Архивы Ігор Коломойський - Медіа-Версії

Скільки років треба працювати українцеві, щоб заробити статки 7 мільярдерів України

Сергій Паламар — Wed, 13 Nov 2019 11:41:52 +0000

Троє з семи українських мільярдерів (Віктор Пінчук, Рінат Ахметов, Ігор Коломойський) / 24 канал

13,6 млрд доларів (331,8 млрд гривень) – такий сумарний дохід семи українських мільярдерів за даними дослідження Billionaires insights. Щоб заробити такі гроші українцеві з середньої зарплатою треба працювати понад 2 мільйони років. З якими важливими для України числами можна порівняти цю суму – у матеріалі 24 каналу.

Водночас, за даними журналу НВ, в Україні цього року мільярдерів шість:

Рінат Ахметов – $9,629 млрд;
Віктор Пінчук – $2,310 млрд;
Вадим Новинський – $1,767 млрд;
Ігор Коломойський – $1,480 млрд;
Геннадій Боголюбов – $1,376 млрд;
Петро Порошенко – $1,253 млрд.

На сьомому місці в цьому рейтингу – Олександр і Галина Гереги – $930 млн.

Ми вирішили порівняти дані щодо українських мільярдерів Billionaires insights з іншими важливими для нашої держави цифрами.

Так, бюджет України (видатки) – 1195,3 мільярда гривень – перевищує статки семи українських мільярдерів у 3,6 раза.

Якщо ж говорити про окремі сфери, то статки українських мільярдерів у 1,3 раза більші, ніж виділені бюджетом гроші на безпеку та оборону (245,8 млрд гривень). Та у 2,9 раза – ніж видатки на охорону здоров’я (113,3 млрд грн).

Українцю, який отримує середню заробітну плату (12 497 грн), потрібно 2 212 797 років працювати, щоб заробити цю суму. А ті, хто отримують “мінімалку” (4 723 грн), повинні працювати для цього 5 855 035 років.

Також ця сума дорівнює 187 586 206 мінімальних пенсій в Україні (1 769 грн).

Натомість найбагатша людина світу Джеффрі Безос, засновник інтернет-сервісу Amazon, зі статком 114 млрд доларів (2,7 трлн грн) може повністю придбати всі активи семи найбагатших українців. При цьому у нього залишиться ще 130,4 мільярди доларів (2,4 трлн грн).

Статки мільярдерів у порівнянні з головними цифрами бюджету

Запис Скільки років треба працювати українцеві, щоб заробити статки 7 мільярдерів України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Статки 100 найбагатших українців зростають у 12 разів швидше за ВВП України, вони сконцентрували у своїх руках $37,5 млрд

Сергій Паламар — Wed, 07 Nov 2018 20:20:45 +0000

Видання «Новое время» оприлюднило щорічний рейтинг 100 найбагатших українців, які сконцентрували у своїх руках $37,5 млрд – це половина всього держборгу країни. Вони також збільшили швидкість, із якою зростають їхні сумарні статки, – від торішніх 33% до нинішніх 43%.

Рінат Ахметов – незмінний №1 рейтингу. Завдяки зростанню попиту на метали, його статки збільшилися відразу на 76% – на $5,3 млрд. На другому місці – Віктор Пінчук. Розмір його статків хоча й не повернувся до показників докризового 2013 року, але зріс на 87%. Топ-3 замикає Вадим Новинський: його «Смарт-Холдинг» особливо цікавий тим, що йому належать 25% «Метінвесту» Ахметова. А Президент Петро Порошенко за неповний 2018 рік задекларував майже 124 млн грн прибутку – доходи президента зросли майже у 8 разів і нині його статки сягають $1,6 млрд.

На четвертому місці – Геннадій Боголюбов. Оцінка його стану виросла завдяки гарним показникам неформального феросплавного холдингу Привату.

Боголюбов з Коломойським, який посів п’яте місце, контролюють основні активи в цьому секторі економіки країни.

