𝗠𝗮𝗸𝗮𝗹𝘂 𝟮𝟬𝟮𝟱: 𝗔 𝗦𝘂𝗺𝗺𝗶𝘁 𝗼𝗳 𝗚𝗿𝗶𝘁 𝗮𝗻𝗱 𝗚𝗹𝗼𝗿𝘆 
 Huge congratulations to the Satori Makalu Expedition – Spring 2025 team for the safe and successful summit of Mt. Makalu (8,485m) on May 11, 2025!  Your strength, determination, and teamwork took you to the top of the world’s 5th-highest peak – an extraordinary achievement!  Massive respect to every climber and support member who made this dream a reality. Here’s to reaching new heights together!

Щиро вітаємо команду експедиції Саторі Макалу – Весна 2025 року з безпечним та успішним сходженням на вершину гори Макалу (8485 м) 11 травня 2025 року!Ваша сила, рішучість та командна робота привели вас на вершину 5-ї за висотою вершини світу – надзвичайне досягнення!Величезна повага кожному альпіністу та члену команди підтримки, які втілили цю мрію в реальність. За спільне досягнення нових висот!

Експедиція Макалу (8485 м/27 838 футів)

П’ята за висотою гора у світі, Макалу, розташована в Махалангурських Гімалаях, за 19 км на південний схід від гори Еверест. На межі між Непалом та Китаєм, одна з восьмитисячників, Макалу — це розрізнена вершина, форма якої нагадує чотиригранну піраміду. Гору Макалу  (8485 м/27 838 футів) вперше підкорила американська команда під керівництвом Вільяма Сірі навесні 1954 року. Експедиція на гору Макалу  складалася з членів клубу Сьєрра, включаючи Аллена Стека, Вільяма Е. Лонга, і називалася Каліфорнійською гімалайською експедицією до Макалу.

Південно-східний та Північно-західний хребет – основні маршрути для скелелазіння на горі Макалу. Підйом на вершину висотою 8485 м зазвичай займає близько 54 днів. Більшість альпіністів можуть піднятися на Макалу як навесні, так і восени. Однак весна більше підходить для гарної погоди та снігових умов. Гора розташована за координатами 27°53’21” пн.ш. та 87°05’27” сх.

Олена Карлова- професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, фахівець з математичного аналізу, знана у міжнародному науковому середовищі. Вона не лише викладає й досліджує, а й формує покоління молодих вчених.

11 травня 2025 року Олена Карлова підкорила Макалу — п’яту за висотою вершину світу (8485 м). Її сходження — це гімн волі, витривалості та глибокого розуміння себе. Вона пише у ФБ на своїй сторінці:

“Піді мною — хмари, наді мною — сонце, поруч зі мною — Пемба. Чому немає відчуття щастя? Бо треба спуститися…”

Олена — людина виняткова. Вона вміє поєднувати серйозну математику з тонким відчуттям краси світу, романтику та силу духу, яку формує, напевно, і гори… Життя Олени зараз, останні роки, – це шлях, де рівняння переплітаються з романтикою, а вершини гір – з вершинами людських можливостей.

Вершина — це лише половина дороги. Її розповіді у ФБ, які у ці травневі дні ми шукали, чекали, перечитували — це спокійна правда людини, яка не прагне тріумфу, а цінує шлях, партнерство, дотик до величного. Вершини — не лише у географічному сенсі, а справжня цінність, напевно, — у шляху.

Окремо хочу звернути увагу на світлини, зроблені Оленою під час перебування в таборах: це унікальні кадри з повсякденного життя шерпів, носіїв і гірських гідів, зображення місцевих дітей, а також несподівані відкриття — як-от Gorkha Extra Strong Beer від Makalu Traders (країна виробник — Непал). Дехто, можливо, чекав на фото кошика з гімалайськими писанками, а ще — чарівні світлини котиків, курей, песиків, місцевих музикантів, шахістів, картярів — і не лише з-поміж місцевих. І, звісно ж, справжній гарбуз — як у пісні: “Ходить гарбуз по городу, питається свого роду…” Десь читала, що гарбуз вважається сильним талісманом, здатним вбирати в себе всю негативну енергію та захищати людину. Я не публікую ці світлини з фотоальбому Олени тут — краще побачити їх у Facebook і зануритися у світ образів, природи й побуту таборів напередодні сходження на Макалу.

Мені дуже хочеться зустріти Олену Карлову — або на наступному засіданні клубу «Брама», або на кафедрі математичного аналізу, або у парку на ранішній пробіжці. Хочу потиснути руку людині, яка є для мене справжнім супергероєм.

“А за хмарою – чисте… Для інших – неможливе… Тихо сонце пухнасте Піді мною підніметься…”
(1996)

Це не просто вірш — це передчуття майбутнього. Наче про її сходження на Макалу майже 30 років потому.

Дякую, Олено! І за інтелектуальний прапор на вершині світу.

©Тетяна Спориніна

Запис Олена Карлова підкорила Макалу. Вершини – не лише у географічному сенсі, а справжня цінність, напевно, – у шляху… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Хмельницькому цими днями відбувся чемпіонат України з військово-прикладного виду спорту, в якому взяли участь понад 200 учасників з усієї країни. До складу Національної збірної входили, зокрема, і двоє правоохоронців з Буковини. Один із них – Артур Сергієнко, посів перше місце та став чемпіоном України з універсального бою у ваговій категорії до 80 кілограм. А інший учасник Віктор Трагера виборов два призових місця.

