Історія людства рухається, як відомо, по спіралі… Та в Україні ця закономірність, мабуть, скасована. Бо якось аж дуже швидко ми «наступили на ті самі граблі» – і зовсім не щаблем вище. Тепер розхльобуємо, платячи кров’ю українців за вибір самих же українців 2019 року.

Нагадаю, новообраний Президент закрив тоді усі оборонні ракетні програми, відклавши їх на… інший час. А напередодні повномасштабного нападу завод «Арсенал» працював… 1 (!) день на тиждень. І для переліку таких моментів не вистачить місця. Хіба що ще один  – забійний – факт. 22 лютого 2022 року, – а саме того дня евакуаційний потяг із міністрами та їхніми сім’ями покинув Київ –  голова комітету ВР з питань податкової та митної політики Данило Гетьманцев закликав нардепів не підтримувати розгляд  законопроекту про виділення ЗСУ 50-ти млрд грн. І це тоді, коли на будівництво доріг було виділено 140 млрд грн. А сам Гетьманцев знав достеменно, що влада вже покинула столицю через очікуваний напад.

Тому стовідсотково підтримуємо заклик журналіста і політичного аналітика Віталія Портнікова, що треба вчитися й швиденько робити висновки зі своїх помилок, якщо хочемо залишитися на цій землі українцями.

Та, звісно, ці помилки потрібно спершу усвідомити. Але на заваді стоїть єдиний телемарафон, який позбавив українців повної – а отже правдивої  – інформації. Обмеження ж у свободі слова, як відомо, завжди погано закінчуються…  Нагадаю також, що в Україні напередодні великої війни закрилися практично всі місцеві газети в обласних і районних центрах. Ой, недарма для цього створили відповідні умови…

Натомість повернулися до країни «темники». Це такі інструкції до висвітлення подій і новин, які процвітали за часів Януковича. Зрештою, воно і не дивно, адже значна частина його команди, серед яких і фігури одіозні, нині повернулася до владних крісел. Чого вартий лише сумнозвісний Олег Татаров, який очолював Головне слідче управління МВС за часів Революції Гідності, а нині є заступником керівника Офісу президента п. Єрмака.

За власною інсайдерською інформацією (адже колись хоч і нетривалий час, та все ж  працювала  радником з преси голови ОДА Олександра Фищука, тож людей знаю, попри те, що кожна нова команда приводить своїх), всі ОВА (обласні військові адміністрації) отримують нині з ОП (офісу Президента) «темники», за якими мають працювати. А вже єдиний телемарафон – це взагалі дітище Президента та його офісу.

…Цими днями «Дзеркало тижня» повідомило, що в Міноборони зникло 36 млрд. грн. А це, як відомо, 1 млрд доларів, іншими словами – 2 (!) ескадрильї F-16. Влада постійно ж волає: Дайте нам F-16!  – То візьміть на них гроші зі своїх офшорів!  Аж ні: гроші на армію збирають українці.

Як засвідчує політоглядач Юрій Швець, посилаючись на дослідження й заяви американських ЗМІ, Центральному розвідувальному управлінню США давно відомо, хто вкрав ці гроші та переказав до офшорів. Як відомі й усі оборудки в Міноборони. Швець наголошує, що з 35 осіб у списку агентів Москви, переданому від ЦРУ п. Зеленському, переведено на інші «теплі» посади лише десятьох. Чи потребує це коментарів?

Краще самі послухайте Юрія Швеця на його каналі, посилання** нижче. А я йду глушити своє безсилля та обурення… валеріанкою.

Людмила Чередарик, журналіст

Довідково

*Те́мник (від слова «те́ма») – детальні інструкції до того, яким чином треба висвітлювати політичні події в Україні. Це документ, вказівка державної влади для журналістів і ЗМІ, який має на меті змінити редакційну політику ЗМІ і таким чином вплинути на точку зору аудиторії ЗМІ на ті чи інші суспільні події. У вужчому значенні «темник» – щоденна закрита директива керівництву засобів масової інформації.

