На переконання лідерки «Батьківщини» Юлії Тимошенко, аморально перетворювати українців, які збідніли та втратили майно під час несправедливої війни, на безхатьків.

Вона звернула увагу, що це вже третя спроба провладної більшості протягти подібну ініціативу – «Батьківщина» вже має досвід, як завадити намірам влади посягати на право українців розпоряджатися своєю власністю.

Чим цей законопроєкт відрізняється від попередніх? Тим, що в ньому ще прописали, що під час війни за борги можна забрати в людини єдине житло. Це завжди було табу! І якщо така бідність людей під час війни, і якщо заборгованості такі за комунальні платежі в них, то ще у людини забирати єдине житло? Це означає перетворити країну в країну бомжів. Я хочу запитати, хто  сьогодні з депутатів наважиться натиснути кнопку і проголосувати за знищення останньої стабільності та можливості жити для людей, – з обуренням Юлія Тимошенко пояснила колегам суть новацій монобільшості.

Вона  розповіла, що якщо в людини чи підприємства є «хоча б гривня боргу», то вони автоматично потрапляють в реєстр боржників і їм, без суду та слідства, блокуватимуться рахунки та майно.

Лідерка «Батьківщини» також звернула увагу на несправедливість, закладену в проєкті, адже для комерційних банків робиться виняток, бо їхні рахунки та майно не блокуватимуться.

ba.org.ua

Запис Хто не підтримав «цифрофізацію», яка перетворює боржників на безхатьків спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На цьому наголосила лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко, виступаючи з трибуни Верховної Ради.

«Такого нахабства щодо простої людини просто уявити неможливо», – обурилась вона.

Лідерка фракції пояснила, що зміст законопроєкту: вперше в історії України, без суду і слідства, якщо у фізичної чи юридичної особи є хоча б 1 гривня заборгованості (за комунальні послуги, за порушення правил дорожнього руху, за будь-які відносини з банками), то такі люди чи підприємства автоматично потрапляють у реєстр боржників, а після цього їм миттєво блокуватимуть всі рахунки і майно.

Вперше всупереч Цивільному кодексу там прописана процедура, що за борг можна позбавити людину єдиного житла! Сьогодні в Україні 8 мільйонів людей мають борги: перед банками, перед постачальниками комунальних послуг. А внутрішньо переміщеним особам, у яких власність залишилася на тимчасово окупованих територіях, досі нараховують борги за комунальні платежі, податки на майно, – заявила Юлія Тимошенко.

Щоб не допустити остаточного ухвалення цього закону, «Батьківщина» буде різними способами блокувати його. Зокрема, Юлія Тимошенко попередила, що її команда підготує якомога більше правок до законопроєкту, а також організує депутатів у парламенті, хто проти цієї ініціативи, разом зривати голосування.

«А в разі його ухвалення, ми звернемося з петицією до президента від народу з проханням накласти вето на цей закон», – пообіцяла Юлія Тимошенко.

ba.org.ua

Запис Не можна дозволити, щоб за борги у людей забирали єдине житло спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До кінця серпня тут планують заселити сімнадцять сімей вимушених переселенців із східної та південної України, які втекли від війни на терени Західної України.

Про це повідомила «ВЗ» (у рамках престуру Харківського пресклубу) начальниця відділу економічного розвитку та міжнародного співробітництва Хотинської міської ради Люба Петрова.

Це територія колишнього інтернату. Його розформували після реформи децентралізації, бо був брак дітей, — каже пані Люба. — Зараз у Хотині поселено 2 тисячі 380 переселенців із Миколаївської, Харківської, Чернігівської, Херсонської, Луганської, Донецької областей. Є переселенці навіть із Житомирської області.

Дехто заселився у приватних будівлях мешканців Хотина. Хтось мешкає у місцевих безкоштовно, дехто просить за оренду 2−3 тисячі гривень. Зараз орендувати квартиру в Хотині складно, є шалений попит від біженців. Також у Хотині переселенці мешкають у бюджетних хостелах. Це ті, які не мають грошей на оренду. Далі люди з Хотина ідуть до Румунії, кордон поруч.

Левова частка переселенців знайшли роботу в Хотині — на релокованих підприємствах із східної України. Люба Петрова каже, що частина біженців навідріз не хочуть тут працювати, їм вистачає фінансової допомоги від міжнародних фондів. Тому мерія Хотина вирішила, що з 1 вересня усі переселенці, які мешкають у комунальних установах міста, будуть сплачувати комунальні послуги. Зараз вони мешкають безкоштовно та отримують від благодійників їжу, ліки, одяг, техніку…

Люба Петрова показала кімнати, де заселяться переселенці. Кімнати мають орієнтовно по 20 квадратних метрів. В окремому приміщенні будуть душові кімнати, місце для прання одягу.

Запис Хотин готовий надати окреме житло 17 родинам переселенців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це під час робочої поїздки у Чернівецьку область повідомив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, інформує Департамент комунікації МВС України.

