Під час спілкування режисер поділився унікальними історіями зі знімального майданчика та продемонстрував ексклюзивні кадри з бекстейджу. Проте розмова швидко вийшла далеко за межі кіновиробництва й торкнулася значно ширших тем — пам’яті, свободи, історії та культурної спадщини.

Що приховано за кожним кадром «Довбуша»? Чому режисер звертається до творчості Леонардо да Вінчі, Яна Матейка й карпатських легенд? Як кіномова фільму перегукується зі світовими художніми шедеврами — від композиційних алюзій на «Таємну вечерю» до витончених класичних натюрмортів? Чому для творців було важливо відтворити автентичність навіть у найменших деталях — аж до косметики, виготовленої за старовинними рецептами?

Окремою темою зустрічі стала тяглість української культури та духовний зв’язок із постаттю Івана Миколайчука. «Іван Миколайчук був не просто музою, він був камертоном високого українського стилю», — сказав Олесь Санін.

Режисер переконаний: саме Миколайчук був тією творчою силою, яка задавала тон цілій епосі українського поетичного кіно. За словами Саніна, без Івана Миколайчука неможливо уявити не лише його власний творчий шлях, а й кінематографічний світ Юрія Іллєнка, Сергія Параджанова, Леоніда Осики… Він був не просто талановитим актором чи сценаристом — він формував художню мову українського кіно, його внутрішній ритм і стиль. Режисер  наголосив: українська культура живе тоді, коли існує спадкоємність поколінь, коли сучасні митці не втрачають духовного зв’язку зі своїми попередниками.

Символічно, що між стрічками «Поводир» і «Довбуш» існує не лише авторський зв’язок. У новому фільмі також знявся один із акторів «Поводиря». Для Олеся Саніна це не випадковість, а ще один прояв тяглості українського кіно, у якому важливими залишаються не лише сюжети, а й люди, що творять його стиль. На кадрі з фільму «Довбуш» зображений незрячий музикант, котрий грає на унікальному старовинному інструменті — торбані.  Його роль у стрічці виконав  львівський лірник та бандурист Тарас Дороцький.

Не менш захопливо звучали історії про локальні карпатські міфи й реальні історичні постаті, зокрема легенда про засновника хасидизму Баал Шем Това та його зв’язок із постаттю Олекси Довбуша. Саме такі сюжети, за словами режисера, допомагають побачити Карпати як місце зустрічі різних культур, а не їхнього протистояння.

Головним лейтмотивом зустрічі стали слова Олеся Саніна про те, що лише вільна людина здатна бути по-справжньому щасливою. А сьогодні, наголосив режисер, українські захисники воюють не лише за територію. Вони виборюють чесну, справедливу Україну майбутнього — країну, у якій житимуть їхні діти.

Зустріч не раз переривалася щирими оплесками, а після її завершення слухачі ще довго не розходилися. На згадку про цей особливий вечір присутні зробили спільне фото.

А вже завтра, 19 червня,  ми збираємося йти на «Довбуш» у кіноконцетну залу «Чернівці» , щоб побачити цю історію на великому екрані. «Довбуш» — спеціальний показ за участі Олеся Саніна та Олексія Гнатковського | кінофестиваль Миколайчук OPEN.

Напевно головною та найчутливішою подією вечора 19 червня  став вихід на сцену українського захисника. Про те, як саме відбувся цей момент, можна переглянути  у матеріалі: як боєць із позивним “Довбуш” передав свій шеврон творцям фільму…

“Знакова особистість в Україні!

Хотілось би і мені на таких зустрічах бувати.

Поки що, маю зустрічі з іншими знаковими людьми, у котрих душа розлетілася на друзки, а в голові постійний шум і гул дронів. ,, Лікарю, зберіть мене докупи. Я бачив таке… (часом розповідають…). Я маю повернутись, я відомщу за все ,, .