Змагання з універсального бою включають у себе декілька етапів: подолання смуги перешкод, стрільбу, метання ножів та рукопашний бій. У першому етапі  рядовий поліції Артур Сергієнко, інструктор з особистої безпеки відділу професійного навчання УКЗ ГУНП в Чернівецькій області, встановив рекорд. Він найшвидше серед усіх учасників подолав смугу перешкод, пробігши її за 43 секунди. Завдяки результату буковинський поліцейський встановив рекорд на чемпіонаті України з універсального бою. Здобувши перше місце, Артур виконав також норматив майстра спорту з цього військово-прикладного виду спорту.

Сергієнко професійно займається спортом понад 10 років. Зізнається, досвід та загартованість численними змаганнями зіграли вирішальну роль і на цьому чемпіонаті. Наразі поліцейський готується до чемпіонату Європи з універсального бою, який відбудеться восени в Грузії.

Старший інспектор тренінгового центру ГУНП в Чернівецькій області Віктор Трагера посів два призових місця. Зокрема, друге – у розділі «лайт» у ваговій категорії до 85 кілограм та 3 місце у розділі «класика». Поліцейський каже, що перемоги на чемпіонатах такого рівня лише додають впевненості, щоби гідно представляти правоохоронні органи.

Запис Переможці – з Буковини спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Світлана Смеречинська та Ольга Міхалева повернулися з Одеси, з міжнародних змагань на відкритій воді «Чорноморська перлина» з 9-ма золотими медалями. У Світлани  5 золотих медалей на різних дистанціях і в різних стилях, а також 3 місце в абсолютному заліку у плаванні на спині на 200 метрів. Ольга Міхалева виборола 4 золоті медалі й три срібні на різних дистанціях й в різних стилях.

Запис Буковинки здобули 9 золотих медалей на двох спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Гірськолижні рятувальники та інструктори гірськолижних комплексів наприкінці минулого тижня протягом трьох днів змагалися  у Миговому на Вижниччині на відкритій Першості Чернівецької області з гірських лиж та гірськолижних рятувальних робіт. У змаганнях взяли участь 10 команд, зокрема представники Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей. Змагання проводилися в кількох дисциплінах: слалом, розбирання та збирання транспортувального спорядження на швидкість, рятувальні роботи на гірськолижній трасі. Кожну дистанцію учасники змагань проходили на час, а за допущені помилки їм додавали зайві секунди.

Найкращі результати на всіх дистанціях показала команда групи гірського пошуково-рятувального відділення Аварійно-рятувального загону спецпризначення УДСНС у Чернівецькій області, яка й посіла Перше місце, повідомила прес-служба УДСНС у Чернівецькій області.

Запис Буковинські рятувальники перемогли у змаганнях з гірських рятувальних робіт спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Традиційно наприкінці січня – на початку лютого у польському місті Бєльсько-Бяла (Силезьке воєводство) проводяться Міжнародні зимові змагання рятувальних команд медичних працівників. Вже не вперше на запрошення польських друзів участь у цих змаганнях беруть медики з Кіцманської центральної районної лікарні, які отримують можливість вдосконалити навики порятунку людей під час надзвичайних ситуацій та діяти згідно з вимогами європейської медицини. Як сказав головний лікар Кіцманської ЦРЛ Володимир Хромюк, колектив команди кіцманських медиків-рятувальників, та й усієї Кіцманської ЦРЛ вдячний польським колегам-медикам, особливо директору лікарні швидкої допомоги Войцеху Валігурі за співпрацю та допомогу. Адже і реанімобілі (на одному з яких команда їде на змагання) теж подаровані польськими партнерами.
 FreeLife.cv.ua

Запис Медики з Кіцманської ЦРЛ знову їдуть на змагання в Польщу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Буковинці Віталій СЛЮСАРЧУК та Валерій ГРИЖЕНКУ стали чемпіонами Всеукраїнських змагань-2018 серед кращих вальників лісу та кращих операторів гідроманіпулятора, які щойно закінчилися на базі Тетерівського лісгоспу Київської області.

Віталій Слюсарчук, викладач спецдисциплін, завідувач денним відділенням Сторожинецького лісового коледжу, посів перше місце у ХХІ Всеукраїнському конкурсі вальників лісу. Перше місце у Х Всеукраїнському конкурсі професійної майстерності «Кращий оператор гідроманіпулятора-2018» виборов Валерій Гриженку. Ще двоє буковинців,  Костянтин Жолован з Чемернарського лісництва Берегометського ДЛМГ та Дмитро Міглей, ще один водій лісовоза з Чудейського транспортного цеху Сторожинецького лісгоспу, за підсумками змагань потрапили до першої п’ятірки, повідомила прес-служба Чернівецького ОУЛМГ.