Міністерство внутрішніх справ України з нового року запускає нові механізми соціального забезпечення поліцейських та рятувальників. До неї входить підвищення зарплат, виплати компенсацій за винайм житла та система фінансового лізингу на придбання власного житла.

“Рішенням Кабінету міністрів ми підвищили заробітну плату для поліцейського та рятувальника на 30%. З 1 січня мінімальна зарплата працівника ДСНС становитиме 9 тисяч гривень, поліцейського – 9,2 тисяч”, – сказав Аваков.

З 1 січня вводиться в дію механізм компенсації за винайм житла.

“Якщо ви орендуєте житло в районному центрі та не маєте власної квартири, держава, окрім зарплати, компенсує вам за винайм житла. Так ми допомагатимемо вашому матеріальному становищу. Також за наявності у вас родини та дітей компенсація збільшуватиметься”, – наголосив міністр.

У районному центрі компенсація за оренду житла становитиме від 1,9 до 2,9 тис. грн, а в обласному центрі – від 2,9 до 4,3 тис. грн.

З наступного року буде введено в дію механізм фінансового лізингу, яким передбачено, що з другого року служби молодий патрульний поліцейський має право укласти договір іпотеки на 20 років на придбання власного житла.

“У рамках цього договору всі проценти за ним сплачуватиме держава. В проміжку з двох до п’яти років, якщо ви працюєте добре, держава списує з вас 10% загальної суми, 5-10 років – 20%, потім 30% і всього до 40% суми списуються державою. При народженні дитини – держава одразу спише 5% від суми. Народите другу – ще 5% спишемо”, – зазначив Аваков.

Запис З 1 січня 2019 року зарплати поліцейських та рятувальників зростуть на 30% спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Від 1 травня 2018 року в Україні діє нова Програма житлових субсидій, більш адресна й соціально справедлива. Зміни спрямовані на те, щоб усі ті, хто справді потребує субсидії,  її отримали. І знову в суспільстві «гуляє» чимало міфів навколо  субсидій. Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ розвінчує найбільш поширені з них.

 *Субсидію тепер не дають безробітним? Насправді безробітні й надалі можуть отримати від держави допомогу у сплаті компослуг. Безробітним особам працездатного віку, які не стоять на обліку в центрі зайнятості, пропонується чесно декларувати доходи, отримані за кордоном чи в тіньовому секторі економіки, та сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду – або їм рахуватимуть місячний дохід у три прожиткові мінімуми  (1762х3=5286 грн) і для отримання субсидії треба буде сплатити єдиний соціальний внесок за три місяці в розмірі, не меншому за мінімальний (819х3=2457 грн).

 *У субсидії відмовляють особам, що перебували за кордоном понад 60 днів? «Усна» відмова працівника управління соцзахисту населення є незаконною. За законом «Про звернення громадян», орган соцзахисту зобов’язаний оформити заяву і декларацію і лише після їхнього розгляду офіційно (письмово) повідомити заявника,  належна чи не належна йому субсидія. Сам факт перебування за кордоном не є підставою відмовляти у субсидії якщо людина: *отримує в Україні пенсію чи інші офіційні доходи, такі як стипендія, допомога при народженні дитини; *перебуває на лікуванні, навчанні чи у відрядженні; *декларує в Україні доходи і сплачує ЄСВ.

 * Державна фіскальна служба не надає реквізитів для сплати ЄСВ? Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено право на добровільну сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. При цьому фахівці ДФС зобов’язані за зверненням громадян надати їм реквізити для сплати єдиного соціального внеску.

*Доходи офіційно розлученого подружжя плюсуються? Якщо подружжя розлучене і не має неповнолітніх дітей, то ні чоловік, ні дружина не повинні відображати в декларації своїх «колишніх», які проживають окремо. Однак, якщо у розлученого подружжя є неповнолітні діти, в декларації слід відобразити маму чи тата дитини (залежно від того, з ким проживає дитина) і звернутися до Комісії з питань призначення житлових субсидій, щоби  доходи того з батьків, що не зареєстрований і не проживає разом з дитиною, не включали до сукупного доходу домогосподарства. Разом із заявою слід надати також документ (довідка з ЖЕКу, сільської/селищної ради), що дитина проживає із заявником.

*Не треба сплачувати обов’язковий платіж, якщо вода чи газ не використовувалися? Насправді громадяни, яким призначено субсидію для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, від 1 травня 2018 року зобов’язані щомісячно сплачувати обов’язкову частку платежу, навіть якщо на особовому рахунку є заощаджена субсидія.  Водночас субсидіанти мають право використовувати заощаджену суму субсидії в наступні місяці на оплату послуг, спожитих понад соціальні нормативи.

