Дмитро Ілліч захопився фотографією, коли його ще називали Дмитриком… Працювати після школи пішов на меблеву фабрику, але вже тоді почав приносити свої знімки в редакцію «Буковини», куди згодом перейшов працювати.

За 15 років у «Буковині» зробив тисячі знімків. Для виставки відібрані 37 з них.

– У майбутньому, – поділився Анатолій ІСАК, головний редактор «Буковини», плануємо заснувати премію Дмитра Чорнокози та організувати його пейзажну фотовиставку.

– Цю виставку ми планували заздалегідь. І планував її, передусім, сам Дмитро Ілліч, – розповіла Валентина МАЦЕРУК, заступник головного редактора «Буковини». – Він мріяв про неї, готуючись до свого 70-річчя. Та як не прикро, але вже  півроку Дмитра Ілліча немає з нами. Ця виставка – для живих, це пам’ять про нашого талановитого колегу, чуйну й добру людину.

Дмитро Чорнокоза народився в селі Біла на Кіцманщині, закінчив школу у Стрілецькому Куті. Сталося так, що він рано залишився без батька, тож узяв на себе обов’язки глави сім’ї: окрім хворої матері мав ще двох молодших сестричок. Від 14 років він кочегарив з дідусем, щоби заробити якусь копійку на прожиття.

1968 року він прийшов працювати на меблеву фабрику. Там він познайомився з Марією Михайлівною, своєю майбутньою дружиною.

На меблевій фабриці Дмитро Ілліч працював станочником,  але саме в цей період свого життя він дуже захопився фотографією.

Пан Чорнокоза не мав професійної школи фотографа. Та щоби опанувати фотографію, він купував фахові книги та журнали з фотомистецтва. Власним коштом купував апаратуру. В хаті, яку згодом збудувала сім’я, створив у коморі фотолабораторію.

На відкриття виставки прийшли рідні, друзі фотомайстра та просто шанувальники його творчості.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії» 

Запис Буковина у світлинах Дмитра Чорнокози спершу з'явиться на Медіа-Версії.