Коломойський, Боголюбов і Олексій Мартинов в кінці 2016 роки втратили свій найбільш публічний актив – націоналізований Приватбанк. Але завдяки своєму великому феросплавному бізнесу зуміли відновити свої позиції.

На шостому місці – Петро Порошенко. У цьому році його капітал зріс на 10% і склав 1,1 млрд доларів.

На сьомому місці Костянтин Жеваго, акціонер холдингу Ferrexpo. Його стан – пряма похідна ціни на залізну руду. НВ повідомляє, що за рік воно скоротилося на чверть, але бізнесмен не покинув клуб доларових мільярдерів.

Запис Статки 100 найбагатших українців зростають у 12 разів швидше за ВВП України, вони сконцентрували у своїх руках $37,5 млрд спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Коломойський в екзилі: чому олігарх не навідується в Україну і кого фінансуватиме на виборах (відео)

Сергій Паламар — Mon, 16 Apr 2018 11:17:23 +0000

Навіщо «людина президента» Борис Ложкін літав до Ігора Коломойського та Геннадія Боголюбова у Женеву і чому український мільярдер вже понад 8 місяців не прилітає із Швейцарії в Україну?

Один із найвпливовіших українських олігархів Ігор Коломойський не з’являється в Україні вже більше ніж 8 місяців. Після того, як у грудні 2016-го його «ПриватБанк» забрала держава (за даними Нацбанку – з величезною фінансовою дірою) в Україні порушені кримінальні справи щодо виведення десятків мільярдів гривень з «ПриватБанку» перед його націоналізацією.

Чому олігарх так довго не навідується в Україну? Як Коломойському живеться у Женеві та як він відсвяткував свій ювілей – адже Лондонський суд заборонив олігархові витрачати більше ніж 20 тисяч фунтів на тиждень? Хто з української політичної еліти відвідує Коломойського у Швейцарії? І про що він міг домовлятись на березі Женевського озера із «людиною президента» Борисом Ложкіним? Про зустрічі, які можуть бути доленосними для України, але тримаються у секреті, дізнались журналісти програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Запис Коломойський в екзилі: чому олігарх не навідується в Україну і кого фінансуватиме на виборах (відео) спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Торік Порошенко збіднів на 47 мільйонів…

Сергій Паламар — Sat, 14 Apr 2018 14:06:06 +0000

Олігарх Рінат Ахметов продовжує бути найбагатшою людиною в Україні. У порівнянні з минулим роком його статки збільшилися на третину і склали $ 3,1 млрд. Натомість президент Петро Порошенко збіднів на $47 млн.

Про це свідчить рейтинг журналу “Фокус”

Власник групи SCM, Рінат Ахметов є потужним гравцем в галузях металургії, паливно-енергетичного комплексу, фінансів, нафтогазового сектора і медіаринку, пише видання.

На другій і третій позиції – співвласники групи “Приват” Ігор Коломойський ($1,6 млрд) і Геннадій Боголюбов ($1,5 млрд).

Четвертий – власник групи EastOne Віктор Пінчук ($1,4 млрд).

Замикає п’ятірку власник групи Ferrexpo Костянтин Жеваго зі статком у $1 млрд, він піднявся в рейтингу.

Президент Петро Порошенко спустився на одну сходинку вниз і посідає 11 місце. Статки власника Roshen, Укрпромінвест-Агро зменшилися з $589 до 542 млн.

Сумарний статок сотні найбагатших українців за минулий рік зріс майже на $2 млрд. Загальний же капітал сотні найбагатших людей країни склав $27 мллрд.

Наприклад, сумарний капітал 100 найбагатших людей Чехії – $ 15 млрд, Нідерландів, країни куди більш багатою, ніж Україна – $ 16 млрд, такою ж сумою володіють 100 найбагатших мешканців Швеції.

