБІАН

©Тетяна Спориніна,
фото автора, Олександра Зюлковського і SergyiS

Запис Івану Миколайчуку – 80. Відкриття культурно-мистецького центру спершу з'явиться на Медіа-Версії.