Дякую, що розповідаєте і сигналізуєте, життя продовжується і такі українці, як Санін, що пробуджують пам’ять і гідність, найперше, у молоді та у всіх, хто хоче знати, звідки ми, якого роду, що маємо робити, щоб рости в міру свого зросту”, – ось що під моїм невеликим постом про зустріч з режисером Олесем Саніним на фб написала мій друг Мирослава Соколова, лікар з шпиталю…

.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Олесь Санін: «Іван Миколайчук був не просто музою, він був камертоном високого українського стилю» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

28 січня 2026-го у Чернівецькій обласній універсальній науковій бібліотеці ім. М. Івасюка відбувся захід «Космічна зірка Леоніда Каденюка над Буковиною», присвячений 75-річчю з дня народження першого космонавта незалежної України.

Організатором події став відділ документів із економічних, технічних та природничих наук. Модераторкою заходу була Тамара Сендульська, завідувачка ВДЕТПН ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

З цієї нагоди з вітальним словом, яке зачитала Тамара Василівна,  до буковинців звернувся Едуард Іванович Кузнєцов — ветеран ракетно-космічної галузі, один із фундаторів Державного космічного агентства України, багаторічний заступник керівників НКАУ, радник голів ДКА, голова Громадської ради при агентстві, перший віцепрезидент Аерокосмічного товариства України.

Едуард Кузнєцов наголосив на винятковому значенні польоту Леоніда Каденюка для України — не лише як символу державності, а як поштовху до розвитку вітчизняної науки та аерокосмічних досліджень.

Едуард Кузнєцов підкреслив, що саме точні науки, інженерна думка та космічні розробки формують основу сучасної сильної держави, а постать Леоніда Каденюка стала важливим орієнтиром для молодого покоління українців — прикладом того, як мрія, знання і наполеглива праця відкривають шлях до зірок.

У залі бібліотеки у день народження Л.К. Каденюка  зібралися чернівчани, журналісти газети «Буковина», освітяни, науковці, представники громадськості та влади — серед них і ті, хто особисто знав Леоніда Каденюка. Лунали щирі спогади про його людяність, скромність і глибоку любов до рідної землі.  Участь у заході взяли представники Чернівецької обласної ради та екологічного сектору, які наголосили на важливості збереження наукової, громадянської й духовної спадщини космонавта.

Відбулася і  презентація другого доповненого видання книги Юрія Корнєва «Захистимо наш дім – планету Земля», що побачила світ цими днями у ВД «Букрек». Юрій Геннадійович Корнєв, член Національної спілки журналістів України, земляк Леоніда Каденюка й дослідник його діяльності, презентував нову книгу.

Про цю нову книгу, присвячену Леоніду Каденюку, його науковим поглядам, досягненням та космічній місії, розповіла і Дарина Степанівна Максимець, директорка видавництва «Букрек». Вона підготувала невеликий подарунковий тираж цього видання для кожного учасника заходу.

Серед запрошених гостей був також отець Валерій Сиротюк, священник Чернівецької єпархії УГКЦ. Він нагадав про різдвяний період, запросив присутніх до виконання традиційної української колядки та здійснив короткий екскурс в історію осмислення створення Всесвіту, зупинившись на темі впливу Вищого Розуму на науковців різних епох і народів. Цей виступ став приводом для спокійного роздуму про складні й неоднозначні історичні взаємини науки й церкви.

Серед виступів особливо запам’яталися розповіді Тамари Володимирівни Марусик та Віталія Володимировича Яценка — саме тому, що вони ґрунтувалися на особистому досвіді живого спілкування з Леонідом Костянтиновичем Каденюком. Це були не загальні міркування про значущість його польоту, а щирі історії реальних зустрічей, розмов, вражень.

Тамара Марусик, доктор історичних наук, керуюча Центром ЮНЕСКО ЧНУ ім. Ю. Федьковича  наголосила на історичному значенні постаті космонавта у формуванні сучасної української ідентичності.