Фото з сайту Державного агентства лісових ресурсів України

Запис Лісові легіні з Буковини – найкращі в Україні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ігор Омельченко переміг на Всеукраїнських змаганнях серед сильніших спортсменів зі стрільби з лука

46 найсильніших лучників з’їхалися до Харкова, де з 9 по 12 березня виборювали першість серед чоловіків та жінок в олімпійському луці та 15 в блочному луці

Ігор Омельченко (6.10.1994р.н) є учнем ЧО ШВСМ Майстер спорту України, тренери Піскоха Н.І. та Єгоров А.І., у фіналі не дав жодного шансу Олімпійському чемпіону Пекіна 2008 року, харків‘янину Віктору Рубану,влучивши дев‘ять 10-ток поспіль (30,30,30-27,28,29) та переміг з рахунком 6:0.

Ігор до змагань готувався на навчально-тренувальному зборі, який проходив в Конча-Заспі. Спортсмен зізнається, викладався на повну, тому отримав гарну винагороду, ставши чемпіоном змагань серед сильніших спортсменів України зі стрільби з лука. 

ІІІ-місце посів досвідчений львів’янин Юрій Гавелко.

Запис Чернівчанин Ігор Омельченко переміг на Всеукраїнських змаганнях зі стрільби з лука спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні розпочалася реєстрація на VI всеукраїнську олімпіаду «Фінансовий геній – 2018». Нинішнього року взяти участь в олімпіаді зможуть не тільки старшокласники, а й молодші учні будь-якої школи, ліцею чи гімназії України, від 6 до 17 років. Призовий фонд розподілений за три місця у трьох вікових категоріях, тобто заплановано 9 нагород.

Головним призом за перемогу в олімпіаді буде фінансова премія на навчання в українському виші в розмірі 50 тис. грн!

Всеукраїнська олімпіада «Фінансовий геній – 2018» буде проводитися за підтримки «ПриватБанку» в два тури. Перший, дистанційний тур триватиме від 12 березня до 1 квітня і складатиметься з 3-х етапів. Конкурсанти повинні будуть виконати тести та завдання з економіки, фінансів, банківської справи. Їм нараховуватимуть конкурсні бали й за підсумками відберуть 20 учасників другого, очного туру, дату проведення якого повідомлять окремо.

Торік в юніорській фінансовій олімпіаді змагалися майже 1 000 випускників шкіл із 268 населених пунктів України.

Прес-служба Чернівецького відділення ПриватБанку нагадує, що Буковина вже має своїх «фінансових геніїв»: 2015-го Богдан Славута та Степан Ванзуряк з Глибоцького ліцею перемогли на Всеукраїнській олімпіаді. Степан здобув ІІІ місце й винагороду в 10 тис. грн, а Богдана було названо фінансовим генієм України і нагороджено премією в 50 тис. грн.

Щоби взяти участь в олімпіаді, школярам потрібно оформити Картку Юніора у «Приватбанку», зареєструватися на сайті www.juniorbank.com.ua та подати заявку на участь в олімпіаді на сторінці www.juniorbank.com.ua/fingenius.

Запис Буковинські школярі зможуть стати фінансовими геніями України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Люди полюбляють слухати музику, чи то вдома, чи то в плеєрі, гуляючи вулицями міста або ж подорожуючи автівкою. Тому для більшості автовласників хороша якісна аудіосистема є необхідністю для комфортної їзди. Та, виявляється, що автозвук – не лише розвага, а й вид спорту, що зародився в першій половині ХХ-го століття у Великій Британії.

…Автомобіль заїжджає на визначену ділянку, облаштовану приладом для фіксування гучності. Учасник може обрати будь-який звуковий трек. Кожен має по 30 секунд на дві спроби. Прилад фіксує щосекунди й вилучає найгучніший момент, за яким і визначають переможця…

Минулими вихідними у Тернополі відбулися змагання «MONSTER SOUND FEST – AUTOSLALOM CHAMPION SERIES». Організатори змагань – Дмитро ГРОШОВАН та Дмитро СТОРОЖУК. Перший з Дмитрів – капітан чернівецької команди «Team Audio Extreme Ukraine Chernivtsy» – займається автозвуком понад десять років. Він створив команду справжніх чемпіонів: десять ентузіастів, які творять дива у своїх автівках.

Чернівчани посіли перші чотири місця з шести. Володимир КОРОЛЬ у категорії «новачок» набрав 130,9 dB, Олександр ОДАЙСЬКИЙ у категорії «аматор» набрав 132, 4dB, Петро КОЗНЮК у категорії bass-1  набрав 146 dB. Абсолютним рекордсменом України по SQL (Гучність Фронту) став Станіслав БАБЮК, набравши 134,4 dB(рекорд в Класі Монстр)  з автомобілем «Ford Tranzit». Саме його автомобіль і визнаний Найгучнішим Автомобілем України!

– Найбільше полюбляють наші змагання діти та підлітки. А от люди похилого віку – не дуже, – сміється ведучий та суддя Андрій ПАЛАГНЮК – Місце, де ми проводили змагання, розташоване поблизу житлових будинків, тож невдоволені гучною музикою бабусі намагалися нас розігнати, навіть викликали міліцію. Але ми таки змогли провести захід з відмінними результатами.

Олена ДОРОШ, спеціально для «Версій»

Запис Чернівецьку автівку визнали найгучнішою в Україні. В децибелах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Співорганізатор змагань, голова громадської спортивно-технічної організації «Філікрос» Василь Ткачук поділився враженнями:

– Коли приїхали учасники змагань, наші люди принесли їм їсти: молока, картоплі, смаженого м’яса. А спортсмени сміються і кажуть: «От, бачили? Це і є бандери!».