*Кажуть, якщо подарувати квартиру доньці, субсидії можна позбутися? Якщо громадянин подарував або передав те чи інше майно у спадок, він не позбавляється субсидії. Натомість допомогу може не отримувати той, хто отримав у дарунок чи успадкував майно вартістю понад 50 тис. грн. Наявність у власності двох житлових приміщень не впливає на право отримання субсидії. Береться до уваги офіційний дохід, який приносить це майно. Якщо сім’я придбала квартиру у кредит, то при визначені її права на субсидію враховується не тільки вартість покупки, але й сума першого внеску. Якщо ця сума перевищує 50 тис. грн, субсидія може бути призначена за рішенням Комісії на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов проживання.

Якщо ж людина оплатила операцію і сума перевищує 50 тис. грн, це не позбавляє її права на субсидію.

*Кажуть, що транспортний причіп віком менше 5 років за 4 тис. грн позбавляє права на субсидію?

На субсидію впливає не наявність транспортного причепа, а його вартість. Адже він може коштувати як 4 тис. грн, так і 154 тис. грн – для вантажного автомобіля, наприклад.

Тому власникам транспортних засобів слід звертатися до Комісії з питань призначення субсидій, надавати відповідні документи про вартість купленого причепа і розраховувати на допомогу у сплаті житлово-комунальних послуг.

Запис НОВІ МІФИ ПРО СУБСИДІЇ: перебування за кордоном понад 60 днів, дарування чи успадкування майна, сплата ЄСВ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

 

Хто має право на приватизацію? Право на приватизацію житлових приміщень з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них. Громадянин України має право приватизувати займане ним житло – безоплатно в межах номінальної вартості житлового чека або з частковою доплатою – один раз.

Не підлягають приватизації: *квартири-музеї; *житлові приміщення, розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ та організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв; * житлові приміщення, які перебувають в аварійному стані; *квартири (кімнати, будинки), віднесені в установленому порядку до числа службових, а також житлові приміщення, розташовані в зоні безумовного відселення.

Приватизація здійснюється шляхом: *безоплатної передачі громадянам квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках з розрахунку санітарної норми 21 кв.м загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї і додатково 10 кв. м на сім’ю;

*продажу надлишків загальної площі квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках громадянам України, що мешкають в них або перебувають в черзі потребуючих поліпшення житлових умов.

Важливо:Право громадянина України на приватизацію займаного ним житла один раз вважається реалізованим, якщо громадянин України повністю використав житловий чек для приватизації житла у державному житловому фонді, і у його власність безоплатно передано в одній чи кількох квартирах (будинках) загальну площу з розрахунку санітарної норми 21 кв. м загальної площі на наймача і кожного члена його сім’ї та додатково 10 кв. м на сім’ю.

Куди звертатися: Приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває державний житловий фонд.

Які потрібні документи? *Оформлена заява на приватизацію; *копія документа, що посвідчує особу; *техпаспорт на квартиру (будинок), житлове приміщення в гуртожитку;

*довідка про склад сім’ї та займані приміщення; * копія ордера про надання житлової площі (копія договору найму жилого приміщення у гуртожитку); *документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду (довідка з попередніх місць проживання (після 1992 року) щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду); *копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації; *заява-згода тимчасово відсутніх членів сім’ї наймача на приватизацію.

Кому може бути відмовлено у приватизації? Органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

У приватизації може бути відмовлено, зокрема, громадянам, які: *повністю використали житлові чеки; *проживають у приміщенні, яке має статус службового; *проживають у гуртожитках менше ніж 5 років або без правових підстав; *проживають у гуртожитках, призначених для тимчасового проживання, у зв’язку з навчанням, перенавчанням чи підвищенням кваліфікації у навчальних закладах та у зв’язку з роботою (службою) за контрактом; *мешкають у спеціальних гуртожитках, призначених для тимчасового проживання осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі і потребують поліпшення житлових умов або житлова площа яких тимчасово заселена, або яким немає можливості повернути колишнє житлове приміщення; *потребують медичної допомоги у зв’язку із захворюванням на туберкульоз; *проживають у гуртожитках, які мають статус соціальних на день набрання чинності Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».

 Як оскаржити відмову? Спори щодо приватизації квартири (будинку), житлового приміщення в гуртожитку вирішуються в порядку цивільного судочинства.

Чи можна продати або подарувати приватизоване житло? Власник приватизованого житла має право розпорядитися майном на свій розсуд. Він може продати, подарувати, заповісти, здати в оренду, обміняти, закласти, укласти будь-які інші угоди, які не заборонені законом.

За громадянами, які не виявили бажання приватизувати займане ними житло, зберігається чинний порядок одержання і користування житлом на умовах найму.

Запис Консультує Міністр юстиції України Павло ПЕТРЕНКО: хто і як може приватизувати житло? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Версії» вже неодноразово писали про пенсіонерку Минодору Таранчук, яка від 2005-го року не може потрапити до власного дачного будиночка, в якому мешкала на власній приватизованій земельній ділянці (усі документи, які це підтверджують, у п. Таранчук є).

