Український молочний індекс, який показує умовну прибутковість виробництва молока професійними господарствами, за підсумками 2018 року знизився на 14,1%. Про це повідомив економіст інвестиційного центру продовольчої сільськогосподарської організації ФAO Андрій Ярмак на своїй сторінці у Facebook.

«На 14,1% біднішими стали ті професійні виробники молока України, які не змогли підвищити ефективність виробництва». Враховані лише втрати від зміни цін на корми та зниження ціни на молоко – саме ці чинники використовуються для підрахунку Українського Молочного Індексу (УМІ). Цей показник за 2018 рік був вищим на 13,7% ніж 2016-го і аж на 23,3% вищим від 2015-го: то були найважчі роки, коли Україна втратила практично єдиний ринок збуту, та ще й світові ціни на молоко обвалилися до рекордно низьких рівнів.

2018-го світові ціни на молочні продукти були в середньому на 5% нижчими, ніж 2017-го: сир подешевшав на 6%, молочний жир – на 8%, а білок – на 4%.

Запис Виробляти молоко в Україні стає все більш невигідним спершу з'явиться на Медіа-Версії.

2018 року в Україні зафіксували найнижчу за всю сучасну історію кількість великої рогатої худоби (ВРХ) і свиней,  дві породи яких повністю втрачені, пише «Сьогодні».  Зокрема, на Буковині є лише близько 3000 корів. Колись таку кількість мало одне господарство   

Як вважають експерти, підсумкова кількість ВРХ на початок 2019 року становитиме 3,39 млн голів, це на 4% менше, ніж на 1 січня 2018 року, причому зменшувалося здебільшого поголів’я в сільськогосподарських підприємствах, на відміну від господарств населення.

За оцінками аналітиків, підсумкове скорочення поголів’я свиней за рік складе ті ж 4%.

Але цей спад відбувся виключно за рахунок господарств населення. Головною причиною відмови селян від свиней, на думку експертів, є АЧС, але свій внесок зробили також і економічні чинники. Більше того, кількість домогосподарств на селі так само скорочується.

Запис Україна, як і Буковина, втрачає велику рогату худобу і свиней спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Згідно з вимогами Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, Україна мала з січня 2018 року відмовитися від закупівлі молока другого ґатунку (так зване домашнє молоко). Однак Мінагрополітики ініціювало відтермінування набуття чинності нового стандарту на півроку. Про це йдеться на сайті МінАПК.

Відстрочення набуття чинності нового ДСТУ 3662:2015 «Молоко-сировина коров’яче. Технічні умови» на півроку (до 1 липня 2018 року) буде використана для створення ступеневої системи трансформації вимог до якості молока-сировини, гігієнічних вимог до молочних продуктів під час виробництва та переробки.

Проект цього наказу передбачає, що використання молока другого класу для технологічних процесів виробництва харчових продуктів після дворічного перехідного періоду буде обмежено, але його можна буде закуповувати для виготовлення кормів для тварин або казеїну.

Водночас у МінАПК вважають, що підвищити якість молока до першого не так складно. Для цього персонал, задіяний у роботі з тваринами, повинен бути в чистому одязі, використовувати чисті рукавички, мити руки з милом або дезінфікувати їх. Для доїння потрібно використовувати чисті ємності, бажано доїльний апарат або доїльні установки, які необхідно мити і дезінфікувати після кожного доїння. Корів також має оглядати ветеринар.

У міністерстві зазначили, що молоко першого сорту дорожче приблизно на дві гривні, і на нього підвищений попит. Наразі його частка в загальних закупівлях – 15,5%.

Кінцева мета наказу, який розробляють у Мінагрополітики, залишається незмінною – перехід до стандарту 100/400 (молоко екстра-класу), який відповідає європейським положенням.

Запис МінАПК продовжило закупівлю молока у селян до 1 липня 2018 року спершу з'явиться на Медіа-Версії.