У результаті напруженої боротьби визначилися переможці змагань:

Клас 65 куб.см:  І місце – Ілля Слободзяний (Підволочиськ), ІІ – Назар Пеняга (Підволочиськ), ІІІ – Михайло Ученік (Житомир).

Клас 85 куб. см: І місце – Данило Уточкін (Підволочиськ), ІІ – Олександр Білецький (Чернівці), ІІІ – Микита Ліпінський (Житомир).

Клас «аматор»: І місце – Олександр Мілевський (Київ), ІІ – Максим Купіна (Чернівці), ІІІ – Ілля Постевка (смт. Глибока).

Клас «майстер»: І місце – Станіслав Огороднік (смт. Клевань), ІІ – Артем Мартиненко (Червоноград), ІІІ – Олександр Ученік (Житомир).

Клас «ветерани»: І місце – Андрій Малаєв (Чернівці),  ІІ – Олег Скрипніков (Чернівці), ІІІ – Олег Ліпінський (Житомир).

У класі «OPEN» переміг Валентин Андрієць (Чернівці).

Одразу після глибоцьких перегонів у Румунії відбувся Кубок Центральної Європи з мотокросу, де чернівецький гонщик Олег Скрипніков посів ІІ місце, інший українець, Олег Олекса – VІ місце, і це при тому, що Україну представляли лише 2 спортсмени.

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»

Чемпіонат України з мотокросу у Чернівцях переноситься!

З огляду на поточну суспільно-політичну ситуацію та з метою запобігання негативних наслідків під час масових акцій, згідно з рішенням Чернівецької  ОДА проведення Чемпіонату України з мотокросу 9-11 травня 2014 року у Чернівцях переноситься на іншу дату. Про це повідомили в  Оргкомітеті змагань. Нова датачемпіонату буде повідомлено додатково.

Запис У Глибокій відбувся Кубок України з мотокросу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Справжній фурор спричинив виступ силача Костянтина Ільїна

Минулої неділі у Карапчеві відбувся ІІ відкритий турнір з армрестлінгу. На силову шоу-програмузібралося ледь не все село – і дорослі, і діти, і пенсіонери.

Організатор дійства – обласна федерація армспорту, яку очолює переможець «SpainOpen 2013» та срібний призер «CoppaItalia 2013» Маріус Байка за підтримки голови  БФ «Довіра» Володимира Дороша й підприємця Миколи Ватаманеску.

До села  Карапчів завітали чемпіон Іспанії  Маріус Байка, найсильніша людина України Костянтин Ільїн. Гостями свята було керівництво села та району.

Спортивне дійство тривало упродовж цілого дня – у змаганнях з армрестлінгу взяли участь 120 спортсменів з 4-х областей України: Чернівецької, Івано-Франківської, Тернопільської та Хмельницької у вагових категоріях до 60 кг, до 70 кг, до 80 кг, до 90 кг та 90+.

Під час турніру гостей дивували показовими виступами вихованці та тренери клубу карате кіокушинкай «Сентокі», які голими руками та ногами розбивали каміння. Порадували і захопливі виступи вікінгів з клубу військово-історичної реконструкції «Берсерк», позмагатися з якими із задоволенням вийшли місцеві дітлахи.

Та найбільше господарів і гостей свята «завів» найсильніший чоловік України, богатир Костя Ільїн. Публіка кожен його виступ – чи то перекидання 350-кілограмової шини, чи то біг з коромислом на шиї такої ж ваги – зустрічала гучними оплесками, а охочі сфотографуватися і взяти автограф у зірки шикувалися у довжелезну чергу. – Мене запросили мої друзі. Спортсмени повинні підтримувати один одного. Я приїхав, щоби подивитися на нових спортсменів і їм показати свої досягнення, щоби вони до цього прагнули, – розповів Костя.

Голова Благодійного фонду «Довіра» Володимир Дорош каже, що вирішив підтримати змагання, тому що громада села є прихильником розвитку спорту. Небайдужий і сільський голова, чимало зусиль докладають місцеві підприємці. – Це свято не тільки для Карапчева, а й для всього Глибоцького району. Фонд «Довіра» вже 15 років опікується розвитком спорту на Буковині. Ми це робили, робимо і будемо робити, – запевнив Дорош. Колишній спортсмен, а нині меценат змагань Микола Ватаманеску обіцяє зробити все, щоби спорт у селі постійно розвивався.

До організації свята долучилася Карапчівська сільська рада – забезпечила доставку спортивного обладнання з Чернівців, надала місце для проведення змагань, організувала місцевих підприємців, які готували для гостей чай, каву, шашлик.

Сільський голова Карапчева Василь Іонець каже, що свята такого масштабу ще ніколи не було не те, що в селі, а й у районі. Він планує проводити такі турніри і надалі.

Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»

Запис Турнір з армрестлінгу на Глибоччині перетворився на спортивне свято спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Нинішній турнір присвячений пам’яті Олександра Володимировича Бартенєва. Виконавчий комітет придбав до цього заходу велосипед, як приз для переможця змагань, а також забезпечує харчування учасників», – наголошувалося в офіційній анонсі.

Дивним збігом став приз змагань у вигляді велосипеда, адже мера ще одного кримського міста Сімеїзу застрелили, після чого зловмисник зник з місця злочину саме на велосипеді.

