– Загальною метою проекту є залучення науковців для покращення інвестиційної привабливості Буковини: проведення семінарів для студентів, навчання працівників інноваційних інституцій. Ми допомагаємо науковцям чи починаючим у здобутті патенту. Являємося тією зв’язною ланкою між науковцем і підприємством, яке реалізує інновацію, – розповів Віталій Кирпушко, представник Буковинського центру Реконструкції і Розвитку.

Проект розрахований на 18 місяців із загальним бюджетом понад 470 тис. євро. 90% фінансування надається ЄС. З регіонів України у проекті візьмуть участь тільки Чернівці. З Румунії – Сучава та Ясси. З Молдови – Кишинів.

– ЄС намагається збільшити їхню значимість, об’єднати в єдиний дослідницький простір і включити до Європейського дослідницького простору. Наш інститут особливо зацікавлений у торгових марках і винаходах на території України, – зазначив пан Мірча Фрунзе, представник Наукової фундації інноваційної культури та вдосконалення Румунського винахідницького інституту – IRIIS.

Представник Торгової промислової палати в Румунії (Сучава), пані Кармен Федюк розповіла, що їхні дії спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу, дослідницьких та навчальних закладів, окремих винахідників та дослідників.

Представники проекту також наголосили на створенні 3-мовного Інтернет-порталу, який допоможе науковцям реєструвати свої винаходи і шукати зацікавлених підприємців. Крім порталу додатково випустять також тримовний каталог та брошуру інноваційних пропозицій. Хоча вони запевняють, що на цьому діяльність не закінчиться: семінарські заняття з 5-ма тис. студентів щодо вивчення закордонного досвіду, проведення зустрічей круглого столу по кращим практикам інноваційного менеджменту, інформаційні заходи, конкурси з винагородою. Про це вони будуть повідомляти згодом.

Тетяна ЩЕРБАН, Юлія ОРИЩУК, студенти-журналісти

Запис Зелене світло інвестиціям спершу з'явиться на Медіа-Версії.

             Освітою –  по розрусі, яка починається в головах

Як з’ясувалося, Чернівецький політех – зовсім не ефемерні мрії, а реалії
«в натурі», як тепер модно казати. Бо вже рік при Чернівецькому факультеті НТУ «ХПІ» діє військова кафедра. А це, зрозуміло, тільки початок…

Організатором цікавої, а головне, прикладної – себто не відірваної від повсякденного життя людей – наукової конференції на тему «Розвиток прикладної екології на Буковині» cтала кафедра екології та права на чолі з професором, доктором наук Юрієм Масікевичем. Ніхто ж не суперечитиме, що практично всіх без винятку стосується, яким повітрям ми дихаємо, що їмо та п’ємо? І саме на ці та багато інших запитань давали відповідь у своїх доповідях учасники конференції, чиї доповіді побачили світ у цікавому і для пересічного читача збірнику. Адже тема екологічної катастрофи розглядається нині вченими всього світу. А запобігти їй, як справедливо наголосив директор департаменту освіти, науки, молоді та спорту Михайло Бауер, можна лише через екологічну просвіту населення, яку треба розпочинати навіть не зі школи, а з дитячого садка. Згадаймо вислів булгаківського професора Преображенського із «Собачого серця» про те, що «розруха починається у головах»…

http://www.torbay.com.ua/.

До слова, Буковина – єдина область в Україні, яка розробила та успішно впроваджує регіональну концепцію екологічної освіти.

Найнебезпечніше місце – кухня  

Бо саме там людина, яка готує їсти на газовій плитці, наражається на величезні ризики для здоров’я. Про це присутні дізналися з виступу Леоніда Власика, директора колишнього Чернівецького науково-дослідного інституту медико-екологічних проблем, який нещодавно змінив вивіску та став структурою ДП «Інститут екогігієни та токсикології  ім. Л. І Медведя».

Чому кухня є найнебезпечнішим місцем? Бо до організму того, хто в ній порається,  потрапляють надзвичайно агресивні через свої неймовірно маленькі розміри ультрамікроскопічні наночастки. Їх широко використовують в аерозолях, що й робить останні доволі небезпечними. Доповідач, серед наукових інтересів якого – дослідження поведінки і впливу на життєдіяльність людини саме цих часток, розповів про трагічний випадок з історії фармакології, коли лікувальний засіб для дітей у вигляді аерозолю спричинив у них ураження хрящів нижніх кінцівок. Та встановили це вже тоді, коли за десяток років від цього постраждало чимало малюків.

До речі, в Україні навіть не існує нормативів щодо вмісту наночасток у повітрі. Ми вимірюємо просто пил. Тоді як європейське, канадське та інші зарубіжні законодавства передбачають регулювання вмісту саме наночасток у повітрі. Адже саме вони призводять до серцево-судинних захворювань, дихальних патологій тощо.

Та все ж саме у Чернівцях певний поступ спостерігається. За словами професора п. Власика, Чернівці разом із Прагою, Дрезденом, Аугсбургом та Любляною потрапили до проекту спільної програми «Центральна Європа – 2007-2013» під назвою «UFIREG», що у розшифрованому перекладі означає «Ультрамікроскопічні наночастки: обґрунтування внеску в розвиток політики захисту навколишнього середовища та охорони здоров’я». У рамках програми пан Власик та його колеги аналізуватимуть вміст шкідливих мікроскопічних частинок у чернівецькому повітрі. Сучасне обладнання передане місту безкоштовно. Та вже півтора роки науковці не можуть здолати проблему його завезення. Одне слово, все як завжди

Та не хочеться завершувати на сумній ноті. Попереду в нас іще чимало зустрічей з науковцями-учасниками конференції. Тож анонсуємо інтерв’ю з професором Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. Думанського НАН України, лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки Петром Гвоздяком. Він усе знає про питну воду і підкаже нам, що і як можна споживати. Повернемося ми й до розмови про шкідливі наночастки.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Запис Чернівці матимуть політехнічний інститут, а Буковина – борців з екологічними бідами спершу з'явиться на Медіа-Версії.