Про це заявила Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко під час відвідання прифронтових шпиталів на Донбасі.

Зокрема вона анонсувала, що її команда невдовзі внесе на розгляд Верховної Ради низку поправок, які зроблять лікування та реабілітацію українських воїнів гідними та якісними.

«Наша команда із перших днів війни знайшла своє місце на медичному фронті. Разом із іншими волонтерами нам вдалося налагодити та забезпечити роботу лікарень для військових. Але настав час системних змін. І першим кроком має стати осучаснення норм діяльності шпиталів», – наголосила Юлія Тимошенко.

Голова партії підкреслила, що зараз необхідно змінити застарілі стандарти у військовій медицині. Необхідні зміни, які забезпечать поранених солдат гідним доглядом: від сучасних ліжок та якісного харчування до найдорожчих ліків та найкращих протезів.

«За понад рік війни ми так і не дочекалися від уряду рішень, які потрібно було ухвалити одразу після початку повномасштабного вторгнення. «Батьківщина» розробила власні зміни, на які давно зачекалися і лікарі, і пацієнти», – зазначила Юлія Тимошенко.

Лідерка «Батьківщини» переконана, що вдалий досвід після війни можна буде використати для реформування системи охорони здоровʼя загалом.

https://ba.org.ua/yuliya-timoshenko-poryatunok-ta-likuvannya-vo%d1%97niv-zsu-mayut-buti-prioritetom-ukra%d1%97nsko%d1%97-medicini/

Запис Готуються поправки до законодавства, що зроблять воїнів ЗСУ пріоритетом для медицини спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міністр фінансів України Сергій Марченко

Марченко також головуватиме на щорічних зустрічах МВФ та Світового банку у 2023 році.

«Це сталося вперше за 30 років членства України в СБ та МВФ. За цей довгий час ми сформували надійні та прозорі партнерські відносини. І я щиро вдячний нашим друзям та партнерам за довіру. Це велика честь представляти Україну на міжнародній фінансовій арені», — зазначив Марченко.

За його словами, новий статус дозволить збільшити ефективність співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, та країнами членами Світового Банку та МВФ.

«Це надзвичайно красномовний крок з боку міжнародних партнерів! Це прояв довіри та визнання професіоналізму», — прокоментував подію голова НБУ Андрій Пишний.

Він наголосив, що таке призначення представника України та ще й голосами усіх керуючих країнами-членами Світового банку та МВФ відбулося вперше.

«Безперечно, ми як країна виходимо на новий якісний рівень співпраці з провідними міжнародними фінансовими організаціями», — додав голова НБУ.

Щороку Світовий банк і МВФ обирають голову Ради керуючих на основі регіональної ротації. У 2023 році головування перейде до країн-членів Європи та Центральної Азії.

Серед основних обов’язків: головування на пленарному засіданні щорічних зборів за участі міністрів фінансів, голів центробанків країн-членів МВФ та Світового банку, а також керівництва МВФ і Світового банку.

Водночас голова Ради Керуючих протягом року очолює Спільний комітет з питань винагороди виконавчих директорів та їх заступників (Joint Committee on Remuneration of Executive Directors and their Alternates), Спільний процедурний комітет (Joint Procedures Committee) та Процедурний комітет Агентства з багатостороннього гарантування інвестицій (Multilateral Investment Guarantee Agency Procedures Committee).

Джерело:  0  Редакция NS.WRITER

Запис Міністра фінансів України вперше за 30 років обрали головою Ради керуючих Світового банку та МВФ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

1. Норвезька рада у справах біженців (NRC)

NRC з 16 серпня відновили виплати для 20 000 осіб

ВПО;

людей, які живуть на окупованих/деокупованих територіях;

людей, які перебувають у зоні бойових дій.

Розмір допомоги: 2220 грн. на кожного члена сім’ї

2. Проєкт «Red Rose CPS»

Допомога реалізується для таких соціальних категорій:

внутрішньо переміщені особи;

пенсіонери;

особи з інвалідністю.

Розмір допомоги: 2 000 грн. на кожного члена сім’ї щомісячно протягом 3х місяців.

3. Представництво дитячого фонду ООН в Україні (ЮНІСЕФ)

Підтримка реалізується для таких категорій населення:

сім’ї, до складу яких входять троє і більше дітей, віком до 18 років;

сім’ї, до складу яких входить принаймні одна дитина з інвалідністю до 18 років.

4. Місія Червоного Хреста в Україні

Кому надаватиметься допомога:

усі особи ВПО

*У пріоритеті переміщені особи з окупованих територій чи зон бойових дій

Розмір допомоги: одноразова виплата 2 500 грн. на особу.

Як отримати виплати від цих організацій?

