«Медики вилучали у донорів-трупів анатомічні утворення, тканини, їх компоненти, фрагменти для продажу і виготовлення біоімплантатів…», «автомобіль з людськими органами виявили у Миколаївській області…» – подібними повідомленнями рясніли усі новини центральних каналів України нещодавно, чим і викликали у глядачів, м’яко кажучи, «мурашки на тілі». Мимоволі починаєш задумуватися, невже бажання наживи стало настільки важливим, що навіть після смерті людини на її трупі намагаються збагатитися?

– Інформація, яка звучала – була надто поспішною, – стверджує головний судмедексперт області, – адже щоби точно сказати, чи це дійсно злочин – повинна бути доказова база. Чому сумніваюся, злочин чи ні – поясню. Є постанова кабінету міністрів від 24. 04. 2000 року № 695 «Деякі питання реалізації Закону України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини». Згідно з цією постановою, в Україні існує близько 70 державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ, які мають право проводити діяльність, пов’язану з трансплантацією органів та інших анатомічних матеріалів людини. У цей перелік входять і Чернівецьке бюро судово-медичної експертизи, а також і Обласна клінічна лікарня. Мова не йде про трансплантацію внутрішніх органів для пересадки. Для цього повинні бути спеціальні операційні, лабораторії, суперстерильні умови. Адже, наприклад, серце при правильних умовах може зберігатися 2 години, нирка – 6-7 годин… Жоден морг в Україні не здатен трансплантувати орган. У нас працює всього кілька таких закладів, один з них – у Запоріжжі.

Крім того, в нашій державі є фірми, які, забирають внутрішні органи для досліджень.

Низькорослі раси (японці, китайці) останнім часом стають вищими. Секрет в тому, що з гіпофізу померлої людини виготовляють гормон росту.
Людські рештки застосовують і в косметології, і в медицині.

За словами начальника обласного бюро судмедекспертизи, видалення людських фрагментів не може відбуватися без обов’язкового юридичного супроводу. Тобто, установа, зазначена в постанові кабміну, повинна мати сертифікат, дозвіл на такі дії, – пояснює Віктор Тодосович. – Крім того, обов’язково повинна бути письмова згода родичів померлого з вилучення тих чи інших анатомічних структур. Повинно бути зафіксовано, які саме частини видалені. Тобто, Закон дозволяє вилучати частини тіл померлих, інше питання – чи правильно все це юридично оформлено, – наголошує п. Бачинський.

– На Буковині таких фірм, які б займалися вилученням людських органів, немає, – каже судмедексперт. – Хоча до нас приходили з пропозиціями, наше обласне бюро судово-медичної експертизи видаленням фрагментів тіл не займається. Та якщо людина має бажання після її смерті віддати своє тіло на благо медицини, вона повинна написати заяву до бюро судово-медичної експертизи. У Чернівецькій області охочих віддати своє тіло на благо науки поки що не було.

Запис Все – на продаж… І людські органи – теж? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 З історії

Спочатку нефрологічне відділення налічувало 30 ліжок. Першим його завідувачем був лікар вищої категорії Микола Микитюк. У 1982-му відділення розширили до 48 ліжок. 2000-го єдиному в області відділенню додали ще 12 ліжок, оскільки кількість хворих збільшилася.

Нині тут працюють 8 лікарів, з них 3 – вищої категорії, а 2 – кандидати медичних наук.

На базі нефрологічного відділення підготовлено 46 лікарів-нефрологів, дільничних терапевтів районних та міських лікарень. Воно є клінічною базою кафедри внутрішньої медицини та ендокринології БДМУ. 4 кандидатські і 2 докторські дисертації – в активі відділення. Лікарі – автори та співавтори 157 наукових праць і 15 патентів на винаходи, численних інформаційних листів та рацпропозицій.

 Нефрологія – одна з наймолодших галузей сучасної медицини, яка стрімко розвивається останні 25-40 років. Нефрологічне відділення нашоїобласної клінічної лікарні відкрите одним з перших в Україні за сприяння завідувача кафедри патологічної фізіології Чернівецького медінституту, фундатора наукового напрямку експериментального дослідження водно-сольового обміну на Буковині професора Бориса Пахмурного в грудні 1974-го.

