«Згущенка» на прилавках буковинських магазинів з білилами, кондитерка з пальмовою олією – переважно технічною, а сметана та сир не мають молока, – стверджує експерт. – Натомість законодавець на все закриває очі. Більше того, від серпня цього року висновками санітарно-епідеміологічної експертизи, які раніше видавало Мінздоров’я, буде опікуватися ветеринарна служба і державна сільськогосподарська інспекція. Одне слово, найближчим часом будьмо дуже обережні та обачні щодо вибору продуктів харчування. 

Про особливості вітчизняного харчового ринку розповів журналістам місцевих ЗМІ на черговому засіданні чернівецького прес-клубу реформ директор київського Інституту споживчих експертиз Юрій ЧОРНОБРИВЕЦЬ. Він навів конкретні приклади вживання шкідливих добавок, що їх застосовують у виробництві харчів окремі безвідповідальні фірми. Так, зокрема, «згущена», яку можна споживати без загрози для здоров’я, повинна вироблятися лише з коров’ячого цільного молока, цукру і молочного цукру. Коли ж до її складу входять молоко сухе знежирене, сироватка молочна суха, цукор, замінник молочного жиру (а це, як правило, пальмова олія) та Е-171, вживати такий продукт не рекомендується. Бо він шкідливий. Адже Е-171 – це фарбник-відбілювач, а точніше – діоксид титану, який є основним компонентом білил. А додають його до молока для того, щоби воно після розведення водою не ставало сірим, а зберігало насичений білий, себто «молочний» колір. У всьому світі діоксид титану використовується лише для виробництва лаків, фарб, паперу та пластмас, І тільки в Україні, Росії та ще кількох «третіх» країнах його легально (!!!) використовують у виробництві харчів.

Дуже негативно налаштований експерт і стосовено пальмової олії, яку в Україні широко використовують у виробництві цукерок, щоколаду та шоколадної пасти, локшини швидкого приготування та готового листкового тіста, чіпсів, крекерів тощо. Додавання пальмової олії у ці продукти інколи сягає 95%! І це тоді, як, за словами п. Чорнобривця, в усьму світі її вживають переважно для змащення обладнання в металургійній промислововсті.

– Пальмова олія зашлаковує організм, – наголошує пан Юрій, – Вона нагадує пластилін, осідаючи липкою масою на стінках судин. То ж у людському організмі ця олія практично не засвоюється, зате виводиться з нього дуже повільно. Саме ці чинники призводять до ожиріння, а також серцево-судинних, онкологічних, гастроентерологічних, алергічних та інших захворювань.                  

                      Як уберегтися або Не їж масло, що розмазується

Те, що здоров’я українців стало розмінною монетою для виробників харчів, нікого вже, мабуть, не дивує. Та на тлі такого сумного висновку виникає закономірне запитання: чи можна вберегтися від цієї навали ерзац-харчів?

Експерт дає, зокрема, такі поради. Найперше, треба знайомитися з маркуванням продукту, яке подає виробник. І коли ви знаходите там індекси Е з різними цифрами, відмовтеся від покупки, не ризикуйте.

Щодо молочних продуктів п. Чорнобривець відкрив окремі секрети. Якщо, приміром, ви придбали сметану, то можете самі перевірити її якість. У холодильнику вона загускне, що в ній стоятиме ложка. Вийміть її і потримайте на столі, щоби сметана досягла кімнатної температури. Якщо після цього у продукті й далі стоятиме ложка, то його краще не їсти, бо він переповнений добавками. Не рекомендує також експерт їсти масло, яке після  зберігання в холодильнику добре розмащується на хлібові.     

                              Пальмова олія: за і проти

Особливо ж від експерта перепало пальмовій олії. До речі, саме через неї розгорівся свого часу і сирний скандал між Україною та Росією. Остання звинуватила наших виробників у фальсифікації, тобто обмані споживача.  Бо, за словами директора НДІ харчування РАМН Віктора Тутельяна, «саме з цим (фальсифікацією – ред.) була пов’язана заборона на ввезення сирів з України. Сир — молочний продукт. Нічого, крім коров’ячого чи овечого молока, в ньому не повинно бути. Виняток — спеціальні сорти, наприклад з пліснявою. Якщо ж у сирі є рослинний жир, зокрема пальмове масло, то це вже не молочний, а молочно-рослинний продукт, про що має свідчити етикетка. Інакше споживач отримує не те, за що платить». 

Чому в сироварінні використовують пальмову олію? Як стверджують спеціалісти, вона вирішує водночас дві проблеми: підвищує жирність продукту і пришвидшує дозрівання сиру, знижуючи його собівартість приблизно в 1,5 рази.

За класичною технологією сир повинен визрівати сам, без додавання олій. Якщо виробник використовує технологічну новинку, то він повинен озвучити її та дати продукту нову назву. Принаймні, так вважають в асоціації кулінарів. Бо класифікація сирів по сортах залежить першочергово від якості молока, тому продукт з пальмовою олією буде дешевшим.

Утім, якість продукту – це і його харчова безпека. Хоча, дієтологи запевняють: пальмова олія не шкідлива. Більше того, в ній, за словами вже згадуваного директора НДІ харчування   Віктора Тутельяна дуже багато поліненасичених жирів, які в дефіциті у багатьох людей.  Як засвідчує відомий російський експерт з масложирової продукції, завідувач кафедрою органічної та харчової хімії МГУ, академік РАЕН Юрій ТИРСІН, пальмова олія містить значну кількість бета-каротину і токоферолів — природних антиоксидантів, багатих на вітамін Е. В ній є також і токотрієноли, які можуть використовуватися як профілактичний засіб проти онкологічних захворювань. А нещодавні наукові дослідження вчених Каліфорнійського університету підтвердили, що токотрієноли відсутні в інших рослинних оліях. Крім того, пальмову олію отримують з рослин, генної модифікації яких просто не існує. Будова пальмової олії унікальна, що робить її подібною до грудного молока і дозволяє використовувати в дитячому харчуванні.