Її справа тягнеться від 2005 року. Тоді Минодора Василівна на кілька днів їздила до дочки в Росію – і за час її відсутності в дачному будинку, де вона мешкала, оселилися чужі люди. Повернувшись із поїздки через 5 днів, вона не змогла потрапити до власного житла, і не може цього зробити досі. На переконання п. Таранчук, до цієї події був причетний тодішній дільничний міліціонер Шевченківського райвідділу в м. Чернівці, який «кришував» дії самовільних захоплювачів будинку. У схемі були задіяні й інші посадовці. Усі звернення до численних інстанцій упродовж багатьох років залишалися без результату: жінка змушена жити на вулиці. Про це була публікація в ч. 37 нашої газети від 15.09. 2016 року «Як відібрати житло у пенсіонерки (Покрокова інструкція від правоохоронців).

Коли жінка вдалася до крайніх заходів – одиночного пікетування обласної поліції 1 серпня 2016 р. (із попереднім інформуванням міської ради і дозволом від останньої) – її запросили до кабінету керівника відділу внутрішньої безпеки обласної Нацполіції. А вже там сталося те, через що пані Таранчук звернулася до керівництва СБУ та ГПУ: поліціянт без жодних підстав викликав швидку психіатричну допомогу, і жінку забрали – на очах у численних свідків.

Її доставили в облпсихлікарню на вул. Мусоргського. Жодного спілкування із жодним із лікарів у жінки не було, і нарешті приблизно через годину один лікар підійшов до неї і сказав: «Ви можете йти додому, але нікому ні слова».

Пані Таранчук зверталася по допомогу до журналістів, які намагалися з’ясувати обставини її доставки у психіатричну лікарню. Жодних записів у медичних журналах про цей інцидент немає.

Вважаючи цей вчинок поліціянта складовою великої афери, спрямованої на незаконне захоплення житла, п. Таранчук, та підозрюючи, що дії поліціянта можуть свідчити про отримання ним незаконної вигоди у цій афері, жінка звернулася до ГПУ та СБУ. Особливо зважаючи на те, що невдовзі саме цей поліціянт був затриманий на хабарі в 11 тис. доларів, наша візаві просила розглядати його злочин не як поодинокий факт хабарництва, а відстежити всю його діяльність на посаді і до того, як він її отримав.

На свої листи Минодора Василівна Таранчук отримала відповідь від Генпрокуратури – на Головпоштамт, до запитання. Адже адреси, як і місця проживання, жінка не має.

«Направляю звернення Таранчук М.В. щодо можливого вчинення кримінального правопорушення окремими працівниками правоохоронних органів Чернівецької області та з інших питань. Пропоную організувати його розгляд відповідно до вимог чинного законодавства та про результати повідомити заявника в установленому законом порядку», – йдеться у листі начальника другого наглядового відділу управління наглядової діяльності у кримінальних провадженнях слідчих органів прокуратури О .Базуркаєва до заступника прокурора Чернівецької області А. Дутковського.

А тим часом пані Таранчук, коротко описавши свої поневіряння, звернулася і до в.о. Міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун:  «Те, що я упродовж 11-ти років намагаюся добитися справедливості, звісно, дратує структури, яким я не даю спокою. І  вони вирішили збутися мене в «оригінальний» спосіб, залучивши до цього питання медиків. Численні відписки і усні відмовки правоохоронців на всі документи, які я надаю, нарешті розкрили мені розуміння того, що вони базують свої відповіді на твердженні, що я недієздатна (божевільна). Намагаючись довести протилежне, я сама зверталася до облпсихлікарні та обласного наркодиспансеру, аби дізнатися, чи не перебуваю я в них на обліку. Ці заклади неодноразово надавали мені  довідки, що на обліку в них я не перебуваю».

А щодо інциденту з каретою швидкої психіатричної допомоги потерпіла зазначає:

«Маю підстави вважати, що мене відпустили через те, що справа набула розголосу (свідки конфлікту одразу звернулися до преси та обласного Департаменту охорони здоров’я), а моє «божевілля» ніхто з поважаючих себе фахівців не підтвердить, бо це неправда. Але факт використання надуманих «душевних хвороб» для мого вгамування поліцейськими і медиками у змові – є.

Прошу Вас, пані Уляно, доручити розслідувати цей окремий факт, адже він може підтверджувати можливість таких змов за будь-яких подібних обставин стосовно інших людей, які стикаються з майновими проблемами у житті і не полишають спроб домогтися справедливості. Як мені відомо, визнання осіб недієздатними з метою заволодіння їхнім нерухомим майном – непоодинока практика як в Україні, так і в світі. Тож дуже прошу Вас звернути увагу на цю проблему і створити всі умови для її унеможливлення в нашій країні. Про це прошу для всіх людей.