Як повідомлялося, в ніч на 10 серпня невідомий вистрілив у Бартенєва з обрізу мисливської рушниці, коли той повертався додому. Мер помер в лікарні після третьої операції. Герою України Бартеневу було 57 років. Двічі (у 2008 і 2010 році) він обирався мером Феодосії.

Запис У Феодосії пройшли змагання снайперів, присвячені застреленому меру спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Участь у змаганнях взяли  52 гонщики з усіх куточків України, які долали круті підйоми гірської траси протяжністю 55 км.

Цього разу екстремали стартували на перевалі Німчич. Свої корективи у змагання внесла й погода: через проливний дощ першого дня гонок траса подекуди була зіпсована  зсувами. Другий день змагань виявився для спортсменів більш сприятливим: погода була на їхньому боці й ганяти було легше.

Та, незважаючи на перешкоди, за словами організатора та учасника змагань Олега Скрипникова, ІІ етап Чемпіонату України з ендуро пройшов на найвищому рівні. Після видовищних дводенних перегонів мальовничими буковинськими Карпатами визначилися переможці та призери.

Перемогу в класі Е-3 здобув Валерій Доценко (Севастополь). У класі Е-2 переміг  львів’янин Денис Присяжнюк,  у класі Е-1 переможцем став спортсмен з Косова  Михайло Голинський.

У командному заліку перемогу виборола команда «Вайлд Байкер Ендуро» з Івано-Франківщини, срібло здобула львівська команда ГОСК «Драйв», а бронзовим призером стала команда «КТМ-Севастополь».

Кубки, грамоти та цінні подарунки переможцям та призерам змагань урочисто вручив президент автоклубу «Буковина», народний депутат України Геннадій Москаль.

ІІІ етап Чемпіонату України  з ендуро відбудеться 10-12 серпня 2013 року в с. Білі Ослави Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Галина Єреміца, спеціально для «Версій»

Запис Ендуро: справжні чоловіки на справжніх мотоциклах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зрештою перемогу здобули нідерландець Етьєн БАКС, та латвієць Каспарс СТУПЕЛІС.

Фото Вадима ШЕЛЕНКО

До змагань такого рівня всі спортсмени готуються дуже ретельно. За моїми спостереженнями, всі вони були у гарній спортивній формі, підтягнуті та стрункі. Загальновідомий факт: дехто із них навіть спеціально худне до змагань.

Мотокрос на мотоциклах із колясками – це гонка для двох, бо результат залежить не тільки від пілота, але й від штурмана. Спортсмени повинні діяти злагоджено, як один механізм.

Кермувальник мотоцикла стежить за кермом, гальмами і газом. А от у його помічника, штурмана, важливіше завдання – бути балансером. Саме він збалансовує  екіпаж, слідкує за тим, щоби вони не перевернулися на поворотах, кюветах і трамплінах.

Перед кожним заїздом спортсмени ретельно оглядають мотоцикл. І ось найважливіше для спортсменів і найзахопленіше для глядачів: за лічені хвилини мотокросмени долають кілометри дуже важкої траси, але отримують від цього чималий заряд енергії. Бо адреналін у ці моменти зашкалює.

Фото Антона БУРАЧЕКА 

Перед першим етапом гонщики знайомилися з трасою. Потім почалися головні заїзди – перший і другий етапи змагань. Хто із мотогонщиків набере найбільшу кількість очок у двох заїздах, той і переможе. Заїзди тривали кожен по 30 хв. за які вони повинні об’їхати 16 кіл.

Фото Антона БУРАЧЕКА 

Серед гонщиків, на моє здивування, я помітила й жінку, росіянку на ім’я Ольга. Вона з захопленням розповідала про цей вид спорту і зазначила, що за бажання можна все. І зовсім це не страшно, а навіть дуже класно, переконувала гонщиця. Жінка запевняє: якщо є бажання і хоча б мінімальна спортивна підготовка, шанси стати чемпіоном чималі й у представниці прекрасної статі.

Фото Антона БУРАЧЕКА

Звісно, фізичні тренування та підготовка – це ще не запорука перемоги, бо для тренувань і змагань потрібен залізний кінь, який коштує чималеньку суму. Тому спортсменам без фінансової підтримки аж ніяк. Бо такий залізний кінь, до прикладу, коштує 20 тис. євро.

А ще ж і пальне, змінні шини, екіпіровка гонщиків тощо.

– Цим видом спорту я займаюся вже понад 11 років, – каже Валерій СТАРЧЕНКО, учасник української команди. – Це моє маленьке хобі. Життя без мотокросу я бачу, але навіщо? Мені мотоцикли подобаються, я захоплююся ними, тому і займаюся. Від сьогоднішніх змагань чекаю видовища. За роки змагань двічі бував у Німеччині на командному чемпіонаті світу,  але зазвичай змагаюся на Україні, в Росії та у Молдові.

Цьогоріч українці посіли тільки 27 місце.

У так званому «парку гонщиків» можна було побачити зблизька підкорювачів залізних коней. А між змаганнями фанати й просто поціновувачі мотогонок на колясках мали змогу сфотографуватися та взяти автографи у своїх улюбленців.

