«Звертаюся до редакції через проблему, яку місцева влада або ігнорує, або просто не може чітко пояснити» – мешканець Хотину.

«Місто Хотин Чернівецької області залишилося без води ще від учорашнього вечора (лист надійшов учора, 28 червня о 23:11 – ред.) — подачі немає вже понад добу. На вулиці спека до +40°C. Без води — близько 9 тисяч мешканців міста, серед них діти, люди старшого віку та хворі. Підвоз питної води не організований.

З повагою мешканець м. Хотин»

На жаль, уже не дивує, що люди не називають свої прізвища. І пояснення цьому одне: бояться.
На ранок 29 червня вдалося з’ясувати, що проблема пов’язана все ж таки не з аварією на міських мережах, а з критичним падінням рівня води в Дністрі, звідки здійснюється водозабір для Хотина.
За повідомленням КП «Хотинтепломережа», через суттєве зменшення скидів води Дністровським каскадом ГЕС рівень води в Дністрі впав до критичної позначки. Через це русловий водозабір працює практично на межі своїх технічних можливостей, що створює загрозу перебоїв або припинення централізованого водопостачання. Тому підприємство просило мешканців максимально економити воду:

• не поливати городи та газони водою з централізованої мережі;
• не мити автомобілі;
• користуватися душем замість ванни;
• запускати пральні та посудомийні машини лише при повному завантаженні;
• усунути всі протікання сантехніки;
• не залишати крани відкритими без потреби.

На що очікувати
Як повідомив нинішнього ранку міський голова Хотина першому заступнику голови Чернівецької ОВА Віталію Бондарю, нині наповнюють другий підйом водоканалу, критичні об’єкти забезпечені питною та частково технічної водою з колодязів. Житловий сектор забезпечується індивідуально з колодязів. Якщо вдасться досягти мінімального рівня води, можливо, завтра в другій половині дня у кранах хотинчан з’явиться вода.

Як розвивалася критична ситуація
Напередодні Хотинська міська рада Чернівецької області поінформувала ЧОВА про виникнення критичної гідрологічної ситуації на об’єкті централізованого водозабору – єдиного джерела забезпечення питною водою споживачів і об’єктів критичної інфраструктури міста Хотин.

За офіційним повідомленням директора КП «Хотинтепломережа» Григорія Боросюка (вих. №71 від 26.06.2026 р.), внаслідок суттєвого зниження скидів води Дністровським каскадом ГЕС і загального маловоддя, рівень води в річці Дністер у межах руслового водозабору підприємства впав нижче критичної проєктної відмітки. Наразі насосні агрегати першого підйому працюють на межі
технічних можливостей через критично низький рівень занурення.
За повідомленням підприємства, станом на 20 червня 2026 року рівень води в р. Дністер був на 5 см вищий, ніж сьогодні.

Отже, фахівці зазначають, що ситуація з відновленням нормального водопостачання залежить від притоку води до Дністровського водосховища, режиму роботи Дністровського каскаду ГЕС і рівня води в самому Дністрі.

Відтак сталося, мабуть, найгірше, якщо людей цілком позбавили подачі води. На жаль, це вже не уперше. Така ситуація в Хотині виникала і раніше. Наприкінці 2025 року місто вже попереджали про можливі перебої через критичне зниження рівня Дністра після значного скиду води. Та, як відомо, у квітні 2026 року Хотин уже залишався на кілька днів без води після пошкодження енергетичної інфраструктури російською атакою, коли без електроживлення залишилися насосні станції водоканалу. Після відновлення електропостачання подача води була відновлена.

На сьогодні це вся інформація, яку отримали Медіа-Версії.

Зрозуміло, що далі слід з’ясувати, чи отримує Хотин гарантовані екологічні попуски води від Дністровської ГЕС? І, головне питання: чому місто, яке стоїть біля великої річки, опинилося під загрозою залишитися без питної води?

Про це, сподіваюсь, невдовзі поспілкуємося з новим начальником управління екології ОВА Чернівецької області Олександром Анатолійовичем Фещуком.

Людмила Чередарик, Медіа-Версії

Запис Хотин без води за 36 градусів спеки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

8 січня 2025-го у Чернівецькому обласному художньому музеї відбулася особлива зустріч — жива, тепла і наповнена глибинними сенсами. Тут представили тематичну експозицію, присвячену одному з найдавніших християнських обрядових дійств — Водохрещу. Виставка стала поєднанням музейного простору, живого слова, музики й безпосереднього дотику до історії.

В експозиції представлено близько 30 предметів із приватної колекції колекціонера Юрія Миська. Це — скляні штофи, збанки та графини початку ХІХ – початку ХХ століття, виготовлені в гутах Красноїльська, одному з провідних осередків гутного склоробства Буковини, а також керамічні збани кінця ХІХ – початку ХХ століття. Саме такі речі впродовж століть супроводжували людину під час водохрещенських обрядів, зберігали освячену воду, були присутні в родинних і храмових традиціях.

Особливу увагу привертали гутні штофи XVIII–XIX століть — масивні, з товстого зеленкуватого скла, з характерною асиметрією, що свідчить про ручну роботу. Деякі з них оздоблені християнською символікою — хрестами, рослинними мотивами, лініями, які асоціюються з рухом води.

Ці предмети є не лише зразками традиційного ремесла, а й матеріальними свідками віри та обрядової культури, де форма і декор несуть глибокий символічний зміст.

Зустріч модерувала Лариса Курущак, завідувачка відділу маркетингу, розвитку та комунікацій Чернівецького обласного художнього музею. Вона створила атмосферу відкритого діалогу між музеєм, колекціонером і відвідувачами, задаючи тон спокійної, уважної й зацікавленої розмови.

Колекціонер Юрій Мисько провів захопливу лекцію, під час якої розповів про історію кожного експоната, особливості гутного виробництва, символіку скла і шлях збирання колекції. Його виступ був наповнений особистими спостереженнями й любов’ю до предметів, які він не просто зберігає, а повертає в культурний простір.

Особливою окрасою заходу стало музичне слово. Пісню про Водохреща виконала Валентина Чолкан, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. І її звучання додало події щирої духовної глибини. Поетичне осмислення води як Божої благодаті, сили очищення й оновлення.

Прозвучав також вірш Юрія Федьковича, присвячений Різдвяним святам. Поезія органічно переплелася з мовчазною красою скла, створюючи єдиний художній простір.

На завершення зустрічі з підсумковим словом виступила Марія Ільків, заступниця директора Чернівецького обласного художнього музею. Вона наголосила на важливості таких камерних, змістовних подій, що поєднують музей, приватні колекції та живу традицію.

Після офіційної частини присутні мали унікальну можливість детально оглянути експонати, а деякі з них навіть потримати в руках — відчути вагу скла, його холод і сліди часу. Цей момент став особливо цінним, адже перетворив глядача на безпосереднього учасника діалогу з минулим. Зустріч завершилася спільним фото на згадку — як символом єдності людей, пам’яті й традиції.

Водохрещенська експозиція в Чернівецькому обласному художньому музеї стала не просто виставкою старовинних речей, а простором живої культури, де скло, вода, слово і пісня зійшлися в одному сенсовому колі. Навіть крихке скло здатне зберігати століття — якщо в ньому є світло.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Скло пам’яті і вода обряду: водохрещенська експозиція у Чернівецькому художньому музеї… спершу з'явиться на Медіа-Версії.