А для себе особисто прошу можливості дізнатися реальний стан справ:

1) Яка саме бригада лікарів і на яких підставах забирала мене з кабінету поліцейського?

2) Який саме лікар (адже вони були без бейджів) несе відповідальність за незаконну доставку мене до психлікарні (адже якщо мене відпустили без жодних записів – значить, підстав не було)?

3) Яку саме відповідальність понесе цей лікар?

4) Чи є в Чернівецькій обласній психіатричній лікарні чи в інших закладах такого спрямування дані про моє «божевілля», і якщо є – то:

5) на підставі яких обстежень чи документів ці діагнози встановлювалися.

6) І чи маю я право про це все знати особисто».

Разом із пані Таранчук сподіваємося на об’єктивну оцінку наведених фактів про дії медиків і поліціянтів, а також очікуємо відповіді від прокуратури на лист потерпілої до ГПУ.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Справа ошуканої чернівецької пенсіонерки – на контролі в Генпрокуратурі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Версії» вже писали про буковинку Минодору Таранчук, яка понад десятиліття не може потрапити до власного житла, а коли намагається привернути до своєї проблеми увагу правоохоронців – опиняється у медичному закладі психіатричного спрямування (ч.32 від 11 серпня 2016 року). http://versii.cv.ua/aktsenti/naparniki-politsiya-ta-psihushka/38629.html 
Це – реалії сьогодення.

А почалося все далекого 2005-го року, і результатом цілої вервечки дивним чином пов’язаних подій стала втрата пенсіонеркою даху над головою. Власного, наголосимо, даху! Звісно, що житло не стало геть безгоспним, а перейшло у чиїсь спритні руки. Отже, як, ким і в якій послідовності це робилося – досліджували «Версії», аби ця «інструкція» стала застереженням для інших.

1. Насамперед треба звинуватити власницю вподобаного житла щонайменше у хуліганстві.

Саме так і зробили з п. Минодорою Таранчук: додому (у дачний будинок на вул. Вижницькій, 219 на приватизованій нею земельній ділянці з кадастровим номером, всі документи це підтверджують) викликали міліцію, яка склала протокол про те, що ця пані влаштовує сімейний скандал, трощить посуд, лається і б’ється.

Щоправда, організатори афери і міліція не врахували однієї «дрібнички» – саме в день, коли був складений протокол (10 червня 2005-го) – пані Минодора була відсутньою не лише вдома, а й в Україні. Саме напередодні вона перетнула кордон з Росією, куди вирушила в гості до дочки. Звісно, підтверджуючі цей факт документи легко отримати на кордоні, а копію проїзного квитка пані Минодора зберігає й досі.

2. Далі в чуже житло можна просто поселитися і не впускати власницю.

Коли 13 червня 2005 року пані Минодора повернулася додому (у вже згаданий дачний будиночок), там виявилися чужі люди – якісь невідомі їй чоловіки, які її просто не впустили. Виклик міліції нічого не дав – вона не приїжджала, а дільничний на прізвище Семенко не приходив. Візити до міліції також не давали результату, принаймні очікуваного. Наслідком наполегливості потерпілої стала хіба що неприязнь правоохоронців до неї: надокучлива бабуся.

3. На наполегливу у відстоюванні своїх порушених прав жінку  можна… впливати фізично.

Пані Минодора час від часу змушена була звертатися до судмедекспертизи і знімати побої. Сутички з міліціонерами не проходили безслідно: синці фіксували документально (копії документів є в редакції).

4. Власницю житла оголосити божевільною.

Численні звернення пані Таранчук до усіх можливих органів (правоохоронних, місцевого самоврядування, прокуратури) зазвичай закінчувалися тим, що посадовці або усно називали скаржницю ненормальною, або навіть викликали бригаду швидкої психіатричної допомоги (як у випадку 1 серпня 2016-го, який описувала наша газета). Пані Минодора навіть сама зверталася до облпсихлікарні з запитом, чи не перебуває вона на диспансерному обліку в цьому медзакладі  – і отримала довідку, що таки ні, не перебуває.

5. Не зважати на різноманітні логічні невідповідності у документальних твердженнях правоохоронців, на суперечності між твердженнями міліції та інших органів влади.

Потерпіла просто в розпачі. «Що з моїм будинком? Чи справді я визнана божевільною? Чи є вже опікун наді мною?» – питає Минодора Таранчук. Просимо разом зі скаржницею відповідні органи дати їй відповідь. І вже залежно від цієї відповіді – консультацію, як діяти далі. Адже якщо власниця житла не може в нього потрапити – правоохоронці мають забезпечити їй це право. Якщо ж вона не є повноцінною власницею, то оскаржуватиме цю ситуацію у відповідних структурах. Чи можна за понад десятиліття чітко пояснити, що відбувається з громадянкою, яка в правовій державі, маючи житло і документи, живе на вокзалі?