Віталій Яценко, директор Чернівецького центру юних техніків імені Леоніда Каденюка, звернув увагу на виховний вимір цих зустрічей: колись учні не просто читали про космонавта — вони бачили його наживо, слухали, ставили запитання, зберігали автографи. Про ці зустрічі переповідали в школах, і вони ставали частиною особистої історії покоління. Сьогодні ж ми згадуємо, що серед колишніх учнів — тепер уже випускників — є ті, хто тримав у руках календарик з автографом першого космонавта незалежної України і переровідають про враження вже наступним поколінням.

Зворушливим моментом стали читання учнями сторінок із книги Сергія Каденюка, брата космонавта, що символізувало живу передачу пам’яті наступним поколінням.

З особливою теплотою згадували матір Леоніда Каденюка, її роль у формуванні характеру майбутнього космонавта, а також Музей Леоніда Каденюка у Клішківцях, який очолює Наталія Мельничук (вона не змогла бути присутньою на заході). Емоційнм був виступ співачки, лавреатки міжнародних конкурсів Лариси Володимирівни Бєлової та тріо «Матіола».

Документальне дослідження англомовних друкованих видань 1996–1997 років, пов’язаних із польотом Леоніда Каденюка та його космічною місією, презентувала Вікторія Волощук, магістр філософії, культурологиня. У межах заходу також були продемонстровані фрагменти документальних стрічок, присвячених підготовці космонавта до польоту, зокрема фільму «Місія – космос. Мрія».

Захід у бібліотеці засвідчив: космічна зірка Леоніда Каденюка й сьогодні світить над Буковиною — як знак пам’яті, відповідальності та сміливого погляду в небо.

Говорили і про складний шлях науки — від Коперника й Галілея до сучасності. Про те, як не завжди істина була зручною. І як важливо мати сміливість мислити. Недарма історія знає моменти, коли навіть через століття доводиться просити вибачення за помилки минулого.

Адже ще Микола Коперник запропонував геліоцентричну модель світу, що докорінно змінила уявлення людства про Всесвіт, а у 1633 році інквізиція судила Галілео Галілея за підтримку цих наукових поглядів. Лише через століття церква визнала цю помилку: 24 вересня 1989 рок Папа Римський Іван Павло ІІ офіційно реабілітував Галілея, визнавши рішення інквізиції хибним.

Ця історія — не докір, а нагадування: шлях науки часто вимагає сміливості мислити, ставити запитання і дивитися далі за усталені межі.

Саме тому постать Леоніда Каденюка так органічно звучить у стінах бібліотеки — як символ вільної думки, відповідального знання й служіння науці.

Щира подяка організаторам заходу — відділу документів із економічних, технічних та природничих наук Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка, модераторці Тамарі Сендульській, усім учасникам і гостям зустрічі — за простір пам’яті, живого слова й осмисленої розмови. За можливість не лише згадати, а й відчути.

Дякую Вам, Леоніде Каденюку,

за приклад,

за шлях,

за світло, яке й досі веде.

Ваша зірка над Буковиною — жива    

©Тетяна Спориніна,
фото автора і з ахіву Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»

https://youtube.com/shorts/vgy-4lK2wR0

Запис Космічна зірка Леоніда Каденюка над Буковиною… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Одне з найгучніших досягнень української космонавтики  – політ першого космонавта України Леоніда Каденюка.  Під час обговорення польоту Леонід Кучма і Білл Клінтон домовилися, що наш космонавт виконає реальну роботу на орбіті. Було запропоновано кілька проектів,  американці обрали космічну ботаніку – розвиток рослин в умовах мікрогравітації, – про організацію космічного польоту розповів Едуард Кузнєцов, – Для України це був унікальний проект, і мало що могло трапитися, я вирішив підстрахуватися і домовився з керівництвом NASA, щоб був дублер. Нам пішли назустріч, другим претендентом на політ ми вибрали В’ячеслава Мейтарчана. Також ми припускали, що в майбутньому в нас може бути і жінка-космонавт, тому вмовили американців подивитися ще одну пару – Надію Адамчук та Ярослава Пустового. Обидві пари кандидатів у космонавти пройшли місячне стажування в науковому центрі в Х’юстоні й на космодромі ім. Кеннеді у Флориді».

