Львівський ді-джей і музикант Андрій Жолоб на своїй сторінці в мережі Фейсбук оприлюднив першу авторську коломийку на «коронавірусну» тему, і ідея миттєво стала «вірусною»: її підхопили читачі і зараз під його дописом майже три сотні коментарів-коломийок. Публікуємо найдотепніші, на наш погляд.

 

 

 

 

 

Ой ковіде-ковідоньку, ковіде-ковіде.

Не так видко тотих хорих єк тотих, хто гнида (Андрій Жолоб)

До симптомів легеневих
Кишкові додались
Коли двоє кашлянули, а стодвоє вср…сь

Накупили на літ двісті ср…льного паперу,

І тепер ніц нас не візьме, – ніяка холєра

Хто співає співаночки, хутко здоровіє
Це і дихальнії вправи, і арт-терапія

Єк би мати мені маску і плаща з церати,
Міг би віруса збороти, а всіх дівчат – заграти!

Вірусу той плащ з церати, як вогню солома.
Щоб ковід тебе не виграв, краще сиди вдома

Сиджу вдома у плащеві, а на писку – маска
Через того карантина місяць – без любаски

Після таких карантинів, я скажу, нівроку
Виросте народжуваність до Нового року

Я се мислю – в єдній хаті так пересваряться
Що по тому карантину пойдут розлучаться

А після Нового Року народять сі діти
Знову сім’ї сі з’єднають, аби їх глядіти

Аби їх глядіти, аби їх кормити,
Аби знову в карантині до весни сидіти

Єк візьму си гостру бартку та піду идь хати,
Жиби тую фф-тройку із фраїра зняти )))))

Пам’єтай же: тая маска із того фраєра,

Діє тіко вісім годин, от така холєра

Ой жеж то нияка біда – знає всяк дитина,

Бо ж тотих фраїрочків повна Буковина

Та я бачив нині в місті, як без перешкоди
Ходять сміло з голов мордов помилки природи…

Не так вірусу ся бою, не так тої смерті,
Як те, що тепер, як гною, розвелось експертів…

Почало боліти горло, боюсь, що вмираю,
Хоч температуру я наразі ще нормальну маю.

Якщо ж трохи зачекати, то кімнатна стане…
Як не зараз, то під старість той момент настане…

Кому дома не сидиться й хто ходе без маски,

тому ноги скоро всохнут, не скуштує й паски.

Надивилася я фільмів в тому карантині,
Від лежання я вже спухла й маю болі в спині.

Як кажан із панголіном вірус зачинали,
то хотіли, щоб лишились лиш міленіали.

Я щоранечку вдихаю, довго видихаю
Подивіться, добрі люди, ковіди не маю!

Прибігаю до любаски, маску си знімаю.
А вона мну б’є по писку: най тя шляк трафляє!

Я співаю співаночки, з милом руки мию

І від того карантіну вовком вже не вию.

В мене в скайпі вже обличчя у екран не влазе.

Шось опух я дуже сильно та від той зарази.

Я із ліжка до роботи дістаюсь миттєво,

Логістика в карантин спростилась суттєво.

Жінка, діти, свині, гуси зачинив в сараю.

Милив себе штири рази, тиждень не змиваю.

Не візьме мене хороба – добре мию руки,

та напевне доконають в карантині внуки.

Дуже легко із дітьми уроки рішати,

можуть вже мої сусіди ЗНО здавати.

Намастила хліба з маслом, гречков посипаю

У сусідів каваль сала на папір міняю.

Ой, казала бабі Ганьці сусідка Параска:

Ми вже, бабо, такі файні – не поможе й маска!

А якби ми добре в школі історії вчились,

Пам’ятали б, як при скруті нам ліси згодились.

А тепер би десь сховатись, але маєм горе:

Де ти вириєш криївку, коли лисі гори?

Ой ковіде-ковідику, мале ковідєтко

Дай пожити ми спокійно на чвертім десєтку…

Щоб хороба не прорвалась вам за оболонку –

Треба в очі капать хлорку, в писок – самогонку!

Всі папірки у рулонах розібрали, кляті!

Тепер прийдеться смартфоном д…пу витирати..

Ой, не знайде мені вірус в організмі дюрки!

Я сплю мордов у салаті – в масці з мандибурки!

Зїв цибульку, часничок, самогону зрання –

то такий природній спосіб дистанціювання.

Туди, сюди вуличками не держусі хати,

кому маю я віруса іще передати…

Кажуть люди тай говорять, що я лайдачище…

Коньяком вбиваю вірус і п’ю горілчище…

То колись був я лайдак, лежав на дивані,

а тепер порєдний хлоп в дистанціюванні.

Ой, гуцули, привезете додому заразу,

То й за стайню не підете без противогазу!

Всі дівчата тепер файні, мейкап – дві мінути

Очі лиш намалювати й маску не забути.

Говорила моя мила: мож вільно гуляти,

Зголив брови поки спала – не виходит з хати.

Познайомився з дівчинов, гарні очі мала,

А під масков пишні вуса в той же час ховала.

Каже кум до свого кума в єднім магазині:

“Ви, шо, куме звар’ювали від покупок нині?!

Нашо ж гречки так скупив сі, тай того паперу…?! –

Бо зі страху як наїмси, то одразу й серу.”

Над ковідом я ридала, новини читала,

Аж ми гречка пригоріла, чорним вуглєм стала.

Ой, ковіде-ковідоньку, що, як хвиля, плине!

чи не той ти воріженько, що на сонці згине?

Прокинувся серед ночі, захотів кохання,

Жінка в масці й хімзащіті – пропало бажання…

Гоним з кумом антисептик, знают навіть в Греції:

Мастим руки, лиєм в писок – строга дезінфекція!

Інфекціоніст Проценко був близький до трону,

Потримав Х%ло за руку й передав “корону”.

Нараз люде всії радют руки милом мити,
та найліпше Zholob пише про тії Ковіди
Якщо хоште оберега через інтернета,
Почитайте, то є файно для імунітету.

Запис коронаВІРУСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ. Територія позитиву спершу з'явиться на Медіа-Версії.