Коментар представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернівецькій області Леоніда ІЛЮКА:

“На жаль, подібні випадки доволі поширені як в Україні загалом, так і в нашій області зокрема. Нерідко для того, аби заволодіти житлом, власників документально визнають недієздатними – почасти навіть без їхнього відома. І здебільшого у цих процесах бувають задіяні близькі родичі власників житла.

Такі конфлікти вирішують тільки суди, а це справа довготривала і недешева. Роль Уповноваженого з прав людини у таких випадках – моніторинг дотримання процесуальних прав скаржників у суді. Наразі я консультував п. Таранчук щодо випадку, коли її доставили до психіатричного закладу прямо з кабінету поліцейських з застосуванням фізичного насилля. Побої зафіксовані».

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Як відібрати житло у пенсіонерки (Покрокова інструкція від правоохоронців) спершу з'явиться на Медіа-Версії.

57,3 тис. кв. м. житла введено в експлуатацію у Чернівцях у першому півріччі нинішнього року. Це становить 242,8 % до відповідного періоду минулого року, коли в експлуатацію було введено 23,6 тис. кв. м житла, повідомила начальник інспекції державного архітектурно-будівельного контролю міської ради Орися ГАЛЬЧУК.

Понад половину новозбудованого житла  – 31,7 тис. кв. м – становлять багатоповерхові житлові будинки. Цікаво, що розбудова індивідуальних житлових будинків у першому півріччі цього зросла більше як утричі (25,6 тис. кв. м проти 8,0 тис. кв. м у відповідному періоду минулого року).

Житлобудівельна галузь займає провідне місце й серед платників податків Буковини. За сім місяців нинішнього року підприємства будівельної галузі сплатили до зведеного бюджету 42,4 млн грн, зазначив начальник Чернівецької ОДПІ Микола ЗАГАРЮК.

Тож до свого професійного свята – Дня Будівельника, який відзначався в Україні 14 серпня, працівники будівельної галузі принесли своїм землякам не лише затишок нових осель, але й значний внесок у кошти буковинської громади.

Вл.інф.

Запис Чернівці розбудовуються спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Віктор народився в Чернівцях. Виховувався у дитячому будинку (у Хотині).
Він учасник Майдану. У Києві в Українському домі згоріли його документи. Про те, що він виховувався у дитячому будинку, взнали у травні 2014 року, коли допомагали відновити його документи, паспорт.
Ця зустріч Віктора Завальнюка з друзями відбулася 29 липня 2015-го.

В його тимчасовому посвідченні  зараз написано:
В період від 14.01.2015 до 16.03.2015 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі проведення антитерористичній операції в Донецькій і Луганській областях.
Від 14 січня до 16 березня Віктор захищав Україну в Авідіївці.
Стандартного посвідчення Віктору ще не видали. Як розповів Віктор, у Харкові і у Дніпропетровську за цим тимчасовим посвідченням бійцям дають безкоштовні квитки на автобус, на поїзд. У Чернівцях – ні. Також Віктор розказав, як затишно облаштовані зали очікування для учасників АТО на вокзалі у Дніпропетровську. Є навіть кімната, де можна безкоштовно переночувати. А в залі очікування нагодують бійця. І , звичайно, все безкоштовно.
Може хтось знає, а в Чернівцях таке є?

Зараз Віктор Завальнюк чекає рішення відповідних комісій про надання йому житла.
Крім того, що ми маємо обов’язки (Віктор виконує свої обов’язки перед українським народом), держава має забов’язання і перед захисниками Вітчизни. Надання житла. Віктору потрібна прописка, житло. Маленьку квартиру, не хороми, але у тридцять років людина, воїн це заслужив. Як пояснив Віктор, до 3 серпня має буде рішення обласної ради, де мають вирішувати питання квартири для солдата.
Панове депутати! Сподіваюся, що Віктор Завалюнюк, боєць ВДВ, учасник бойових дій в АТО, отримає житло, яке йому має бути надано згідно Конституції України.

Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Житло для фронтовика… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Люди без певного місця проживання – не завжди такі, як ми собі стереотипно уявляємо. Серед них, як і в будь-якому середовищі, є різні. Хтось мріє лише про гарячий обід, комусь для щастя потрібна пляшка, а хтось не цурається будь-якої роботи.   

Дві героїні нашої розповіді

Ауріка, в минулому швея 5-го розряду, а нині,понад 10 років, – двірник з офіційною роботою, змушена мешкати в соціальному гуртожитку громадського об’єднання «Народна допомога». «Це добре, що люди мені допомагають, – каже Ауріка. – Але навіщо тоді я стільки років працюю, щоби не мати свого кутка, а користуватися благодійністю?»

У 4-х кімнатах соціального гуртожитку «Народної допомоги» мешкає 24 особи, які пройшли переломний період і не бажають жити на вулиці.

