Ми всі – споживачі житлово-комунальних послуг

Від 1 травня 2019 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги»  

Найголовніше:  до 1 травня 2020-го  співвласники багатоквартирних будинків шляхом проведення загальних зборів повинні визначитися з моделлю укладення договорів на отримання комунальних послуг (теплопостачання, водопостачання та водовідведення, поводження з побутовими відходами). Рішення, прийняте на таких зборах, оформляється протоколом загальних зборів за формою, визначеною в наказі Мінрегіонбуду № 203 від 25 серпня 2015 р.

Згідно зі ст.14 даного Закону співвласники /об’єднання співвласників багатоквартирного будинку самостійно обирають одну з моделей договірних відносин за кожним видом комунальних послуг. У межах одного багатоквартирного будинку можуть обиратися різні моделі договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

За рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги за такими моделями:

* кожний співвласник багатоквартирного будинку самостійно підписує індивідуальний договір;

* від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управитель або інша уповноважена співвласниками особа оформляє колективний договір;

* об’єднання співвласників багатоквартирного будинку або інша юридична особа, яка об’єднує всіх співвласників такого будинку в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг як колективний споживач.

Уповноваженою особою може бути:

* співвласник багатоквартирного будинку;

* управитель багатоквартирного будинку;

* уповноважений орган управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку;

* правління житлово-будівельного кооперативу;

* інша фізична чи юридична особа, уповноважена рішенням співвласників /уповноваженого органу управління об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Запис Щоби ви не залишилися раптово без газу, води і світла, зверніть увагу на цю інформацію спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Затверджено Порядок перерахунку вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання або надання неякісної послуги. Про це повідомив Віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко, коментуючи прийняття відповідної урядової постанови. Зокрема, згідно з Порядком здійснення перерахунків вартості послуги з управління багатоквартирним будинком за період її ненадання або надання невідповідної якості: *визначаються умови та терміни здійснення перерахунку управителем, а саме – перерахунку за ініціативою управителя або в разі прийняття управителем рішення про задоволення вимог, викладених в акті-претензії споживача; *визначаються вимоги щодо підтвердження обсягу фактично наданої послуги та фактично понесених витрат управителем; *встановлюються особливості здійснення перерахунку за технічне обслуговування і енергопостачання ліфтів, а також утримання, обслуговування і поточний ремонт внутрішньобудинкових систем; *визначаються умови, за яких перерахунок не проводиться; *встановлюються вимоги щодо інформування управителем споживачів про проведення перерахунку.

Запис У разі неякісно наданої послуги з управління будинком, її вартість буде перераховуватись спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Жителі трьох мікрорайонів Чернівців почуваються тепер комфортніше й безпечніше у вечірній час на вулицях. Тут на стовпах вуличного освітлення поставили сонячні панелі. Вдень вони накопичують енергію Сонця, уночі – витрачають її на освітлення.

Місто розпочало модернізацію вуличного освітлення в торішньому червні, коли запрацювала програма ЄС «Угода мерів – Демонстраційні проекти». За її умовами, Чернівці отримують грант ЄС, який покриває 80% вартості робіт. Решта коштів – з міського бюджету.

Реалізовує проект ЧМГО «Бізнес-центр» у партнерстві з департаментом житлово-комунального господарства Чернівецької міської ради. Менеджер проекту – Марія Порчук.

16 панелей – альтернативних джерел енергії – отримали пілотне розміщення на вул. Руській, бульварі Героїв Крут та на вул. Я. Налєпки в Садгорі. Для подальшої реалізації проекту проведений енергоаудит вуличного освітлення міста – стану мереж, ламп вуличного освітлення і споживання енергоресурсів, розробляється проектно-кошторисна документація для проведення робіт з модернізації вуличного освітлення. Проектом передбачено заміну майже 4,2 тис. вуличних ліхтарів на світлодіодні, заміну майже 130 км зовнішніх ліній електромереж і 33 шаф керування вуличним освітленням. Ліхтарі вмикатимуться/вимикатимуться в автоматичному режимі й на центральний пункт надходитимуть дані з обліку електроенергії та інформаціі про ймовірні виникнення несправностей.

Серед очікуваних результатів проекту – збільшення річної економії електроенергії, зменшення витрат міського бюджету на утримання обладнання, зменшення викидів вуглекислого газу.

Запис Чернівці вночі освітлюватиме Сонце спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Кому? «На милість»  ринку, себто ринковим стосункам. Бо ж зрозуміло, що ніхто з мешканців багатоповерхівок, зношеність яких становить 80%, не потягне капітального ремонту, який відтепер перекладається на них. Адже закон України «Про житлово-комунальні послуги», який учора набув чинності й чия задекларована мета – поліпшення комунального обслуговування, установив, що всі багатоповерхівки перестали бути  комунальною власністю міських рад. А це означає, що мешканцям, які не створили ОСББ й не обрали фірму управителя, треба негайно підписувати – кожному окремо! – договори на обслуговування з усіма постачальниками комунальних послуг. Але й у тих, хто має ОСББ, платіжки зростуть, бо доведеться сплачувати за всі послуги, які раніше й не надавалися. Крім того, вводиться пеня.

Та зупинимося на головній проблемі. А вона, як на мене, полягає в тому, що більшість із мешканців багатоповерхівок не зможуть тепер оплачувати всі комунальні послуги. Тим паче, коли будинок почне розвалюватися, а саме до цього йде.

Держава наша, як би то пом’якше сказати, не дурна, тож і зрозуміла, що невдовзі «хрущоби». масово поваляться.  Вони ж бо й так уже значно пережили відпущений вік – свої 20 років. Тож відбудеться те, що сталося у Штатах. Ці будинки перейдуть у власність або ж окремих управителів, або ж їх просто скуплять, щоби звільнити місце під нове будівництво. Принаймні мені так бачиться майбутнє наших багатостраждальних багатоповерхівок, з яких – люди старшого покоління це пам’ятають – ми мали стартонути до комунізму. Натомість отримали колосальний головний біль. Невдовзі відчуємо його сповна, бо призведе він, на жаль, і до інфарктів, і до інсультів. А річ у тім, що закон України «Про житлово-комунальні послуги» написаний не на користь споживачів послуг, а виключно на користь їхніх надавачів-монополістів. І за прикладом далеко ходити не треба. Закон передбачає щоденну пеню зі споживача за затримку сплати. Натомість надавач послуг за неякісні послуги ні пенею, ні чимсь іншим не карається.

Та, можливо, саме в цьому полягає й позитив закону? Принаймні, він змусить громадян у ринкових умовах активніше  вчитися захищатися, давати відсіч монополістам. Утім, поки що це вміють робити одиниці. Та обставини змусять. Ось хоча б одна з них: вводиться плата за утримання мереж. І це попри те, що утримання мереж уже закладене в усіх тарифах. Але ж ніхто нам тарифи на тк суму, що виводиться окремо, не збирається зменшувати. Недолугість і недопрацьованість  цього закону, – як на мене, закладена в нього навмисно! – полягає в тому, що у законі не прописана система захисту від монополій. До слова, про це говорив і екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко.

Тож усі ми нині безпорадні перед тими, хто надає нам електрику, тепло, газ, воду тощо. Всі важелі впливу в їхніх руках, а не в наших. Куди ж поділося гасло – споживач/клієнт завжди правий? Тим паче на фоні цього блюзнірством виглядає твердження Кабміну, що єдина мета закону України «Про житлово-комунальні послуги» – це поліпшення обслуговування українців. Отже, в цьому контексті мені цікаво, чи знайдеться у державі Україна бодай одна особистість, не кажу вже про рух чи партію, яка стане на захист беззахисних поки що громадян?

Людмила ЧЕРЕДАРИК

Запис Погляд Людмили ЧЕРЕДАРИК: Держава скинула  свій тягар на громадян. Але люди його не потягнуть. І… здадуться? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Історія створення нових форм управління багатоквартирними будинками замість ЖРЕПів радянської пори цілком вкладається у відомий, практично класичний,  вислів «Хотіли як краще, а вийшло як завжди». Це засвідчують і численні звернення до редакції жителів різних будинків і вулиць: одні телефонують, інші приносять власні розрахунки… Тому, забігаючи наперед, можна озвучити висновок: у житлово-комунальному господарстві, як у тому данському королівстві, «щось не гаразд». І сумнівів у цьому ті, хто користуються його «милостями», вже давно не мають.

Однієї ясної суботи в середині нинішнього лютого у клубі ЖРЕП-9 зібралися невдоволені роботою управлінської компанії мешканці будинку №101 по вул. Головній. Спробуємо якщо не поставити крапки, то хоча б сформулювати правильні запитання в цій історії.

Аби газету не звинуватили в однобічному висвітленні, кореспондентка «Версій» побесідувала з керівником управлінської компанії «Єврокомунбуд» Михайлом Сизовим. Молодий юрист із вищою освітою, будівельним і підприємницьким досвідом одразу заперечив, що у компанії з мешканцями конфлікт: «Ви ж не будете заперечувати, що ЖРЕПИ, які ми успадкували від радянської пори, застаріли?».

Виходить, невдоволення мешканців для компанії нічого не варте? На те почула: «Ми робимо й будемо робити усе, що в нашій компетенції». Ще одну «цікавинку» знайшла на стенді в офісному коридорі ЖРЕПу-9: таблиця з адресами й номерами будинків і проти кожного – сума, яка має бути зібрана з них за місяць. Найменші суми тут були від 2100 грн, найвищі сягали далеко за 4 тисячі. У Чернівцях, як згодом було озвучено на зборах, – 3000 житлових багатоквартирних будинків.

Відповіді бувають прямі й… навкісні

Сказати, щоби зал був повен, звісно, не скажеш, але представники були практично від усіх квартир. І хоча з документами працював і готувався мешканець кв. №8 того ж будинку Володимир Боднарюк, який набув значного досвіду роботи з документами, працюючи до виходу на пенсію в системі КРУ, присутні мешканці теж не мовчали й голосно розповідали кожен про свою історію «спілкування» з комунальними службами. Великої продуктивності від роботи цих зборів помітити якось не вийшло: усе звелося до суперечок між мешканцями та працівниками компанії – чи легко отримати в них таблицю складових тарифу за обслуговування будинку.

Якщо зібрати по темах усі ці виступи, найбільше мешканців непокоїть таке:

– Чому, навіть передаючи управління багатоквартирними будинками управлінській компанії – навіть визнаємо – що через конкурс, не запросили представників від мешканців тих будинків, які передавали в управління?

– Хто прораховував оптимальний штат такої компанії?

– Чому першою дією перетвореного на компанію ЖРЕПу була – підняти ціну на послуги?

– Чому всі розрахунки робляться на квадратний метр площі квартири?

– Чому в складові тарифу включені послуги, які апріорі в цьому конкретному будинку не надаються?

– І чому, зрештою, замінивши у вересні 2018-го застарілий ЖРЕП, нова управлінська компанія нічого досі не зробила для збереження й підтримання житлового фонду?

Ці запитання народилися не щойно на зборах, вони фігурували в усіх зверненнях до місцевої влади – і не тільки цього конкретного будинку, і не тільки цієї компанії. Лише  мешканці 101-го будинку пішли у своїх зверненнях далі – до прокуратури й навіть до уряду. І навіть отримували відповіді, напрочуд одноманітні.