На урочистому відкритті мотокросу були присутні Дірк Де НЕВ, координатор світової комісії FIM (Швеція) і головний суддя Чемпіонату світу, Ніна БІРЮКОВА, член журі від Міжнародної Федерації (Латвія), а також  Рік КЛАЄС (Бельгія), Робертас ДАУДЕРІС (Литва) та Василь ЯКИМЧУК (Україна), делегати від національної федерації та представники міської ради Чернівців.

– Ми вже втретє проводимо Чемпіонати Європи та світу, – зазначив Віталій МИХАЙЛІШИН, секретар Чернівецької міської ради. – Мені особисто як чернівчанину дуже приємно, що ці змагання проводяться саме в нас, де одна з найкращих трас у Європі, яку ми утримуємо і щоразу ретельно готуємо до чемпіонатів. Для міста ці змагання позитивні, бо популяризують наше місто.

На трасі Міжнародного спортивного центру «Суперкрос» зібралися тисячі вболівальників всі трибуни для глядачів біля трамплінів були заповнені. Організатори зізнаються, що навіть не очікували на таку кількість глядачів.

Загалом усі спортсмени залишилися задоволені змаганнями та буковинською трасою. І сподіваються наступного року повернутися. Траса їм подобається за швидкістю. Маленький мінус – спека, варто було зробити навіси для глядачів, але загалом усі задоволені. Хоча українські дороги – поза трасою – бажають бути кращими, зазначили мотокросмени.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис «Життя без мотокросу можливе… але навіщо?!» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

2 місце – Бен АДРІАНСЕН, бельгієць та Бен ВАН ДЕН БОГАРТ, нідерландець, епікаж №3.

3 місце – Джаніс ДАІДЕРС і Лауріс ДАІДЕРС, латвійці, екіпаж №11.

Нище подаємо неймовірну їзду мотогонщиків

Лідія КИРИЛЮК, Вадим ПРОЦЕНКО, “Версії” 

Запис У другому етапі Чемпіонату Світу з мотокросу перемогли нідерландець та латвієць спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нижче дивіться фоторепортаж

О 16.00 другий заїзд, поспішайте.

Лідія КИРИЛЮК, Вадим ПРОЦЕНКО, “Версії”

Запис На світовому змаганні з мотокросу у Чернівцях відбувся перший етап змагань спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Олександр КАРПЕНКО вже два роки працює iнструктором з катання на роликах на ролердромі у “Fantasy Town”, що на третьому поверсі ТРЦ «Депот». Хлопець вільно володіє п’ятьма стилями катання, і навчає цього інших. І не тільки маленьких дітей, а й дорослих. Найстаршому «учню» – 57 років, а наймолодшій учениці – 4.

–Розкажи про свій  перший досвід катання на роликах. Скільки тобі було років, коли вперше став на них?

–Уперше я став не на ролики, а на ковзани. Ми з друзями, щоби розважитися, вирішили покататися. Тоді зрозумів, що це не так легко, як здається. Мабуть, тому спочатку не дуже сподобалося. Та після того, як покатався ще кілька разів, з’явилася жага до цього виду спорту. І я подумав: а чому б не об’єднати своє захоплення з роботою?..

Знімок на пам’ять з героєм першого інтерв’ю – Таня Васкан і Сашко Карпенко 

– І ти почав працювати?

– Так, з шістнадцяти років – на льодовому майданчику інструктором з катання на ковзанах. А у вересні 2010 року влаштувався в ТРЦ «ДЕПОт», де також став інструктором, але вже з роликів. Ролер-спорт має більші можливості, принаймні, так я це побачив.

– Чи кожний охочий може навчитися кататися?

– Кататися на роликах може навчитися будь-хто, незалежно від віку, бо головне – мати бажання. В моїй практиці траплялися різні учні, але найбільше здивував один чоловік. Чернівчанину Сергію Решетнікову 57 років. 2011 року він уперше став на ролики, а зараз вже вільно катається вулицями міста.

– Кого легше навчити: малих дітей чи більш старших?

– Як я вже казав, кожний може навчитися. Але, звичайно, легше оволодівають катанням діти:вони більш рухливі, а тому й здібніші.

– Що є головним у навчанні?

– Особисто для мене важливим є характер людини, її бажання вчитися. І якщо видно, що вона прагне цього, то залишається тільки спрямувати її в правильне русло.

– Знаю, що катання на роликах діляться за стилем на кілька видів. Якими стилями володієш ти, чи об’єднуєш декілька в одному?

–Я вільно володію 5-ма стилями: фріскейт, слайди, long jump, free jump і стакер. Фріскейт – у буквальному перекладі — «вільне катання». Слайди — це такий технічний елемент, коли один або два ролики утримуються в положенні, перпендикулярному рухові. Стакер – катання на роликах-позашляховиках,які спеціально створені для бездоріжніх ділянок. Проте найбільш захопливим є   long jump та free jump – стрибки в довжину та висоту.

– Бувають моменти, коли ти не можеш виконати той чи інший елемент?

– Іноді важко, але я докладаю максимум зусиль, щоби досягти бажаного результату.

– У вас є своя команда ролерів чи ви кожен сам  за себе?

– Офіційної команди немає, але ми збираємо людей, тому, можливо, невдовзі з’явиться.

– Чи брав ти участь у змаганнях? Вигравав призові місця?