Після стажування складали складне тестування, але всі показали високі результати. Комісія США виставляла низку оцінок за своєю методикою, і винесла рішення: з першої групи летить Леонід Каденюк, з другої – Ярослав Пустовий. У результаті Пустовий і став дублером Каденюка.

Ще з радянських часів Україна мала хороший досвід у проведенні наукових досліджень у галузі космічної ботаніки та біології. Цим займалася, зокрема, наша відома вчена академік Єлизавета Львівна Курдюм. Інститут ботаніки України вирішив продовжити її дослідження. І розробив 10 експериментів, які мав здійснити наш космонавт Леонід Костянтинович Каденюк. Ярослав Пустовий і Леонід Каденюк пройшли стажування в Інституті ботаніки: вивчали методики, садили рослини, проводили запилення. Потім на сім місяців вирушили до Флориди для передпольотної підготовки і знайомства з екіпажем. У космос полетів Леонід Каденюк 19 грудня 1997 року в шатлі «Колумбія».

23 січня на перегляд фільму, щоб більше дізнатися про життя, про мрію школяра з Чернівецької області стати космонавтом і нелегкий шлях до цієї мрії, про досягнення першого космонавта незалежної України Леоніда Костянтиновича Каденюка, для якого Космос став місією життя, зібралися земляки, родичі, освітяни, учнівська молодь, науковці, митці і всі ті, хто прагне досягти зірок, хто мріяв чи мріє про космічні дослідження…

Леонід Каденюк – не лише легендарний космонавт, а й видатний науковець і громадський діяч. Його внесок у розвиток космічної науки та популяризацію України на міжнародній арені є неоціненним. Окрім цього, Леонід Каденюк був Почесним доктором Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, що підкреслює його тісний зв’язок із Чернівцями. Леонід Костянтинович залишив після себе надзвичайно світлі спогади і пам’ять як про людину майбутнього, наповнену космічною енергією, космічним світоглядом, надзвичайно шанобливим і уважним відношенням до людей, любов’ю до нашої планети. Велику увагу Л.К. Каденюк приділяв молоді, всебічній підтримці передачі досвіду молоді, набутого в аерокосмічній галузі України. Модератор зустрічі, Сергій Кізіма, начальник управління комунікацій Чернівецької міської ради, член правління Українського Молодіжного Аерокосмічного Об’єднання «Сузір’я» також зазначив, що мрією Леоніда Костянтиновича Каденюка був успішний розвиток української космічної галузі, освоєння космічного простору та подальша співпраця з іншими державами на орбіті. Та, на жаль, ця його мрія не стала дійсністю…

«У Леоніда Каденюка завжди боліла душа за Україну космічну!», – Валерія Іваненко

Леонід Каденюк – дивовижна людина, легенда, людина великої мрії,  гордість української космонавтики. «У мене є всі підстави стверджувати, що Україна є космічною державою. У нас є повний цикл виготовлення космічної техніки. Ми давно вміємо проектувати, виготовляти, запускати і експлуатувати наші розробки в космосі. Але от проблема: сьогодні космічна галузь працює не завдяки, а всупереч обставинам, у яких вона перебуває», – Леонід Каденюк. І чи змінилося зараз ставлення до української космонавтики і її наукового потенціалу? Дуже хочеться, щоб ці зміни на краще були…

Дякуємо за чудовий фільм, правдивий, сумний, з дуже різноплановими фрагментами з життя космонавта Леоніда Каденюка, про людину, яка завжди прямувала уперед: щемлива розповідь мами Ніни Андріївни, кадри із підготовки до польоту, виступи друзів, соратників, тріумф після повернення на Землю,  дуже несправедливе, ганебне поводження у залі Верховною Ради депутатів під час виступу Леоніда Костянтиновича про необхідність фінансування космічної галузі України. Адже ракетобудування, авіабудування, застосування високих технологій – це міць і незалежність будь-якої  держави. Теперь в Україні немає людини, яка бачила Землю з космосу. Масштаб цієї втрати і особистості нам ще належить усвідомити…

І вже чекаємо на продовження фільму. І ті іноді мигкотіння плівки документальних фрагментів  надають їм правдивості і, на мою думку, не потребують реставрації ШІ.

