Жак Жаб’є – жартівливий псевдонім цілком серйозного чоловіка, викладача Львівського національного університету ім. Івана Франка (кафедра філософії мистецтв), докторанта Академії державного управління при Президентові України і батька трьох дітей. Та ще й автора близько півсотні наукових та популярних публікацій, у тому числі шкільних та студентських посібників – серед яких «Цікава економіка» для підлітків. Свою серйозність пан Олег у Чернівцях всіляко – переважно жартівливо – підкреслював. Про неї свідчила от хоча б футболка з принтом-краваткою. Або всі троє дітей поета на презентації в Муніципальній бібліотеці ім. А.Добрянського. Врешті решт ставало тільки ще веселіше: коли пречудові біляві хлопчики-дошкільнятка разом з татком читали вірші, співали пісеньки, пожвавлювали поезію своїми витівками (як-от, лазання під столом або навмисне зачіпання одне одного), а його наймолодша донечка на руках у мами одним поглядом янгольських оченят викликала у всіх присутніх мімішний настрій.

А всі учасники презентації-імпровізації (а вона була саме імпровізацією, адже завжди, у всіх містах відбувалася за інакшим, непередбачуваним сценарієм), незалежно від віку, співали і читали напам’ять віршики різними мовами, займалися звукоімітацією, шукали серед себе тих, хто не вимовляє звук «р», їли напечене «групою підтримки» поета і прикрашене зображеннями баранців імбирне печиво і насправді з цікавістю спілкувалися з творчою родиною пана Олега.

• Як люди з таких серйозних, аж сумних сфер, як економіка, можуть писати вірші?
• Цей сум і є джерелом натхнення, – сміється Жак Жаб’є-Олег Жовтаницький. – Підручник для дітей «Цікава економіка» написаний з любов’ю, а не для міністерського грифу. Перше видання вийшло ось як: ми з моєю дружиною Надією Чубою написали книгу. А потім подзвонили до однієї зі структур Європейського союзу і попросили фінансової підтримки у виданні. Вони переглянули текст – і профінансували книжку. Вона вже пережила друге видання, сподіваємося і на третє.
• А вірші?
• Насправді малі літературні форми будять навіть більшу фантазію, ніж велика драматургія. Один «Сон баранця» – може бути цілою виставою. Там можуть бути квіти, які баранець нюхає, вони можуть від баранця втікати, потім з’являється баранцева мама – і вона може бути жива або прийти з іншого світу…
• І як у Вас щодо вистав?
• Господь нагородив нас, крім хороших, чемних і слухняних дітей, ще й гарними друзями. Наприклад, у Львові презентація відбувалася за допомоги наших друзів з театру-студії «Золотий клубок», її керівник Олег Онещак. Ще кілька моїх віршів – у тому числі й про баранця – покладені на музику композитором Євгеном Петровим.

Тож чернівчани ще у квітні мали змогу переконатися, що барвиста і приваблива для дитячого, та й для дорослого, ока книга віршиків-забавлянок «Баранцеві сниться лука» гідна високих нагород. А днями нагорода знайшла паперову героїню: у львівському конкурсі вона посіла друге місце у номінації «дитяча література», отримала грошову премію 21 тисячу гривень і потрапила у бібліотечні фонди міста Лева.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Баранцеві сни спершу з'явиться на Медіа-Версії.