**Посилання

1 частина

https://www.youtube.com/watch?v=GpLhJAHKPpg&ab_channel=%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86–%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB

2 частина

https://www.youtube.com/watch?v=GylA5HobfLg&ab_channel=%D0%AE%D1%80%D0%B8%D0%B9%D0%A8%D0%B2%D0%B5%D1%86–%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B9%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB

Запис Повернулися часи Януковича – разом із «темниками» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міноборони рахувало яйця на вагу; заступник Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури України отримав хабар у 400 тис. доларів, який сором’язливо назвали неправомірною вигодою; нардеп купив дорогу нерухомість у центрі Києва; заступник Генерального прокурора отримував подарунки – і це далеко не повний перелік корупційних скандалів, які сталися під час війни, упродовж останнього часу. Інакше ніж мародерством це не назвеш.

Зрозуміло, що риба гниє з голови, тож і на Буковині не все гаразд, про що писали і місцеві,  й центральні ЗМІ, і волонтери.

Усе це добряче набридло американським партнерам України, бо, що не кажи, саме податки американців є джерелом їхньої військової та гуманітарної допомоги.

І попри  те, що навіть голова фракції «Слуга Народу» у Верховній Раді Давид Арахамія, який захищав Абрамовича – «гаманець» Путіна, прохаючи США не накладати на останнього санкції, анонсував «активні посадки» цієї весни й у своєму Telegram-каналі написав: «Не на часі» вже не працює. Деякі люди втратили розум і мародерять без страху і докорів совісті. Це стосується і нещодавніх закупівель генераторів, і свіжих скандалів у Міністерстві оборони… – І далі: – Буду ініціювати повернення парламентського контролю над діяльністю виконавчої влади».

Так ось, попри це, американська адміністрація вже надіслала до Києва свої контрольні органи в особі низки інспекторів. До Києва прибули Генеральний інспектор Міністерства оборони США Роберт Сторч, Генеральний інспектор Державного департаменту США Діана Шоу, Генеральний інспектор Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Ніколь Ангарелла. Віднині вони моніторитимуть кожний цент, який надійде із США, й з’ясують, як були використані вже надіслані Штатами озброєння та допомога.

Чи не тому на зустрічі з ними нашому Генпрокурору Андрію Костіну довелося робити гучну заяву про те, що «Війна не є виправданням для сповільнення зусиль у подоланні корупції на всіх рівнях. Корупційні злочини під час війни можна прирівняти до мародерства. Тому боротьба з корупцією та запобігання таким злочинам – пріоритет у роботі прокурорів та всіх правоохоронних органів». Щоправда, замість «можна» правильніше було б вставити слово «треба». А ще п. Костін підкреслив, що в органах прокуратури вже точиться активна боротьба з корупційними проявами, та додав, що за останні 5 місяців п’ятеро прокурорів були викриті на корупційних злочинах.

                              Не просто парламентський контроль, а відновлення електронних декларацій для посадовців і нардепів!

Саме таку вимогу оприлюднили півтора десятка громадських організацій України на чолі із Центром протидії корупції.  Ось  текст цього звернення без преамбули:

Масштабні корупційні скандали «підтвердили, що навіть під час повномасштабної війни корупція не зникла серед українських чиновників. Водночас для збереження довіри суспільства та міжнародних партнерів важливо виявляти такі випадки серед посадовців і притягати таких осіб до відповідальності.

Важливим кроком для цього має стати відновлення подання посадовцями та депутатами електронних декларацій. 

Відповідний законопроєкт №8071 був іще в листопаді схвалений відповідним Комітетом Верховної Ради, проте досі не ухвалений парламентом навіть у першому читанні.

Наразі посадовці та депутати не подали декларації навіть за 2021 рік. Адже у березні 2022 року, зважаючи на повномасштабне вторгнення рф, Верховна Рада звільнила всіх публічних службовців від такого обовʼязку.

За тодішніх умов такий крок можна було вважати виправданим. Проте сьогодні для чиновників, що працюють далеко від зони бойових дій, не існує жодних перепон для заповнення інформації про свої статки.