Дякуємо ЗСУ за мирне небо, за можливість жити і працювати в рідній країні!

©Тетяна Спориніна, член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузiр’я»,
фото автора і з ахіву Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»

Запис Всеукраїнська прем’єра фільму «Місія – Космос. Мрія» відбулася у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Наталія Володимирівна Мельничук розповідає:  

Незабаром, 31.01.23 року виповнюється п’ята річниця з дня раптового відходу у вічність Першого космонавта незалежної України, Героя України, нашого земляка Леоніда Костянтиновича Каденюка.
Здається, що час летить швидше космічної ракети, разом з ним відходять у вічність герої і прості люди, відомі і не дуже, ті, які присвятили своє життя служінню державі, досягненню мрії і ті, хто жили простими життєвими потребами…
Вважаю важливим зберегти якомога довше пам’ять про нашого відомого земляка- астронавта, який єдиний з нас завдяки своїй цілеспрямованості, самодисципліні і наполегливості бачив нашу чудову планету з космосу, золотими літерами вписав своє ім’я в історію звитяг нашої незалежної держави.
До цієї сумної дати зібрала матеріали спогадів тридцяти осіб, яким випала щаслива нагода жити, рости, навчатися, працювати, дружити з Леонідом Каденюком.
Про це можна стверджувати прочитавши книгу «Йому усміхалися зорі», яка вийшла друком 27 січня цього року.
Кожна розповідь-спомин по своєму цікава, всі разом сповна розкривають особистісні риси нашого знаменитого земляка, підтверджують правильність вибору Першого космонавта української держави.
Книга містить багато світлин з особистого архіву нашої сім’ї , а також люб’язно надані авторами спогадів.

31.01.23.відбудеться презентація книги в Чернівецькій обласній універсальній бібліотеці імені Михайла Івасюка.

©Тетяна Спориніна,
член правління Чернівецького міського центру УМАКО «Сузір’я»

Запис «Йому усміхалися зорі» – нова книга спогадів про льотчика-космонавта Леоніда Каденюка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Присутні на презентації ознайомилися з книжково-ілюстративною виставкою «Завжди Перший – і в серці, і в  пам`яті Незалежної України», що присвячена 70-тій річниці  від дня народження Леоніда Каденюка. Учасники заходу  в  ZOOM – 23 бібліотеки Буковини.

На презентації виступили:

Філяк Наталія Миколаївна, директорка ЧОУНБ ім. М. Івасюка;

Руденко Галина Борисівна, редакторка книги Л. Каденюка «Місія – космос», близький друг родини Каденюків, м. Київ (в ZOOM);

Яценко Віталій Васильович, нагороджений  знаком «Зірка космонавта Каденюка» (2019 р.), директор Чернівецького центру юних техніків ім. Л. К. Каденюка, завідувач Чернівецького музею авіації та космонавтики (2000-2018 рр.), м. Чернівці;

Кізіма Сергій Сергійович, директор ЗОШ № 14, м. Чернівці;

Спориніна Тетяна Тадеївна, вчителька математики гімназії № 2, м. Чернівці;

Мельничук Наталія Володимирівна, заступниця директора Клішковецької школи, організаторка шкільного історико-краєзнавчого музею «Буковина – край космічний», с. Клішківці;

Агатій Іван, заслужений журналіст України, близький друг сім`ї Каденюків, м. Чернівці;