Від представниці департаменту ЖКГ міської ради мешканці на зборах знову почули вже не раз чуте: «Вам давали аж три роки, щоби обрати собі управителя, а ви…». Справді, із прийняттям закону «Про особливості управління багатоквартирними будинками» у мешканців з’явилася нібито можливість самостійно поратися із приватизованим ними житловим фондом.

Спробуємо ж припустити, чому так неактивно мешканці обирали собі управителів. Сучасний будинок – це складна інженерна споруда, з кількома мережами – газовою, електричною, водоканалізаційною. Додамо ще телефони, телевізійні кабелі, інтернет-мережу. Зрозуміло, що силами одного будинку управляти цим доволі складно. Недаремно ж свого часу в Чернівцях успішно готував відповідних фахівців житлово-комунальний технікум. Найбільше, на що відважуються у більшості будинків, – найняти якусь жіночку прибирати в під’їзді, самим вкручувати лампочку й на кілька років один раз стягнутися коштами, побілити-пофарбувати, щиби не було страшно зайти у під’їзд. Мешканці самі збирають кошти й на кодові замки.

Та оскільки було прийняте все ж таки рішення передати управління компаніям замість ЖРЕПів, варто було б повідомити мешканців не вивішеним у  під‘їзді оголошенням, а запросивши їхніх представників до участі на відкритому конкурсі, аби вони не кота в мішку отримали, а у міської ради не було необхідності заперечувати якісь приховані обставини, чому саме ця особа пройшла через конкурс.

Щодо формування переліку послуг і нарахування по них через прив’язку до розміру житлової площі та ж представниця міськради оголосила, що і перелік складових тарифу, і методика нарахувань затверджені урядом і викинути з цих списків нічого не можливо, окрім ліфтів, підвалів і горищ, там де їх немає.

Доуправляли!

Цегла на голову, або Що залишиться від Чернівців

Картину вмирання міста, окрім доріг і сміття, довершує фраза «Чернівці сиплються». Певне, у середмісті не знайдеться будинку, на якому не відвалився б шмат від балкону чи піддашшя. А будинок №5 по вул. Франка, крім пожежі, «радує» перехожих ще й цеглепадами. Один з таких заскочив мене саме 17 січня, в день відкриття  у «Вернісажі» виставки Анатолія Козельського із такою романтичною – в контексті нинішньої репліки іронічною  назвою «Казки старого міста». Дорогою до центральної площі переді мною рухалися ще троє людей з дорожніми сумками. Раптом, уже на стику з 3-м будинком (одним з близнюків) з-під  даху посипалося кілька цеглин, слава Богу, не на голови людям. Але кілька цеглин просто вибили сумку з руки молодого чоловіка, який ішов найближче до стінки. Його супутники почали кричати: «Кидай все, зараз ще посиплеться!», та він усе ж таки спромігся підхопити сумку й щойно зробив крок – на те місце впало ще кілька цеглин. Хоча, людині й однієї б вистачило…

Я вже не стала йти цим тротуаром, обійшла дорогою. Автоматично завернула з нього  молоду пару з візочком… Пару днів тому побачила, що фасад колишньої фабрики з Головної узяли в риштування… Але скільки по місту стоїть закинутих будинків, у яких могли б жити люди, знімати офіси тощо. Замість цього стоїть мертва, як скелет, будівля… А що залишиться після нас? Рештки Помпеї чи Геркуланума?

Черепаха своє минуле тягне на собі?

нову повернімося до витоків. Коли мешканці багатоповерхівок отримували від влади чи відомства помешкання у користування, вони платили квартплату, яку, цілком природно, нараховували від площі, яку займала родина. Телефон, газ і світло оплачували окремо. А в нинішній тарифній сітці деякі позиції виглядають коли не смішно, то просто архаїчно. Чому прибирання прибудинкової території розраховується за площею квартир? Навколо будинку №101 по Головній, скажімо, обліковано 205 кв.м території, сумарна площа квартир цього будинка – понад 600 кв.м. Відчуваєте різницю?

До того ж ми не виносимо свої квартири  на вулицю чи на подвір’я, не носимо їх сходами й не катаємо в ліфті… Але, щоби розробити нову методику, треба ж усе поміряти, розрахувати, скільки це коштуватиме, потім розрахувати поквартирно… Це ж ціла купа роботи! Хіба ж буде Кабмін цим займатися? Їм і без того добре. І обрані управителі чи створені ОСББ в цих питаннях аж нічого не змінять.

Володимир Боднарюк на цих зборах спробував обговорити кожну з таких абсурдних складових тарифу, але то були марні намагання.

Але директор-управитель спробував-таки покласти «вишеньку на торт» мешканцям:  «ми акумулювали з ваших платежів деякі кошти, з понеділка прийдемо до вас у під’їзд з ремонтом!».

Але й з цього вийшла звичайнісінька «замануха»: станом на середу, 27 лютого, жодного ремонту в під’їзді будинку 101 не починали. А люди повірили. Та їх, як завжди, надурили.

 Лариса ХОМИЧ, «Версії»

Запис Управлінська  компанія замість ЖРЕПу: реформа чи імітація? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Невже нового очільника житлово-комунального департаменту п. Бешлея десантують до обласного центру на гелікоптері й тому він не помічає того, що робиться на наших вулицях? А, може, він просто не знає, як організувати їхнє прибирання? Бо інакше на петицію обурених чернівчан про покарання за незадовільний стан очищення доріг від снігу, яка за кілька днів зібрала потрібні голоси, в міській раді не відповіли б, що покарань не буде, бо… не було зауважень. Натомість розлого розповіли про те, скільки сантиметрів снігу випало та як прибирання доріг від снігу здійснюється у дві черги. 
«Зауважень до проведеної роботи з очистки від снігу та обробки інертними матеріалами проїзних частин вулиць, що увійшли до першої та другої черги, з боку департаменту не було»,– зауважив заступник відсутнього мера В. Середюк у листі до автора петиції Юрія Білоцерківського. А з боку містян? Їхні зауваження до уваги не беруться?  Зрештою, що для влади кілька сотень голосів? Їй байдуже і до того, що значно більше чернівчан потрапило до травмпункту лікарні швидкої допомоги через неприбрані та слизькі дороги й тротуари.

І на довершення нам, чернівчанам, повідомили, що «зазначене питання (себто неприбрані дороги – ред.) не належить до повноважень Чернівецької міської ради». Його, мовляв, треба адресувати до секретаря міськради, на якого покладені повноваження голови. Йой, як уже дратує цей політичний пінг-понг! І змушує поставити кілька запитань.    

Чому думка мешканців міста, викладена у петиції, яка набрала визначену законом кількість голосів, не сприймається «батьками міста» як зауваження? Та чиє, цікаво,  зауваження було б прийняте до реагування? І, нарешті, основне: навіщо нам, чернівчанам, така міська рада, яка живе на наші податки, але глуха до наших потреб і не відповідає за порядок у місті?

Вл. інф.

Запис Покарань за непроїзні дороги не буде. Бо від департаменту ЖКГ зауважень немає… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Окрім того, що смітники під вікнами не дають змоги елементарно провітрити класні кімнати, вони ще й розміщені на вул. Університетській – одній з центральних туристичних вулиць міста, яка веде до перлини нашої архітектури – Резиденції Митрополитів Буковини та Далмації (нині – центральні корпуси університету).

Чиновники, які (уже втретє!) зібралися, аби вирішити питання перенесення смітників комісійно, оглянули можливі місця їх розташування: у сусідньому дворі поруч з громадським туалетом, у дворі по вул. Університетській, 20 та поруч із розміщеними вже контейнерами по вул. Заньковецької, біля кінотеатру «Чернівці». Усі локації залишають питання: поруч із вбиральнею земля в оренді у приватного підприємця, у дворі по Університетській, 20, окрім приватних і державних структур, розташовані трансформаторна будка і Почесне консульство Австрії, а на Заньковецької і без того цілий ряд контейнерів.

Але чиновники пообіцяли, що кричуща проблема буде вирішена у найкоротші терміни. Спека і, відповідно, сморід від сміття наростають. Тож час пішов…

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Ліцеїсти та активісти вимагають прибрати смітники з туристичної вулиці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Усі ми, що живемо в Україні, – навіть ті, хто мають власні особняки, а не туляться у «хрущобах»  –  так чи інакше залежимо від структури та успішності житлово-комунального господарства. Та останнім часом – за успішної децентралізації, за чітко оголошених намірів про зміни, скажімо, в освіті чи медицині,  у ЖКГ, окрім невпинно зростаючих тарифів на ВСЕ, інших змін ми не спостерігаємо.

Ті, від кого залежать ці зміни, свого населення практично не чують. Навіть коли з’являються гроші – не з неба, з кредитів, які нам, населенню, й виплачувати, – на що витрачати ці гроші, вирішують без нас. Спроби проводити громадські слухання перетворюються монополією на мікрофон тих, хто виступає на догоду начальству.

Як жити й що робити з ЖКГ – свій погляд на це висловлює експерт «Версій» з питань політики й економіки, успішний бізнесмен і меценат, багаторічний користувач послуг чернівецького ЖГК Франц Карлович ФЕДОРОВИЧ.

Жити, як у Європі, але нічого не робити, як у нас – неможливо

Потребу змін в ЖКГ уже просто заговорили. Хоча принцип цих змін дуже простий – конкуренція на ринку комунальних послуг і право мешканців самостійно розпоряджатися своїм майном. Здавалося б, усе дуже просто. Та  українські «політичні традиції» цілком суперечать цим двом постулатам. Особливо перед виборами, коли в Україні влада традиційно звертається до народу, серед іншого – знаходячи кошти на ремонт.

Порівняємо європейські реалії з нашими. Наприклад, правильність комунальних рахунків. У Німеччині, де живуть мої друзі, якщо в такому рахунку трапилася помилка у бік завищення, компанія, що обслуговує будинок, згідно з укладеним договором, перегляне свій рахунок і надішле правильний, у бік зменшення. Натомість усі ми знаємо випадки, коли людина роками намагається довести, що не повинна платити за неотримані послуги і навряд чи досягне свого – навіть через суд. Про перекриту можливість звертатися до суду через непомірно високий судовий збір ми вже  згадували з інших приводів. А поміняти керуючу компанію, якщо у вашому будинку немає ОСББ, теж неможливо.

І ця ситуація прекрасно ілюструє процесс реформування нашого ЖКГ. Проголошена мета – зробити так, як у Європі, де відносини споживача і постачальника послуг регламентуються контрактом і кожна сторона має всі можливості вимагати виконання іншою стороною всіх записаних у цей контракт пунктів. А в разі порушення контракт і був би базою для судового позову. Та, як ми знаємо, українська практика дуже далека від проголошеного ідеалу.

Знову про закон і дишло

Прийнятий в Україні закон «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначає порядок обліку послуг і варіанти організації розподілу обсягів теплової енергії і води, передбачає відповідні коефіцієнти для кутових квартир і  квартир, розташованих на верхніх і нижніх поверхах. Новий закон через установлення лічильників на вході в будинок фактично зняв з мешканців втрати тепла й води дорогою до будинку. Та це лише половина перемоги. Цей закон – тільки одна ланка з цілої низки документів, які мають змінити українську систему ЖКГ. А відносини споживача і постачальника відрегульовані поки що… до першого конфлікту, поки споживача влаштовує робота постачальника.