Запис Торік Порошенко збіднів на 47 мільйонів… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Коломойський і Боголюбов обібрали Приватбанк на 5,5 мільярда доларів – аудит

Сергій Паламар — Tue, 16 Jan 2018 19:57:41 +0000

Збитки, завдані Приватбанку внаслідок шахрайських дій на користь екс-акціонерів, сягають 5,5 мільярда доларів.

Про це йдеться у офіційному прес-релізі НБУ, передає Економічна правда.

Такого висновку дійшли детективи приватного агентства Kroll після forensic-аудиту банку, який охоплював 10 років діяльності банку.

Ключові результати розслідування представлені тезами, що підтверджують висновки про шахрайство.

Як повідомляє прес-служба, кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

Механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

На думку аудиторів, численні ознаки свідчать про спроби приховати справжнє призначення коштів від регуляторів та інших стейкхолдерів.

Центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ “Приватбанк”.

Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів та сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах осіб, пов’язаних з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

До цієї тіньової банківської структури були залучені сотні працівників “Приватбанку”.

Тіньова банківська структура управляла корпоративним кредитним портфелем пов’язаних осіб.

Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами пов’язаних осіб (циклічне перекредитування).

Банк залучав кошти українських та закордонних вкладників для підтримки схеми циклічного перекредитування.

“Приватбанк” неодноразово надавав неправдиву інформацію щодо свого фінансового стану, що могло бути досягнуто через систематичну фальсифікацію фінансової звітності колишнім менеджментом банку.

До націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля було надано сторонам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов’язаним з колишніми акціонерами.

Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 млрд доларів.

Повідомляється, що розслідування Kroll відповідає зобов’язанням України перед МВФ, передбачених у Меморандумі, “проведення економічного розслідування операцій ПАТ “Приватбанк” для визначення, чи мали місце правопорушення або погана банківська практика у період до його націоналізації”.

Компанія Kroll заснована у 1972 році, штаб-квартира розташована у Нью-Йорку.

Як повідомлялося, 19 грудня 2017 року Високий Суд Англії видав наказ про всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, їм належать або ними контролюються.

Раніше Приватбанк звернувся до лондонського суду з метою повернути виведені кошти і погасити невиконані зобов’язання банку щодо рефінансування.

Банк звернувся до Високого суду з проханням на період розгляду справи, до винесення рішення, накласти арешт на майно, яке належить колишнім власникам банку, в розмірі 3 млрд доларів.

Відповідний перелік активів було надано суддям в рамках слухань про прийняття рішень щодо забезпечувальних заходів.

Нагадаємо, 21 грудня 2016 року Приватбанк перейшов у державну власність.

Наразі проходять близько чотирьох сотень українських судів, що стосуються націоналізації банку.

Власники євробондів Приватбанку зажадали дострокового погашення паперів на 335 млн доларів, брати Суркіси довели в суді, що ні вони, ні їхні численні родичі не є пов’язаними з Приватбанком особами.

Крім того Геннадій Боголюбов вимагав в уряду України компенсувати йому втрату частки в “Приваті”, а Ігор Коломойський у суді оскаржив визнання банку неплатоспроможним і саму націоналізацію.

Запис Коломойський і Боголюбов обібрали Приватбанк на 5,5 мільярда доларів – аудит спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Безвідповідальність – рідна сестра корупції: і «Стіни» нема, і грошей нема, і крайнього нема

Сергій Паламар — Sat, 09 Dec 2017 15:50:27 +0000

Обнести Росію великим парканом – давня мрія українців, яка раз по раз варіюється в анекдотах. Улітку 2014-го українці на собі відчули, що таке необлаштований кордон з Росією. Транскордонні артилерійські обстріли забрали життя 40 прикордонників – такою була плата за попередні роки самозаспокоєння. На жаль, проект «Стіна», який мав би захистити наші кордони від зазіхань «старшого брата» (як полюбляють називати росіян кремлівські ідеологи), обернувся коли й не на анекдот (мабуть, це ще попереду), але на гучний корупційний скандал, який вибухнув чомусь лише після трьох років безборонного і безсоромного розкрадання грошей.

