У кількох числах газети поспіль редакція друкує матеріали про знищення дерев у обласному центрі. Ця тема практично нікого не залишила байдужим. Відгукнувся на неї і наш експерт з економічно-соціальних питань Франц Федорович. Зрештою, інакше й не могло бути, бо екологія – це, як відомо, складова здоров’я нації, а Франц Карлович є засновником відомого у краї благодійного Фонду «Подаруй дитині життя», який опікується дітками, хворими на рак.  

Проти важких металів – зелені насадження 

– Зв’язок вирубки дерев вкупі зі збільшенням кількості автотранспорту в містах – і погіршення здоров’я міських жителів уже давно доведений. Тож тут і говорити зайве. Варто лише дотримуватися певних правил поводження – і все буде добре. Та саме цього ми й не маємо.

…Колись Чернівці вважалися містом із найчистішим повітрям. На жаль, ця наша перевага канула у лету. Щоправда, після закриття багатьох підприємств екологія в місті знову поліпшилася. Та їм на заміну прийшов автотранспорт, який буквально заполонив усі вулиці. Надто ж у часи пік. І тільки зелені насадження (а ще – якісний бензин, та сьогодні ми говоримо про першу складову) можуть усіх нас врятувати. Саме врятувати – я не обмовився. Бо лише дерева нейтралізують дію автомобільних вихлопних газів, у складі яких є важкі метали. Саме вони, потрапляючи до організму, проявляються спочатку втратою працездатності та уваги в дітей і дорослих або ж проявами агресивності, а далі – різними важкими захворюваннями. І за рівнем небезпеки для здоров’я людини важкі метали посідають перше місце.

За даними ВООЗ, екологічні чинники формують до 25% патології людини, а в окремих промислово розвинених регіонах навіть і більше. Зокрема, близько 90% (!) усіх новоутворень виникає внаслідок дії шкідливих чинників.

Тому так важливо не просто берегти, а примножувати зелені насадження в містах. Натомість скрізь спостерігаємо протилежні дії. Сигнали надходять зі Львова, Києва, Харкова, Сум тощо. В чому ж справа? Ситуацію з’ясовували активісти-екологи зі Львова.

Вирубування та «чищення» дерев приносять гроші, а висаджування їх – ні

У більшості українських міст комунальники зрізають дерева чи обрізають гілки без відповідної документації, добре заробляючи на деревині. Про це йдеться у дослідженні  «Українська бетонна пустеля», оприлюдненому на порталі Texty.org.ua.

Координатор проекту з адаптації до зміни клімату Національного екологічного центру України Надія АРТЕМ’ЄВА розповіла, що як у Києві, так і в більшості українських міст склалася катастрофічна ситуація з вирубками зелених зон. Переважно – незаконними вирубками. Інший бік проблеми – недбалий догляд комунальних підприємств за деревами та ігнорування зелених зон при новій забудові.

Вдамося до прикладу, наведеному львівськими екологами. Думаю, в Чернівцях ситуація відрізняється не суттєво. Так ось, міська рада Львова сплачує 12 грн за кожне посаджене дерево і близько тисячі гривень – за обрізування гілок, тобто «омолодження» дерев. Щоправда, львівські комунальники заробляють ще й на тирсі, яку виготовляють зі зрубаних гілок. Думаю, наші теж щось із цього мають, бо занадто азартно беруться за зрубування. Тож і виходить, що обрізування здорових дерев є прибутковим, а висадження нових дерев – ні. Більше того, коли обрізане дерево пустить пагони, які легко ламаються, бо слабкі внаслідок дикого обрізання, виникає загроза їхнього падіння, тому це дерево знову обрізають. І комунальники ще раз отримують тисячу гривень. На жаль, за рік-другий після другої обрізки дерево гине. Але ж і на цьому заробляють. Бо за остаточне зрізування дерева платять від 1 до 5 тис. грн, залежно від його розміру. А на додачу – повторна реалізація деревини. І давайте згадаємо, якими страшними голими обрубками виглядають наші дерева після обрізання! Вони стають схожими на незграбні телеграфні стовпи!

Як стверджують львівські екологи – з чим погоджуються й наші чернівецькі, на  заміну зрізаних дерев рідко висаджують нові. Як правило, на місці дерев, які начебто загрожували падінням, дуже швидко виникає парковка для автівок чи МАФ. Згадаймо хоча б наш парк ім. Шевченка з його численними павільйонами або сквер біля собору між вулицями Кобилянської та Головною…

На жаль, серед популярних сценаріїв і такий: зацікавлені особи поволі вбивають дерево, підливаючи шкідливі речовини або підрізуючи кору. А вже коли дерево засохло – звертаються до відповідної комісії й отримують дозвіл на ліквідацію, бо ж дерево, мовляв, у поганому стані. І все це – згідно з чинними правовими та організаційними засадами озеленення, догляду та охорони зелених насаджень міст, селищ, сіл, визначених «Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України».

Щоби зберегти та примножити зелені насадження у містах, потрібен їхній повноцінний реєстр

За словами вже згаданої п. Артем’євої, жодне українське місто не має повноцінного реєстру зелених насаджень. Скажімо, у величезному Нью-Йорку кожне (кожне!!!) дерево зареєстроване й має інвентарний номер. Тому у міській базі даних цього багатомільйонного міста можна дізнатися, коли дерево посадили, який його стан і хто за ним доглядає.  А в нас бодай акти на вирубку почали б друкувати у пресі або на сайті міської ради! Та замість цього, як мантру, повторюємо, що хочемо до Європи. Хоча забуваємо, що ставлення цивілізованого світу до природи і зелених насаджень зокрема кардинально змінилося. Європейці, приміром, буквально трясуться над кожним деревом, бо розуміють, що, зрештою, йдеться про їхнє здоров‘я. А ми через свою захланну  недалекоглядність вирубуємо цілий сквер у центрі міста?!.

Франц ФЕДОРОВИЧ

Запис «Що менше дерев і більше транспорту – то гірше для містян»  – Франц ФЕДОРОВИЧ спершу з'явиться на Медіа-Версії.