53-річна Ауріка живе тут другий рік. Вона – швея 5-го розряду, працювала у швейному цеху на «Арніці». Вона й тепер шиє за потреби – фартухи, рукавиці, безрукавки. Але це вже на замовлення, а не на зміні. З віком через зниження зору знайшла роботу двірника. Тут можна мати слабкі очі, але треба мати сильне тіло. Тож ні на вік, ні на стан здоров’я нарікати Ауріці не доводиться.

Жінка росла в інтернаті. Тато був циганом, тож вона знає циганську мову. Як і румунську та молдавську – бо з Герци, українську та російську – бо ж в Україні живе. Розуміє італійську. Питаю, чому не пішла свого часу працювати двірником на вулицю Кобилянської – адже там обіцяли зарплату аж три тисячі і вимагали знання трьох мов. «Я тоді працювала в іншому ЖРЕПі, де мала гуртожиток. За прибирання вулиці Кобилянської гуртожитку не пропонували, не хотіла лишитися без житла». Згодом таки змушена була змінити ЖРЕП, і як наслідок – втратити кімнату в гуртожитку. Тому й опинилася в  «Народній допомозі».

«Якщо маю зарплату 1000 грн., а за зйомну квартиру треба заплатити 800 – то на що жити? – питає Ауріка. – Мені не багато треба, куточок 2 на 2 метри, я згідна на напівпідвальне приміщення. Але я  – жінка, мені треба принаймні вмитися, мати мило й білизну. Це добре, що люди мені допомагають. Але навіщо тоді я стільки років працюю, аби не мати свого кутка, а користуватися благодійністю?»

Так сталося, що Ауріка кілька років прожила в Одесі, тим часом її сестра продала мамин будинок, і жінка залишилася ні з чим. Десятиліття нелегкої праці не принесли омріяного житла, лише хвороби. Нещодавно перенесла важку операцію, дякує «Народній допомозі» за вчасну доставку її, напівпритомної, до лікарні і допомогу в процесі реабілітації.

«Тут недалеко перед виборами був прийомний кабінет Михайлішина, – каже Ауріка. – Він приїжджав сюди, зустрічався з людьми. Я теж хотіла поговорити, але була в двірницькому жилеті – не допустили. Хотіла спитати, як мені бути далі – адже не можу я в «Народній допомозі» жити вічно. Роботу не лишу, брудною і опущеною по вулицях ходити не буду. Переселюся, мабуть, у ту будку з дощок, де тримаю інструменти, віники й мітли. Але тоді вже скличу все телебачення – хай покажуть цю ганьбу усім».

39-річна Людмила  потрапила до «Народної допомоги» завдяки пораді знайомого. Каже – «щоб жити тут і робити». Раніше ходила по людях, шукала роботу. Вона сирота, після досягнення повноліття вийшла з Колінківецького дитбудинку на Хотинщині з настановою «Йди куди хочеш, ти вже виросла». Хоча в школі подавала надії, була спортсменкою.

У дорослому житті бомжувала, працювала по людях, була на зоні. Про ув’язнення говорити не хоче: «Це моя жизнь, – каже. – Прожила її так, що нікому не бажаю. Всяке було. Хліб з асфальту піднімала і їла…»

Люда живе в «Народній допомозі» другий рік. «Вони дали прописку, зробили паспорт. Якби не вони – хтозна, де була б зараз. Ставляться добре. Я роботи не боюся. Ремонтую взуття, можу лавочку вам зробити, свічки вмію робити, з конями орати. Жінку на руках понесу, чоловікові можу в морду дати (сміється – авт.) Шити не можу – зір поганий. Не п’ю – в мене алергія на алкоголь. Якщо людина п’є – що вона зробить? Якщо схоче, щоб їй було добре – не буде пити. Хочу всім, таким як я, сказати: працюйте! Буде хліб і до хліба! А не чекайте, щоби з неба впало. Бог дав руки і ноги, щоби працювати».

Анастасія Анохіна, директор «Народної допомоги»

Наша організація надає широкий спектр послуг людям без певного місця проживання:  від нічлігу, харчування й душу – до соціального супроводу, відновлення документів, соціальної адаптації. Заклад розрахований на 44 особи. Тут працює нічліжне відділення (на 12 осіб, але цієї зими бувало і по 18, і по 20 людей); реінтеграційне (на 8 осіб, які перебувають у перехідному стані, тобто вже не хочуть бути на вулиці); соціальний гуртожиток (24 особи, які вже пройшли переломний період. Це 4 кімнати: дві чоловічі і дві жіночі); кухня, їдальня. Це єдиний в Україні регіон, де є всі щаблі соціальної роботи з бездомними.

Відчуваємо зростання потреби в трудотерапії. Частина людей збагнула необхідність самостійності і потребує трудової зайнятості. У нас працює меблева майстерня, свічна майстерня, кулінарні курси (де шеф-кухар вчить не лише готувати, а й планувати бюджет, купувати продукти – адже частина наших клієнтів втратила елементарні життєві навички або взагалі не мали їх).  Коли людина дійсно хоче – вона знайде роботу. Наші клієнти, які мають досвід роботи сантехніками, плиточниками, штукатурами, досить легко працевлаштовуються.