Першими, на превеликий жаль, але цілком прогнозовано, забили на сполох не численні антикорупційні органи, які з’являються в Україні , як гриби після дощу, а журналісти, зокрема команда авторської програми Дениса Бігуса «Наші гроші». Саме Бігус зі своїми колегами зробив для викриття корупції в Україні у рази більше за всі антикорупційні органи разом узяті. І це при тому, що журналісти не отримали і десятої частини тих грошей, що виділяються на роботу НАЗК, НАБУ тощо.

Від спроектувати до розтринькати відстань невеличка

Те, що ми нині називаємо «Стіною Яценюка» – вже другий, так би мовити, гіперболізований проект. Адже 2014-го до щойно обраного Президента із власним проектом звернувся Ігор Коломойський. «Паркан Коломойського» мав коштувати 150 мільйонів євро із терміном зведення 5-6 місяців. Та, як ми знаємо, Коломойський не лише не отримав пальми першості, але й втратив згодом своє дітище «ПриватБанк».

Зараз важко судити, чи збиралися здійснювати проект Коломойського, але тут надійшли осінні парламентські вибори 2014 року – й ідею «осідлав» тодішній прем’єр Арсеній Яценюк. «Це питання не просто кордону – це питання національної безпеки держави і нашої гідності», – наголошував він у розпал виборчих перегонів. Тоді ж прем’єр переконував, що без облаштованого кордону не буде безвізу з ЄС та членства в НАТО.

«Стіна Яценюка», за загальної схожості з «Паканом Коломойського», мала й суттєві відмінності – а відтак, коли ми вже розмовляємо про «дерибан» у надвеликих розмірах,– значно більші «можливості» для охочих нагріти руки.

Яценюківський проект замахнувся одразу на 8,5 мільярдів гривень, тобто 500 мільйонів євро за курсом на 1 вересня 2014 року. Згодом цифру зменшили вдвічі, що все одно переважало пропозицію Коломойського. По-друге, термін реалізації розтягнули до 2018 року,теж, мабуть, для комфортнішого дерибану.

І вже 2014-го для надважливого й необхідного «вже сьогодні» проекту уряд виділив перші кошти. Спочатку фігурувала цифра у 100 млн грн, а за два тижні вона зросла до 235 мільйонів.

Варто зауважити, що, за три роки поспіль уявної реалізації так і не реалізованого проекту, суттєво погіршилися стосунки між БПП і парламентськими партіями, які наразі й поцікавилися, куди ж ідуть грошики зі «Стіни». Депутатам «Самопомічі» вдалося довідатися, що з офіційно витрачених на «Стіну» 2014-го грошей 164 млн грн у загальному кошторисі проекту залишилися неврахованими.

680 млн за 6 км інженерних споруд – замість надійного держкордону

Проект інженерного облаштування кордону «Стіна», широко анонсований 2014-го тодішнім прем’єром Яценюком, на сьогодні вже обійшовся Україні у 680 мільйонів гривень. В описі проекту сказано, що реальний державний кордон з Росією мав складатися з 3-метрового рову, далі – 2-метрового валу, 5 метрів розораної смуги, на якій були б видні сліди порушників. Уздовж цілого кордону мала тягнутися асфальтована рокадна дорога, а вже далі паркан із вишками кожні 20 метрів та відеокамерами. Насправді ж на витрачені 680 мільйонів облаштували лише 6 кілометрів кордону на межі Чернігівської області.