Посли країн G7 в Україні вже назвали негайне відновлення декларування одним із пріоритетів для України на 2023 рік. Водночас для початку переговорів про вступ України до ЄС нам треба виконати рекомендацію про посилення боротьби з корупцією.

Збереження довіри суспільства й міжнародних партнерів до влади є критично важливим в умовах війни. Після останніх корупційних скандалів відновлення декларування стало б важливим сигналом для громадськості та наших міжнародних партнерів про те, що Україна лишається відданою боротьбі із корупцією, а бюджетні кошти від українських платників податків та допомога міжнародних партнерів використовуються відповідально.

Громадськість вимагає невідкладно відновити для посадовців обов’язок подання електронних декларацій, прийнявши за основу законопроєкт №8071 та оперативно доопрацювавши його для прийняття у другому читанні.» 

                                                                                                      А чиновник слухає та… краде

Та повернімося до ганебної історії про харчування цього року особового складу військових частин, дислокованих у далеких від лінії зіткнення Полтавській, Сумській, Київській, Житомирській, Чернігівській і Черкаській областях, на якому Міноборони збиралося «заробити», себто  «розпиляти» близько 4 млрд грн https://bit.ly/3kBqoDy

Нагадаємо, що контракт на 13 млрд грн міністр оборони п. Резніков уклав з типовою корупційною «прокладкою» ТОВ «Актив компані», яка має статутний капітал у тисячу гривень і зареєстрована за адресою масової реєстрації у Києві. Ба більше, 2021 року податкова анулювала її свідоцтво платника ПДВ через відсутність поставок і ненадання декларацій. Тож Угоду з цією фірмою від імені Міноборони підписав Богдан Хмельницький – той самий директор департаменту держзакупівель, у якого ще влітку проводили обшуки у справі про розкрадання 580 тис. доларів на амуніції для військових https://bit.ly/3j1aYrv

А знаєте, хто у Хмельницького заступник? Наш добрий знайомий Олександр Лієв, який за часів головування у Чернівецькій облдержадміністрації Володимира Куліша там працював. Пригадуєте, після того як влада змінилася й почалися розслідування корупції в органах ОДА, у нас декого, з пов’язаних з управлінням регіонального розвитку‚ архітектури та інфраструктури, яке очолював Лієв, здається, посадили за грати. Та підпису пана Лієва в документах не було…

Як зазначає Вікіпедія, Олександр Лієв був членом політради Народно-демократичної партії (2004–2006), членом Партії регіонів (2010—2014).

Із трудовою біографією Олександра Лієва теж можна ознайомитися у Вікіпедії:

• від червня 1994 до квітня 1996 року – служба в ЗСУ.
• від 1996 до 1997 – слюсар‚ водій Красноперекопської автобази; Армянськ.
• від 1998 до 2001 – робота в комерційних підприємствах; Армянськ.
• від 2001 до 2004 – генеральний директор Кримського науково-виробничого підприємства ТОВ «Завод Сиваш»; Красноперекопськ.
• від 2004 до 2005 – голова правління ВАТ «Бром»; Красноперекопськ.
• від 2005 до 2006 – заступник директора Європейського інституту політичної культури; Київ.
• від 2006 до 2007 – радник голови‚ начальник організаційного відділу апарату‚ заступник керівника апарату Чернівецької обладміністрації; м. Чернівці.
• від 2007 року – заступник директора з економічних питань ДП «Чернівецький облавтодор»; Чернівці.
• від 2007 до 2009 – начальник Головного управління регіонального розвитку‚ архітектури та інфраструктури Чернівецької обладміністрації; Чернівці.
• від 2009 до 2010 – голова Севастопольського територіального відділення Антимонопольного комітету України; Севастополь.

Відомий гучними розслідуваннями справ формування цін на світлі нафтопродукти й дизпаливо в Криму.