Минулого року під час Петрівського ярмарку ми відкрили Благодійну крамничку. Люди здають сюди речі – по сезону. Одяг, білизну можуть використовувати і ті, хто приходить до нас лише на нічліг, а також можуть купувати за символічну плату ті, хто на шляху соціальної адаптації. Переважно вони й самі намагаються залишати за них пожертву – не хочуть брати задарма.  

Речі можна приносити до нас за адресою: вул. А.Барбюса, 6. Тут ми чекаємо й тих, хто потребує нашої допомоги, наш телефон (0372)585-156.  

До питання про багатотисячні черги на отримання житла.

Нещодавно народний депутат Роман Ванзуряк оголосив список рішень виконкому Чернівецької міськради, які не були оприлюднені для загалу, про виділення житла посадовцям міста й області. Чи й не тому житла так бракує, що його отримують ті, для кого воно не є вкрай необхідним?

Серед зазначених рішень міськвиконкому – документи про передачу житла раднику в.о. міського голови Михайлішина Довгалюку Роману Петровичу,  заступнику директора департаменту житлово-комунального господарства Манчуленку Василю Івановичу, голові Першотравневої районної в місті Чернівці ради Мельничуку Віктору Анатолійовичу,  головному державному санітарному лікарю міста Чернівці Торському Сергію Івановичу, прокурору в Чернівецькій області Ковалю Петру Андрійовичу, першому заступнику прокурора в Чернівецькій області Мовчану Геннадію  Володимировичу, начальнику відділу прокуратури Чернівецької області Марковському Ігорю Анатолійовичу, судді чернівецького окружного адміністративного суду Ковалюку Ярославу Юрійовичу… На сайті міської ради ці рішення чомусь не оприлюднені…

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Хто працює – той … не отримує житло? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– На Буковині проживає 19 863 особи, які мають статус постраждалих унаслідок Чорнобильської катастрофи, – розповіла на селекторній прес-конференції Наталія ТИМЧУК, начальник відділу з чорнобильських виплат Департаменту соціального захисту населення обласної державної адміністрації. – У порівнянні з минулим роком ця кількість зменшилася на 109 осіб.

До області з державного бюджету вже надійшло 2,5 млн. грн. для чорнобильців. Для забезпечення спеціалізованим лікуванням цьогоріч для області передбачені видатки в сумі 358 тис. грн., а на пільгові ліки та зубопротезування з обласного бюджету передбачено 743 тис. гривень.

Наталія Петрівна наголосила також, що торік три сім’ї, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастроф, отримали житло. Це були дві трикімнатні квартири, які надала будівельна фірма «Чернівціжитлобуд», вартістю по 399,081 тис. грн. і одна однокімнатна квартира від будівельної організації ВКФ «Зірка», вартістю 200 тис. грн.

Одну з трьох зазначених квартир спіткала сумна доля. Черговик-чорнобилець, не дочекавшись уже близької радості новосілля, наклав на себе руки. Відтак причина його смерті вважається непов’язаною з наслідками Чорнобильської катастрофи і за сім’єю загиблого новонадана квартира не залишається. Вже прийняте рішення про надання зазначеної однокімнатної квартири іншому черговику з числа чорнобильців.

Наразі ще 249 сімей перебувають на квартирному обліку та чекають на обіцяні квартири, серед них 79 переселенців із радіоактивно забруднених територій. За словами очільниці служби, близько 6 років кошти на придбання житла для чорнобильців державою не виділялися. І лише торік було виділено 1 млн. 27 тисяч гривень і троє сімей забезпечені квартирами.

Щодо змін у сфері оздоровлення, то тепер чорнобильці можуть вільно обирати санаторії для лікування. Для цього їм слід у заяві, яку подають на оздоровлення, зазначати бажаний термін лікування – весна, літо чи осінь.

Пані Наталя не заперечувала, що відсоток забезпечення путівками дорослого населення досить низький. Щодо путівок для дітей із матерями, то тут черг практично немає, адже всі охочі оздоровлюються, та далеко не всі задоволені вибором санаторію. Щодо дорослих, то минулого року була потреба у 300 путівках, а виділили тільки третину біля ста путівок. Чимало путівок для дорослих виділяють в східних регіонах, тому багато людей відмовляються від них, через незручне сполучення та розміщення санаторіїв біля промислових районів. Чорнобильці хочуть оздоровлюватися переважно в західних регіонах – Трускавці, Моршині, Хмільнику, полюбляють теж санаторій «Україна», що на Хмельниччині в селі Маків.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Запис Чорнобилець, не дочекавшись квартири, наклав на себе руки спершу з'явиться на Медіа-Версії.