Коштами, які надходили для «Стіни», як відомо, розпоряджалася Держприкордонслужба. Силова структура в розпорядниках коштів – для безконтрольності дуже влучно. Між тим, прикордонники-високопосадовці майже одразу взялися за «відмазки». Прес-секретарем ДПСУ неодноразово озвучувалася думка керівництва, що гроші надходили невчасно і в недостатній кількості. Тож фінансування суттєво відстає від затвердженого графіку. Мабуть, через це «згорьовані» прикордонники з фінансування «Стіни» витратили 60 мільйонів на придбання 4-х автомобілей «Тритон». Ще 18 мільйонів заплатили фірмі «Фаворит», яка належить родині горезвісного нардепа Борислава Розенблата, за ремонт житлових будівель для прикордонників. А ще фігурує спорудження Будинку офіцерів у Харкові… Покращувати побут охоронцям кордонів, звісно, треба, та не за рахунок же самої здатності до захисту кордону!

Маленький відступ: колись за порушення у витрачанні не за цільовим призначенням на керівників підприємств та їхніх головних бухгалтерів чекали значні покарання – і кадрові, й фінансові. Схоже, послаблення для ведення бізнесу полегшують і корупційні дії.

Підрядників, як завжди, набирали з «потрібних»

Знову ж таки команда «Наших грошей», а не нишпорки антикорупційних органів, дізналася, що генпідрядники для будівництва «Стіни» обиралися ДПСУ без конкурсних процедур у закритому режимі. У службі не змогли пояснити, чому до реалізації багатомільйонного проекту обрано саме нинішніх підрядників: обійшлися загальними словами про те, що головним критерієм при відборі генпідрядників проекту була наявність дозволів на будівництво військових об`єктів. За версією прикордонників такий допуск має надавати СБУ. Натомість СБУ повідомила, що дозволи фірмам, які працюють над проектом «Стіна», не передбачені. Злочинна неузгодженість дій? Швидше, лакуни для махінацій.

Показово і те, що із 13 генпідрядників, які працюють над інженерно-технічним облаштуванням кордону, тільки 2 – державні автодори, решта – приватні компанії. Оскільки сьогодні вони практично всі перебувають «у розробці» НАБУ та ГПУ, вже відомо,що деякі з них були створені під цей конкретний проект.

Таким чином, державної ваги проект обернувся на довгобуд. І, як завжди, винних не знайти. Бо, хоча коштами й розпоряджається Держприкордонслужба, але, за словами її речника, ДПС не реалізовує проект. Його реалізовують генпідрядники. Проблеми ж, мовляв, існують між генпідрядниками та підрядниками, а посадові особи тут ні до чого.

А тепер давайте поглянемо на проблему з побутової точки зору: якби керівники ДПСУ найняли працівників на ремонт власної квартири, то чи відхрещувалися б вони так недолуго від контролю за процесом? Але навряд чи спитають з них за це.

Чи протидіять антикорупційні органи корупції?

Скандал навколо «Стіни» набирав обертів і через втручання декількох нардепів з різних фрацій ВР. Важко не погодитися зі словами нардепа Борислава Берези, який наголосив, що навіть візуально видно: зведені об’єкти не відповідають фінансовому кошторису, а проект «Стіна» – закопані у землю кошти. Та лише 2017-го заворушилися «компетентні» органи. Та заворушилися теж якось специфічно: не забуваючи з’ясовувати стосунки між собою й коригувати свої дії під конкретне протистояння між командами Порошенка й Авакова – як це було, скажімо, щодо спроби Авакова поставити на посаду очільника ДПСУ свого заступника у ВС – Вадима Трояна. «Стіна» тут – просто фішка у цинічній грі за підпорядкування Банковій чи МВС конкретних силових структур, коли у країні війна.

Головний же аргумент самозахисту в любителів переплутати державну кишеню зі своєю – це те, що звинувачення, мовляв, «працюють на Путіна». Та здоровий глузд, а його українцям не бракує, підказує нам, що на ворога працює саме необлаштований кордон і розкрадання коштів у особливо великих розмірах. І винних у цьому треба суворо карати!

Дмитро ЦАРЕНКО, інтернет-оглядач «Версій»

Запис Безвідповідальність – рідна сестра корупції: і «Стіни» нема, і грошей нема, і крайнього нема спершу з'явиться на Медіа-Версії.