Для повноцінного функціонування усієї системи ЖКГ в ній треба створити конкурентне середовище. До речі, це є одним із завдань, узятих на себе Україною в рамках імплементації Угоди про асоціацію з ЄС. І навіть за болючої теми тарифів мало би стати одним із головних напрямків реформ. До прийнятих законів і тих, що на розгляді, треба приймати ще пакет підзаконних актів: без них закон ніби існуватиме, але десь там, нагорі, далеко від реалій нашого сьогодення. І найбільш прогресивні норми не запрацюють без додаткових методик.

Пострадянські країни вже у Європі

Найбільша різниця між реформами, які пройшли у Східній Європі, та Україною – саме у зволіканні з реформами у нас. Східноєвропейські країни провели ці реформи відразу після розпаду комуністичного ладу. Коли стало зрозумілим, що радянська система вже не працює, і треба приводити усі галузі до відповідності з європейськими правилами. Далеко не завжди і не все виходило безболісно і у найкращому вигляді. Найбільш успішно комунальні реформи пройшли в Польщі та Угорщині, трохи гірше – у Чехії і Словаччині, є проблеми в Литві і Болгарії. Однак вони рухалися й рухаються далі й найголовніші зміни вдалося реалізувати: в усіх цих країнах відносини споживача послуг і постачальника жорстко регламентовані. І це дає право споживачеві відстоювати свої права в суді.

ОСББ – передова в боротьбі за ЖКГ

Зміни у комунальному секторі в Україні здійснюються перш за все в ОСББ – об’єднаннях співвласників багатоквартирних будинків. Об’єднавшись, мешканці багатоповерхівок отримують можливість приймати рішення і безпосередньо управляти своєю власністю.

Починалися ОСББ в Україні часто всупереч протидії місцевої влади. Скажімо, у нас так і не створено реальний ринок управителів. Отже, мешканцям ОСББ здебільшого доводиться самим займатися своїм будинком, а не довірити це професійним менеджерам. І це проблема не тільки для громадян, але й для всієї країни. Треба бачити, що без ОСББ тепломодернізація житлових будинків просто недосяжна, бо так звані «теплі кредити» доступні тільки об’їднанням співвласників.

Та є відомості, що подекуди на місцях органи самоврядування  – за інерцією, навіть не відчуваючи, що це інерція радянщини –  і далі розподіляють бюджетні ресурси на користь будинків комунальної власності. Навіть забуваючи, що офіційної «комунальної власності» в багатоквартирному житловому секторі вже не існує.

Ключова ідея європейських реформ у комунальному секторі – розуміння, що власник завжди буде більш відповідальний, ніж численні чиновники. Перед виборами про це часто забувають. Бо саме перед виборами у влади з’являється спокуса за кошти місцевих і державного бюджетів «зробити виборцям щось хороше». І це демотивує мешканців щодо створення ОСББ. Навіщо відмовлятися, мовляв, від безкоштовного ремонту?

Як мінімум, це гальмує енергомодернізацію житлових будинків, при тому, що енергозбереження – один із пріоритетів України. Слід нарешті зрозуміти: використання бюджетних коштів на ремонт приватних будинків не стимулює зміни і лише консервує ситуацію, що склалася в ЖКГ.

У багатьох країнах ЄС, проводячи тепломодернізацію будинку, власники отримують відшкодування частини своїх витрат від уряду і додатково – від свого муніципалітету. Адже міста не меншою мірою зацікавлені у зниженні витрат на опалення.

Як показує європейський досвід, успіх комунальної реформи виявляється більш істотним у країнах, де ринок цих послуг функціонує без обмежень. Як, наприклад, у Польщі. Там, де ринок комунальних послуг працює з обмеженнями, як у Литві чи Болгарії, ці успіхи, відповідно, менш істотні. В Україні ж ринку комунальних послуг поки що немає. За таких умов говорити про енергоефективність дуже складно. Тож і наступної зими чернівчани отримуватимуть платіжки за тепло в квартирах з чотиризначними цифрами… 

Колеса від каруци – до «Мерседеса»

Чи є майбутнє в українського ЖКГ? Безперечно, та лише за умови його роботи за європейськими принципами.

Україна занадто багато втратила часу, намагаючись адаптувати радянську систему до вимог ринку. Щось не має користі від такого поєднання  для споживачів. І зовсім навіть непогано для тих, хто «на контролі». Тому й далі оплачуємо послуги, яких нам не надають.

Бо тільки конкуренція у сфері ЖКГ може просунути нас до нормального життя, коли права жителів українських міст будуть захищені так само, як польських, німецьких…

Чому ситуація змінюється так повільно? Мабуть, тому, що українці не усвідомлюють основного – реформи ЖКГ працюватимуть на їхню користь. Нині ж мешканці багатоповерхівок просто бояться відповідальності й продовжують сподіватися, що за них хтось подбає, не усвідомлюючи, що вони зараз на гачку ЖКГівської мафії, куди входять не тільки ЖРЕПи, а водоканали, обленерго та облгази.

Щоби зміни не зупинилися, треба пам’ятати, навіщо вони нам усім потрібні.

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ: Комунальна Україна: чи є в неї майбутнє? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Але тиск комунальних тарифів не зменшать. Натомість новий механізм виплати субсидій, запроваджений від 4 січня,  фактично заблокував розрахунки в усій Україні.

Про це повідомила прес-служба віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадія Зубка, пише «Сегодня».

«Ситуація,  що виникла із відшкодуванням підприємствам ЖКГ, ОСББ/ЖБК пільг і субсидій, що надаються населенню на оплату ЖКП, потребує негайного реагування з боку Міністерства фінансів України», – зазначили у Зубка.

Відомство підкреслює, що новий механізм відшкодування має бути скорегований. За результатами наради Мінфіну дано відповідне доручення про невідкладне врегулювання ситуації. Відомство зазначає, що технічні зміни, ініційовані Мінфіном, із Мінрегіоном не погоджені. Як відомо, за підсумками 2017 року, субсидіями в Україні користується практично кожна друга сім’я. 

 Нагадаємо, віл січня ОСББ й ЖБК зобов’язані відкривати казначейські рахунки, на які зараховуються виплати за субсидіями. Утім, для багатьох будинків таким чином був закритий доступ до виділених коштів. 

Запис У Кабміні занепокоїлися, що субсидії отримує кожна друга українська сім’я спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Із настанням холодів українці знову активно накопичують борги з наданих компослуг, а постачальники не дають споживачам навіть маленького перепочинку й готують новий тарифний стрибок, повідомляє Інтернет-ресурс ubr.ua. 11 січня Кабмін скасував свою Постанову від 26 квітня 2017-го про порядок розрахунку вартості газопостачання для побутових споживачів. Все йде до того, що тарифи визначатимуться ринком. Поки складно підрахувати, але співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич очікує зростання тарифів приблизно на 5%.

Тим часом навряд чи ситуація з боргами українців кардинально покращиться. Стримають тарифне зростання хіба  що передвиборні очікування політиків. 

Запис Українців «готують» до нового подорожчання комуналки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Держстаті України повідомили, скільки українських домогосподарств отримували компенсацію на оплату ЖКП у листопаді 2017 року. Їхня кількість у листопаді збільшилася на 4%. За відомостями Держстату, державну допомогу отримувало 6,63 мільйона сімей. Цей показник становить 44,3% від загальної кількості родин у країні. У жовтні нинішнього року субсидії отримували 40,3% сімей.

У найбільшій кількості домогосподарств – 37,9% від загальної кількості субсидіантів – на обліку перебуває 1 особа. Частка родин з 2-х осіб серед субсидіантів становить 28,3%. Середній розмір компенсацій на 1 домогосподарство у листопаді дорівнював 540,3 грн. У жовтні цей показник становив 341,6 грн. Середній розмір субсидій у листопаді нинішнього року зменшився, порівняно із листопадом 2016-го, на 51,1%. Не варто забувати, що зменшені й норми на оплачувані послуги ЖКГ. Але кількість отримувачів субсидії збільшилася на 25,8%.

У Держстаті повідомляють також, що загальна сума  нарахованих субсидій за 2017 рік становить 3,67 млрд грн. В аналогічному періоді 2016 року загальна сума нарахувань за субсидіями склала 4,45 млрд грн. Це стільки коштів платників податків прямим ходом пішло до кишень олігархів-монополістів.

Як відомо, за 3 останні роки ціна газу в Україні виросла в 10 разів, а вартість комунальних послуг – в 11 разів  

Запис Кількість сімей в Україні, що отримують субсидії, зростає. Це свідчить не про захист населення, а про його зубожіння. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Верховна Рада зробила черговий крок у реформі житлово-комунальної сфери і 262-ма голосами підтримала у повторному другому читанні і в цілому нову редакцію Закону «Про житлово-комунальні послуги». Перед голосуванням парламент розглянув кілька сотень поправок до закону, який перебуває в Раді від лютого 2015 року.

Заступник голови уряду – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко наголосив, що новий закон забезпечить населення якісними комунальними послугами за справедливою ціною. Та, за його словами, це тільки перший крок і треба буде ще попрацювати над додатковими інструментами, які дозволять посилити контроль за постачальниками послуг. Принаймні, при встановленні робочих договірних відносин будуть прописані права і обов’язки як надавача послуг, так і їхнього споживача.

Зокрема, новий закон змінює порядок укладення споживачами договорів на отримання житлово-комунальних послуг, тобто – управління, водопостачання, вивозу відходів, постачання газу та електрики. Мешканці багатоквартирних будинків мають укладати окремі договори на кожну послугу. А ще, згідно з документом, з тарифу на воду і тепло для цих же мешканців багатоповерхівок виокремлять витрати на утримання абонентських служб.

Згідно з прийнятим законом, від 1 січня 2019-го споживачі платитимуть штраф у розмірі однієї сотої відсотка за кожний день прострочення оплати житлово-комунальних послуг. Тобто сто днів прострочення платежів «коштуватиме» 1% від суми заборгованості. Максимальна сума пені на рік становить 3,65%. Але пеня не застосовуватиметься, якщо споживачі встигнуть вчасно внести плату до 20 числа. Та коли споживачам затримуватиметься субсидія чи якась інша відповідна пільга з вини держави, у такому випадку пеня за прострочений платіж не повинна нараховуватися.

Штрафних санкцій уникнуть також громадяни, які зможуть документально довести наявнузаборгованість із зарплати.

Утім, тепер борги за послуги ЖКГ не завадять субсидіям. Водночас такі борги не можуть бути занадто великими.

Запис Що треба знати про комуналку українцям або Про нове у сфері ЖКГ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На добротний будинок №15 на вул. Назарія Яремчука чекає сумна доля будівлі №28 на вул. Шевченка, яка завалилася через знесену у підвалі опірну стіну, або, не дай Боже, ще страшніша доля будинку №19 на вул. О. Кобилянської, з-під завалів якого вийняли тіла двох старих людей… Наразі у КЖРЕП №9 про цю проблему 15-го будинку, що стоїть у них на балансі, знають. Та не тільки нічого не роблять, а ще й заважають зробити щось мешканцям. Чому б то? 

«Версії» розбиралися у ситуації.   