Юрій Тирсин порівняв пальмову олію з вершковим маслом. В олії немає холестерину, а в маслі його доволі багато. А ще є трансізомери — насичені жири, що входять до групи  небезпечних для організму людини, бо підвищують ризик розвитку серцево-судинних недуг, діабету, деяких видів раку. У пальмовій олії насичених жирів у 1,5 рази менше.

А лікар-дієтолог Олена Симоненко наводить приклад країн Півленно-Східної Азії, зокрема, Малайзію та Індонезію, де пальмова олія так само популярна, як у нас соняшникова. При цьому тривалість життя і кількість населення в цьому регіоні невпинно зростає.

Так де ж істина? Можна чи не можна споживати пальмову олію?

                        Для побутової хімії чи для харчів – ось у чому питання        

Експерти наголошують на одній важливій деталі: корисною є лише пальмова олія харчового призначення. Технічна у п’ятеро дешевша та відрізняється від харчової кислотно-жировим складом. За рахунок низького рівня очищення в ній багато небезпечних окислених жирів. У Європі, приміром,  мило дозволяють виготовляти з пальмової олії з показником перекисного числа менше 2 міллімолей активного кисню на килограмм. А в нас досі дозволяється використовувати в харчовій промисловості пальмову олію з показником  перекисного числа до 10 міллімолей активного кисню на килограмм. Тобто те, чого в Європі не додали б навіть до мила, в нас дозволяється класти в печиво та цукерки, вафлі, тістечка й торти, глазуровані сирки! Такі ось національні стандарти.

Чим небезпечне споживання такої олії?

– Якщо олії не очищені відповідним чином, вони окисляються, — пояснюють спеціалісти з державного підприємства «Буковинастандартметрологія». — Окислені олії здатні накопичувати в організмі вільні радикали, що може спричинити мутацію клітин і призвести до розвитку онкологічних недуг». А ще в організмі може виникнути так званий оксидативний стрес, який порушує процеси травлення. Наслідок – холестеринові бляшки на стінках судин.

Експерти не сумніваються, що окремі вітчизняні виробники використовують технічну пальмову олію в складі харчової продукції. Але довести справу до суду практично неможливо. До того ж установити наявність технічної олії в готовому продукті  після його змішування з іншими маслами надзвичайно складно. Принаймні, такого обладнання в Україні немає Та й прецедентів таких не було.

І, на жаль, не існує нормативної бази, яка розмежовувала б харчові та технічні олії.   

Людмила ЧЕРЕДАРИК, Лідія КИРИЛЮК, «Версії»

Трансізомери (трансжири) – вороги здоров’я

Коли пальмова та кокосова олії зберігаються тривалий час, то можуть перетворитися на іншу структуру – трансізомери (трансжири). А саме вони і є шкідливими, – повідомила «Версіям» Любов БРАТЕНКО, начальник лабораторії ДП «Буковинастандартметрологія»

Трансжири (трансізомери) – це всім нам знайомі маргарин і кулінарний жир. На початку минулого століття їхнє створення було оголошене порятунком людства від загрози недоїдання. Адже маргарин був недорогою і сповна смачною заміною вершковому маслу, а коштував значно дешевше. Отримують трансжири з рослинних олій у процесі гідрогенізації – особливої обробки воднем під тиском у присутності каталізаторів.Зігнуті молекули рослинної олії, які роблять її рідкою, але дуже схильною до швидкого окислення, перетворюються на прямі – і речовина стає твердою.

На маргарині виросло не одне покоління не дуже багатих людей, аж доки лікарі не придивилися до нього пильніше. З’ясувалося, що прямі молекули трансжирів роблять твердими і стінки наших клітин, які складаються з жиру. А це погіршує їхню роботу, підвищує ризик серцево-судинних захворювань. З’ясувалося також, що трансжири збільшують кількість «поганого» холестерину, який осідає на стінках судин, знижують імунітет і навіть погіршують якість сперми у чоловіків. Сьогодні трансжири заборонені в Данії, Швейцарії та Австрії. Великий борець за здоров’я мер Нью-Йорка Майкл Блумберг заборонив його в своїй вотчині, а не менший борець, уже колишній губернатор Арні Шварценеггер, ввів заборону на нього в Каліфорнії, яка зберігається й досі. Закликає до того ж усі країни і Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ).

Щоправда, довкола проблеми трансжирів наукові дебати точаться й досі. Деякі науковці вважають, що нічого особливо страшного в них не немає: оскільки у нас від природи немає ферментів, які могли б розщеплювати тверді молекули змінених масел, вони просто виводяться з організму – і все. Інші доводять, що все навпаки: шкідливі молекули зв’язують корисні ферменти, які мали би розщеплювати корисні рослинні олії…

А нам з вами від гріха подалі краще все ж споживати традиційні рослинні олії та вершкове масло – в розумних межах.  А на етикетках готових харчів (випічки, печива, чіпсів, кондитерських виробів, напівфабрикатів тощо) уважно читати, чи не містяться в них гідрогенізовані, тобто, небезпечні, трансжири.

 P.S. Якщо на упаковці продукту написано «гідрований», «гідрогенізований» або «частково гідрогенізований», можна сміливо передбачити, що там присутній шкідливий жир. Будьте обачні!

Запис Здоров’я українців – ніщо, прибуток – усе спершу з'явиться на Медіа-Версії.