Артенюк Анастасія, учениця 11 класу Чернівецької гімназії № 2, МЦ УМАКО «Сузір`я», призер ХIХ Всеукраїнської конференції-конкурсу науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях» у м. Дніпро, Всеукраїнського колоквіуму школярів «Космос. Людина. Духовність» у м. Ужгород, Всеукраїнського конкурсу молодіжної творчості «Мирний космос» з роботами: Проєкт «Штучний інтелект», «Сузір’я. Легенди та міфи»;

Лис Софія, учениця 11 класу Українського гуманітарного ліцею КНУ ім. Т.Шевченка м. Київ, МЦ УМАКО «Сузір`я», переможниця Всеукраїнського колоквіуму школярів «Космос. Людина. Духовність» у м. Ужгород,  ХVІІI і ХIХ Всеукраїнської конференції-конкурсу науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях» у м. Дніпро, Всеукраїнського конкурсу молодіжної творчості «Мирний космос» з роботами: «30 років Музею історії космонавтики м. Києва», «Леонід Каденюк, Герой України – людина-легенда»;

Драгомерецька Евеліна, учениця  11 класу Чернівецької гімназії № 2, МЦ УМАКО «Сузір’я», призер ХIХ Всеукраїнської конференції-конкурсу науково-дослідних робіт школярів «Зоряний шлях» у м. Дніпро, Всеукраїнського колоквіуму школярів «Космос Людина. Духовність» у м. Ужгород з роботами  «Супутники покращують життя», «Космічний туризм», «Сузір’я. Легенди зоряного неба»;

Рєпіна Олена, завідувачка відділу зберігання та реставрації бібліотечних фондів присвятила свою  поезією українському космонавтові “Із яких магістралей, швидких орбітальних трас…”. Дякуємо Олені Мірчівні Рєпіній за чудову поезію, присвячену Леоніду Каденюку.

Лусте Олег Янович, доктор фіз.-мат. наук, професор інституту термоелектрики НАН України.

Модератор заходу: Сендульська Тамара Василівна, авторка-укладачка біобібліографічного покажчика,  завідувачка ВДЕТПН ЧОУНБ ім. М. Івасюка. Технічне забезпечення: Галина Добровольська  та Ольга Нагаєва, працівники ВІТЕР ЧОУНБ ім. М. Івасюка.

Тамара Василівна  пригадала події і 4 лютого 2011-го, колина базі студії УМАКО  «Сузір’я» у Києві, саме на базі і  Чернівецької обласної  наукової бібліотеки ім. М. Івасюка та с. Клішківці Хотинського району Чернівецької області відбулася Інтернет-конференція «Серце, віддане космосу» з Леонідом Каденюком з нагоди його 60-річчя. «Зайвих знань немає! Знання треба поповнювати», – ясно і просто розказував про свої шкільні роки, навчання у «Зоряному містечку», випробування літаків, перебування на «Колумбії», про сучасні космічні дослідження та майбутнє космонавтики перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк…

Настя Артенюк розповіла і про мрію, яку вона мала у 2018 році. Тоді ми планували весняну поїздку у Київ на Всеукраїнський конкурс «Мирний космос ». Серед нас були учні, які зустрічалися з Леонідом Костянтиновичем: Марина Бойко, Аня Мартинюк, Катя Бойко, Вікторія Угорська, Ольга Пашковська, Андрій Волков, Олександр Кривич, Ірина Зазубик, Олександра Чеботар… І я говорила дівчатам: Ярославі, Насті, Софії, Евеліні, Вікторії: «Ось в квітні поїдемо у Києві і там обов’язково познайомитися з Л.К. Каденюком». І вчора, вже на презентації, Настя сказала: «Одна моя дитяча мрія не здійснилася. 31 січня ‎2018‎-го Леонід Костянтинович пішов з життя. І я з ним так і не зустрілася… У травні 2019-го у мезеї космонавтики у Чернівцях була зустріч із Галиною Борисівною Руденко, редактором книжок льотчика-космонавта Леоніда Каденюка. Та я отримала 5.10.2019 на Всеукраїнському конкурсі «Мирний космос» у Чернівцях книгу Леоніда Каденюка «Місія – космос» . І багато важливого для себе знаходжу там…».