У будинку на вул. Назарія Яремчука, 15 мешкають 3 сім’ї. Одна з них – із квартири №1 – користується підвалом, а інші – ні. І саме в цьому полягає проблема, бо більша частина підвалу під квартирою №2 зруйнована. Колись ці приміщення були просто підвалами, потім, за радянських часів, – квартирами і лише протягом останнього періоду знову стали господарськими приміщеннями. Та до 2008-го у підвалі, що під квартирою №2, мешкали роми: їх було багато, і вони зруйнували опірну стіну, а потім виселилися, знявши вікна й двері. Відтоді там ніхто не живе, у підвалі повно сміття, затікає вода, підмиває фундамент, промерзають труби, що й руйнує  квартиру №2, яка належить Наталії Шкварчук. Щороку їй доводиться обігрівати та відновлювати труби, що виливається в добру копієчку, а результату – катма. Забиті вікна та двері до підвалу руйнують вандали, забираючи дошки. І навіть коли сантехнік утеплив труби, за якийсь час зняли і це утеплення. До слова, всі будинкові комунікації проходять через той підвал.

Виникає закономірне питання: що зробив би нормальний власник помешкання? Капітально відремонтував би підвал, відновив опірну стіну і зберіг би таким чином своє житло. Саме так вирішила діяти і господиня квартири. Але, замість підтримки з боку КЖРЕП №9, зустріла не просто небажання його працівників піти їй назустріч, а відверте вставляння, як то кажуть, палок у колеса. Протягом місяця мало не щодня бігала жінка до КЖРЕП та ОБТІ – як на роботу, – але так нічого і не вибігала.

«Будинок зняли з балансу ліквідованого  КЖРЕПу, а підвал залишили – такі ось  вибрики»

Із розповіді п. Шкварчук: «Квартира №2, загальною площею 96,6 кв.м, у якій мешкає моя сім’я,  належить мені за правом приватної спільної часткової власності. Моя частка становить 2/3 будинку. Інші двоє співвласників будинку, які проживають у квартирі №1, користуються підвальними приміщеннями під ними. Натомість у підвалі під моєю квартирою після 2008 року  утворився смітник, попередні мешканці зруйнували опірну стіну під моєю квартирою, а виселяючись, зняли з підвалу вікна і двері. Взимку водопровідні труби промерзають і, щоби вони не лопнули, треба їх відігрівати, що збільшує витрати на опалення. А ще підлога у квартирі страшенно холодна. Тому на опалення йде дуже багато газу. Через такі прикрощі я вже дуже давно хочу зробити ремонт у підвалі та відновити опірну стіну, а також утеплити труби, поставити вікна і двері – та й користуватися підвальним приміщенням. Багато років цим переймаюся, та тільки нинішнього літа дізналася у КЖРЕП № 9, що підвал під моєю квартирою на балансі підприємства не стоїть. З’ясувалося, що він, себто мій підвал, досі значиться як квартира №4 по вул. Н.Яремчука,15 і, більше того, є гуртожитком ліквідованого  ПП «Житлосервіс», який був правонаступником ще раніше ліквідованого ЖРЕП №13 (вул. Руська, 251). А ще у моєму підвалі-смітнику – розбитому, потрощеному, без вікон і дверей! –  зареєстровані громадяни Віра Георгіївна Андрусик, 1966 р.н. та її син Мар’ян В’ячеславович Андрусик. А КЖРЕП №9 нарахувало їм борг за квартплату понад 2800 гривень. Саме це мене і насторожило: чому раптом КЖРЕП №9 не вживає заходів для стягнення боргу й зняття з реєстрації мешканців, які в підвальній квартирі №4 не проживають майже 10 років і фактично втратили право на житло? Може, підприємство чекає на те, щоби я зробила ремонт, який потягне не на один десяток гривень, а воно потім заявить свої права на це приміщення та зробить його своїм гуртожитком? Наразі саме це пояснює, чому комунальне підприємство і пальцем не ворухнуло, щоби допомогти мені із законним оформленням підвалу. Не можуть же його працівники, – а я, думаю, там працюють грамотні спеціалісти, – не розуміти, що будинок у такому стані довго не протягне і складеться невдовзі, як картковий будиночок. Бо, наскільки мені відомо, моє підвальне приміщення – чи то пак квартира №4? – розташоване на 80 см нижче від рівня подвір’я, тож кілька років тому міська рада визнала це приміщення непридатним для житла. Крім того, квартира №4  – а саме так називають мій підвал у КЖРЕП№9 – є підвальним, допоміжним приміщенням нашого будинку, в якому розташовані всі комунікації.

Стосовно останнього закон висловлюється чітко й однозначно. Та перш ніж перейти до документів, невеличкий екскурс.

Картинка з минулого – місток у майбутнє?

Власниця квартири потерпає ще й з іншого приводу. Знаючи історію буд. № 28 на вул. Шевченка, п. Наталя боїться, що міська влада планує зруйнувати її оселю у центрі міста, щоби потім відселити дві сім’ї й очистити земельну ділянку. А відтак схема відпрацьована: земля продається якомусь крутому бізнесменові під забудову й усі учасники оборудки отримують величезні «відкати».

…Коли будинок № 28 по вул. Шевченка визнали аварійним через пошкодження несанкціонованими будівельними роботами у підвалі – там пошкодили опірні стіни –  всіх його мешканців примусово відселили. Громадський юридичний консультант газети «Версії» з ГО «Спілка жінок Чернівецької області» працювала тоді у державній виконавчій службі і була присутня на тому «дійстві». Вона згадує: «Це була величезна людська трагедія: не тільки сльози, а й навіть інфаркти. А один ветеран війни сів перед будинком із баяном і заграв прощальну «Слов’янку». Досі бачу його перед собою. Людей тоді відселяли у маневровий фонд з невеличкими пожитками. Набуте тяжкою працею майно залишалося в квартирах, бо сім’ї тулилися в одній кімнатці наданого гуртожитку».

Винуватець – підприємець, який розвалив опірну стіну у підвалі, сів за грати. З часом мешканцям запропонували інше житло, а земельну ділянку під будинком передали в оренду на 50 років без аукціону «Інтергалбуд» – єдиній  фірмі, яка взяла на себе розв’язання усіх питань та побудувала замість зруйнованого будинку чотириповерхове офісне приміщення.

Що каже нам закон   

Рішенням Конституційного Суду України №4 від 02.03.2004 року допоміжні приміщення, а це підвали, сараї, комори, горища, колясочні тощо передаються безоплатно у спільну  власність громадян одночасно з приватизацією квартир (кімнат у квартирах)   багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не  потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об’єднання співвласників багатоквартирного будинку чи вступу до нього.

Окрім того, згідно з ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. (Ч. 2 статті 382 в редакції Закону № 417-VIII від 14.05.2015).

Підвал у цьому будинку є допоміжним приміщенням, бо в ньому розташовані комунікації, без доступу до яких експлуатація квартир неможлива. Тому, зрозуміло, всі власники квартир будинку є співвласниками підвальних приміщень, що підтверджується свідоцтвами на право власності на квартири і, наголосимо, не потребує вчинення інших юридичних дій – приватизації чи оренди. Та, незважаючи на це, коли у серпні цього року п. Шкварчук звернулася до КЖРЕП №9, щоби скласти акт користування підвальним приміщенням, вона отримала відмову.

– І ось іде чергова зима, а підвал без ремонту, – скаржиться Наталя Шкварчук. – І знову  замерзнуть водопровідні труби, а вода підмиватиме фундамент нашого будинку. Я усвідомлюю, що це моя власність, а не власність КЖРЕП, тому його  працівникам, мабуть, і начхати на те, що буде з будинком. Але таке нехлюйське ставлення до моєї проблеми й небажання КЖРЕПу №9 вирішити її, може врешті-решт закінчитися руйнуванням будинку. Виходить, що з вини міської влади ми позбудемося права власності. Саме тому в мене виникає запитання: чи такі дії КЖРЕП не є зумисними?

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Від редакції:

Ця історія, з одного боку, нібито вражає, а з іншого, – не особливо й дивує, бо люди звикли, що інтереси чиновників не збігаються ні з їхніми інтересами, ні зі здоровим глуздом. Та це не означає, що на такі речі треба закривати очі.

Свого часу з триповерхового будинку №4 на вул. Героїв Майдану виселили з десяток організацій, серед яких були й громадські та редакція газети «Версії», зокрема. Відтоді минуло вже майже 4 роки, а будинок і досі зяє порожніми пустками-вікнами. Нагадаємо лише, що всі організації платили за орендну – невже міській казні ці гроші були б зайвими?

Та повернемося до буд. №15 на вул. Н Яремчука, про який, мабуть, уже знає міський голова:  до нього із заявою цього тижня звернулася наша героїня. Сподіваємося, саме міський голова  розрулить ситуацію і зрештою розбереться, чому посадовці, які несуть відповідальність за цілісність і збереження житлового фонду Чернівців, не бажають виконувати своїх прямих обов’язків…

А читачам ми обов’язково повідомимо про те, як вирішиться доля будинку №15 на вул. Н. Яремчука. І чи буде вона щасливішою за долю тих будинків, про які йшлося на початку публікації.

Запис Місцеві перевертні від закону? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Експерти одностайні в оцінці нових правил нарахування субсидій – уряд намагається у черговий раз заощадити на українцях. Що про це свідчить? Спробуємо розібратися. Спочатку поговоримо про новації зі знаком мінус, бо їх значно більше за плюси. Отже:

По-перше, уряд скоротив соцнорми споживання тепло-, електро- та газової енергії. Якщо минулої зими субсидія покривала 330 кубів газу на опалення квартири площею 60 кв.м, то в наступному опалювальному сезоні знижку вже нарахують тільки на 300 кубів. А за спожитий понад норму газ доведеться платити повну суму.

У квартирі з центральним опаленням площею 60 кв.м субсидія покриватиме замість 3,28 лише 2,5 Гкал тепла. Оскільки більшість сімей не можуть заощаджувати на центральному опаленні через відсутність лічильників, доведеться платити за актами тепловиків. В уряді запевняють, що зниження соцнормативів було однією з умов МВФ для отримання Україною наступного траншу кредиту. Незрозуміло лише, який зиск українцям з того кредиту? Хіба що їм, їхнім дітям та онукам доведеться повертати позичене.

По-друге, на місяць скорочено опалювальний період: субсидія на опалення  призначалася всім українцям на період від 1 жовтня до 30 квітня і коригувалася органами місцевого самоврядування або органами виконавчої влади. Наступні два сезони громадянам з індивідуальним опаленням субсидія буде нараховуватися від 15 жовтня до 15 квітня.

По-третє, обов’язкове повідомлення про зміни. Протягом місяця отримувачі субсидії повинні повідомити органи соцзахисту про наступне:  *зміну кількості зареєстрованих осіб у помешканні; · *зміну соціального статусу членів родини, якщо хтось звільнився чи влаштувався на роботу, став пенсіонером; *одноразову покупку на суму понад 50 тис. грн; *зміну набору компослуг: відмовилися від централізованого опалення й перейшли на індивідуальне або навпаки.
По-четверте, переплату за комуналку «спишуть» з рахунку. Раніше така переплата переходила на наступний місяць – тобто, якщо цього місяця спожив менше енергії і переплатив, то в наступному місяці сплатиш менше. Це мотивувало людей заощаджувати. Тепер же переплата за холодну і гарячу воду, а також за опалення буде… повертатися до бюджету. «Тепер виходить, що ці гроші будуть списані на користь держбюджету. І заощаджувати взагалі немає сенсу. З боку держави це не найкраще рішення», – говорить директор енергетичних програм Центру світової економіки та міжнародної політики НАН України Валентин Землянський.

По-п’яте, субсидію заберуть у боржників за ЖКГ. Субсидія не призначатиметься на наступний період за наявності 2-місячної заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг. Якщо боржник протягом двох місяців підтвердить сплату заборгованості або домовиться про її реструктуризацію, субсидію призначать від закінчення попередньої.