Платформа «єДопомога»

На платформі можна залишити заявку на фінансову допомогу від міжнародних організацій. Отримати виплати можуть:

внутрішньо переміщені особи, які перебувають в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб;

особи, які проживають/перебувають на тимчасово окупованих, деокупованих територіях або таких, що знаходяться в зоні активних бойових дій України.

Статус заявки можна перевірити на цій же платформі.

Анастасія Калькутіна, студентка Інституту журналістики ім. Т.Шевченка

Запис Які міжнародні організації допомагають українцям виплатами під час війни спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Фінансовий клуб» зібрав круглий стіл на тему «Як зберегти та примножити заощадження в умовах воєнного стану». Пропонуємо його вашій увазі.  

Падіння депозитних ставок припинилося

Банки скоротили депозитні ставки після початку війни, але зараз падіння ставок припинилося.

«Ставки за депозитами в перші місяці воєнних дій знаходилися в тренді зниження. Ставки знизилися з двозначних – практично більшість ринку пропонувала 10-11%, а десь 8-9%, до однозначних у 5-6% за річні депозити в гривні», – розповів заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький.

ПУМБ підтверджує цей тренд. «Ставки знижувалися в перші два місяці воєнного стану. У травні спостерігається певна стабілізація. За березень-травень наші ставки знизилися на понад 2% річних за всіма програмами. І на сьогодні ми пропонуємо депозити під 5-7% річних в залежності від строку розміщення і типу продукту», – каже керівник відділу депозитів ПУМБ  Микита Малясов.

«Спочатку спостерігалося несуттєве зниження депозитних ставок до кінця березня. Потім з квітня вже monobank, а вже під кінець квітня і решта банків більш-менш суттєво знизили ставки в національній валюті», – повідомив директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Олександр Супрунович.

За його словами, зараз ситуація стабілізувалася, хоча в деяких випадках банки можуть підняти ставку. «Кредобанк з 17 травня анонсував підняття ставки на 1 в.п. в національній валюті по всіх термінах розміщення. Так, ця ставка не є мегависокою – 5-7%, але вже потрохи спостерігається не тільки стабілізація, але й підняття. Це відбувається внаслідок того, що трошки відновлюється кредитування – в частині автокредитування, кредитування юридичних осіб, МСБ», – сказав Олександр Супрунович.

Артур Муравицький запевняє, що зараз вони не планують підвищувати ставки, хоча окремі банки ставки все ж відкорегували. «Ми фіксували зниження відсоткових ставок – достатньо агресивне зниження відбулося в декілька етапів, всі лідери ринку це робили. А зараз ми бачимо певне корегування по гравцям ринку і певну стабілізацію ставок на поточному рівні», – зазначив він.

Залишки коштів в банках зростають попри війну

Банки зіткнулися зі скороченням депозитного портфеля, але ці кошти залишаються на поточних рахунках, тому загальний портфель коштів роздрібних клієнтів навіть зростає в банках.

«У березні по строковим депозитам, як і в інших банках, ми спостерігали відтік коштів. При цьому по картковим рахункам був значний приріст. В цілому портфель зріс на понад 1,2 млрд грн. У квітні по строковим коштам тренд зниження зупинився, а по картковим рахункам продовжувався приріст. І загалом портфель виріс на 1,4 млрд грн», – сказав керівник відділу депозитів ПУМБ Микита Малясов.

За його словами, вже в травні вони бачать зростання депозитів. «В травні по строковим коштам, навіть за цими ставками, спостерігаємо поступовий приріст залишків. І за половину травня ми вже бачимо по гривні плюс 100 млн грн приросту портфеля. Вже частково повертаються кошти, які були зняті у перші тижні воєнного стану, а також бачимо певний перетік в депозити залишків карткових рахунків, які надійшли в березні-квітні, в тому числі за соціальними програмами», – розповів Микита Малясов.

Гривневі кошти накопичуються на поточних та карткових рахунках українців в очікуванні зростання депозитних ставок. «У більшості випадків кошти перетікають на поточні рахунки і очікують кращої пропозиції. І мінімальні підняття ставок, які спостерігаються по деяким банкам, більшою мірою скеровані на те, щоб стримати відтік з депозитів на поточні рахунки, аніж десь збільшити депозитну базу», – повідомив директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Олександр Супрунович.

Банкіри пояснили низькі ставки за вкладами

Основна причина низької ставки – скорочення обсягів нового кредитування.

«В усіх банках спостерігається надліквідність. І відсутність активних темпів кредитування впливає на це. Тому зараз немає об’єктивної причини, щоб різко піднімати ставки чи залучати депозити», – розповів директор департаменту роздрібних клієнтів Кредобанку Олександр Супрунович.