–Перші мої змагання, що відбулися в Чернівцях, були для мене успішними. Я брав участь у двох дисциплінах: Long jump та free jump, і скрізь посів 1 місце. Восени 2011 року їздив на міжнародні змагання до Донецька, де здобув 8 місце у free jump і 10 у Long jump серед понад 100 учасників. Тоді я вперше змагався з дуже сильними суперниками – чемпіонами світу. Тож результати цих змагань, вважаю, були досить непоганими. Тим більше, що я вперше виїхав на турнір за межі міста. А вже за кілька тижнів представляв Чернівці на змаганнях у Києві, де було понад 1000 учасників.

–Які в тебе стосунки з колективом «Fantasy Town»?

–Стосунки  чудові, у нас схожі смаки та  захоплення. Та й керівництво ставиться до нас з розумінням, спілкується на рівних.

–Кілька слів про ролер-клуб…

– Клуб створений для людей, які не вміють кататися, але хочуть навчитися і відкрити для себе щось нове. У нас є початковий,середній та високий рівні. Група налічує від 5 до 10 людей приблизно однакового віку і рівня навчання. Стандартний курс із 10 занять коштує 400 гривень. Уроки проводяться 2 рази на тиждень, але учень може і сам відвідувати ролердром для закріплення навичок, які здобуває під час навчання з інструктором. Це додатковий бонус, бо двічі на тиждень учень ролер-клубу може безкоштовно відвідати ролердром і покататися.  Індивідуальні заняття дорожчі – 50 гривень за годину. Але ефект кращий,бо інструктор приділяє всю увагу винятково одному учню. Зазвичай ми займаємося на ролердромі, а влітку іноді і на вулиці.

– Як твоя сім’я ставиться до твоєї роботи?

–Тут є переваги й недоліки. Рідні, приміром, задоволені, що я займаюсь спортом, веду здоровий спосіб життя і маю певні досягнення. Але часті травми змушують їх хвилюватися. Бо, якщо відверто, падати на асфальті – а без цього ніяк не обходиться – не надто… приємно. Та адреналін у крові швидко загоює рани.

– Твої побажання молоді?

–Займайтеся спортом і створюйте інформаційні приводи, щоби було чути імена все нових і нових спортсменів. Хочу, щоби наше місто було спортивним. І – приходьте до нас!

Тетяна ВАСКАН, студентка відділенння журналістики ЧНУ

Іван БОЧУЛИНСЬКИЙ, фото

Запис Через біль до втілення мрій? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Складно готуватися до відповідальних стартів, не маючи «ні кола, ні двора»

– Наталю, почнемо… із забігу. У вас він виявився найповільнішим. Здається, було доволі ризиковано «дозволяти» такий темп. Хоча виглядало, що ви з росіянкою разом «контролювали ситуацію»…

– Ми по дистанції встигли переговорити. З останнього віражу я пустила Аржакову  внутрішньою доріжкою, і ми спробували разом не пустити суперниць уперед.

– Таким чином, ви заощадили більше сил на півфінал…

– Олені це допомогло – вона пробилася до фіналу. А мені сил не вистачило…

– А здавалося, що має вистачити…

– Насправді я була готова. Але, напевно, не настільки, як здавалося. Можливо, гори «не пішли» так, як мали б. Я це трохи відчувала вже на тренуваннях у Києві. Хоча на останніх тренуваннях усе нібито добре було. Я так «напахалася», що просто нереально. Це ж моя перша Олімпіада – може, аж занадто прагнула підготуватися й виступити якнайкраще. Ще й без відновлювальних препаратів. Бо ж у провідних спортивних країнах над цим працюють цілі інститути. А у нас все скромніше. Хтось казав, що ми змагаємося на «Запорожцях» проти їхніх «Мерседесів». Вигравати у тих «Мерседесів», звісно, можна і треба. Хоча робити це дуже й дуже непросто.

Якщо дивитися об’єктивно, мені потрапити до фіналу було майже нереально. Я не можу сказати, що не маю підтримки. Вдячна і облмолодьспортуправлінню, і спортклубу «Гешко» та Валерію Чинушу, і «Динамо», і головному новоселицькому «колосівцю» Георгію Кірілу та іншим організаціям і людям, які допомагають. Але не все їм по силі. Доволі негативно впливає так звана «битовуха».

Думаєте, легко спортсменам готуватися до таких відповідальних стартів, не маючи «ні кола, ні двора» – жити по гуртожитках, знімати квартири, думати, як це оплатити, але так, щоби залишилося на нормальне харчування та відновлення… Це я не лише про себе кажу. Звісно, краще, коли є свій куточок і не болить голова, чи буде, де жити, завтра.

У нас чомусь часто люблять використовувати як аргумент, що, мовляв, чим гірші умови для тренувань, тим більше це гартує спортсменів і вони краще виступають. Якби це було так, напевно, погано мали би виступати ті ж американці, китайці чи представники інших країн, де спортивна інфраструктура пішла далеко вперед. Там держава вкладає величезні кошти у підготовку тих же олімпійців. А ми більше розраховуємо на ентузіазм тренерів і морально-вольові якості спортсменів.

«Перевірила на собі – ніхто на Олімпіаді медалі не роздає»

– На останніх метрах дистанції ви практично кинули бігти… Це через усвідомлення того, що на рівні такого результату не може вирішуватися доля «додаткової» путівки до фіналу?…

– Та ні, я не кидала бігти… Це мене на фініші так «порубало», як маленьку дівчинку. Я зробила все, що могла. Віддала останні сили для того, щоби пробігти швидше! І дуже засмучена, бо шанси пробитися до фіналу, попри всі «нюанси», таки були! Боротися реально можна з усіма суперницями, навіть найтитулованішими!