По-шосте, доходи враховуватимуть за місяць, а не за календарний рік. Це автоматично «відсіче» тих, хто отримував мінімальну зарплату. Якщо б рахували середню зарплату за рік, то за рахунок минулого року більше громадян претендувало б на субсидії.

Таким чином уже маємо шість негативних наслідків нововведення для отримувачів субсидії. Цікавитеся, чи є плюси у нових правилах призначення субсидій? Є і їх лише два. Та стосуються вони далеко не всіх.

По-перше, збільшено субсидії для непрацездатних. Якщо в будинку проживають непрацездатні люди, соціальна норма для розрахунку субсидії збільшиться від 49 кв.м до 75 кв.м.

Крім того, по-друге, враховано субсидії для тих, хто проживає у садовому будинку. Раніше вони не могли претендувати на субсидії, оскільки не були там офіційно зареєстровані.Тепер ситуація змінилася. Щоправда, субсидія для них фінансуватиметься з місцевих бюджетів… якщо знайдуться гроші?

Запис Франц ФЕДОРОВИЧ: «Нові правила нарахування субсидій – черговий спосіб уряду заощадити на українцях» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мешканці багатоповерхівок не мотивовані заощаджувати на теплоенергії

Квартирні прилади обліку тепла, доступні для споживачів, просто не сертифікуються в Україні, пише  для «Дзеркала тижня» директор аналітичного центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко. Чинна в Україні система субсидій налаштовує споживачів на повне використання закладеної норми споживання ресурсів, аби отримати право на субсидію наступного року. Чиновники від соціальної політики гадають, що зменшення обов’язкових платежів за рахунок економії не дозволить скоротити бюджетні кошти на субсидії – хоча й зараз це так само неможливо.

40% багатоквартирних  будинків в Україні не забезпечені навіть загальнобудинковими приладами обліку тепла, а там, де лічильники тепла є, відсутня можливість регулювати споживання. Мешканці квартир, не обладнаних лічильниками тепла (90% в Україні), так само не мають стимулів і засобів для ощадливості, бо спожите будинком тепло просто розкидують по квартирах за розміром площі.

Між тим, лічильниками на кожну батарею, нагрівання якої можна регулювати вручну, обладнані багатоповерхівки Польщі, Чехії, навіть Росії. У нас їх просто… не сертифікують. Мовляв, навіщо?

Захмарні рахунки: звідки вони

Коли приходять квитанції за тепло на кілька тисяч гривень, усі дружно лають уряд, монополістів, працівників компаній… Проте хитрують з нарахуваннями не лише вони: часто мешканців обкрадають їхні же сусіди. Київські активісти запропонували результати нічної екскурсії столицею з теплові зором, за допомоги якого вони упевнилися: наші сусіди активно «махлюють» із постачанням тепла до своїх квартир. Невинні нібито модифікації –тепла підлога, сушарки для рушників, додаткові батареї мають не лише технічні, а й фінансові наслідки: за споживання тепла власником балкона з трьома додатковими батареями й теплою підлогою платять його сусіди.

Яєчня на кришці люка теплотраси

Ще одна дірка у нашому з вами бюджеті – втрати тепла дорогою від котельні до будинка, які теплокомуненерго перекладають на тариф – так само, як водоканали – втрати води. Один з київських активістів спромігся за температури повітря -8 підсмажити яєчню на кришці люка теплотраси. І в цьому плані можна брати будь-яке місто: люки парують гарячим повітрям. А ще – повертаємося до неможливості регулювати тепло просто повертанням приладу: ви не звертали увагу на розкриті вікна, відсунуті балконні скла і відкриті навстіж двері під’їздів? Не кажучи вже про прориви теплотрас, гарячі озера у підвалах. Тож високі платежі за тепло – це не тільки утиск НКРЕКП з тарифами, але й результати нашої спільної та всюдисущої безгосподарності.

Дмитро ЦАРЕНКО, Інтернет-оглядач «Версій»

Запис Українці крадуть одне в одного тепло та гроші спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відкритий лист до редакції та влади із проханням допомогти

Його написали 99 мешканців будинку №222, що на вул. Головній, і власники нежитлових приміщень цього ж будинку, зокрема, «Косметолог» (ФОП Амосова) – усі вони не хочуть вступати до ОСББ.

Цитуємо лист: «До нас прийшов молодий чоловік, який не мешкає в нашому будинку. Спочатку він навіть не назвав себе, але запропонував свої послуги у створенні ОСББ. Пізніше з’явилися оголошення про збори. За 3-5 днів він почав розносити запрошення на установчі збори за підписом ініціативної групи: хто і коли створив її, нам невідомо.

На збори прийшли 26 зі 106 власників помешкань. За створення ОСББ проголосували 7 осіб, проти були п’ятеро – решта утрималися. На зауваження працівників «Косметолога», що немає кворуму, Вася – так він назвався – сказав, що для прийняття рішення на зборах… достатньо однієї людини.

На свої запитання про створення та діяльність ОСББ ми не почули жодних компетентних відповідей. Зокрема, щодо приватних підприємців, які працюють у нежитлових приміщеннях. Як може розраховуватися оплата експлуатаційних витрат на загальних умовах – на чому, до речі, наголосив цей самий Вася, – коли підприємці не користуються ні дахом над 9-типоверхівкою, бо їхні прибудови мають інший дах, ані ліфтом, бо його у них просто немає, ні освітленням сходових клітин, ні тепломережею, бо мають індивідуальне опалення.

Ніхто не отримав роз’яснень і щодо статусу ОСББ як юридичної особи: як об’єднання діятиме, печатка, розрахунковий  рахунок, особиста фінансова відповідальність, сплата комунальних платежів тощо. Але Вася заявив, що хоче отримувати зарплату у розмірі 5000 грн готівкою на руки без сплати податків (!!!). За його словами, він сам виконуватиме обов’язки і паспортистки, і бухгалтера. Та й рахунку відкривати не треба, бо все йтиме готівкою.

Крім усього іншого, збори прийняли рішення сплачувати за 1 кв. м 2,50 грн і здавати щомісячно від кожного  помешкання по 50 грн для Васі. Ні кошторису, ні будь-яких розрахунків ніхто нам не надав. Тому й склалося враження, що свої послуги нам запропонувала людина некомпетентна. Це в кращому випадку. Бо ми вже навіть запідозрили шахрайство…»

У законі прописане все

Коментар Наталії БАТРАКОВОЇ, виконавчого директора Центру громадської активності «Синергія», який проводить інформаційні тренінги зі створення ОСББ.

Інформацію про дати та місце проведення тренінгів можна отримати за номерами телефонів: (0372)58-53-14 або (050)270-21-33.

– Закон України № 417 «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» дає відповідь на багато запитань, які ставлять мешканці.

Держава дає нам право подумати й визначитися із рішенням: до якого, так би мовити, берега плисти. І чого ми хочемо: створити ОСББ і управляти самостійно своєю власністю – чи довірити це управителю?

Управителем можуть бути як фізична-особа підприємець, так і суб’єкт господарської діяльності (юридична особа) або той же ЖРЕП, який набуде нових форм. Функції управителя – лише ті, що йому передадуть або делегують співвласники. Ціна послуг, які надаватиме управитель – договірна, тобто формується та узгоджується самими мешканцями будинку. Вони ж і перевірятимуть та контролюватимуть роботу управителя, а можуть і відмовитися від його послуг, якщо вони надаватимуться неякісно.

Для створення ОСББ потрібна ініціативна група. Вона має складатися  не менш як із трьох власників квартир або нежитлових приміщень. Ініціативна група забезпечує підготовку, скликання і проведення установчих зборів. Рекомендовано вести протоколи засідань ініціативної групи; перший протокол підтверджує факт створення ініціативної групи.

Шляхом одержання інформації від співвласників житлових і нежитлових приміщень чи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (держреєстратор, нотаріус, кабінет електронних сервісів: https://kap.minjust.gov.ua), чи з бюро технічної інвентаризації (до 1 січня 2013 року) необхідно визначити коло співвласників. У багатоквартирному будинку є сфера володіння конкретної людини (це її квартира) та сфера володіння усіх мешканців будинку (спільне володіння): горища, підвали, фундамент, стіни будинку тощо, а також нежитлові приміщення на території будинку. Проект статуту має відповідати Типовому статуту ОСББ, затвердженому наказом ДЖКГ №141 від 27 серпня 2003 у редакції наказу Мінрегіону №238 від 23 вересня 2015 року, але може містити й інші відомості. Бажано вивчити будинок, головні проблемні питання, що потребують негайного вирішення (скажімо, ремонт), розробити попередній кошторис. Повідомлення  про  проведення установчих зборів направляється ініціативною  групою  не  пізніше ніж за 14 днів до дати проведення установчих зборів.

Повідомлення, до слова, направляється в письмовій формі і вручається кожному співвласнику під розписку або шляхом поштового  відправлення (рекомендованим   листом). У повідомленні про проведення установчих зборів зазначається, з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

На установчих зборах приймають рішення про створення об’єднання; затверджують статут ОСББ; затверджують назву ОСББ та місцезнаходження; обирають правління та ревізійну комісію; обирають уповноважену особу для подання документів на реєстрацію. Моментом, від якого ОСББ вважається створеним, є не прийняття установчими зборами рішення про створення ОСББ, а державна реєстрація об’єднання. Процедура державної реєстрації ОСББ є аналогічною державній реєстрації юридичних осіб. Здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Безумовно, процес створення ОСББ – це справа не одного дня.

Офіційно: що кажуть у департаменті ЖКГ

Василь ЯКІВЦІВ, старший інспектор відділу реформування та енергозбереження:

– Департамент, за чинним законодавством, не реєструє ініціативні групи. Але всім, хто звертається до нас, надаємо всі необхідні для створення ОСББ матеріали на електронних носіях і практичну допомогу (консультації). Згідно з постановою Кабміну № 109 від 24 лютого 2016 року, нам повинні лише здавати протоколи зборів про створення ОСББ, а ми маємо оприлюднювати їх на сайті департаменту й письмово повідомляти уповноважену особу, визначену зборами як відповідальну за подання протоколу на зберігання.

Алгоритм створення ОСББ детально описаний у Законі України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 р. № 2866-III. Його називають ще Законом 2866. Але з прийняттям 14 травня 2015 року Закону України «Про особливості здійснення правовласності в багатоквартирному будинку» і нової редакції його від 6 липня 2016 року,  до Закону 2866 внесені істотні поправки і нині є чинною оновлена процедура створення ОСББ.

Співвласники квартир – це власники квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. А ОСББ – це юридична особа, створена ними для сприяння використанню їхнього майна та управління, а також загального майна. При цьому в одному багатоквартирному будинку може бути створене тільки одне об’єднання. Власники квартир і нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об’єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, також можуть створити одне об’єднання.

За нинішньою версією Закону, мешканці здійснюють господарське забезпечення своєї діяльності або власними силами, створюючи ОСББ, або наймаючи управителя – юридичну чи фізичну особу –підприємця. Об’єднання має печатку й інші реквізити, а також розрахункові рахунки в банках. І воно є неприбутковою організацією. При цьому, наголошую, власники квартир не відповідають власним майном за зобов’язаннями ОСББ перед іншими юридичними та фізичними особами. Об’єднання, від свого імені набуває майнові та немайнові права й зобов’язання (наприклад, купує бойлери, комп’ютери, облаштовує дитячий майданчик, бере кредити тощо), а також виступає позивачем і відповідачем у суді.