• від 2010 року – голова Республіканського комітету Автономної Республіки Кримз водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства; Сімферополь.
• від листопада 2010 року – міністр курортів і туризму Автономної Республіки Крим.
• Навесні 2014 року Лієв відмовився від пропозиції займати міністерський пост під російським прапором, а також висловився з гострою критикою щодо референдуму на півострові. Внаслідок чого був оголошений Persona non grata і змушений був перевезти сім’ю до Києва.
• від квітня 2014 року до лютого 2015 року – перший заступник генерального директора Національної телекомпанії України. Головним своїм завданням ставить перехід НТКУ до формату суспільного мовлення, «яке стане фундаментом об’єктивності в Україні».
• 2014 року заснував Асоціацію індустрії гостинності України. Асоціація індустрії гостинності України сприяє розвитку внутрішнього та в’їзного туризму; створює сприятливі умови для розвитку туристичних дестинацій; об’єднує та розвиває комерційні та некомерційні туристичні об’єкти України; підвищує конкурентоздатність і прибутковість внутрішніх туристичних продуктів, сервіс і якість туристичних послуг; робить гостинність прибутковою справою.
• від лютого 2015 до квітня 2016 року працював радником міністра аграрної політики Олексія Павленка. Займався адміністративними питаннями, а також координацією діяльності міністерства стосовно захоплених в Криму державних підприємств та їнього майна.
• 2017 року Олександр Лієв ініціював створення національного туристичного порталу Zruchno.Travel. Портал розпочав роботу 17 травня 2017 року й об’єднав унікальні сервіси та партнерські програми, щоби звернути увагу на об’єкти туристичної індустрії України, покращити якість інфраструктури, допомогти туристичному бізнесу й зацікавити українців подорожами.
• У липні 2017 року призначений виконавчим директором ПАТ «Національна громадська телерадіокомпанія України».
• У березні 2019 року завершив реорганізацію компанії й звільнився з посади виконавчого директора Національної суспільної телерадіокомпанії України. Голова правління Зураб Аласаніяподякував Лієву за роботу під час першого етапу реформи Суспільного й відзначив його ефективність як кризового менеджера.
• У січні 2022 року пройшов конкурс на заступника начальника департаменту державних закупівель Міністерства оборони України.
• Від початку вторгнення Росії в Українувступив до сил територіальної оборони ЗСУ. Від перших днів війни команда Олександра Лієва доставила 15 600 тонн зброї та набоїв у 28 бригад Тероборони ЗСУ. Зокрема, зброю було доставлено до Миколаївської та Харківської областей. Голова Миколаївської ОДА Віталій Кім нагородив О. Лієва подякою за значний вклад у підвищення обороноздатності Миколаївської області під час активних бойових дій. За словами Кіма, «Миколаїв вистояв завдяки таким людям, як Лієв».

                                                                            Хто зрадник – міністр чи журналіст – уже не питання

Як відомо, одразу ж після публікації «Тилові пацюки Міноборони під час війни «пиляють» на харчах для ЗСУ більше, ніж за мирного життя» журналіста-розслідувача Юрія Ніколова («Наші гроші») про закупівлю Міністерством оборони харчів для українських військових міністр оборони п. Резніков почав погрожувати всім справою за державну зраду і захищати ті ціни, які були в контракті. Таким чином чиновник перетнув червону лінію, порушивши, як сказав про це Шабунін, суспільний договір. І «не на часі» перестало існувати…

І насамкінець ще один маленький нюансик. За таке, про що ми дізналися і від чого все суспільство очманіло, не просто усувають з посади, а, щонайменше, відправляють за грати!

Людмила Чередарик

P.S. Щоби краще розібратися з тим, що відбулося, надсилаю охочих і допитливих до «Детектор медіа», в якому надруковане інтерв’ю «Юрій Ніколов: «Думаю, що моя стаття стала тригером у великих процесах», https://detector.media/community/article/207398/2023-01-26-yuriy-nikolov-dumayu-shcho-moya-stattya-stala-trygerom-u-velykykh-protsesakh/

Запис Корупційні злочини під час війни – мародерство: тому Генеральні інспектори зі США вже в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.