Замороження кредитування одразу після початку війни позбавило банки потреби в нових депозитах за будь-яку ціну. «Банки кредитують в першу чергу корпоративний бізнес, і  дуже обмежено. Частина клієнтів, яка спроможна брати кредити, значно зменшилася в порівнянні з довоєнним періодом. Відповідно, потреби банків у додатковій ліквідності дуже обмежені. Банківська система є надліквідною і банкам вистачає ресурсної бази. Тому у нас немає гострої потреби у залученні нових коштів в значних обсягах», – сказав керівник відділу депозитів ПУМБ Микита Малясов.

Заступник голови правління ТАСкомбанку Артур Муравицький констатує слабке корпоративне кредитування. «Банківська система ліквідна і додаткові кошти не потрібні, тому що практично зупинилося кредитування: корпоративний сектор лише трішки банками кредитується, – зазначив банкір. – Корпоративне кредитування завжди здійснювалося за мінімальними ставками, тому тренду для зростання депозитних ставок немає. І другий фактор – це «економіка» банків, які знаходяться в ситуації  тих чи інших кредитних канікул, коли клієнти не платять відсотки за кредитами».

Вкладникам не варто в таких умовах розраховувати, що депозитна ставка компенсує інфляційне знецінення гривні. «Зараз просто немає об’єктивних причин у банків – ні економічних, ні по ліквідності, щоби платити адекватні з точки зору макроекономіки ставки за депозитами. Відсоток за депозитами зараз не покриває темпи інфляції. Це реалії воєнного часу», – сказав Артур Муравицький.

Джерело:  FinClub

Запис Заощадження в умовах воєнного стану: вкладникам не варто розраховувати, що депозитна ставка компенсує інфляцію спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Оклад міського голови Чернівців складає майже 16 тисяч гривень, його заступників — понад 13. Ще більш ніж половину отриманої зарплатні становлять надбавки та премії.

Суспільне надіслало запити про зарплати посадовців за січень-березень і отримало відповіді.

Місячний оклад міського голови Романа Клічука — майже 16 тисяч гривень. Разом з преміями та надбавками його зарплата в січні, лютому та березні становила понад 51 тисячу гривень щомісяця. З вирахуванням податків він отримував понад 41 тисячу.

Раніше Клічук на сторінці у Facebook повідомляв, що свою зарплату віддає на благодійність.

Місячний оклад чотирьох заступників міського голови однаковий — 13 500 гривень. Водночас з преміями та надбавками щомісяця вони отримують різні суми.

Юрій Лесюк з вирахуванням податків у січні отримав понад 34 тисячі, у лютому та березні — майже 42 тисячі.

Василь Зазуляк з вирахуванням податків у січні та лютому отримав понад 29 тисяч гривень, у березні — майже 33 тисячі гривень.

Ігор Крохмаль у січні та лютому з вирахуванням податків отримав приблизно 39 тисяч гривень, у березні — понад 40 тисяч гривень.

Євген Маховіков у січні, лютому та березні з вирахуванням податків отримував майже 41 тисячу гривень за місяць.

Джерело суспільне (https://suspilne.media/237304-u-bou-proti-rosijskoi-armii-zaginuv-29-ricnij-vijskovij-z-bukovini/)

Запис Яку зарплату отримують керівники Чернівецької міськради у воєнний час спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За інформацією начальника Головного управління ДПС у Чернівецькій області Віталія Шпака у квітні 2022 року буковинські платники сплатили понад 571,8 млн грн податків. Незважаючи на воєнний стан, надходження порівняно з минулим роком зросли на 81,5 млн грн. Це свідчить про те, що  платники області як ніколи розуміють, що сплата податків є одним із найважливіших ресурсів для продовження оборони країни.

Загалом від початку року до Зведеного бюджету з Буковини надійшло понад 2 млрд 317 млн  грн податків та 1 млрд 454,6 млн грн єдиного соціального внеску.

У порівнянні з аналогічним періодом минулого року зафіксовано зростання сум сплачених  податків на 271, 7 млн грн та на 216,0 млн грн  єдиного соціального внеску.

Фактичний збір до державного бюджету склав 916,4 млн грн. Місцеві бюджети  територіальних громад отримали понад 1 млрд 400,6 млн грн.

У розрізі основних платежів до державного бюджету найбільшу частку складає податок на додану вартість (понад 393,8 млн грн.); відтак податок на доходи фізичних осіб (271,3 млн грн.); військовий податок (102,2 млн грн.) та податок на прибуток (102,3 млн грн.).

Серед надходжень до місцевих бюджетів  більше як 71 відсоток складає податок на доходи фізичних осіб – понад 995,9 млн грн. Суб’єкти малого підприємництва «спрощенці» сплатили 209,8 млн грн єдиного податку. Землевласники та землекористувачі забезпечили місцевим бюджетам понад 99,6 млн грн.

Запис Фінансова оборона України: За квітень буковинці сплатили понад 571,8 млн грн податків спершу з'явиться на Медіа-Версії.