Олександр Зюлковський, учень 8 класу ЗОШ №1, гурток “Байт” ОЦНТТУМ приніс на презентацію світлину з автографом Л.К. Каденюка, яку він отримав у 2017 році як призер Всеукраїнського конкурсу «Космічні фантазії» у Києві.

Після завершення конференції всі учасники зробили фото на пам’ять. І ми дуже сподіваємося, що знайдеться можливість у цьому році надрукувати не тільки сигнальний екземпляр біобібліографічного покажчика  «Леонід Каденюк. Серце, віддане космосу (1951 – 2018)», а увесь тираж.

«У мене є всі підстави стверджувати, що Україна є космічною державою. У нас є повний цикл виготовлення космічної техніки. Ми давно вміємо проектувати, виготовляти, запускати і експлуатувати наші розробки в космосі. Але от проблема: сьогодні космічна галузь працює не завдяки, а всупереч обставинам, у яких вона перебуває», – Леонід Каденюк. І чи змінилося зараз ставлення до української космонавтики і її наукового потенціалу? Дуже хочеться, щоб ці зміни на краще були…

Більше фото з презентації покажчика за посиланням – «ЛЕОНІД КАДЕНЮК. СЕРЦЕ, ВІДДАНЕ КОСМОСУ (1951 – 2018)» – ПРЕЗЕНТАЦІЯ ПОКАЖЧИКА

©Тетяна Спориніна,
фото автора, SergyiS

Запис «Леонід Каденюк. Серце, віддане космосу (1951 – 2018)» – презентація біобібліографічного покажчика у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Глядачі могли переглянути фільм «Іван Миколайчук в улюблених кінообразах», який представила Любов Шилюк, завідувачка відділу мистецтв Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. М. Івасюка. Також була презентована виставка книг, часописів, газет і журналів про Івана Миколайчука.

Фільмографія Івана Миколайчука
1964 Тіні забутих предків, актор
1964 Сон, актор
1965 Гадюка, актор
1966 Бур’ян, актор
1967 Дві смерті, актор
1967 Київські мелодії, актор
1968 Помилка Оноре де Бальзака, актор
1968 Анничка, актор
1968 Камінний хрест, актор
1968 Розвідники, актор
1970 Білий птах з чорною ознакою, сценарист, актор
1970 Комісари, актор
1971 Іду до тебе, актор
1971 Лада з країни Берендеїв, актор
1971 Захар Беркут, актор
1972 Наперекір усьому, актор
1972 Пропала грамота, актор
1973 Повість про жінку, актор
1973 Коли людина посміхнулась, актор
1974 Марина, актор
1974 Мріяти і жити, сценарист
1975 Канал, актор
1977 Відлюдько, сценарист
1978 Море, актор
1978 Під сузір’ям Близнюків, сценарист
1979 Вавилон ХХ, актор, композитор, режисер, сценарист
1980 Лісова пісня. Мавка, актор
1982 Повернення Батерфляй, актор
1983 Легенда про княгиню Ольгу, актор
1983 Миргород та його мешканці, актор
1986 І в звуках пам’ять відгукнеться… , сценарист
1989 Небилиці про Івана, сценарист

Дякуємо організаторам виставки за цікаву експозицію, авторам робіт, представлених на виставці, за творчі ідеї, талант, натхнення.

Більше фото з відкриття виставки за посиланням – «ІЗ БОЖОЮ ОЗНАКОЮ» – ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІВАНА МИКОЛАЙЧУКА

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Виставка «Із Божою ознакою» до 80-ої річниці від дня народження Івана Миколайчука спершу з'явиться на Медіа-Версії.