– У тактичному плані, напевно, вам мало чим можна дорікнути…

– Мені теж казали вже, що тактично все зробила вірно і я правильно повела біг. Думала, що на останній сотні суперницям важче буде. Насправді лідери втекли від мене так, ніби я стояла на місці. Але, повторюю, я віддала на доріжці всі сили. Як й інші наші спортсмени. Всі не можуть бути призерами. І дуже прикро, коли чуєш від людей, які, м’яко кажучи, не розуміються на спорті, що такі-то спортсмени провально виступили і таке інше. Їм подавай лише медалі. Можна подумати, що на Олімпіаді роздають медалі всім охочим, а спортсмени, такі-сякі, їх не беруть. От перевірила на собі – ніхто там медалі не роздає. І організатори такі «погані»: дають лише по три медалі на кожен вид, тоді як учасників – купа. І всі прагнуть потрапити до числа призерів. При цьому багато хто справді має реальні шанси на призове місце. Але «вакансій» на п’єдесталі лише три. Без медалей або поза фіналами залишаються чемпіони і призери чемпіонатів світу або своїх континентів. Та й у фаворитів не завжди все складається так, як їм хотілося б. Тим і цікавий спорт, що далеко не завжди все можна передбачити. А дехто, мабуть, думає, що вибороти медаль на Олімпіаді, – це так, раз плюнути…

«Подивилася відео – виглядало, ніби мені було легко…»

– І все ж, як мінімум, до останніх метрів 150 складалося враження, що ви все контролюєте і готові в будь-який момент «з’їсти» суперниць, які бігли попереду…

– А я й хотіла їх «з’їсти», але трохи не дістала. Я подивилася відео півфіналу. З боку справді виглядає, ніби мені було легко. Тепер я зрозуміла, чому всі кажуть, що вони думали, що все буде гаразд і суперницям на фініші буде непереливки. Трохи не вистачило мене. Але я думаю, що Бог допоможе і я буду працювати й працювати над своїми помилками і над усім тим, що допоможе покращити мої результати. Я розумію, що це не останні змагання. Що будуть ще Чемпіонати Європи та світу. Але дуже хочеться виступити ще на Олімпійських іграх!

– Свого часу Іван Гешко після 5 місця у фіналі Олімпіади-2004 буквально через два тижні встановив рекорд України на «півторачці». Ви плануєте ще десь виступати цього сезону після Лондону?

–Я теж хочу ще побігати, випробувати себе.  Дуже багато сил віддано, і багато чим пожертвували. Відмовилися від багатьох стартів: близько 2 місяців  практично ніде не виступала. Це, до речі, теж дається взнаки.

Не на всіх стартах складається так, як хочеться. Буває, що просто не біжиться. Але не забігатиму наперед. Потрібні нормальні змагання –  а там побачимо, які результати будуть.

Георгій МАЗУРАШУ

Запис Наталія Лупу: «Я ще виступлю на Олімпійських іграх» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До складу конкурсної комісії, що визначатиме переможців, увійшло 16 осіб. Серед них – працівники профільних департаментів міської ради, науковці, співробітники музейних та архівних установ, представники туристичного бізнесу, громадські активісти. Очолює конкурсну комісію заступник Чернівецького міського голови Петро Ротар.

Участь у Конкурсі можуть брати екскурсоводи туристичних фірм, члени громадських об’єднань, краєзнавці та екскурсоводи міста, що мають дозвіл на право здійснення туристичного супроводу і провадять свою діяльність на території Чернівців.

Змагання проводитимуться в 3 тури. Перший з них ґрунтуватиметься на вивченні наданих конкурсантами текстів екскурсії, другий передбачає безпосереднє проведення пішохідної оглядової екскурсії по історичному центру міста Чернівців, і третій – визначення та урочисту церемонію нагородження переможців Конкурсу.

Найкращі, за результатами цих професійних змагань, екскурсоводи Чернівців отримають дипломи та грошові винагороди за рахунок коштів міського бюджету в розмірі 1000, 600 та 400 гривень відповідно за перше, друге та третє місце.

Вл. інф.

Запис Найкращий екскурсовод отримає 1000 гривень спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Стартував Кубок України з особисто-командних змагань на дистанції «Смуга перешкод». Другого дня команди, кожна з яких складалася з 4-х спортсменів – 3-х хлопців і однієї дівчини, вийшли на 12-кілометрову дистанцію «Лижний маршрут».

Складні погодні умови не завадили фінішу спортсменів-екстремалів. Найспритнішою виявилася команда з Волині – вона і стала переможцем. ІІ місце виборола команда з Сумщини, на ІІІ загальнокомандному місці – спортсмени з Івано-Франківської області. Команда Чернівецької обласної федерації спортивного туризму посіла ІV місце. А вже за місяць чернівецькі спортсмени представлятимуть Буковину на Чемпіонаті України з лижного туризму в Яблуниці на Івано-Франківщині.

Запис Команда з Волині – переможець Кубку України з лижного туризму спершу з'явиться на Медіа-Версії.