Вищий орган управління ОСББ – загальні збори співвласників, які скликаються не рідше, як раз на рік і рішення яких є обов’язковими для всіх співвласників. Серед важливих новацій є те, що кожний співвласник має кількість голосів, пропорційну частці загальної площі квартири чи нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир і нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Отже, кожна квартира голосує не кількістю мешканців, а кількістю часток. Наведу приклад: у будинку 120 квартир і нежитлових приміщень, загальна площа яких становить 5000 кв. м. Громадянину П. належить квартира, площа якої становить 100 кв.м. Розраховуємо, якою є частка площі квартири громадянина П. у загальній площі квартир і нежитлових приміщень: 100 кв. м : 5000 кв.м х 100% = 2%. Отже, громадянин П. матиме 2% голосів на установчих зборах. Але існують винятки. Якщо якась особа володіє понад 50% площі, тоді голосування здійснюється не частками, а голосами: 1 квартира – один голос і рішення приймаються більшістю голосів.

Для керівництва поточною діяльністю загальні збори обирають правління, а для контролю за його фінансовою діяльністю –  ревізійну комісію чи ревізора (якщо у будинку до 20 квартир), або приймають рішення про залучення аудиторів. До речі, ревізор не має бути в родинних стосунках чи у свояцтві із головою та членами правління.

На жаль, з нової редакції Закону вилучена ст.24, яка передбачала капремонт будинку за рахунок попереднього балансоутримувача при передачі його в керування ОСББ.

У рамочку

Нагадаємо, що так звані багатоквартирні хрущоби будувалися з розрахунку на 20 років. А простояли вже втричі більше. Зрозуміло, вони давно вже потребують капітального ремонту. Тож людей, які в них мешкають, вже охрестили володарями трущоб.

Ініціативну групу можуть створити тільки власники квартир і нежитлових приміщень

Олена ТРЕГУБОВА, київська юристка з ОСББ-інформ  (osbb–inform.com.ua):

– Щоби створити ОСББ, треба сформувати ініціативну групу, мінімальна чисельність якої – 3 особи. До складу ініціативної групи мають право увійти лише власники квартир чи нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, тож квартиронаймачі та орендарі не можуть бути ініціаторами створення ОСББ. За винятком, коли власник орендованої квартири видав їм відповідне доручення.

Головною метою ініціативної групи є скликання установчих зборів, а також підготовча роз’яснювальна робота, підготовка проектів документів для розгляду на установчих зборах, запит до Держреєстру прав тощо. Для цього ініціативна група повинна призначити дату, час і конкретне місце проведення установчих зборів. Закон передбачає, що час і місце проведення повинні бути зручними для більшості можливих учасників зборів.

Звертаю увагу на скликання установчих зборів: призначивши дату їхнього проведення, ініціативна група зобов’язана проінформувати про це кожного співвласника не пізніше ніж за 14 днів до визначеної дати. Повідомлення має бути оформлене письмово.

Закон передбачає 2 способи передання повідомлення співвласнику про установчі збори: 1) вручити «в руки» під розписку або 2) відправити рекомендований лист.

Який із цих способів обрати – вирішує сама ініціативна група. На практиці часто ці способи комбінують. Більшість повідомлень вручають особисто, а тим особам, які мають інше місце проживання чи, наприклад, відмовляється ставити підпис про отримання повідомлення, – надсилають рекомендованим листом.

Порушення процедурної норми щодо повідомлення всіх співвласників може виявитися підставою для судового оскарження державної реєстрації ОСББ.

Висновки: На сцені та за її лаштунками…

Оскільки згаданий у листі до редакції Вася, який розпочав створення ОСББ і спричинив цим таке шалене збурення серед людей, що вони звернулися до редакції, не є мешканцем будинку №222 по вул. Головна, то він не може ні формувати ініціативну групу, ні проводити установчі збори.

Отже на цьому можна ставити крапку. Та коли уважно придивитися до ситуації, в ній можна побачити ще одну хитромудру задумку: своїми діями Вася міг навмисне спричинити обурення мешканців, щоби ті виступили проти створення ОСББ, – зрештою, як у цьому випадку вони це й зробили. А після цього вже можна претендувати на роль управителя, що його призначать «згори». Недарма ж подейкують, що він працював колись в одному з департаментів міськради…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Гримаси-викрутаси: Бажання нові – звички старі або Про те, як Вася забажав очолити ОСББ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ситуація в енергетичній сфері України напередодні зими: енергетичний дефолт чи міжособистісний конфлікт на урядовому рівні?

Попри тривалу спеку, українці все ж замислюються над майбутньою зимою. Тим паче, що спека вже й спала.

Експерт Реанімаційного пакету реформ (РПР) і керівник європейської ініціативи «Угода Мерів-Схід» Святослав ПАВЛЮК, розповідаючи про те, як держава створювала ілюзію дешевого тепла, чому наші будинки – це наше особисте горе та чи тепло нам буде цієї зими, доволі песимістично зауважує: «Цього року у нас дуже мало газу і зовсім немає вугілля»

Визнаючи певні успіхи енергетичної реформи, змін у законодавчій базі, він окреслює найбільшу, на його погляд, проблему:  «Я не впевнений, що наш прем’єр добре розуміє, що енергоефективність є таким самим рівноправним мотором економіки, як і енергетика. Хоча вона могла би стати її новим хребтом». Адже «неможливо забезпечити енергетику України лише нарощуючи постачання додаткових енергоносіїв. Логіка має бути у скороченні потреби в енергії». А прийняті начебто непогані закони за останні півроку (про енергосервісні закупівлі (ЕСКО) і про право власності багатоквартирних будинків) – не працюють. «Їх треба доповнити низкою підзаконних актів, хоча в загальному вони правильні, – вважає С.Павлюк. – У принципі, енергетична реформа просувається. Були допущені альтернативні виробники, встановлений тариф на рівні газу мінус 10%. З’являється мінімальна конкуренція на ринку. Скорочено норми списання газу без лічильників, це мотивує облгази їх ставити. А от на ринку енергоефективності зроблено дуже і дуже мало. По суті ми мали півтора роки, але цей час ми просто втратили».

Більше того, ми, виявляється, втратили набагато більше часу. «Якщо по правді, то перша постанова про виробництво газових лічильників і повний облік всіх споживачів була прийнята в липні 1995-го року. Тобто країна мала 20 років, щоб їх поставити, – стверджує експерт. – План підвищення тарифів до ринкового рівня був оприлюднений в березні 2014-го року, не можна сказати що це було дуже коротко. Коли я був ще молодий і наївний, я вважав, що державні службовці і міністерства приймають погані рішення, тому що не вміють або не знають. Але рішення завжди є артикуляцією певних інтересів. Те, що в нас немає обліку, нормального регулятора, відкритих тарифів та нормальної комісії – це не просто так. Комусь це вигідно, і це – постачальники послуг

Людям просто треба зрозуміти, що громадського інтересу у відсутності обліку немає. Результатом є те, що третина національного бюджету пішла на субсидії. Такого більше ніде нема, у всіх нормальних країнах енергетичний сектор на себе заробляє сам».

Ну і найактуальніше, на чому наголошує експерт РПР: нам, «маленьким українцям», таки варто турбуватися про зиму. Бо, за передбаченням С.Павлюка, наближається армагедон: «Минулого року ми виїхали на тому, що у січні, коли у нас закінчувалося вугілля, ми почали палити залишки газу в ТЕС. Нас врятував лише теплий лютий – ми пройшли майже носом по асфальту. Цього року вугілля у нас нема взагалі, а газу дуже мало. Цієї зими у нас почнеться армагедон.

 – Ви хочете сказати, що у людей вдома перестануть топити?

– Так. Про це особливо ніхто не говорить, але я вважаю, що так воно і буде. За браку вугілля ми будем вимушені купувати в Росії електроенергію, хоча цим баланс закрити повністю не вдасться.

 – І що робити? Держава має про це подбати?

– Держава взагалі не повинна цим займатися, це функція бізнесу. За нормальних тарифів і нормальних цін знайдеться мільйон бажаючих продати вам тепло – так само як пиво чи хліб. Питання конкурентного ринку послуг стукає в двері давно.

 – До зими ще є час. Хіба цьому не можна запобігти?

– На цьому етапі, нажаль мабуть, уже ніяк, до опалювального сезону трохи більше двох місяців. Максимум що ще можна зробити – ставити індивідуальні теплові пункти в багатоповерхівках – для регулювання споживання. . Я не згущую фарби, але пам’ятаючи історію Алчевська, думаю, що нормальний мер зараз мав би подумати про резервні приміщення для аварійного відселення людей зимою. Треба визначити, які будинки є абсолютно неефективними і сказати їх мешканцям, що вони будуть першими в черзі на відселення. Третьої теплої зими підряд швидше за все не буде”. (Platfor.ma)

Інші експерти підстав для паніки не бачать.

Свою позицію тезово обгрунтовує незалежний експерт-енергетик Наталя СЛОБОДЯН:

«1.     Характеристика поточної ситуації в енергетиці як енергетичний дефолт та драматизм навколо перспектив майбутньої зими має суто політичний характер та виглядає як міжособистісний конфлікт на урядовому рівні.

2. Газові сховища наповнені до 13 млрд. куб.м., теоретично з урахуванням температурного режиму та обсягів транзиту газу до ЄС (ми відповідаємо за безперебійність транзиту), Україна додатково потребує від 2 до 7 млрд.куб.м., технічні можливості нам дозволяють щомісяця закачувати до 2 млрд.куб.м. газу. Таким чином, до опалювального сезону залишається ще 2 місяці і немає причин для паніки. Але проблема у цьому сенсі полягає в іншому: держава не має вільних грошей для закупівлі потрібних обсягів блакитного палива. У цьому сенсі нам потрібні пільгові кредити від європейців. Адже вони зацікавлені у цьому не менше за нас. Україна закуповує додаткові обсяги газу для того, щоб у випадку низького температурного режиму забезпечити подачу газу з Росії до країн ЄС.
3. Ситуація з вугіллям більш складна. Це політична дилема, як купувати вугілля зі східних територій, кому платити. Пропозиція платити напряму шахтарям, – це абсурд, бо ціна вугілля – це не лише зарплата шахтарів, а й техніка безпеки, транспортування, амортизація тощо. Купівля у них вугілля – це своєрідне визнання ДНР та ЛНР. Тому правильніше цю проблему передати енергогенеруючим компаніям. А от у випадку з ДТЕК, як бачимо, відбувається саботаж і, в певному сенсі, шантаж щодо закупівлі вугілля. Для проходження зимового періоду залежно від температурного режиму потрібно від 3 до 5 млн.т. вугілля. Зараз на складах є близько 1,5 млн.т. Тим більше, що є досвід співпраці з ПАР, відлагоджена логістика, і це не проблема, якщо 50% сировини ми будемо імпортувати. Минулого року з вугіллям була складніша проблема, необхідно було терміново шукати постачальника, шляхи поставки тощо.
4. У цьому сенсі лишається питання: чому не відбувається перехід енергетичної інфраструктури (обладнання) з антрацитної марки на газову марку вугілля. Вже давно зрозуміло, що конфлікт на Сході буде замороженим і ми не отримаємо вугілля «антрацит» у потрібному обсязі. Втім, газове вугілля є на Заході держави у великих обсягах. На такому вугіллі тримається 60% енергетичного балансу Польщі. А для Західної України це розвиток регіонів, тамтешньої інфраструктури, створення робочих місць, зменшення відтоку заробітчан. Та й зрештою, газове вугілля купити набагато легше, ніж антрацитове».