1982-го сформували нефрологічну службу області для забезпечення  лікувально-діагностичної, консультативної та організаційно-методичної допомоги лікувально-профілактичним закладам області. Завідувачем нефрологічного відділення та головним позаштатним нефрологом управління охорони здоров’я призначили лікаря вищої кваліфікаційної категорії Олену Кокощук, яка і зараз працює на цій посаді.

– За рік в єдиному на Чернівецьку область нефрологічному відділенні лікується понад 1,5 тис хворих, – розповідає Олена Володимирівна. – У нефрологічному кабінеті обласної консультативної поліклініки консультується до 4,5 тис хворих, забезпечуються консультації в лікувально-профілактичних закладах області.

Найбільш поширені хвороби нирок, з якими до нас звертаються буковинці, – гломерулонефрит, пієлонефрит, нефрит, нефропатія вагітних, природжені та спадкові ураження нирок, ураження нирок від отруєнь, різних захворювань (гіпертонія, цукровий діабет, хвороби крові тощо), а також хронічна недостатність нирок і стани після пересадки нирки.

– Щорічно в області виявляють 20-30 хворих, яким потрібні пересадка нирки або гемодіаліз, – продовжує завідувач відділенням гемодіалізу Ігор ЛОПУЛЯК. – Трансплантація нирки у нас, на жаль, не проводиться, це роблять у Києві та Запоріжжі. У нашому ж відділенні за допомоги апарату штучної нирки хворим очищають кров. Замісну терапію застосовують тричі на тиждень протягом 4-ох годин. Фактично, хворий «прив’язаний» до апарата. Звичайно, це незручно, особливо для людей з дальніх районів, але це єдина можливість рятувати їх. За допомоги гемодіалізу можна продовжити життя людини на 5-20 років. На щастя, відділення гемодіалізу повністю фінансується з бюджету, адже очищення крові – процедура дорога. Якби людині доводилося самій платити за неї, це обійшлося би 120-130 тис грн (!) на рік. Нині у відділенні постійно лікується 59 пацієнтів. 2009-го проведені 6622 програмні гемодіалізи. 18 буковинцям проведена трансплантація донорської нирки.

Кількість людей з нирковими патологіями і задавненими хворобами щороку зростає, – наголошує Ігор Орестович, – тому ми наполегливо рекомендуємо усім, а особливо хворим на цукровий діабет, регулярно здавати аналізи і перевіряти стан нирок. Адже є чимало випадків, особливо у віддалених районах області – Путильському, Кельменецькому, – коли задавненим хворим не допомагає навіть гемодіаліз і вони помирають.

 З історії

До 2000 року  хворі отримували замісну терапію (гемодіаліз) у Києві, Івано-Франківську, Львові, що потребувало значних коштів на лікування та транспортування.

Чернівецьке відділення гемодіалізу відкрите у травні 2001-го. Спочатку тут було лише 10 ліжок і працювало 5 апаратів штучної нирки, що надійшли з Німеччини у вигляді гуманітарної допомоги. Радикальні зміни відбулися у відділенні завдяки підтримці ОДА та президента ради депутатів округа Швабія п. Георга Зімнахера. 2002-го за кошти держбюджету закуплено 5 нових апаратів «Fresenius 4008S», що значно покращило якість гемодіалізу. Ще 3 апарата закупили 2008-го і один – 2009-го, тож нині у відділенні працює 9 апаратів.

Планується розширення відділення гемодіалізу до 20 місць, змонтувати потужнішу систему водопідготовки, придбати нові апарати «штучної нирки».

Запис Гемодіаліз: життя прив’язане до апарата спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Згідно із ст.13 зазначеного Закону, особи, яким надано статус «Почесний донор України», мають право на отримання надбавки до пенсії в розмірі 10% від затвердженого прожиткового мінімуму на одну особу на місяць.

Постановою Кабміну «Про введення в дію Закону України «Про донорство крові та її компонентів», пільги, передбачені цим Законом для осіб, які мають статус Почесного донора України, поширюються на громадян України, нагороджених нагрудним знаком «Почесний донор СРСР».

Світлана ХІТИК, головний спеціаліст ГУ ПФУ в Чернівецькій області

Запис Надбавка до пенсій донорам спершу з'явиться на Медіа-Версії.