Так виглядає, що ні уряд, ні його опоненти не повідомляють громадянам правди. Глава уряду Арсеній Яценюк у своїй традиційній «десятихвилинці спілкування з народом» переконує людей утеплювати будинки і переобладнувати котли, беручи кредити в «Ощадбанку» (чому кредити, а не просто відшкодування?), і обіцяє економію в 700 грн. за опалення 90 кв. метрів житла (це ж скільки, за його уявленням, за нього треба платити, щоб 700 грн. тільки зекономити??). Опоненти уряду залякують людей «армагедонами» і повсюдними «алчевськами». А правда – десь посередині.

Можливо, ситуацію розглядають саме під таким кутом, щоби зняти незручного міністра і провести приватизацію в енергетиці більш лояльно і для «своїх» компаній? Адже  нагнітання ситуації навколо майбутньої страшної зими розпочалося з публічної суперечки між главою уряду Яценюком та міністром енергетики Демчишином на початку липня на  засіданні Кабміну. Тоді прем’єр фактично диктаторськи дає наказ на підготовку термінової приватизації державної компанії «Центренерго». Демчишин не погоджується з таким поспіхом, пояснюючи незгоду побоюванням, що в разі приватизації «Центренерго» дві-три компанії, які залишаться на ринку, зможуть маніпулювати тарифами, досягнувши змови. Після публічного скандалу – далі за класикою жанру роздувають енергетичний дефолт. Тож причинно-наслідковий зв’язок цієї проблеми начебто очевидний.

Отже, якщо минулого року ми спожили 40 млрд.куб.м газу, а цього року навіть за умови холодної зими (проте з урахуванням падіння виробництва і уже офіційної відмови постачати газ на окуповані території) споживатимемо приблизно 33-34 млрд. В сумі, 20 видобуваємо самі, майже 13 вже закупили (дані з відкритих джерел), то звідки паніка, чоми ми маємо замерзнути зимою? А з вугіллям складніше – відкритих джерел немає, тож і про прозорість галузі не йдеться.  Та підстав для паніки також наразі не спостерігається – принаймні, наші співрозмовники в області в неї не впадають.

Ярослав Манчук, в.о. Сторожинецького міського голови:

• Сторожинець ще 2011-го року повністю відмовився від централізованого теплопостачання. Нині сторожинчани користуються індивідуальним опаленням – хтось газовим, а хтось електричним. Це однозначно краще, адже раніше теплопостачання було неякісним, натомість – дуже дорогим. Зими не боїмося, досі жодних відключень не було, тож сподіваємося, що і не буде. Про наявність чи відсутність належних запасів газу мені невідомо – про це може знати тільки приватна компанія, яка постачає газ. Але будемо бачити, як воно буде. Людей сам-на-сам з вірогідними проблемами не залишимо, будемо допомагати.

Василь Гончар, перший заступник голови правління – головний інженер ПАТ «Чернівцігаз»:

• Важливо розуміти, що постачальник газу, а з 01 липня 2015 року це інше підприємство – ТОВ «Чернівцігаз збут», отримує газ від НАК «Нафтогаз України». Відповідно, свої зобов’язання постачальник зможе виконати, якщо отримає ліміти газу від «Нафтогазу».

Щодо тарифів та цін, які встановлює НКЕРКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг), можемо констатувати, що встановлений розмір тарифу не перекриває фактичних затрат. Не дивлячись на те, що 1 квітня 2015 року ціна на природний газ піднялась майже ушестеро, розмір тарифу не збільшився пропорційно до загального зростання.

Незважаючи на такий стан справ, для забезпечення безаварійного та безперебійного газопостачання, станом на сьогодні, ПАТ «Чернівцігаз» вже виконало 90% робіт з підготовки до опалювального періоду.

Маріанна АНТОНЮК, “Версії”

Запис Ситуація в енергетичній сфері України напередодні зими: енергетичний дефолт чи міжособистісний конфлікт на урядовому рівні? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Народ розраховується за мільярди, що їх отримують олігархи

Лідер фракції наголосила, що сама готова очолити цю комісію, «щоби не пропустити жодного бухгалтерського документа». Останнє підвищення тарифів на газ для населення вона назвала «геноцидом нації».

Водночас лідер «Батьківщини» виступила за ринкові тарифи на газ для населення: «Жодної дотаційності. Нам потрібно сформувати ринковий тариф, який повністю окупить  всі затрати, але який не створює надприбутків НАК «Нафтогазу». Адже сьогодні, на думку Тимошенко, тарифи на газ для населення завищені через величезну корупційну складову в діяльності НАК «Нафтогаз України».

У цьому лідерку фракції підтримує нардеп від «Батьківщини» Вадим Івченко, який просто під час брифінгу міжфракційного об’єднання «Депутатський контроль» звернувся до Генпрокурора, Міністра ВС, Голови СБУ з вимогою перевірити факти невідповідності фінансово-економічних показників діяльності НАК «Нафтогаз України» 2012-2013 рр., які можуть свідчити про корупцію, зловживання службовим становищем і розкрадання коштів держкомпанії відповідними посадовими особами в особливо великих розмірах. За словами Івченка, органи прокуратури України ще торік відкривали кримінальні провадження та вилучили з НАК «Нафтогаз України»  документацію щодо розкрадання держресурсів на багатомільярдні суми. І досі немає жодних результатів цих розслідувань та ніхто з посадових осіб не притягнутий до відповідальності.

Усі фракції коаліції підтримали створення Тимчасової слідчої комісії (ТСК) щодо розслідування причин завищення тарифів  у сфері ЖКГ. Заступник лідера фракції «Батьківщина» Сергій Соболєв з парламентської трибуни повідомив: «Наш попередній аналіз підтверджує завищення цих тарифів як мінімум в 2-2,5 рази. Причому це завищення відбувається на рівні безпосередньо формування тарифів, де закладаються всі витрати, пов’язані з контролем за енерго- та газовою системою з боку найбільших олігархічних кланів держави». За словами нардепа, те, що сьогодні відбувається на ринках газу та електроенергії, свідчить про «спроби перекласти на мільйони українських громадян відповідальність за безглузду й абсолютно безконтрольну політику, коли двом олігархам – Фірташу і Ахметову – потурає уряд, який нічого не робить для того, щоби навести порядок в енергосекторі». «Для «Батьківщини» не зрозуміло, як можна виконувати вимоги МВФ у частині наведення порядку в НАК «Нафтогаз України» і не виконувати ключового положення Меморандуму МВФ щодо індексацій пенсій і заробітних плат безпосередньо з прив’язкою до доходів громадян, адже саме ці питання є найбільш важливими наразі для парламенту», – наголосив заступник голови фракції.

Сергій СОБОЛЄВ: – Те, що сьогодні відбувається на ринках газу та електроенергії, свідчить про спроби перекласти на мільйони українських громадян відповідальність за безглузду й абсолютно безконтрольну політику, коли двом олігархам – Фірташу і Ахметову – потурає уряд, який нічого не робить для того, щоби навести порядок в енергосекторі.

Агент Кремля – українська корупція

Фракція «Батьківщина» наполягає на негайному перегляді Державного бюджету в частині оподаткування дивідендів. «Ми бачимо сьогодні декларації перших осіб держави, урядовців та народних депутатів, де сплата на дивіденди іде від 2 до 5%, а сплата на заробітну плату 42%, то без сумніву, ніколи не буде грошей у бюджеті держави», – зауважив Соболєв.

Тимошенко пропонує й шляхи зменшення тарифів: газ українського видобутку спрямувати на потреби ЖКГ та бюджетних установ, «працювати на Україну», з ціни на газ вилучити корупційну складову, а норми використання тепла на 1 кв. м привести до відповідності держбудстандартам.

«Наша пропозиція наступна: взяти український газ для людей, а це 73,3 дол. США, а не 330, як виставлено сьогодні для людей, додати невеличку кількість російського газу і зробити «мікс-ціну», – зауважила лідер фракції. За підрахунками Тимошенко, ціна на газ може скласти 2355,7 грн., а не 7188, як зараз запропонував уряд. Вона вважає аморальним те, що «дешевий  український газ віддається на великі підприємства олігархам та кланам, а людям за завищеною ціною віддається російський газ». «Не гуманно так ставитися до людей!», – заявила Тимошенко, зауваживши, що внаслідок падіння гривні середня зарплата в доларовому еквіваленті зменшилася в 2,7 раза, а пенсія – удвічі.

Реакцію колег по коаліції на заяви «Батьківщини» коротко підсумувала народний депутат Олександра КУЖЕЛЬ: «Подивіться: щойно Юлія Тимошенко викрила деякі питання корупції в становленні тарифів, зразу наші колеги почали говорити про те, що ми – агенти Кремля. Тільки ми не проголосували закон, який дозволив забирати у працюючих пенсіонерів 15% податку – відразу ми агенти Кремля тощо…». Хоча, на її переконання, «сьогодні найстрашніший агент Кремля – це страшенна корупція у країні».

10 квітня фракція «Батьківщина» підтримала Закон про ринок природного газу, який дозволить створити конкуренцію на ринку та знизити ціну на газ. Відповідний документ у цілому підтримали 290 народних депутатів. Позиція фракції «Батьківщина» щодо Закону «Про ринок газу» була однозначна, а Прийняття його в цілому означає, що незабаром розпочнеться реформування та створення повноцінного ринку газу. Іншими словами, це можливість позбутися монополій та забезпечити доступ до ринку газу будь-яким компаніям, які завозять газ до України, а це дозволить створити конкуренцію між такими компаніями і як наслідок – знизити ціну на газ.

Однак парламент не підтримав рішення про створення слідчої комісії з перевірки обґрунтування тарифів у ЖКГ, натомість ухвалив рішення про заслуховування інформації профільних Комітетів ВР з цього питання аж 7 травня.

Люди в очікуванні цієї дати.

 За матеріалами сайту http://batkivshchyna.com.ua/

Запис Правда про тарифи та агентуру Кремля спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Планується, що після цього розпочнеться реформа місцевого самоврядування – вдосконалення інституційної та законодавчої бази місцевої демократії в Україні, зміцнення правових та фінансових засад розвитку місцевого самоврядування та децентралізації влади відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування. Зауважимо, що Хартія є міжнародним договором, який був ратифікований Україною у 1997 році, і, відповідно, є частиною законодавства України. Зазначена робота здійснюватиметься із залученням когорти вітчизняних, міжнародних фахівців, зокрема, експертів Ради Європи.

Майже 10 років Рада Європи бере участь у підготовці реформи місцевого самоврядування в Україні. Європейськими експертами підготовлено низку рекомендацій, висновків, законодавчих ініціатив аби прискорити процес реформування. Проте, реформа все ще відтерміновується.

«Проект Концепції є адекватною основою для комплексної реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади», – стверджують у своїх висновках й звітах фахівці Центру експертизи реформ місцевого самоврядування Ради Європи. Результати їх третього експертного огляду проекту Концепції обговорювали на засіданні круглого столу «Реформування місцевого самоврядування в Україні» у Києві 11 листопада. До участі у засіданні запросили представників Уряду, Адміністрації Президента, ВРУ, асоціацій місцевого самоврядування, провідних громадських організацій, Представництва ЄС в Україні та посольств країн-догорів, які протягом багатьох років підтримують Україну у модернізації сфери місцевої і регіональної демократії: Швеції, Швейцарії та Данії.

Ключовим завданням  реформи органів місцевого самоврядування є вдосконалення якості та доступності публічних послуг, що надаються населенню органами місцевого самоврядування. Відтак, реформа передбачає, що органи місцевого самоврядування, відповідно до положень Хартії, отримують адміністративну і фінансову спроможність виконувати функції, покладені на них. Надавач послуги – орган місцевого самоврядування – стане максимальним наближеним до її отримувача – кожного жителя України.

Експерти Ради Європи зазначають, що успіх реформи багато в чому залежить від фінансового аспекту. Нова система функціонуватиме, коли виконання власних повноважень фінансуватиметься за рахунок місцевих податків і зборів, отриманих на території відповідної територіальної громади, а місцеві ради матимуть змогу самостійно встановлювати їх ставки. Органи місцевого самоврядування отримають доступ до залучення кредитних ресурсів для інвестиційного розвитку при наявності державного контролю, спрямованого на убезпечення від банкрутства. Дотації вирівнювання будуть надаватись безпосередньо кожному місцевому бюджету.

Має також змінитись природа місцевих державних адміністрацій, зникне система «матрьошок», активніше мають запрацювати органи самоорганізації населення.

Концепція передбачає два етапи її реалізації. 2013-2015 рр.: етап створення сприятливих умов для проведення реформи, розроблення та прийняття законодавчої бази для розширення участі громадян (підвищення їх обізнаності, розуміння, які вигоди вони матимуть від реформи), реалізації права територіальних громад на добровільне об’єднання (що дозволить значно скоротити адміністративні витрати на надання послуг та підвищити їх якість), стандартизації адміністративних та соціальних послуг (виходячи із принципів максимальної доступності послуг). Важливе значення тут також відводиться підготовці службовців органів місцевого самоврядування до проведення реформи.

Другий етап реформи заплановано на 2015-2020 рр. Він передбачає законодавче врегулювання системи адміністративно-територіального устрою, чіткий розподіл повноважень між органами місцевого самоврядування різних рівнів, місцевими органами виконавчої влади, територіальними органами центральних органів виконавчої влади, завершення формування нової системи адміністративно-територіального устрою України.

Не зважаючи на дискусії навколо етапів реформи та деталей її реалізації, широке коло фахівців і політиків погоджуються з тим, що Концепцію слід ухвалювати невідкладно і нарешті розпочинати діяльність, спрямовану на створення нової сучасної системи місцевого самоврядування, яка відповідатиме вимогам часу та потребам населення України. Про це погодились учасники засідання 11 листопада ц.р.

Проект Концепції реформування місцевого самоврядування був обговорений на усіх рівнях. У 2013 році пройшло понад 10 000 заходів в усіх куточках України – регіонах, районах, містах, селах, селищах – за участі широкого кола громадськості та фахівців. Навесні Уряд схвалив проект Концепції, її позитивно оцінила Конституційна Асамблея. Експерти Ради Європи також підтримують її ухвалення «на найвищому політичному рівні без подальших дискусій і зволікань. Подальші вдосконалення і зміни можна робити пізніше, на етапі реалізації та підготовки відповідних законодавчих актів». Залишається лише чекати, коли свій підпис під цим важливим документом поставить Президент України. Чекаємо змін!

Довідково: Рада Європи – загальноєвропейська міжурядова організація, яка створена у 1949 році і має на меті  забезпечення дотримання принципів верховенства права, захисту прав і свобод людини та зміцнення плюралістичної демократії, зокрема на місцевому і регіональному рівні. Рада Європи на сьогодні налічує 47 держав-членів.

Україна є повноправним членом Ради Європи з 1995 року. При вступі до Ради Європи Україна взяла на себе зобов’язання стосовно розвитку місцевої і регіональної демократії та у 1997 році ратифікувала Європейську хартію місцевого самоврядування – основний документ Ради Європи, який визначає стандарти здійснення самоврядування на місцевому і регіональному рівні.

Наталія КЛЮЧНИК, експерт Ради Європи, заступник директора виконавчої дирекції Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад. 

Запис Чекаємо на прийняття Концепції реформування місцевого самоврядування спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Громадська рада – не громадська, а чиновницька

– Пані Лідіє, ціни на комунальніпослуги, тобто так звані тарифи, ціни на продукти – головний біль українців: ростуть, мов на дріжджах. І саме Вас, до слова, журналісти найчастіше помічають, як активного поборника прав громадян, який виступає за справедливі комунальні тарифи.

Отож, на вашу думку, чому виконком Чернівецької міськради не прислухався до рішення Громадської ради з тарифної політики не підвищувати вартості проїзду в маршрутках міста?

– Як на мене, тарифи на комунальні послуги, особливо ті, що надаються підприємствами-монополістами, мають залишатися під пильним оком профспілок та громадськості. Адже тарифи стосуються сотні тисяч громадян та їхніх сімей. А, крім того, безпосередньо впливають не тільки на рівень та якість життя громадян міста, а й підприємств та підприємців. Саме через недолугу тарифну політику, що призводить дозростання витратпідприємства, у свою чергу, змушені скорочувати робочі місця, зменшувати Фонд оплати праці, чи також збільшувати ціну вже на свою продукцію, послуги.

Це наочно продемонструвала ситуація з так званим «податком на повітря» – введення двоставкового тарифу на теплопостачання, коли за квадратні метри, а не за спожите тепло, додатково споживачам треба платити протягом усього року. Чи це справедливо і чесно, чи ці питання не є справою профспілок? Безперечно – це справа профспілок!

Конфедерація профспілок спільно з громадськими організаціями – Буковинською партнерською агенцією, Українським народним домом у Чернівцях, об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), підприємцями, окремими депутатами міськради ще 2009 року ставила питання прозорості, зрозумілості, відкритості та чесностівстановлення тарифів. Саме тому, об’єднавши зусилля, ми стали ініціаторами створення Громадської ради з тарифної політики, розробили її положення, провели відповідну організаційну роботу.

Але, на жаль, створену за минулої депутатської каденції цю раду дуже умовно можна назвати Громадською, бо її склад більш ніж на половину складається із чиновників, у цієї ради немає повноважень, які ми визначали у положенні – міська влада вдало перетворила її утакий собі віртуальний орган.Тарифи мають прийматися відкрито, чесно, прозоро, бути зрозумілими для людей.

Стосовно рішення виконкому Чернівецької міської ради про збільшення плати за проїзд, то, вважаю, що перед тим, як підтримати перевізників, виконком, як мінімум, мав би заслухати аргументи Громадської ради. Так само пропозиції Громадської ради не були розглянуті депутатською комісією з ЖКГ. А більшість членів ради наполягали на тому, що в діях перевізників є ознаки змови у розрахунках собівартості перевезень пасажирів, бо всі розрахунки зроблені немов «під копірку». На цьому також наголошував представник Антимонопольного комітету, який входить до складу Громадської ради.

Здається, було би логічним, аби виконком передав всю відповідальність за встановлення розмірів тарифів у комунальній сфері на депутатський корпус, на відповідну комісію у міськраді – нехай вони несуть відповідальність! До речі, тоді у депутатів буде менше простору для популізму.

На моє глибоке переконання, проблеми у житлово-комунальній сфері пов’язані з тим, що ринок цих послуг монополізований. Тут немає конкуренції. Якщо існують такі природні монополісти, як Водоканал, то профспілкам, громадськості, депутатам треба бути дуже прискіпливими до їхніх тарифів, доходів та витрат, Але інші послуги – теплопостачання, утримання територій, будинків, транспортні послуги, тощо – тут має розвиватись здорова конкуренція, яка сприятиме підвищенню якості послуг та стримуватиме їхню ціну.

Маленький приклад цього літа їздила до моря у Болгарію, так ось там вартість проїзду міським транспортом, а відстані там немаленькі, з 2008 року залишились не змінними. Чому тоді у нас ціна маршрутки зросла у 3,5 рази? Є над чим поміркувати.

Профспілковий… запобіжник

– Між іншим, Чернівецька облпрофрада теж звернулася до виконкому міськради, запропонувавши скасувати рішення про встановлення тарифу на перевезення громадян у маршрутках!

– Це, звичайно добре, коли обласне об’єднання профспілок – Чернівецька облпрофрада, яка об’єднує 22 галузеві профспілки, за спиною яких стоять тисячі профспілчан та їхніх родин, – звертається до будь-якого органу зі своїми вимогами щодо захисту соціально-економічних прав громадян. Але «добра ложка до обіду». Робити ж такі заяви потрібно до прийняття рішення, а не після – це якось нелогічно. Тому, на переконання Конфедерації профспілок, ця заява облпрофради нагадує більше «імітацію» захисту людей.

Я кажу про це не для того, щоби звинуватити когось, а для того, щоби вкотре наголосити – профспілкам треба змінювати стиль і методи роботи! Стати потужною силою, дієвою, активною, професійною, відкритою до співпраці з іншими громадськими організаціями, з журналістами!

– Питання зайнятості, а точніше – «тіньової» зайнятості не можуть не хвилювати профспілки, якщо вони по-справжньому опікуються захистом людини праці, як казали в радянські часи…

– У липні Конфедерація профспілок брала участь у науково-практичній конференції, яка розглядала проблеми зайнятості та ринку праці безпосередньо Чернівецької області. І головний акцент мого виступу спрямовувався на роль та місце профспілок у вирішенні проблем зайнятості. На моє глибоке переконання,щоби розв’язати проблему зайнятості, треба, перш за все, створити легальний ринок праці. А «детінізація» зайнятості неможлива без активної розбудови профспілкових структур у приватному секторі економіки. Адже наявність дієвих профспілкових організацій слугує запобіжником і зарплат у «конвертах», і порушень трудових прав найманих працівників та самозайнятого населення.

Ми готові надати підтримку, пораду, консультації всім, хто хоче створити профспілкову організацію на підприємстві, фірмі, установі, де працює. Адже лозунг Конфедерації профспілок недержавного сектору економіки – «Разом для кожного!».

Конфедерація об’єднує та представляє інтереси людей найманої праці, самозайнятих громадян та підприємців. Ми готові до чесного і відкритого діалогу з владою та роботодавцями. Готові стати організованим, чесним, конструктивним посередником та дійсним захисником і представником людини праці.

Наш телефон:
0372–574118. Запрошуємо до співпраці активних, небайдужих людей.

Ставлення українців до проблеми легалізації заробітної плати

Опитування населення України щодо ставлення українців до проблеми легалізації заробітної плати провела компанія «Research & Branding Group». За їх результатами:

• Для більшості жителів України (72%) важливо, щоб роботодавці їм платили саме офіційну зарплату.

• Більше половини українців (52%) сьогодні готові вимагати від роботодавців виплати офіційної заробітної плати.

• Переважна більшість українців (71%) у цілому позитивно ставляться до ініціатив Кабінету Міністрів України з виведення зарплат «з тіні».

• Дві третини українців (61%) дотримуються думки, що відповідальність за «зарплати в конвертах» повинні нести роботодавці і лише 3% вважають, що відповідати за подібну практику повинні працівники, які отримують «зарплату в конверті». Ще 16% респондентів дотримуються думки, що відповідальність повинні нести в однаковій мірі як роботодавці, так і працівники.

Запис Перевізники сфальсифікували розрахунки собівартості спершу з'явиться на Медіа-Версії.